Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №420/30791/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/30791/25

Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 у справі № 420/30791/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.11.2020 на підставі довідки №31/30/18-421-2025 від 13.05.2025 та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку пенсії без урахування довідок про заробітну плату в зоні відчуження чим самим зменшивши розмір пенсії ОСОБА_1 до 24049,79 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 липня 2025 року на підставі довідки виданої Управлінням пожежної охорони МВС Гомільського облвинкому МВС БРСР про заробітну плату в зоні відчуження виходячи із середньомісячного заробітку у розмірі 38498,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив перерахувати пенсію на підставі довідки виданої Управлінням пожежної охорони МВС Гомільського облвинкому МВС БРСР про заробітну плату в зоні відчуження. Однак, відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії на підставі наданих довідок, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 07.01.2026 у справі № 420/30791/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.11.2020 на підставі довідки №31/30/18-421-2025 від 13.05.2025 та зобов`язання вчинити певні дії задовольнив частково.

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії з урахуванням довідки, виданої Управлінням пожежної охорони МВС Гомільського облвинкому МВС БРСР про заробітну плату в зоні відчуження.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 липня 2025 року на підставі довідки виданої Управлінням пожежної охорони МВС Гомільського облвинкому МВС БРСР про заробітну плату в зоні відчуження.

В решті позовних вимог відмовив.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що за змістом довідки про заробітну плату позивача в зоні відчуження остання видана на підставі особових рахунків, також завірена печаткою підприємства, містить відомості про фактичну суму заробітної плати позивача.

Водночас суд першої інстанції акцентував, що позивач вже отримував пенсію на підставі спірної довідки про заробітну плату у зоні відчуження, що підтверджується матеріалами справи.

За наведеного суд першої інстанції виснував, що відповідач зобов`язаний був здійснити перерахунок пенсії позивача з врахуванням вищевказаної довідки.

Поряд з цим, суд першої інстанції зазначив, що позовна вимога в частині визначення середньомісячного заробітку у розмірі 38498,49 грн, задоволенню не підлягає, оскільки реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі вказує, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- судом першої інстанції не враховано, що надана позивачем довідка не підтверджена первинними документами, що є обов`язковою умовою для врахування довідки при обчисленні розміру пенсії, а відтак, у Головного управління відсутні підстави для врахування такої довідки при розрахунку пенсії позивача.

- інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, позивачу була обчислена пенсія виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках на підставі довідки виданої Управлінням пожежної охорони МВС Гомільського облвинкому МВС БРСР про заробіток основний розмір пенсії від середнього заробітку становив 38498,49 грн. Розмір пенсії з надбавками становив 35092,68 грн.

Однак, відповідач зменшив основний розмір пенсії від середнього заробітку до 25861,34 грн. та листом від 19.06.2025 повідомив, що при міграції пенсійної справи індивідуальний коефіцієнт відобразився некоректно та було переглянуто розмір пенсії. Розмір пенсії починаючи з 01.07.2025 становить 24049,79, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вважаючи вищевказані дії відповідача протиправним позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначають положення Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі -Закон №1058-IV).

Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (пункт 1 частини першої статті 8 Закону №1058).

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Підпунктом 3 пункту 4.2 Порядку №22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій передбачено, що орган, що призначає пенсію при прийманні документів перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Як правильно встановлено судом першої інстанції позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивачу була обчислена пенсія виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках на підставі довідки виданої Управлінням пожежної охорони МВС Гомільського облвинкому МВС БРСР про заробіток основний розмір пенсії від середнього заробітку становив 38498,49 грн. Розмір пенсії з надбавками становив 35092,68 грн.

Однак, відповідач зменшив основний розмір пенсії від середнього заробітку до 25861,34 грн. та в обґрунтування оскаржуваних дій у листі від 19.06.2025 повідомив, що при міграції пенсійної справи індивідуальний коефіцієнт відобразився некоректно та було переглянуто розмір пенсії. Розмір пенсії починаючи з 01.07.2025 становить 24049,79.

Інших обставин, що спричинили зміни підстав попередньо призначеної позивачу пенсії відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

Проте, відповідачем не обґрунтовано яких саме змін зазнало законодавство, яке регулює спірні правовідносини з 01.07.2025 та що могло слугувати зміні прав особи, саме з вказаної дати.

В канві наведених у спірному листі від 19.06.2025 аргументів відповідача, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі №341/1132/17 вказав, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

У постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що «перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії».

Верховний суд у постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 дійшов наступного висновку:

" посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні".

Колегією суддів зі змісту вищевказаної довідки встановлено, що вона видана на підставі особових рахунків, також завірена печаткою підприємства, містить відомості про фактичну суму заробітної плати позивача.

Ба більше, колегія суддів зауважує, що позивач вже отримував пенсію на підставі спірної довідки про заробітну плату у зоні відчуження, що підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач зобов`язаний був здійснити перерахунок пенсії позивача з врахуванням вищевказаної довідки.

Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги.

Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх рішення.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 у справі № 420/30791/25 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик