Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №400/2276/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/2276/26

Перша інстанція: суддя Малих О.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року у справі № 400/2276/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради, треті особи Приватне підприємство “УКРІНТЕРПОСТАЧА”, Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради, Виконавчий комітет Вознесенської міської ради Миколаївської області, про визнання протиправними та скасування рішень від 26.02.2026 № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8 і розпорядження від 24.02.2026 № 40-р, –

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Розпорядженням міського голови Вознесенської міської ради від 24.02.2026 року № 40-р “Про скликання позачергової дев`яностої сесії Вознесенської міської ради восьмого скликання”;

- визнати протиправним та скасувати рішення Вознесенської міської ради від 26.02.2026 року № 1 “Про внесення змін до Переліку першого типу майна Територіальної громади міста Вознесенська для передачі в оренду”;

- визнати протиправним та скасувати рішення Вознесенської міської ради від 26.02.2026 року № 2 “Про визнання замовника будівництва по об`єкту: “Капітальний ремонт внутрішньо-квартальних комунікацій каналізації К-1 по вул. Героїв України, м. Вознесенськ, Миколаївська область”;

- визнати протиправним та скасувати рішення Вознесенської міської ради від 26.02.2026 року № 3 “Про надання дозволу ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ “УКРІНТЕРПОСТАЧА” на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки”;

- визнати протиправним та скасувати рішення Вознесенської міської ради від 26.02.2026 року № 4 “Про надання дозволу Територіальній громаді міста Вознесенська на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення шляхом поділу, для продажу права оренди на аукціоні”;

- визнати протиправним та скасувати рішення Вознесенської міської ради від 26.02.2026 року № 5 “Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення, які перебувають у власності ОСОБА_2 ”;

- визнати протиправним та скасувати рішення Вознесенської міської ради від 26.02.2026 року № 6 “Про затвердження Територіальній громаді міста Вознесенська проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4810200000:11:055:0013 та умов продажу права оренди на неї на конкурентних засадах”;

- визнати протиправним та скасувати рішення Вознесенської міської ради від 26.02.2026 року № 7 “Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4810200000:11:034:0295”;

- взнати протиправним та скасувати рішення Вознесенської міської ради від 26.02.2026 року № 8 “Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4810200000:11:034:0296”.

Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 06.03.2026 позовну заяву повернув позивачу.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в поданій адвокатом Прутяном О.А. на представництво інтересів ОСОБА_1 копії ордеру у графі “Адвокат” відсутній підпис, маються підстави для повернення позовної заяви.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції представник Осадченка В.А. подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі вказує, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував зміни до Положення про ордер на надання правничої допомоги, внесені рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 № 36 (p. 4). Згідно з новим підпунктом 12.15 Положення, ордер вважається підписаним адвокатом, якщо електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер. Оскільки позовна заява була підписана адвокатом Прутяном О.А. за допомогою КЕП (кваліфікованого електронного підпису) в системі «Електронний суд», додаткове накладення власноручного підпису на згенерований на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України і заповненим бланком ордера не вимагається. Дана позиція підтверджена Верховним Судом у постанові від 23.01.2025 у справі № 480/8785/24, де суд визнав таку відмову «надмірним формалізмом».

- суд першої інстанції проігнорував наявність у матеріалах справи Договору про надання правничої допомоги від 27.02.2026 та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- при ознайомленні з текстом ухвали в Електронному Суді встановлено, що вона не містить власноручного підпису судді, що є порушенням вимог ст. 243,251 КАС України. Судове рішення, яке не підписане суддею (суддями), що його ухвалили, є нікчемним та підлягає обов`язковому скасуванню, оскільки не відповідає формі судового акта.

Також представник апелянта просив стягнути з Вознесенської міської ради (ЄДРПОУ 38016400) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язаних з розглядом справи у розмірі 60 000,00 грн., які складаються із та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) грн.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у разі якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За змістом частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини першої вказаної статті Кодексу повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Повноваження адвоката як представника, відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України, підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

В силу частини сьомої статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Статтею 43 КАС України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб`єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності передбачено у статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Так, за приписами вказаної норми адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правничої допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

З аналізу наведених правових норм висновується, що у разі подання позовної заяви за відсутності документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, суд першої інстанції інстанції має підстави для застосування пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з підпункту 12.10 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення № 41), згідно з яким ордер повинен містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат") або печатку та підпис керівника Адвокатського об`єднання.

Враховуючи, що на підтвердження своїх повноважень, до позовної заяви адвокатом додано сканкопію ордеру серії ВЕ № 1187031 від 03.03.2026, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги б/н від 27 лютого 2026 року, в якому відсутній власноручний підпис адвоката Прутяна Олександра Анатолійовича у графі "Адвокат", суд першої інстанції дійшов висновку, що до матеріалів справи долучено ордер, в якому відсутній обов`язкові реквізити, а тому такий ордер не відповідає вимогам пункту 12 Положення № 41.

При цьому суд першої інстанції застосував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07 лютого 2023 року у справі № 466/487/22.

Як убачається з матеріалів справи, позовну заяву подано до Миколаївського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» адвокатом Прутяном Олександром Анатолійовичем, яка скріплена електронним підписом.

До позовної заяви автор додав сканкопію ордеру серії ВЕ № 1187031 від 03.03.2026 без накладення представником окремого власноручного («фізичного») підпису.

Згідно із абзацами другим і третім частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів) (пункт 2 цього Положення).

Згідно із пунктом 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

За приписами абзацу першого пункту 9 Положення про ЄСІТС процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

У пункті 24 Положення про ЄСІТС визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.

Електронний документ, як зазначено у підпункті 5.4 пункту 5 Положення про ЄСІТС - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Відповідно до пункту 16 Положення про ЄСІТС процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.

У пункті 26 Положення про ЄСІТС передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Згідно із пунктом 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Варто зазначити, що представником у суді може бути адвокат або законний представник, що встановлено частиною першою статті 57 КАС України.

При цьому повноваження адвоката як представника, відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України, підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону №5076-VI; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Поняття ордеру визначено у частині другій статті 26 Закону №5076-VI та означає письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Як висновується зі змісту оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви, суд першої інстанції застосував, зокрема, Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, яке встановлює вимоги до оформлення ордеру для підтвердження повноважень на надання правової допомоги.

За приписами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року» внесено зміни до Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.

Зокрема, викладено пункти 2, 9 указаного Положення у новій редакції:

« 2. Ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України. Електронна копія електронного ордера на надання правничої допомоги виготовляється в порядку встановленому для оригіналу ордеру на надання правничої допомоги в електронній формі (здійснюється візуальне подання електронного документа в електронній формі з накладенням електронного підпису), у т.ч. не потребує проставляння слів «Згідно з оригіналом»)».;

« 9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).».

Разом з цим доповнено пункт 12 цього Положення новим підпунктом 12.15 такого змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.».

Як зауважив Європейський суд з прав людини, зобов`язання використовувати електронний зв`язок для звернення до апеляційного суду має на меті гарантувати належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності шляхом прискорення, полегшення та підвищення надійності процедурних обмінів. Усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов`язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим статтею 6 § 1 Конвенції, тому Суд погоджується, що така мета є законною (CASE OF XAVIER LUCAS v. FRANCE, заява №15567/20, § 46, рішення від 09 червня 2022 року).

Своєю чергою Верховний Суд у постановах від 06 листопада 2024 року у справі № 483/346/24, від 21 травня 2025 року у справі № 388/2167/24, від 25 червня 2025 року у справі № 580/14/25, від 11 вересня 2025 року у справі № 620/1979/25 наголосив, що гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами; ордер має бути підписаний адвокатом; ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом; у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.

Разом з цим у постановах від 23 жовтня 2025 року у справі № 456/104/25, від 21 травня 2025 року у справі № 388/2167/24 та від 11 вересня 2025 року у справі № 620/1979/25 Верховний Суд констатував, що у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») підпису на ордер не вимагається. Таким чином, ордер на надання правничої (правової) допомоги, виданий відповідно до Закону № 5076-VI, що подається до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд», уважається належним чином оформленим та підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів особи в суді, якщо такий ордер підписаний (засвідчений) кваліфікованим електронним підписом адвоката, який ідентифікує його особу, а відповідність ордера типовій формі, затвердженій Радою адвокатів України, та наявність у ньому всіх обов`язкових реквізитів може бути перевірена судом за допомогою загальнодоступних засобів, зокрема через офіційний вебсайт Національної асоціації адвокатів України.

У справі ж, що розглядається, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, не врахував, що позовна заява подана адвокатом Прутяном Олександром Анатолійовичем в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» 03.03.2026, тобто після внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України від 04 серпня 2017 року №162 рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36, а тому накладення адвокатом окремого власноручного (фізичного) підпису на ордер за умови, що він доданий до документа, що посвідчений електронним підписом, ордер підписаний (засвідчений) електронним підписом, не вимагалося.

За таких обставин та правового врегулювання подання адвокатом Прутяном Олександром Анатолійовичем ордера через модуль підсистеми «Електронний суд» без окремого власноручного («фізичного») підпису, у вигляді додатку до підписаної апеляційної скарги, є належним доказом підтвердження повноважень представника Осадченка Віктора Анатолійовича відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України.

Варто зазначити, що правова позиція Верховного Суду, яка викладена у постанові від 07 лютого 2023 року у справі № 466/487/22, та яку суд першої інстанції застосував, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, була сформована до внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04 серпня 2017 № 162 року, на підставі рішення Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36, якими було змінено вимоги до процедури оформлення та подання таких документів.

Відхиляючи доводи ОСОБА_1 , викладені у апеляційній скарзі про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції, з якою представник ознайомився в Електронному Суді, не містить власноручного підпису судді, що є порушенням вимог ст. 243, 251 КАС України, колегія суддів виходить з такого.

Так, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Зі змісту підпункту 5 розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18 із подальшими змінами (далі - Порядок) слідує, що електронний примірник судового рішення - створений в АСДС електронний документ, підписаний кваліфікованим електронним підписом судді, що ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду - кваліфікованими електронними підписами всіх суддів, що входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної згідно з пунктом 2 розділу III цього Порядку. Такий документ має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі.

Отже, підписання електронного примірника рішення кваліфікованим електронним підписом судді за наявності власноручного підпису судді на оригіналі судового рішення в паперовій формі не свідчить про не дотримання судом вимог процесуального законодавства щодо порядку ухвалення судових рішень, зокрема, про те, що ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Ураховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін не має, оскільки апеляційним судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивач, на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.

Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали від 06 березня 2026 року у справі № 400/2276/26 було неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права, що призвело до її неправильного вирішення.

Відтак, відповідно до ч. 3 ст. 312, ст. 320 КАС України, - оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Щодо клопотання апелянта про стягнення з Вознесенської міської ради на користь ОСОБА_1 судових витрати пов`язаних з розглядом справи у розмірі 60 000,00 грн., які складаються із та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) грн колегія суддів зазначає про таке.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформованого у постанові від 10.09.2025 у справі №367/252/24, постанова апеляційного суду, ухвалена за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі, може бути оскаржена в касаційному порядку незалежно від результату такого апеляційного перегляду.

Оскільки справа направляється для продовження розгляду, тобто вказана постанова не є остаточною та не є рішенням суду по суті позовних вимог, колегія суддів не вирішує питання про судові витрати.

Керуючись ст. ст. 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року у справі № 400/2276/26 – скасувати.

Направити справу № 400/2276/26 до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк