Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №420/32577/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/32577/25

Перша інстанція: суддя Аракелян М.М.,

повний текст судового рішення

складено 15.01.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Джабурія О.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

при секретарі –Марченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року по справі №420/32577/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНТРЕСТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ВІНТРЕСТ” (далі – позивач, Товариство) звернулось з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі – відповідач, ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування наступних податкових повідомлень-рішень: №28813/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “ПН”); №28810/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “Н”); №28806/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “ПС”); №28800/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “Р”); №28847/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “Р”); №28815/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “В4”); №28808/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “ПС”); №28841/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “ПС”); №28843/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “Д”); №28842/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “Д”); №46949/15-32-07-08-24 від 28 серпня 2025 року (Форма “Р”).

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі помилкових висновків Акту документальної планової виїзної перевірки позивача №24777/15-32-07-08-19 від 20.05.2025 та Рішення ДПС України від 26.08.2025 №24768/6/99-00-06-01-01-06 про допущені позивачем порушення податкового законодавства при декларуванні податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, обставини справи полягають в наступному.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВІНТРЕСТ” (код ЄДРПОУ 33140864) зареєстровано з 21.09.2004 року та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області.

Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 07.04.2025 №3839-п, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ “ВІНТРЕСТ” (код ЄДРПОУ 33140864) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2021 по 31.12.2024, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки. Перевірка проводилася з 23.04.2025 по 13.05.2025 року.

За результатами вказаної документальної планової виїзної перевірки був складений Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ “ВІНТРЕСТ” №24777/15-32-07-08-19 від 20.05.2025 року (надалі – Акт перевірки) (т.1 а.с.42-132) .

За висновками Акту перевірки ТОВ “ВІНТРЕСТ” допустило наступні порушення податкового законодавства:

1. п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в розмірі 393 369 грн, в тому числі: півріччя 2024 року - 24 623 грн; 3 квартали 2024 року - 99 761 грн; 2024 рік - 393 369 грн.

2. п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього в розмірі 3 242 801 грн, в тому числі: липень 2023 року - заниження на 217 495 грн; серпень 2023 року - заниження на 134 497 грн; грудень 2023 року - заниження на 2 890 809 грн.

3.п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1 ст. 198, я. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 223 853 грн, в тому числі: грудень 2024 року – 223 853 грн.

4. п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України у вигляді не складання та не реєстрації в перевіреному періоді податкових накладних на загальну суму ПДВ 2 587 191 грн, в тому числі: лютий 2023 року - на 153 412 грн; серпень 2023 року - на 236 117 грн; листопад 2023 року - на 340 564 грн; грудень 2023 року - на 1 664 438 грн; січень 2024 року - на 1 518 грн; лютий 2024 року - на 2 244 грн; березень 2024 року - на 2 756 грн; квітень 2024 року - на 2 756 грн; травень 2024 року - на 2 756 грн; червень 2024 року - на 2 756 грн; липень 2024 року - на 2 756 грн; серпень 2024 року - на 6 534 грн; вересень 2024 року - на 8 646 грн; жовтень 2024 року - на 142 646 грн; листопад 2024 року - на 8 646 грн; грудень 2024 року - на 8 646 грн..

5. 201.1.201.10 ст.201 ПК України у вигляді порушення граничних строків, встановлених для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в період з 01.01.2021 року по 31.12.2024 року.

6. п.п. 49.182 п. 49.18 ст, 49, ст. 51, п. 176.2 ст. 176 ПК України, в наслідок чого встановлено несвоєчасне подання Податкового розрахунку про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків — фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2021 року та І квартал 2022 року та подання Податкових розрахунків про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за I-IV квартали 2021 року, 1-1V квартали 2022 року, I-IV квартали 2023 року, I-IV квартали 2024 року з недостовірними відомостями (помилками).

7. п. 164.5 ст. 164, п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168. п. 167.1 ст. 167, п. 177.8 ст. 177, п. 176.2 ст. 176, п.п. 38.9 п. 38 підрозділ 10 розділу XX “Перехідні положення” ПК України, в результаті чого визначено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період у загальній сумі 3 413 115,60 грн.

8. п.п. 1.З., п.п. 1.4., п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” ПК України, в результаті чого визначено податкове зобов`язання з військового збору за перевіряємий період у загальній сумі 233 148,73 грн.

9. частина 3 статті 16 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” (із змінами та доповненнями) за що передбачена відповідальність згідно п. 30 ч. 2 ст. 73 Закону України від 18.06.2024 року №3817-ІХ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідни, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”.

10. п. 63.3 ст. 63 ПК у вигляді не подання повідомлення про оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провалиться діяльність за формою №20-ОПП у кількості 3 (три) шт.

11.п. 44.3 ст. 44 ПК України в частині не зберігання документів, пов`язаних з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

05.06.2025 року ТОВ “ВІНТРЕСТ” були подані заперечення на Акт перевірки (т.1 а.с.182-186), які були отримані відповідачем 09.06.2025.

В цей же день – 09 червня 2025 року ГУ ДПС на підставі Акту перевірки прийняло наступні податкові повідомлення-рішення:

- №28813/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “ПН”), яким встановлено відсутність реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 258 7191 грн. та застосовано штраф у розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість нарахованого за операцією постачання товарів/послуг у сумі один мільйон двісті дев`яносто три тисячі п`ятсот дев`яносто шість гривень. Загальна сума штрафу становить 1 293 596 грн. (т.1 а.с.152-153);

- №28810/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “Н”), яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 2 086 грн. (т.1 а.с.154-155);

- №28806/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “ПС”), яким встановлено порушення п.44.3 ст.44 ПК України в частині не зберігання документів, пов`язаних з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням, якого покладено на контролюючі органи та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 грн. (т.1 а.с.156-157);

- №28800/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “Р”), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 3 567 081,00 грн., з яких з яких 3 242 801 грн. сума по збільшенню податкових зобов`язань та 324 280 грн. штрафних санкцій (т.1 а.с.158-159);

- №28847/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “Р”), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники на загальну суму 432 706,00 грн., з яких з яких 393 369 грн. сума по збільшенню податкових зобов`язань та 39 337 грн. штрафних санкцій (т.1 а.с.160-161);

- №28815/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “В4”), яким встановлено невірно розраховану суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в перевіреному періоді в зв`язку з завищенням податкового кредиту та заниженням податкових зобов`язань податкових звітних періодів лютого 2023 - грудня 2024 та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 223 853 грн. (т.1 а.с.162-163);

- №28808/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “ПС”), яким встановлено порушення щодо не подання повідомлення про об`єкт оподаткування за формою №20-ОПП та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 3060 грн. (т.1 а.с.164-165);

- №28841/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “ПС”), яким встановлено несвоєчасне подання Податкового розрахунку про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків - фізичних осіб сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2021 та І квартал 2022 та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 грн. (т.1 а.с.166);

- №28843/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “Д”), яким встановлено виплати доходів фізичним особам - платникам податків, місце реєстрації яких є тимчасово окуповані території, виплата доходів у вигляді додаткового блага (не підтверджено первинними документами використання в процесі виробництва продукції зазначених у Акті перевірки матеріалів), в результаті чого встановлено заниження оподатковуваного доходу при нарахуванні військового збору та збільшено суму податкових зобов`язань з військового збору на 233 148,73 (двісті тридцять три тисячі сто сорок вісім гривень 73 коп.) та застосовано штрафні санкції на суму 58 287,18 грн (т.1 а.с.167-168);

- №28842/15-32-07-08-24 від 09 червня 2025 року (Форма “Д”), яким встановлено виплати доходів фізичним особам - платникам податків, місце реєстрації яких є тимчасово окуповані території, виплата доходів у вигляді додаткового блага (не підтверджено первинними документами використання в процесі виробництва продукції зазначених у Акті перевірки матеріалів), в результаті чого встановлено заниження оподатковуваного доходу при нарахуванні ПДФО та збільшено суму податкових зобов`язань з ПДФО на 3 413 115,60 (три мільйони чотириста тринадцять тисяч сто п`ятнадцять гривень 60 коп.) та застосовано штрафні санкції на суму 853 278, (т.1 а.с.169-170).

Позивач отримав вищезазначені рішення 12.06.2025 року.

17.06.2025 року ТОВ “ВІНТРЕСТ” отримано рішення Головного управління ДПС в Одеській області №8740/КПР/15-32-07-08-06 від 11 червня 2025 року про залишення без розгляду заперечень на Акт перевірки (т.1 а.с.187-188).

ТОВ “ВІНТРЕСТ” на вищевказані ППР було подано скаргу до ДПС України.

За результатами розгляду скарги рішенням ДПС України від 26.08.2025 року №24768/6/99-00-06-01-01-06 скасовано ППР ГУ ДПС в Одеській області від 09.06.2025 року №28847/15-32-07-08-24 в частині збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток на 194 620 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 19 462,10 грн., а в іншій частині зазначене ППР залишено без змін (т.1 а.с.189-212).

ТОВ “ВІНТРЕСТ” отримало податкове повідомлення-рішення від 28.08.2025 року №46949/15-32-07-08-24, яким на підставі Рішення ДПС України “Про результати розгляду скарги” №24768/6/99-00-06-01-01-06 від 26.08.2025 року збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники на загальну суму 218 624,00 грн., з яких 198 749 грн. - сума по збільшенню податкових зобов`язань та 19 875 грн. - штрафні санкції.

Предметом оскарження в рамках даної адміністративної справи є зазначені вище 10 податкових повідомлень-рішень від 09.06.2025 та податкове повідомлення-рішення від 28.08.2025 року №46949/15-32-07-08-24.

Надаючи оцінку доводам сторін та висновкам суду першої інстанції стосовно правомірності оскаржуваних ППР, колегія суддів зазначає наступне.

В якості загальної підстави для скасування оскаржуваних ППР позивач посилався на те, що ці рішення були прийняті в той час, коли ГУ ДПС в Одеській області тільки отримали заперечення позивача на Акт перевірки ТОВ “ВІНТРЕСТ” без розгляду цих заперечень по суті, а рішення ГУ ДПС в Одеській області №8740/КПР/15-32-07-08-06 про залишення без розгляду заперечень на Акт перевірки було прийнято лише 11 червня 2025 року, що свідчить про фактичну відсутність у ГУ ДПС в Одеській області наміру розглядати заперечення ТОВ “ВІНТРЕСТ”, одразу прийнявши оскаржувані ППР.

Суд першої інстанції погодився з такими доводами позивача, та дійшов таких висновків по цьому питанню:

- ТОВ “ВІНТРЕСТ” своєчасно та в межах строку, визначеного п. 86.7 ст. 86 ПК України, направило заперечення на Акт перевірки поштовим відправленням через зареєстрованого оператора поштового зв`язку, що підтверджується накладною кур`єрського відправлення №3473 та описом вкладення до цього відправлення;

- ГУ ДПС в Одеській області залишило заперечення на акт перевірки без розгляду та, не надавши їм жодної правової оцінки, прийняло податкові повідомлення-рішення, обґрунтувавши їх виключно висновками Акту перевірки;

- контролюючий орган, попри отримання заперечень, поданих ТОВ “ВІНТРЕСТ” у встановленому порядку та в межах передбаченого строку, безпідставно прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення до завершення процедури розгляду заперечень уповноваженою комісією контролюючого органу;

- ГУ ДПС, будучи обізнаним про наявність поданих позивачем заперечень на Акт перевірки, не вжило жодних заходів у межах своїх повноважень для зупинення процедури формування та надсилання податкових повідомлень-рішень, у результаті такого некоректного та неуважного підходу до реалізації своїх повноважень, платнику податків було безпідставно створено низку правових ускладнень, які могли бути уникнуті за належного дотримання контролюючим органом своїх обов`язків;

Апелянт проти таких висновків заперечує, та наполягає на прийняття спірних ППР у відповідності до вимог законодавства, навівши такі узагальнені доводи:

- заперечення на Акт перевірки згідно наданої копії накладної №3473 були отримані оператором поштового зв`язку ТОВ «ДВАДЦЯТЬ ПЯТЬ ГОДИН» (код за ЄДРПОУ 37585398) від ТОВ «ВІНТРЕСТ», а доставлені до Головного управління ДПС в Одеській області 09.06.2025 (вх. ДПС №61466/6). Відомостей щодо оплати тарифу в накладній не вказано, копії документів про оплату послуг (квитанція, чек РРО тощо) не надано; ТОВ «ДВАДЦЯТЬ ПЯТЬ ГОДИН» зареєстровано в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області 18.03.2011 №546/2341531 (внесено до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку 23.04.2025 за №258); не має зареєстрованих РРО; засновник/ директор/бухгалтер – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); наймані працівники відсутні, Податкові розрахунки про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку до контролюючого органу не подає; остання звітність подана до контролюючого органу – Декларація з податку на додану вартість за серпень 2024 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано 12.09.2024 за ініціативою платника (загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців менша від суми, визначеної статтею 181 розділу V Кодексу); податки до бюджету не нараховує та не сплачує, заборгованість по податках станом на 01.07.2025 року склала 7,8 тис.грн.

- станом на момент отримання заперечень на Акт перевірки ГУ ДПС в Одеській області були прийняті податкові повідомлення–рішення на підставі Акту перевірки та надіслано засобами поштового зв`язку на податкову адресу підприємства: 67832, Одеська область, смт Великодолинське, вул. Транспортна, буд. 1-В, про що підприємство було повідомлено листом від 11.06.2025 №8740/КПР/15-32-07-08-06.

Надаючи оцінку доводам сторін та висновкам суду першої інстанції щодо порушення відповідачем процедури розгляду заперечень на Акт перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 86.8 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті

Згідно з приписами п.86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Згідно з приписами пп. 86.7.1 п.86.7 ст.86 ПК України, акт перевірки, заперечення до акту перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акту перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Суд першої інстанції обґрунтовано застосував правові позиції Верховного Суду, які викладені у постановах від 29.07.2025 у справі №320/1303/23, від 24.04.2025 у справі №300/1388/24, від 24.12.2024 у справі №640/20970/22, від 28.03.2023 у справі №810/3270/16, від 27.06.2019 у справі №806/343/17, від 20.11.2018 у справі №826/285/15 від 24 грудня 2024 року у справі №640/20970/22, і які узагальнено полягають в наступному:

- закріпленому у пункті 86.7 статті 86 ПК України праві платника податків подати до контролюючого органу заперечення на акт перевірки кореспондує визначений цією ж нормою обов`язок контролюючого органу розглянути такі заперечення, надавши платнику податків відповідь, та врахувати результати розгляду заперечень при прийнятті рішення про визначення грошових зобов`язань;

- зміст пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом повинні враховуватися не лише висновки акта перевірки, а й результати розгляду заперечень платника податків на такий акт як його невід`ємної частини;

- податкове повідомлення-рішення не може бути прийняте до завершення процедури розгляду заперечень платника податків та додаткових документів;

- для подання заперечень на акт перевірки платник податків може скористатись за своїм вибором наступними способами їх подання: (1) безпосередньо до відповідного контролюючого органу, (2) надіслати поштою через установи поштового зв`язку (3) в електронній формі за допомогою електронного кабінету платника в порядку, встановленому статтями 42, 42-1 ПК України. В першому випадку закінчення робочого дня у розумінні пункту 86.7 статті 86 ПК України співпадатиме із закінченням робочого часу у відповідному територіальному органі Державної податкової служби України, в другому випадку – із закінченням робочого часу відповідного поштового оператора. У випадку обрання платником податків шляху подання заперечень на акт перевірки в електронній формі через електронний кабінет платника закінчення строку, передбаченого пунктом 86.7 статті 86 ПК України, припадатиме на двадцять четверту годину останнього (десятого) робочого дня строку.

Як слідує з матеріалів справи, Акт перевірки отримано позивачем засобами поштового зв`язку 22 травня 2025 року, що підтверджується конвертом із трек-номером №0601148794964 та роздруківкою офіційного сайту АТ Укрпошта для відстеження відправлення, а заперечення на цей акт позивач направив до ГУ ДПС в Одеській області засобами кур`єрської доставки ТОВ “Двадцять п`ять годин” 5 червня 2025 року о 16:38.

Згідно кур`єрської накладної №3473 з описом вкладення до кур`єрської відправки підтверджується, що вказане відправлення було отримано податковим органом 9 червня 2025 року, тобто того самого дня, коли були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

ГУ ДПС не заперечує цих обставин, а у відзиві на позов та в апеляційній скарзі фактично ставить під сумнів реальність такої кур`єрської відправки.

В текстах оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС зазначило: “Заперечення до акту перевірки платником податків не подавались. В ході перевірки на адресу посадових осіб підприємства надавались письмові запити з метою отримання пояснень щодо встановлених порушень. Письмових пояснень щодо встановлених порушень та інших первинних документів посадовими особами підприємства не надано”.

В рішенні ГУ ДПС в Одеській області №8740/КПР/15-32-07-08-06 про залишення заперечень на Акт перевірки без розгляду податковий орган лише зазначив, що станом на момент отримання таких заперечень ГУ ДПС вже прийняло оскаржувані ППР, однак не зазначає коли саме були отримані ці заперечення.

Колегія суддів погоджується з правильністю висновків суду першої інстанції щодо порушення відповідачем порядку розгляду поданих позивачем заперечень на Акт перевірки, а доводи апелянта з цього питання вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про поштовий зв`язок”, кур`єрська послуга - послуга поштового зв`язку з пересилання поштового відправлення, приймання якого від відправника та/або вручення якого адресату здійснюється поза межами об`єкта поштового зв`язку. Послуги поштового зв`язку - діяльність оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур`єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку під №47 в цьому реєстрі вказано ТОВ “Двадцять п`ять годин” (код 37585398), яке є діючим оператором з надання послуг поштового зв`язку та здійснює приймання поштових відправлень, обробку поштових відправлень, перевезення поштових відправлень, доставку (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, в тому числі на території Одеської області.

Оскільки ТОВ “Двадцять п`ять годин” є діючим оператором з надання послуг поштового зв`язку та на час виникнення спірних відносин перебувало в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв`язку, і продовжує перебувати в цьому реєстрі і на час розгляду даної справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ “ВІНТРЕСТ” своєчасно та в межах строку, визначеного п.86.7 ст. 86 ПК України, направило заперечення на Акт перевірки поштовим відправленням через зареєстрованого оператора поштового зв`язку, що підтверджується накладною кур`єрського відправлення №3473 та описом вкладення до цього відправлення, а також відхиляє наведені апелянтом доводи апелянта щодо нереальності такої кур`єрської відправки.

Виходячи з цього, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що вчасно подані позивачем заперечення на Акт перевірки та додані позивачем до цих заперечень документи в порушення вимог пункту 86.7 статті 86 ПК України не були досліджені відповідачем, а тому спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті з порушенням встановленого законом порядку, і такі порушення є істотним, оскільки фактично позбавили ТОВ “ВІНТРЕСТ” гарантованого права на подання та на належний розгляд таких заперечень, як ключового етапу адміністративного оскарження результатів податкової перевірки, що у свою чергу істотно вплинуло на обґрунтованість і законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих за її результатами.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.07.2025 року у справі №320/1303/23, «…недотримання відповідачем вимог пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України в частині розгляду своєчасно поданих позивачем заперечень на акт перевірки є достатньою та самостійною підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення …”

Таким чином, встановивши факт порушення відповідачем приписів пункту 86.7 статті 86 ПК України щодо розгляду своєчасно поданих позивачем заперечень на Акт перевірки та долучених до заперечень документів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що таке порушення є достатньою самостійно підставою для визнання неправомірними та скасування прийнятих на підставі Акту перевірки спірних податкових повідомлень рішень.

Враховуючи, що суд першої інстанції не обмежився дослідженням процедурних порушень при прийнятті спірних ППР, які самі по собі вже є достатньою підставою для задоволення заявлених позовних вимог, а надав оцінку наведеним в Акті перевірки порушенням, які зумовили прийняття спірних ППР, і така оцінка суду першої інстанції також є предметом апеляційної скарги ГУ ДПС, то виходячи з приписів ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне надати в рамках даного апеляційного перегляду також оцінку і висновкам суду першої інстанції щодо тих порушень податкового законодавства, які вплинули на спірні ППР.

Стосовно викладених в розділі 3.1.1 Акту перевірки порушень, які вплинули на спірні податкові повідомлення рішення з податку на прибуток №28847/15-32-07-08-24 від 09.06.2025 року та №46949/15-32-07-08-24 від 28.08.2025, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначено вище, за результатами розгляду скарги позивача рішенням ДПС України від 26.08.2025 року №24768/6/99-00-06-01-01-06 скасовано ППР від 09.06.2025 року №28847/15-32-07-08-24 в частині збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток на 194 620 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 19 462,10 грн., а в іншій частині зазначене ППР залишено без змін (т.1 а.с.189-212).

В зв`язку із цим ГУ ДПС сформувало нове податкове повідомлення-рішення від 28.08.2025 року №46949/15-32-07-08-24, яким на підставі Рішення ДПС України “Про результати розгляду скарги” №24768/6/99-00-06-01-01-06 від 26.08.2025 року збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники на загальну суму 218 624,00 грн., з яких 198 749 грн. - сума по збільшенню податкових зобов`язань та 19 875 грн. - штрафні санкції.

Відповідно до пп. 60.1.3 пункту 60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

Згідно 60.4. ст.60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Виходячи з наведених положень ПК України, з дня отримання позивачем податкового повідомлення-рішення від 28.08.2025 року №46949/15-32-07-08-24, попереднє ППР з податку на прибуток №28847/15-32-07-08-24 від 09.06.2025 вважається відкликаним.

Отже, предметом оцінки суду в рамках даного спору мають бути лише ті порушення з податку на прибуток, які вплинули на остаточне ППР з цього податку від 28.08.2025 року №46949/15-32-07-08-24, яким позивачу збільшені зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 218 624,00 грн., з яких 198 749 грн. - за основним платежем та 19 875 грн. – за штрафними санкціями.

Зі змісту Акту перевірки та рішення ДПС України від 26.08.2025 року №24768/6/99-00-06-01-01-06 вбачається, що порушення, які вплинули на ППР №46949/15-32-07-08-24 від 28.08.2025, узагальнено полягають в наступному:

- завищення витрат на 563 112 грн. внаслідок неправомірного списання з балансу підприємства ТМЦ на загальну суму 563 112,0 грн., а саме: пляшки скляні, пробки, оболонки, етикетки, к/етикетки, інші поліграфічні матеріали, гофроящики, піддони дерев`яні, листи п/п, щити та інші ТМЦ на підставі протоколу №2 засідання комісії про проведення річної інвентаризації та наказу підприємства №25/12/24-ОД від 25.12.2024 “Про списання та утилізацію ТМЦ по ТОВ “ВІНТРЕСТ”, оскільки для перевірки не надано документів, які б підтверджували факти утилізації цих ТМЦ;

- завищення витрат на 295 031 грн. внаслідок неправомірного списання на цю суму для потреб виноробства постільної білизни та рушників, які не входять до калькулювання виробничої собівартості продукції і документів, які б підтверджували необхідність використання в процесі виробництва виноробної продукції постільної білизни та рушників, підприємством не надано;

- заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 246 027 грн внаслідок неправомірного включення за рядком 2180 «Інші операційні витрати» ПДВ на загальну суму 246027,1 грн.. в тому числі за податковими накладними:

№1323 від 31.12.2024 на суму 675734,7 грн. (ПДВ 112 622,5 грн.), яка була виписана внаслідок списання з балансу підприємства пляшки скляні, пробки, оболонки, етикетки, к/етикетки, інші поліграфічні матеріали, гофроящики, піддони дерев`яні, листи п/п, щити та інші ТМЦ на загальну суму 563 112,0 грн.;

№1035 від 31.10.2024 на суму 800427,5 грн. (ПДВ 133404,6 грн.), яка була виписана внаслідок зменшення статутного фонду на 670,0 тис. грн. шляхом передачі засновнику ТОВ “ВІНТРЕСТ” ОСОБА_2 згідно акту від 09.10.2024 нежитлового офісного приміщення за адресою: Одеса, вул. Академічна (колишня назва-вул. Піонерська, вул. Сергія Варламова), буд.20Б, загальною площею 64,7 м. кв., балансовою вартістю 667 022,91 грн., на яку і були нараховані компенсаційні зобов`язання з ПДВ в сумі 133 404,6 грн..

Надаючи оцінку наведеним вище порушенням по податку на прибуток, колегія суддів зазначає наступне.

01.12.2024 позивачем було проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, за результатами якої складено інвентаризаційний опис №6, у якому зафіксовано перелік ТМЦ, що втратили споживчу цінність та визнані непридатними до подальшого використання у виробничому процесі у зв`язку зі зміною дизайну продукції, природним зносом та виявленими фізичними дефектами.

Відповідно до Протоколу №2, на засіданні комісії з підбиття підсумків річної інвентаризації від 25 грудня 2024 року було прийнято рішення про списання з балансу та зі звіту матеріально відповідальної особи товарно-матеріальних цінностей у кількості 124474,652 одиниць на загальну балансову вартість 563 112, 27 грн (згідно з додатком до протоколу), у зв`язку з їх непридатністю до подальшого використання у виробництві внаслідок зміни дизайну, природного зносу та виявлених фізичних недоліків.

Наказом директора ТОВ “ВІНТРЕСТ” №25/12/24-ОД від 25.12.2024 року “Про списання та утилізацію ТМЦ по ТОВ “ВІНТРЕСТ” товарно-матеріальні цінності, зазначені у додатку до Протоколу №2, були списані з балансу підприємства та підзвіту матеріально відповідальної особи від обліку за ними у зв`язку з непридатністю до подальшого використання у виробничій діяльності.

Списання товарно-матеріальних цінностей здійснювалося на підставі актів списання №693-699 від 31.12.2024 року.

Непридатні до використання у виробництві ТМЦ були списані у зв`язку із заміною дизайну, природним зносом та фізичними недоліками на рахунок 947 “Недостачі і втрати від псування цінностей”.

Згідно з актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №БП-5827 від 31 грудня 2024 року та №БП-5827 від 31 січня 2025 року, приватне підприємство “Град-Сервіс” на підставі договору №2604/СКО/1 від 01.07.2022 року виконало роботи з вивезення великогабаритних відходів за допомогою контейнера об`ємом 7 куб. м..

Оприбуткування списаних товарно-матеріальних цінностей (макулатури та склобою) ТОВ “ВІНТРЕСТ” підтверджується актами оприбуткування товарів №1 від 08.01.2025 року, №2 від 09.01.2025 року, №3 від 10.01.2025 року, №4 від 15.01.2025 року, №108 від 16.04.2025 року та №109 від 18.04.2025 року.

На підставі договору постачання №108В/23 від 11 грудня 2023 року ТОВ “ВІНТРЕСТ” здійснило постачання списаного склобою та списаної макулатури (відходи за класифікацією МС-5Б) ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується видатковими накладними: №458 від 16 квітня 2025 року та №459 від 18 квітня 2025 року (склобій), а також №15 від 8 січня 2025 року, №23 від 10 січня 2025 року, №24 від 9 січня 2025 року та №44 від 15 січня 2025 року (макулатура).

Факт вивезення реалізованого склобою підтверджується товарно-транспортними накладними №458 від 16 квітня 2025 року та №459 від 18 квітня 2025 року, а факт вивезення реалізованої макулатури - товарно-транспортними накладними №15 від 8 січня 2025 року, №23 від 10 січня 2025 року, №24 від 9 січня 2025 року та №44 від 15 січня 2025 року.

31.12.2024 року ТОВ “ВІНТРЕСТ” виписало та подало на реєстрацію в ЄРПН зведену податкову накладну №1847 на суму списаних товарно-матеріальних цінностей відповідно до вимог п. 189.1 ст. 189 та п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Наявні у справі документи щодо списання та подальшої утилізації/реалізації непридатних товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 563 112,27 грн підтверджують правильність висновку суду першої інстанції про те, що таке списання було здійснено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, з дотриманням внутрішніх процедур підприємства та на підставі належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують як списання з балансу, так і фактичне вивезення відповідних ТМЦ.

Згідно ч. 5 ст. 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У бухгалтерському обліку списання ТМЦ відображається записом за кредитом рахунків обліку таких ТМЦ (20, 22, 26, 28) у кореспонденції з дебетом субрахунків 949 “Інші витрати операційної діяльності” або 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”.

Відповідно до пункту 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” (далі - П(С)БО 16), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Нестачі й втрати від псування цінностей включаються до інших операційних витрат (пункт 2 П(С)БО 16).

Тобто, як вірно зазначив суд першої інтенції списання - це процес, в якому підприємство відносить активи до збитків та знімає їх з балансового обліку, оскільки вони більше не можуть бути використані в господарській діяльності.

Водночас, термін “утилізація” не має прямого нормативного визначення в українському законодавстві, однак, з урахуванням його лексичного змісту та контексту норм Закону України “Про управління відходами”, його слід розглядати як різновид операції з видалення відходів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ “Про управління відходами”, видаленням визнається операція, що не є відновленням відходів, навіть якщо в її результаті використовується енергія або речовини, отримані в процесі такої операції.

Перелік операцій з видалення, наведених у Додатку №1 вказаного вище Закону, прямо охоплює такі дії, як розміщення у ґрунті чи на поверхні (ПІ), спалювання (В 10), (015) зберігання перед здійсненням операцій, визначених у позиціях 01-014 цього додатка, а також захоронення на спеціалізованих полігонах (05).

Законодавством України не встановлено обов`язкового строку для утилізації товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) після їх списання з бухгалтерського обліку.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що процедура списання та утилізації є самостійними і відмінними процесами: перше стосується припинення відображення активу в обліку, друге — фізичного знищення списаного майна.

Виходячи з цього, позивач не був обмежений у часі зберігання списаного майна, і може прийняти рішення про утилізацію списаних ТМЦ в будь-який розумний строк — шляхом спалювання, захоронення, вивезення на полігони чи іншим дозволеним способом.

Тому відповідачем в Акті перевірки помилково зазначено про неправомірність списання ТМЦ внаслідок ненадання доказів утилізації цих ТМЦ, так як процес списання та процес утилізації є самостійними процесами, відокремленими один від одного і не перебувають у обов`язковій часовій чи нормативній залежності.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, той факт, що утилізація/реалізація списаних товарно-матеріальних цінностей не відбулася у межах перевіряємого періоду (з 01.01.2021 по 31.12.2024), не може свідчити про їх реалізацію на користь невідомих осіб без відображення в бухгалтерському та податковому обліку і, відповідно, про зменшення фінансового результату до оподаткування.

Відтак, висновки контролюючого органу, викладені в п. 3.1.1.1 Акту перевірки щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму списаних товарно-матеріальних цінностей вартістю 563 112 грн. та суми ПДВ у розмірі 112 622,50 грн є необґрунтованими.

З цих же підстав є необґрунтованим і висновок Акту перевірки про неправомірність включення за рядком 2180 «Інші операційні витрати» ПДВ на суму 112 622,5 грн. на підставі податкової накладної, яка була виписана позивачем 31.12.2024 по факту такого списання ТМЦ на суму 563 112 грн., оскільки складання такої податкової накладної з нарахуванням компенсаційних зобов`язань з ПДВ передбачено положеннями п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Щодо завищення витрат на 295 031 грн. внаслідок неправомірного списання на цю суму для потреб виноробства постільної білизни та рушників, то в Акті перевірки (стор.15-17 Акту) це порушення описано наступним чином:

“В грудні 2023 року підприємством ТОВ “ВІНТРЕСТ” за Договором поставки від 13.01.2023 №130123 з ПП “ЯКІСТЬ ПЛЮС СЕРВІС” (код за ЄДРПОУ37171037) було придбано 3556 шт. комплектів постільної білизни з бавовни та 23710 шт. рушників махрових бавовняних: кухонні, банні на загальну суму 1 173 546 грн., в тому числі ПДВ 195 591 грн.

Проведеною перевіркою, встановлено також, згідно актів списання МІПП для потреб виноробства в перевіреному періоді було списано постільної білизни та рушників нагальною вартістю 295 031 грн., які не входять до калькулювання виробничої собівартості продукції. Перелік актів списання наведено в Додатку №8 до цього акту.

Документів, які б підтверджували необхідність використання в процесі виробництва виноробної продукції постільної білизни та рушників підприємством не надано.

Таким чином, враховуючи викладене та на порушення п.44.1, 44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 т. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 - VI із змінами та доповненнями Собівартість реалізованої продукції за рядком 2050 Звіту про фінансові результати ТОВ “ВІНТРЕСТ” за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 зменшено на 295 021 грн., в фінансовий результат до оподаткування, відповідно, збільшено на 295 021 грн”.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновку Акту перевірки щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму 295 021 грн, виходячи з наступного.

Згідно службової записки заступника директора з виробництва ТОВ “ВІНТРЕСТ” - Дубової Т.М. від 18.12.2023 року, у зв`язку з виробничою необхідністю для здійснення щоденного прибирання виробничих ділянок (цеха розливу, обладнання, первинне виноробство тощо), виникла потреба у придбанні ганчір`я.

На підставі наказу директора ТОВ “ВІНТРЕСТ” від 20 грудня 2023 року було прийнято рішення про закупівлю ганчір`я у вигляді рушників та комплектів постільної білизни з бавовни у ПП “ОДЕСЬКИЙ КОРКОВИЙ ЗАВОД” за собівартістю та про дозвіл у використанні у виробничих цілях.

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки №130123, на умовах визначених цим Договором “Постачальник” зобов`язується передати у власність “Покупця” (продати) Товар, найменування, асортимент і загальна кількість якого вказані в узгодженої Сторонами Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору (далі Товар), а “Покупець” зобов`язується прийняти (купити) Товар та оплатити його в терміни і на умовах визначених Розділом 4 цього Договору.

Згідно умов Специфікації №б/у від 29.12.2023 року до Договору поставки №130123 від 13.01.2023 року, укладеного між ТОВ “ВІНТРЕСТ” та ПП “ЯКІСТЬ ПЛЮС СЕРВІС” (код за ЄДРПОУ 37171037), ТОВ “ВІНТЕРСТ” було придбано 3556 шт. комплектів постільної білизни з бавовни та 23710 шт. рушників махрових бавовняних: кухонні, банні на загальну суму 1 173 546 грн в тому числі ПДВ 195 591 грн.

Згідно додаткової угоди до договору поставки №130123 від 13.01.2023 року. Приватне підприємство “ЯКІСТЬ ПЛЮС СЕРВІС” перейменовано на Приватне підприємство “ОДЕСЬКИЙ КОРКОВИЙ ЗАВОД” на підставі рішення власника №1/2023 від 28.06.2023 року.

За видатковою накладною №ОК 300000144 від 29.12.2023 року, ПП “ОДЕСЬКИЙ КОРКОВИЙ ЗАВОД” було здійснено постачання 3556 комплектів постільної білизни з бавовни та 23710 махрових бавовняних рушників (особових та банних) на загальну суму 1 173 546 грн, у тому числі ПДВ 195 591 грн..

Згідно з поясненнями позивача, у процесі використання зазначені товарно-матеріальні цінності списуються для виробничих потреб на підставі відповідних актів списання, тоді як невикористані залишки зберігаються для подальшого використання за виробничою необхідністю.

Позивачем до перевірки було надано первинні документи, що підтверджують фактичне використання цих матеріалів, а саме акти про списання: №44, 45, 46 від 31.01.2024 р.; №63, 64, 65 від 29.02.2024 р.; №101, 102, 103 від 29.03.2024 р.; №161, 162, 163 від 30.04.2024 р.; №200, 201, 202 від 31.05.2024 р.; №374, 375, 376 від 31.07.2024 р.; №484, 485, 486 від 31.08.2024 р.; №488, 489, 490 від 30.09.2024 р.; №634, 635, 636 від 31.10.2024р.; №637, 638,639 від 30.11.2024 р.; №701, 702, 703 від 31.12.2024 р., та акти №494, 495, 496 від 30.12.2023 р.

Колегія суддів вважає, що придбання позивачем у ПП “ОДЕСЬКИЙ КОРКОВИЙ ЗАВОД” ганчір`я у вигляді рушників та комплектів постільної білизни з бавовни за собівартістю та їх використанні у виробничих цілях як ганчір`я для прибирання виробничих приміщень, є цілком обґрунтованим та відповідає цілям та напрямкам господарської діяльності позивача, а тому твердження Акту перевірки про ненадання позивачем документів, які б підтверджували необхідність використання в процесі виробництва виноробної продукції постільної білизни та рушників, є безпідставними.

Стосовно висновку Акту перевірки про заниження фінансового результату до оподаткування на суму 133 404,6 грн. внаслідок неправомірного включення за рядком 2180 «Інші операційні витрати» ПДВ на цю суму, колегія суддів зазначає наступне.

В Акті перевірки (стор. 18-20 Акту) це порушення описано наступним чином:

«Проведеною перевіркою встановлено, що в жовтні 2024 року підприємством на підставі Протоколу зборів засновників було прийнято рішення про зменшення статутного фонду підприємства на 670,0 тис. грн. шляхом виплати частки засновнику у вигляді основних засобів. Так, на виконання Протоколу зборів засновників про зменшення статутного фонду на 670,0 тис. грн.. засновнику ТОВ “ВІНТРЕСТ” ОСОБА_2 згідно акту від 09.10.2024 була передано Нежитлові офісні приміщення за адресою: Одеса, вул. Академічна (колишня назва-вул. Піонерська, вул. Сергія Варламова), буд.20Б, загальною площею 64,7 кв. м. Детально порушення щодо нарахування податку на додану вартість за операціями вибуття основних засобів, в тому числі у разі повернення внеску засновнику описано в пункті 2.1.2.1 цього акту “Податкові зобов`язання”.

Враховуючи вищевикладене та на порушення п.44.1, 44.2 ст.44. п.п. 134.1.1 п. 124.1 ст.124 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями інші операційні витрати за рядком 2180 Звіту про фінансові результати ТОВ “ВІНТРЕСТ” за період з 01.01.2021 по 21.12.2024 зменшено на 246 027 грн., а фінансовий результат до оподаткування, відповідно, збільшено на 246 027 грн.”.

Колегія суддів погоджується з наданою судом першої інстанції оцінкою цьому порушенню, яка полягає в наступному.

Під час перевірки відповідач у запиті від 23.04.2025 року запропонував позивачу надати розшифровку показників фінансової звітності підприємства за формою №2 “Звіт про фінансові результати” в розрізі звітних (податкових) періодів, зокрема за рядком 1400 “Зареєстрований (пайовий) капітал” із деталізацією за рахунками 40, 46, 36, 681, 694, 6852, 372 та ін., а також за рядком 1595 “Довгострокові зобов`язання, цільове фінансування та забезпечення”.

Як зазначає позивач, і це не заперечується відповідачем, показник рядка 1400 “Зареєстрований (пайовий) капітал” залишався незмінним на рівні 35000000 станом на 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року та 01.01.2024 року, і зменшився до 34330000 станом на 31.12.2024 року.

Таке зменшення зумовлене рішенням одноосібного засновника ТОВ “ВІНТРЕСТ” №1 від 09 жовтня 2024 року про зменшення статутного капіталу на 670 000 грн шляхом передачі нежилих офісних приміщень загальною площею 64,7 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Академічна, буд. 20.

Передача відображена в бухгалтерському обліку проводками: Дт401 Кт 672 на суму 670 000,00 грн — зменшення статутного капіталу, та Дт 672 Кт 712 — передача нерухомого майна за вартістю, що визначена у рішенні про зменшення статутного капіталу.

На підставі такої операції в силу приписів пункту 198.5 статті 198 ПК України позивач повинен був відобразити у складі своїх податкових зобов`язань суму ПДВ у розмірі 111 666,67 грн. від суми 670 000 грн. та зменшити на цю суму дохід від операції з передачі нерухомого майна.

Але оскільки сума ПДВ, визначена при передачі, є нижчою за ПДВ від балансової вартості об`єкта (667 022,91 грн), то Товариство виписало та зареєструвало податкову накладну №1035 від 31.10.2024 року на суму 133 404,58 грн..

Колегія суддів вважає, що Товариство не допустило порушень вимог ПК України при здійсненні операції зі зменшення статутного капіталу шляхом передачі основних засобів засновнику, та вірно визначило базу для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України, а саме за балансовою вартістю переданого об`єкта (667 022,91 грн).

У бухгалтерському обліку позивача така передача була відображена як зменшення статутного капіталу за фіксованою вартістю, що перевищує залишкову, внаслідок чого було задекларовано податкові зобов`язання з ПДВ у сумі 133 404,58 грн. та віднесено на Інші витрати операційної діяльності проведенням Дт 949 Кт 641, замість зменшення доходу у сумі ПДВ від операції по передачі нерухомого майна.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що технічна особливість бухгалтерського відображення такої операції не призвела до заниження податкових зобов`язань, і не завдала шкоди бюджету, а сам механізм визначення бази оподаткування не порушує вимоги податкового законодавства.

Дослідивши описані в розділі 3.1.1 Акту перевірки порушення з податку на прибуток, які вплинули на спірні ППР з цього податку №28847/15-32-07-08-24 від 09.06.2025, яке було частково скасовано рішенням ДПС України від 26.08.2025 року №24768/6/99-00-06-01-01-06, а також на остаточне ППР з цього податку №46949/15-32-07-08-24 від 28.08.2025, колегія суддів дійшла висновку, що такі порушення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Стосовно викладених в розділі 3.1.2 Акту перевірки порушень з податку на додану вартість (ПДВ), які вплинули на спірні податкові повідомлення рішення з цього податку №28813/15-32-07-08-24, №28810/15-32-07-08-24, №28800/15-32-07-08-24, №28815/15-32-07-08-24, колегія суддів зазначає наступне.

Так, з аналізу розділу 3.1.2 Акту перевірки слідує, що порушення з ПДВ полягають як в заниженні податкових зобов`язань на загальну суму 2 587 191 грн. (стор.22, розділ 3.1.2.1 акту), так і в завищенні податкового кредиту на загальну суму 879 465 грн. (стор. 36-37, розділ 3.1.2.2 акту).

Загальна сума заниження податкових зобов`язань - 2 587 191 грн. складається з наступних сум ПДВ та відповідних ним порушень:

- 59004,2 грн. - списання постільної білизни та рушників на загальну суму 295 031 грн., які не входять до калькуляції виробничої собівартості, і по яким не надані документи, які б підтверджували їх використання в процесі виробництва виноробної продукції, а тому такі ТМЦ за висновком Акту перевірки були фактично реалізовані на користь невизначених осіб без складання податкової накладної (стор. 24 розділ 3.1.2.1 Акту) (це порушення також вплинуло і на податкові зобов`язання з податку на прибуток, які описані вище);

- 2 394 185 грн. – списання будівельних матеріалів зальною вартістю 11 970 927 грн. на проведення будівельно–монтажних робіт з виготовлення та модернізації таких виробничих об`єктів позивача, як “Генераторна”, “Дріжджове відділення”, “Склад готової продукції”, “Тарний цех”, “Цех ароматизованих вин”, цех розливу тихих вин (новий). За висновком Акту перевірки позивачем не надано до перевірки жодних документів, які б підтверджували здійснення таких будівельно-монтажних робіт, а тому такі будівельні матеріали фактично були реалізовані на користь невизначених осіб без складання податкової накладної (стор. 26-34 розділ 3.1.2.1 Акту);

- 134 000 грн. – внаслідок зменшення статутного фонду підприємства на 670,0 тис. грн. шляхом виплати частки засновнику у вигляді основних засобів - нежитлового офісного приміщення загальною площею 64,7 кв.м. (стор. 34-36 розділ 3.1.2.1 Акту) (це порушення також вплинуло і на податкові зобов`язання з податку на прибуток, які описані вище);

Загальна сума завищення податкового кредиту - 879 465 грн. стосується операцій позивача із ТОВ «ІМХОТЕПБУД» з виконання цим контрагентом будівельно-монтажних робіт на замовлення позивача, реальність виконання яких податковий орган не визнає внаслідок відсутності у цього контрагента необхідних трудових ресурсів, виробничих потужностей тощо (стор.36-48 розділ 3.1.2.2 Акту).

Надаючи оцінку викладеним в розділі 3.1.2.1 Акту перевірки порушенням, які за висновками цього акту призвели до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 2 587 191 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Стосовно заниження податкових зобов`язань на суму 59004,2 грн. внаслідок списання постільної білизни та рушників на загальну суму 295 031 грн., то фактично оцінка такому порушенню вже була надана колегією суддів в цій постанові під час дослідження викладеного на стор.15-17 Акту перевірки порушення у вигляді завищення витрат на вартість цих матеріалів.

Як вже було зазначено колегією суддів вище у цій постанові, придбання позивачем у ПП “ОДЕСЬКИЙ КОРКОВИЙ ЗАВОД” ганчір`я у вигляді рушників та комплектів постільної білизни з бавовни за собівартістю та їх використанні у виробничих цілях як ганчір`я для прибирання виробничих приміщень, є доведеним, цілком обґрунтованим та відповідає цілям та напрямкам господарської діяльності позивача.

Виходячи з цього, викладений на стор. 24 розділ 3.1.2.1 Акту перевірки висновок про реалізацію позивачем цієї білизни ти рушників на користь невизначених осіб без складання податкової накладної є безпідставним і ґрунтується виключно на непідтверджених припущеннях контролюючого органу, про що також вірно зазначив і суд першої інстанції.

Стосовно заниження податкових зобов`язань на суму 2 394 185 грн. внаслідок списання будівельних матеріалів загальною вартістю 11 970 927 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як слідує з узагальненого висновку контролюючого органу по цьому порушенню, описаного на стор. 26-34 розділ 3.1.2.1 Акту перевірки, відповідач вважає, що у позивача немає необхідної матеріально-технічної бази для використання будівельних матеріалів у процесі спорудження основних засобів господарським способом, а також власних або залучених трудових ресурсів, які б забезпечували можливість виконання будівельних робіт із використанням цих будівельних матеріалів (бетон, сендвіч-панелі, балки, ворота), і позивач не надав документів, які б підтверджували списання матеріалів для зведення основних засобів господарським способом (власними силами), в тому числі проектно-кошторисної документації, карток інвентарного обліку основних засобів, тощо, а тому списані позивачем будівельні матеріали на суму 11 970 927 грн. фактично були продані позивачем невстановленим особам.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками Акту перевірки, виходячи з наступного.

Як слідує з долучених позивачем до матеріалів справи документів за період з січня 2021 року по грудень 2024 року, ТОВ “ВІНТРЕСТ” закуповувало будівельні та інші матеріали, в цілях здійснення своєї господарської діяльності, і ці операції обліковувались із використанням таких рахунків: 205 — для відображення надходження будівельних матеріалів (Дт 205), 631 — для обліку розрахунків з постачальником (Кт 631 при отриманні товарів та Дт 631 при оплаті), а також 311 — для списання коштів з поточного банківського рахунку підприємства (Кт 311).

Частина будівельних матеріалів в перевіреному періоді була списана з кредиту рахунку 205 “Будівельні матеріали” в кредит рахунку 1522 “Виготовлення основних засобів”.

20 грудня 2021 року одноосібним учасником ТОВ “ВІНТРЕСТ” громадянином України ОСОБА_2 за участі запрошеної особи ОСОБА_4 було підписано рішення №2 ТОВ “ВІНТРЕСТ”, яким вирішено наступне:

- здійснити переобладнання у виробничих приміщеннях ТОВ “ВІНТРЕСТ”, не пов`язане з капітальним будівництвом, а саме: генераторної, тарного цеху, цеху розливу тихих вин, цеху ароматизованих вин та дріжджового відділення;

- здійснити переобладнання у виробничих приміщеннях ТОВ “ВІНТРЕСТ” за рахунок та власними силами учасника ТОВ “ВІНТРЕСТ” - ОСОБА_2 з використанням матеріалів ТОВ “ВІНТРЕСТ” з метою збереження фінансових ресурсів ТОВ “ВІНТРЕСТ”, оптимізації витрат ТОВ “ВІНТРЕСТ” та досягнення виробничих результатів;

- уповноважити директора ТОВ “ВІНТРЕСТ” здійснювати контроль за переобладнанням у виробничих приміщеннях ТОВ “ВІНТРЕСТ”: генераторної, тарного цеху, цеху розливу тихих вин, цеху ароматизованих вин та дріжджового відділення.

На підтвердження факту використання будівельних матеріалів позивач надав наступні акти про списання, які містять повний перелік списаних для виготовлення основних засобів матеріалів, а саме: №354 від 09.08.2023, №373 від 01.08.2023, №321 від 09.08.2023, №346 від 01.08.2023, №476 від 28.12.2023, №457 від 29.11.2023, №454 від 29.11.2023, №456 від 29.11.2023, №326 від 09.08.2023, №375 від 01.08.2023, №327 від 01.08.2023, №322 від 01.08.2023, №76 від 28.02.2023, №59 від 28.02.2023.

Рішенням №2 одноосібного учасника ТОВ “ВІНТРЕСТ” від 01 серпня 2023 року вирішено здійснити переобладнання дріжджового відділення, що не пов`язано з капітальним будівництвом, власними силами учасника ОСОБА_2 з використанням матеріалів ТОВ “ВІНТРЕСТ” з метою збереження фінансових ресурсів та оптимізації витрат, а також уповноважено директора здійснювати контроль звіту.

Передача матеріалів учаснику здійснювалась за накладними.

Відповідно до Звіту №2 від 01.08.2023 засновник підтвердив використання матеріалів Товариства для облаштування дріжджового відділення.

На підтвердження введення в експлуатацію дріжджового відділення до перевірки було надані належні первинні документи, а саме: наказ №49/23 ОД від 01.08.2023 про введення в експлуатацію основних засобів, акт приймання-передачі основних засобів №ВТОО-000041 від 01.08.2023, а також акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів від 01.08.2023 ВТОО-000006.

Рішенням №1 одноосібного засновника ТОВ “ВІНТРЕСТ” від 28 лютого 2023 року схвалено створення цеху розливу тихих вин, що не пов`язано з капітальним будівництвом, власними силами учасника ОСОБА_2 з використанням матеріалів Товариства з метою збереження фінансових ресурсів та оптимізації витрат, а також уповноважено директора здійснювати контроль звіту.

Передача матеріалів учаснику здійснювалось за накладними.

Відповідно до Звіту №1 від 28.02.2023, учасник підтвердив використання матеріалів Товариства для облаштування цеху розливу тихих вин.

Рішенням №3 одноосібного засновника ТОВ “ВІНТРЕСТ” від 09 серпня 2023 року схвалено проведення дообладнання цеху розливу тихих вин, що не пов`язане з капітальним будівництвом, власними силами учасника ОСОБА_2 з використанням матеріалів Товариства з метою збереження фінансових ресурсів та оптимізації витрат, а також уповноважено директора здійснювати контроль звіту.

Передача матеріалів засновнику здійснювалось за накладною вимогою на відпуск/внутрішнє переміщення матеріалів від 19.06.2023.

Відповідно до Звіту №3 від 09.08.2023, учасник підтвердив використання матеріалів Товариства для дообладнання цеху розливу тихих вин.

На підтвердження введення в експлуатацію цеху розливу тихих вин (новий) як основного засобу до перевірки було надано належні первинні документи, а саме: наказ №12/23 ОД від 28.02.2023 про введення в експлуатацію основних засобів, акт приймання-передачі основних засобів №ВТОО-000012 від 28.02.2023, а також акт відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів №ВТОО-000001 від 28.02.2023.

Рішенням №4 одноосібного засновника ТОВ “ВІНТРЕСТ” від 09 серпня 2023 року схвалено проведення переобладнання цеху ароматизованих вин, що не пов`язане з капітальним будівництвом, власними силами учасника ОСОБА_2 з використанням матеріалів Товариства з метою збереження фінансових ресурсів та оптимізації витрат, а також уповноважено директора здійснювати контроль звіту.

Передача матеріалів засновнику здійснювалось за накладними вимогами на відпуск/внутрішнє переміщення матеріалів від 26.06.2023, від 19.07.2023 та від 01.08.2023.

Відповідно до Звіту №4 від 09.08.2023, учасник підтвердив використання матеріалів Товариства для переобладнання цеху ароматизованих вин.

На підтвердження введення в експлуатацію цеху ароматизованих вин, як основного засобу, до перевірки було надано належні первинні документи, а саме: наказ №48/23 ОД від 09.08.2023 про введення в експлуатацію основних засобів, акт приймання-передачі основних засобів №ВТОО-000039 від 09.08.2023.

Рішенням №5 одноосібного учасника ТОВ “ВІНТРЕСТ” від 29 листопада 2023 року схвалено створення тарного цеху, що не пов`язано з капітальним будівництвом, власними силами учасника ОСОБА_2 з використанням матеріалів Товариства з метою збереження фінансових ресурсів та оптимізації витрат, а також уповноважено директора здійснювати контроль звіту.

Передання матеріалів учаснику здійснювалось за накладною вимогою на відпуск/внутрішнє переміщення матеріалів від 18.07.2023.

Відповідно до Звіту №5 від 29.11.2023, учасник підтвердив використання матеріалів Товариства для облаштування тарного цеху.

Рішенням №6 одноосібного засновника ТОВ “ВШТРЕСТ” від 29 листопада 2023 року схвалено створення генераторної, що не пов`язано з капітальним будівництвом, власними силами учасника ОСОБА_2 з використанням матеріалів Товариства, з метою збереження фінансових ресурсів та оптимізації витрат, а також уповноважено директора здійснювати контроль звіту.

Передання матеріалів учаснику здійснювалось за накладною вимогою на відпуск/внутрішнє переміщення матеріалів від 30.06.2023 та накладною вимогою на відпуск/внутрішнє переміщення матеріалів від 11.09.2023.

Відповідно до Звіту №6 від 29.11.2023, учасник підтвердив використання матеріалів Товариства для облаштування генераторної, яка у перевіреному періоді не була введена в експлуатацію.

Крім того, для виконання частини зазначених вище робіт позивачем в якості підрядника було залучено ТОВ “ІМХОТЕПБУД” на підставі договорів на виконання робіт №34В/23 від 23.05.2023, №54В/23 від 05.07.2023, №64В/23 від 04.08.2023 та №65В/23 від 04.08.2023.

Так відповідно до п.1.1. договору на виконання робіт №34В/23 від 23.05.2023 року, укладеного між ТОВ “ВІНТРЕСТ” (Замовник) та ТОВ “ІМХОТЕПБУД” (Підрядник), підрядник зобов`язується в межах ціни Договору, на свій ризик, власними силами, матеріалами, засобами, обладнанням, устаткуванням виконати в установлений цим Договором строк роботи - реконструкцію зовнішнього електропостачання заводу з переробки винограду, розташованого за адресою: Одеська обл.. Одеський р-н, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 1-В (далі - роботи), а Замовник - прийняти і оплатити виконанні Підрядником роботи відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п.1.1. договору на виконання робіт №54В/23 від 05.07.2023 року, укладеного між ТОВ “ВІНТРЕСТ” (Замовник) та ТОВ “ІМХОТЕПБУД” (Підрядник), підрядник зобов`язується в межах ціни Договору, на свій ризик, власними силами, матеріалами, засобами, обладнанням, устаткуванням виконати в установлений цим Договором строк роботи - улаштування промислової підлоги з топингом на об`єкті замовника розташованого за адресою: Одеська обл. Одеський р-н, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 1-В (далі - роботи), а Замовник - прийняти і оплатити виконанні Підрядником роботи відповідно до умов цього Договору.

Специфікацією №1 до договору на виконання робіт №54В/23 від 05.07.2023 року передбачено, що Підрядник здійснює заливку промислових підлог с топингом у відділенні розливу тихих вин ТОВ “ВІНТРЕСТ” площею 333.6 м2 протягом 14-16 днів із визначенням відповідного кошторису робіт.

Відповідно до п.1.1. договору на виконання робіт №64В/23 від 04.08.2023 року, укладеного між ТОВ “ВІНТРЕСТ” (Замовник) та ТОВ “ІМХОТЕПБУД” (Підрядник), підрядник зобов`язується в межах ціни Договору, та свій ризик, власними силами, матеріалами, засобами, обладнанням, устаткуванням виконати в установлений цим Договором строк роботи - улаштування промислової підлоги на об`єкті Замовника розташованого за адресою: Одеська обл.. Одеський р-н, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 1-В (далі - роботи), а Замовник - прийняти і оплатити виконанні Підрядником роботи відповідно до умов цього Договору.

Специфікацією №1 до договору на виконання робіт №64В/23 від 04.08.2023 року передбачено, що Підрядник здійснює улаштування бетонного покриття складу тари площею 138 м протягом 8-10 днів із визначенням відповідного кошторису робіт.

Прийняття виконаних робіт за вищезазначеними договорами №34В/23 від 23.05.2023, №54В/23 від 05.07.2023 та №64В/23 від 04.08.2023 підтверджується відповідними актами приймання-передачі виконаних робіт, а саме: Акт приймання виконаних робіт за 2023 рік від 29.12.2023 року; Акт приймання виконаних робіт за серпень 2023 рік від 16.08.2023 року; Акт приймання виконаних робіт за серпень 2023 рік від 29.12.2023 року.

Згідно п.1.1. укладеного із позивачем договору на виконання робіт №65В/23 від 04.08.2023 ТОВ “ІМХОТЕПБУД” (Підрядник) зобов`язується на свій ризик, власними силами, матеріалами, засобами, обладнанням, устаткуванням виконати в установлений цим Договором строк роботи - нове будівництво складу готової продукції, розташованого за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, смт Великодолинське, вул. Транспортна, 1-В (далі - роботи), а Замовник - прийняти і оплатити виконанні Підрядником роботи відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 3.2. цього ж договору підрядник самостійно здійснює придбання та доставку на об`єкт необхідних матеріалів, що будуть використані під час проведення робіт.

Додатковою угодою від 01.09.2023 року до вказаного договору Сторони дійшли згоди щодо зміни п. 3.2. договору та його викладення у такій редакції: “3.2. Сторони підтверджують можливість придбання та доставки на об`єкт матеріалів необхідних для виконання робіт Замовником. При придбані та доставці матеріалів Замовником Підрядник зобов`язується забезпечити їх використання виключно в решках виконання робіт за цим Договором”.

Відповідно до актів прийому-передачі матеріалів №1 від 29.11.2023 року та №2 від 28.12.2023 року, на підставі договору №65В/23 від 04.08.23 року, та додаткової угоди від 01.09.2023 року Замовник передав будівельні матеріали, а Підрядник прийняв для виконання будівельних робіт матеріали, необхідні для виконання робіт з створення об`єкту складу готової продукції.

Згідно зі специфікацією №1 від 04.08.2023 року до договору на виконання робіт №65В/23 від 04.08.2023 року, сторони погодили, що Підрядник виконає перший етап робіт — улаштування фундаменту обсягом 141,5 кв.м. під склад готової продукції за адресою: Одеська обл., смт Великодолинське, вул. Транспортна, 1-В, на загальну вартість 1 700 000,00 грн з ПДВ.

Відповідно до специфікації №2 від 08.09.2023 року до договору на виконання робіт №65В/23 від 04.08.2023 року, сторони погодили, що Підрядник за замовленням Замовника зобов`язується виконати другий етап робіт — монтаж металоконструкцій складу готової продукції за адресою: Одеська обл.. Одеський р-н, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 1-В, вартість яких становить 900 000,00 грн (дев`ятсот тисяч гривень 00 копійок) з урахуванням ПДВ.

Згідно зі специфікацією №3 від 25.09.2023 року до договору на виконання робіт №65В/23 від 04.08.2023 року, сторони погодили, що Підрядник за замовленням Замовника виконає третій етап робіт — улаштування сендвіч-панелей складу готової продукції за адресою: Одеська обл., смт Великодолинське, вул. Транспортна, 1-В, на суму 900 188,40 грн з ПДВ.

Ці роботи є прийнятими Замовником, що підтверджується актом виконаних робіт від 29.12.2023 року, з використанням переданих будівельних матеріалів ТОВ “ВІНТРЕСТ”.

За результатами виконаних робіт між Підрядником та Замовником 29.12.2023 року було підписано Акт №1/65В приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року на суму 3 500 188,40 грн.

29.12.2023 сторони підписали Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 року. Загальна вартість виконаних робіт з ПДВ склала 3 500 188,40 грн

Додатковою угодою №2 від 20.08.2024 року до договору на виконання робіт №65В/23 від 04.08.2023 року сторони погодили, що Підрядник зобов`язується за замовленням Замовника виконати роботи з улаштування (заливки) промислової підлоги з навантаженням до 5 т/м у приміщенні складу готової продукції за адресою: Одеська обл.. Одеський р-н, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 1-В, вартість яких становить 2 038 728,0 грн (з урахуванням ПДВ), закріпленому у додатковій угоді.

Відповідно до специфікації №4 від 20.08.2024 року до додаткової угоди №2 від 20.08.2024 року до договору на виконання робіт №65В/23 від 04.08.2023 року, сторони погодили, що Підрядник за замовленням Замовника виконає четвертий етап робіт — роботи з улаштування (заливки) промислової підлоги з навантаженням до 5 т/м у приміщенні складу готової продукції за адресою: Одеська обл.. Одеський р-н, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 1-В, вартість яких становить 2 038 728,00 грн (з урахуванням ПДВ).

Додатковою угодою №3 від 16.09.2024 року до договору на виконання робіт №65В/23 від 04.08.2023 року сторони погодили, що Підрядник зобов`язується за замовленням Замовника виконати роботи з бетонування на вулиці вимощення (отмостка) 240 м2-підїзд 390 м2 біля приміщення складу готової продукції за адресою: Одеська обл.. Одеський р-н, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 1-В. Вартість робіт, визначених даною Додатковою угодою, складає 900 387,60 грн з ПДВ.

Відповідно до специфікації №5 від 16.09.2024 року до додаткової угоди №3 від 16.09.2024 року до договору на виконання робіт №65В/23 від 04.08.2023 року, сторони погодили, що Підрядник за замовленням Замовника виконає п`ятий етап робіт — бетонування на вулиці вимощення (отмостка) 240м2+в`їзд 390м2 біля приміщення складу готової продукції за адресою: Одеська обл.. Одеський р-н, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 1-В, на суму 900 387,60 грн з ПДВ.

Під час перевірки представники контролюючого органу мали можливість оглянуті в натурі та впевнитись у виконанні вказаних робіт за договорами №34В/23 від 23.05.2023, №54В/23 від 05.07.2023, №64В/23 від 04.08.2023 та №65В/23 від 04.08.2023.

Проаналізувавши надані позивачем документи як стосовно використання в господарській будівельних матеріалів зальною вартістю 11 970 927 грн. на проведення будівельно–монтажних робіт з виготовлення та модернізації таких виробничих об`єктів позивача, як “Генераторна”, “Дріжджове відділення”, “Склад готової продукції”, “Тарний цех”, “Цех ароматизованих вин”, цех розливу тихих вин (новий), так і по операціям із ТОВ «ІМХОТЕПБУД» з виконання цим контрагентом будівельно-монтажних робіт, колегія суддів дійшла наступних висновків:

- позивачем документально підтверджена правомірність списання будівельних матеріалів зальною вартістю 11 970 927 грн., використаних для зведення та модернізації об`єктів основних засобів, роботи по яких виконувались як власними силами позивача, так і шляхом залучення підрядної організації - ТОВ “ІМХОТЕПБУД”;

- є такими, що спростовується наданими позивачем документами висновки Акту перевірки про відсутність у позивача необхідної матеріально-технічної бази для використання будівельних матеріалів у процесі спорудження та модернізації основних засобів господарським способом, та про не надання позивачем документів, які б підтверджували списання матеріалів для зведення основних засобів господарським способом (власними силами);

- є безпідставним висновок Акту перевірки про те, що списані позивачем будівельні матеріали на суму 11 970 927 грн. на спорудження та модернізацію основних засобів фактично були продані позивачем невстановленим особам;

- є безпідставним та таким, що спростовується матеріалами справи, висновок Акту перевірки про відсутність реальних операцій між позивачем та ТОВ “ІМХОТЕПБУД” по виконанню останнім будівельно-монтажних робіт на замовлення позивача згідно договорів №34В/23 від 23.05.2023, №54В/23 від 05.07.2023, №64В/23 від 04.08.2023 та №65В/23 від 04.08.2023.

Таким чином, під час апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження висновки Акту перевірки про заниження податкових зобов`язань на суму 2 394 185 грн. внаслідок списання будівельних матеріалів на суму 11 970 927 грн та про завищення податкового кредиту на суму 879 465 грн по операціям з ТОВ “ІМХОТЕПБУД”.

Стосовно заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 134 000 грн. внаслідок зменшення статутного фонду підприємства на 670,0 тис. грн. шляхом виплати частки засновнику у вигляді основних засобів - нежитлового офісного приміщення загальною площею 64,7 кв., то фактично оцінка такому порушенню вже була надана колегією суддів в цій постанові під час дослідження викладеного на стор. 18-20 розділу 3.1.2.1 Акту перевірки порушення у вигляді заниження фінансового результату до оподаткування податком на прибуток на суму 133 404,6 грн. внаслідок неправомірного включення за рядком 2180 «Інші операційні витрати» ПДВ на цю суму.

Як вже було зазначено вище, за наслідками операції зі зменшення статутного капіталу на 670,0 тис. грн. шляхом виплати частки засновнику у вигляді основних засобів - нежитлового офісного приміщення загальною площею 64,7 кв.м. балансовою вартістю 667 022,91 грн, Товариство не допустило порушень вимог ПК України при здійсненні такої операції, та вірно визначило базу для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України - за балансовою вартістю переданого об`єкта.

Виходячи з цього, є помилковим висновком Акту перевірки про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ на суму 134 000 грн. внаслідок зменшення статутного фонду підприємства на 670,0 тис. грн.

Таким під час апеляційного перегляду не знайшли свого підтвердження викладені в розділах 3.1.2.1 та 3.1.2.2 Акту перевірки висновки про заниження податкових зобов`язань на загальну суму 2 587 191 грн. та про завищення податкового кредиту на суму 879 465 грн., які стали підставою для спірних ППР №28800/15-32-07-08-24, яким позивачу збільшені зобов`язання з ПДВ на суму 3 242 801 грн. - за основним платежем та 324 280 грн. – за штрафними санкціями, та №28815/15-32-07-08-24, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення на суму 223 853 грн..

Крім того, викладений в Акті перевірки висновок про заниження позивачем податкових зобов`язань на загальну суму 2 587 191 грн. також одночасно став і підставою для викладеного на стор. 52 пункту 3.1.2.4 Акту перевірки висновку про порушення позивачем пункту 201.1, 201.10 статті 201 ПК України у вигляді не складання та не реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму 2 587191 грн., за що спірним ППР №28813/15-32-07-08-24 до позивача була застосовна штрафна санкція на суму 1 293 596 грн. (50 % від суми 2 587191 грн.).

Оскільки висновок Акту перевірки про заниження позивачем податкових зобов`язань на загальну суму 2 587 191 грн. не знайшов свого підтвердження належними доказами та був спростований наданими позивачем документами, то в діях позивача відсутнє порушення пункту 201.1, 201.10 статті 201 ПК України у вигляді не складання та не реєстрації в ЄРПН податкових накладні на суму 2 587191 грн..

Інше порушення з податку на додану вартість, яке зумовило прийняття спірного ППР №28810/15-32-07-08-24 про нарахування позивачу штрафу на суму 2086 грн., описано в пункті 3.1.2.4 Акту перевірки і полягає в тому, що контролюючим органом під час перевірки виявлені ряд податкових накладних, перелік яких наведений у наведені у таблиці на стор. 49-50 Акту перевірки, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням встановлених граничних строків на порушення, що є порушенням п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України.

Заперечуючи проти такого порушення, позивач зазначив, що відповідач невірно застосував визначені у п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПК України оновлені строки для реєстрації податкових накладних та відповідно неправильно нарахував штрафні санкції. Також позивач посилався на неврахування відповідачем положення абз.2-3 п. 69.18 підрозд. 10 розд. XX ПК України, які врегульовують порядок реєстрації податкових накладних, поданих на реєстрацію у день, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних.

Суд першої інстанції погодився з такими доводами позивача.

Надаючи оцінку даному порушенню, колегія суддів зазначає наступне.

До 08.02.2023 діяли загальні строки реєстрації ПН/РК, визначені п. 201.10 ПКУ - податкові накладні та розрахунки коригування, складені з 1 по 15 число, потрібно було зареєструвати до кінця цього ж місяця, а складені з 16 числа — до 15 числа наступного місяця.

За порушення цих строків застосовувалися штрафи, визначені пп. 120-1.1 ПК України: 10% - при затримці до 15 днів, 20% - при затримці 16-30 днів, 30% - при затримці 31-60 днів, 40% при затримці 61-365 днів і 50% — за затримку понад рік.

З 08.02.2023 після набрання чинності Законом №2876-ІХ діють інші правила, визначені п.89 підрозділу ІІ розділу XX ПК України, а саме: накладні, виписані з 1 по 15 число реєструються до 5 числа наступного місяця, а з 16 по кінець місяця — до 18 числа наступного місяця; розрахунки коригування на зменшення — протягом 18 днів з моменту отримання покупцем.

Також і пом`якшені штрафи за порушення цих строків: 2% - при затримці до 15 днів, 5% - при затримці 16-30 днів, 10% - при затримці 31-60 днів, 15% - при затримці 61- 365 днів і 25% - понад рік.

Відповідно до абз. 2-3 п. 69.18 підрозд. 10 розд. XX ПК України, операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у день, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, та направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюються не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В таблиці на стор. 49-50 Акту перевірки податковий орган навів перелік податкових накладних із зазначивши їх номерів, дат виписки та реєстрації в ЄРПН, кількість днів затримки та розміри штрафу у відсотках.

Зокрема, в цій таблиці визначні такі строки затримки реєстрації податкових накладних та відповідні цим строкам штрафні санкції:

- для податкових накладних, зареєстрованих до 08.02.2023: 13 днів – 10 %, 12 днів – 10%, 20 днів – 20 %,

- для податкових накладних, зареєстрованих після 08.02.2023: 2 дні – 2%, 12 днів – 2%, 1 день – 2 %, 3 дні – 2%, 4 дні – 2%.

Ці дані спростовують твердження позивача та висновок суду першої інстанції про неправильне застосування відповідачем визначених у п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПК України оновлених строків для реєстрації податкових накладних та розмірів штрафних санкції за порушення цих строків.

Що стосується посилань позивача на положення абз.3 п. 69.18 підрозд. 10 розд. XX ПК України, згідно з яким реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, які подані на реєстрацію у день, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних, здійснюється не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких податкових накладних, то є очевидним, що такі посилання стосуються лише тих податкових накладних позивача, зазначених в таблиці на арк. 49-50 акту перевірки,і які зареєстровані із затримкою на 1 день - 13.12.2024 о 3:39 та 3:40 год.

Однак позивач не надав доказів того, що ці податкові накладні були подані ним на реєстрацію в ЄРПН до 13.12.2024, і суд першої інстанції таких обставин також не встановив.

За таких обставин колегія не погоджується з позицією суду першої інстанції щодо помилковості викладеного в пункті 3.1.2.4 Акту перевірки висновку про порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних, перелік яких наведених на арк. 49-50 Акту перевірки.

Стосовно викладеного в пункті 3.3.4 Акту перевірки висновку про порушення позивачем п.63.3 ст.63 ПК України у вигляді неподання подання повідомлення про об`єкт оподаткування за формою №20-ОПП, яке стало підставою для спірного ППР №28808/15-32-07-08-24 від 09.06.2025, то позовна заява не містить заперечень щодо цього висновку, і суд першої інстанції також не надав правову оцінку такому висновку.

Зі змісту пункту 3.3.4 Акту перевірки вбачається, що на підставі договору оренди транспортного засобу №б/н від 30.04.2021 позивач орендував у ФОП ОСОБА_4 легковий автомобіль Мерседес-Бенц держ.номер НОМЕР_2 та вилковий навантажував марки Тойота, а за договором купівлі-продажу позивач придбав у власність вилковий автонавантажувач марки Ніссан №140В/24 від 19.12.2024, але на кінець перевіреного періоду в порушення п.63.3 ст.63 ПК України не подав по цим об`єктам повідомлення про об`єкти оподаткування за формою №20-ОПП.

Колегія суддів зазначає, що оскільки обов`язок подавати по таким об`єктам повідомлення про об`єкти оподаткування за формою №20-ОПП визначено ст.63 ПК України та пунктом 8 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588, і позивач не заперечує проти неподання ним такого повідомлення по вищевказаним об`єктам, то викладений в пункті 3.3.4 Акту перевірки висновок про порушення позивачем п.63.3 ст.63 ПК України є обґрунтованим.

Надаючи оцінку викладеним в розділі 3.1.4 Акту перевірки висновкам про порушення, які пов`язані з нарахуванням, декларуванням і сплатою податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які стали підставою для спірних ППР №28841/15-32-07-08-24, №28842/15-32-07-08-24 та 28843/15-32-07-08-24 колегія суддів зазначає наступне.

Так, за змістом пункту 3.1.4.1 Акту перевірки загальну сама несплаченого позивачем податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) складає 3 413 115,60 грн., яка складається з наступних сум ПДФО та відповідних ним порушень:

- 826 грн. - нарахування позивачем доходу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за надані послуги, який у періоді виплати такого доходу знаходився на обліку у ГУ ДПС у Донецькій області – АДРЕСА_1 , яка є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України, що відповідно до п.п.38.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України вимагало від позивача нарахувати та сплатити до бюджету таку суму ПДФО без застосування положень п.177.8 ст.177 ПК України;

- 257 710 грн. – ПДФО від отриманого керівником позивача ОСОБА_4 додаткового блага на суму 1 173 546 грн., яка є вартістю придбаних ТОВ “ВІНТЕРСТ” 3556 шт. комплектів постільної білизни з бавовни та 23710 шт. рушників махрових бавовняних: кухонні, банні на загальну суму 1 173 546 грн., використання яких в процесі виробництва виноробної продукції не підтверджено первинними документами;

- 3 154 578,69 грн – ПДФО від вартість списаних будівельних матеріалів у загальній суму 14 365 112,40 грн., які є додатковим благом директора ТОВ “ВІНТРЕСТ” - ОСОБА_4 , оскільки не підтверджено первинними документами використання в процесі виробництва виноробної продукції вищезазначених будівельних матеріалів.

Такі висновки податкового органу стали підставою для нарахування позивачу ПДФО на суму 3 413 115,60 грн. спірним рішенням №28842/15-32-07-08-24 та військового збору на суму 233 148,73 грн. спірним рішенням 28843/15-32-07-08-24.

Також в пункті 3.1.4.1 Акту перевірки описано порушення позивачем вимог п.п.49.18.2. п.49.18 ст.49, ст.51, п.176.2 ст.176 ПК України, яке полягає у несвоєчасному поданні Податкового розрахунку про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків - фізичних осіб сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2021 та І квартал 2022, та у поданні таких розрахунків із помилками за І-VІ квартали 2021-2024 років, перелік яких наведений в таблиці на стор. 61 Акту перевірки, за що спірним ППР №28841/15-32-07-08-24 до позивача застосовано штраф на суму 1020 грн..

Надаючи оцінку наведеним вище висновкам Акту перевірки щодо несплати позивачем ПДФО на загальну суму 3 413 115,60 грн. та військового збору на суму 233 148,73 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо не нарахування та несплати позивачем ПДФО на суму 826 грн. від сум доходів, сплачених на користь ФОП ОСОБА_5 , який в під час виплати такого доходу був зареєстрований на тимчасово окупованій Російською Федерацією територій України, то позовна заява не містить заперечень щодо цього висновку, і суд першої інстанції також не надав правову оцінку такому висновку.

Відповідно до п.п.38.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України під час нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов`язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 та підпункту 2 пункту 297.1 статті 297 цього Кодексу.

Оскільки позивач не заперечує проти факту виплати доходу ФОП ОСОБА_5 , місцезнаходженням або місцем проживання якого є тимчасово окупована територія, то на підставі до п.п.38.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України позивач повинен був нарахувати ПДФО та військовий збір від сум доходів, сплачених на користь ФОП ОСОБА_5 ..

Отже, є обґрунтованими висновки Акту перевірки про не нарахування та несплату позивачем ПДФО на суму 826 грн. та відповідної суми військового збору від суми доходу, сплаченого на користь ФОП ОСОБА_5 ..

Що стосується висновків Акту перевірки про несплату позивачем ПДФО на суми 257710 грн. та 3154578,69 грн від сум додаткового блага, отриманого керівником ТОВ “ВІНТЕРСТ” - ОСОБА_4 , внаслідок списання комплектів постільної білизни з бавовни та рушників махрових бавовняних на загальну суму 1 173 546 грн., а також внаслідок списання будівельних матеріалів у загальній суму 14 365 112,40 грн., та відповідних сум військового збору, то колегія суддів зазначає, що такі обставини списання одночасно стали підставою і для спірних ППР по податку на прибуток та ПДВ, і оцінку таким фактам списання колегія суддів вже надала вище, і вона полягає в наступному:

- придбання позивачем у ПП “ОДЕСЬКИЙ КОРКОВИЙ ЗАВОД” ганчір`я у вигляді рушників та комплектів постільної білизни з бавовни за собівартістю на загальну суму 1 173 546 грн. та їх використанні у виробничих цілях як ганчір`я для прибирання виробничих приміщень, є доведеним, цілком обґрунтованим та відповідає цілям та напрямкам господарської діяльності позивача;

- є правомірним списання позивачем будівельних матеріалів зальною вартістю 11 970 927 грн. (без ПДВ), використаних для зведення та модернізації об`єктів основних засобів, роботи по яких виконувались як власними силами позивача, так і шляхом залучення підрядної організації - ТОВ “ІМХОТЕПБУД”.

З урахуванням таких висновків колегії судді, слід також вважати безпідставними і висновки Акту перевірки про отримання директором позивача ОСОБА_4 додаткового блага від списання комплектів постільної білизни з бавовни, рушників махрових бавовняних на суму 1 173 546 грн., та від списання будівельних матеріалів на суму 14 365 112,40 грн..

Виходячи з цього, колегія суддів вважає помилковими висновки Акту перевірки про несплату позивачем ПДФО на суму 257710 грн., на суму 3154578,69 грн. та відповідних сум військового збору.

Таким чином, за результатами даного апеляційного перегляду висновки Акту перевірки про несплату позивачем ПДФО та військового збору, які стали підставою для спірних ППР №28842/15-32-07-08-24 та 28843/15-32-07-08-24, знайшли своє підтвердження лише частково в частині доходів, виплачених на користь ФОП ОСОБА_5 ..

Що стосується підстав для прийняття відповідачем спірного ППР №28841/15-32-07-08-24 про застосування до позивача штрафу на суму 1020 грн., то як вказано в тексті цього рішення та на стор. 61-62 Акту перевірки, позивач в порушення вимог п.п.49.18.2. п.49.18 ст.49, ст.51, п.176.2 ст.176 ПК України допустив несвоєчасне подання та подання із помилками Податкових розрахунків про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків - фізичних осіб сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, перелік яких наведений в таблиці на стор. 61 Акту переліку.

Позовна заява не містить заперечень щодо цих висновків Акту перевірки, і суд першої інстанції в своєму рішенні також не надав правову оцінку цим порушенням.

За таких обставин у колегії суддів відсутні підстави для визнання таких висновків Акту перевірки необґрунтованим.

Стосовно спірного ППР №28806/15-32-07-08-24 від 09.06.2025, яким до позивача застосовано штраф на суму 1020 грн., то текст цього рішення містить наступні нормативні та фактичні підстави для його прийняття – це порушення п.44.3 ст.44 ПК України у вигляді не зберігання документів, пов`язаних з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням, якого покладено на контролюючі органи.

В пункті 2.4 Акту перевірки зазначено, що в ході перевірки у відповідності до ст.44 пункту 85.2 ст.85 ПК України позивачу були надані запити про надання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, із підписами головного бухгалтера позивача про їх отримання.

До Акту перевірки відповідач долучив копії 9 запитів про надання документів з різноманітних питань, які пов`язані з предметом перевірки (т.3 а.с.51-56).

В позовній заяві позивач навів заперечення даного порушення, які узагальнено полягають в тому, що відсутні докази відмови посадових осіб ТОВ “ВІНТРЕСТ” або його законних представників надати копії документів; акти відмови від надання документів не складались.

Суд першої інстанції погодився з такими доводами позивача.

Надаючи оцінку такому порушенню, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з приписами пп. 20.1.6, 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, а у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Згідно п.п.16.1.5 п.16.1 СТ.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:

п.44.3.1. - 2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до статей 39 і 39-2, пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу;

п.44.3.2. - 1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту;

п. 44.3.3. - 1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту;

п. 44.3.4. - 1095 днів - для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.

Пунктом 85.6 ст.85 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акту в ньому вчиняється відповідний запис.

Виходячи з наведених законодавчих положень, колегія суддів зазначає, що кожен факт не зберігання документів, які повинні бути надані для перевірки, або факт відмови від надання таких документів для перевірки, контролюючий орган повинен фіксувати відповідними актами про ненадання документів.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що наявні матеріали справи не містять доказів того, що посадові особи позивача чи його уповноважені представники відмовились від надання конкретних документів, які були запитані у позивача під час перевірки, і передбачені пунктом 85.6 ст.85 ПК України акти про відмову від надання документів відсутні.

Виходячи з відсутності належного оформлення фактів ненадання позивачем запитуваних у нього документів, колегія суддів вважає, що за результатами даного апеляційного перегляду не знайшов свого належного підтвердження факт порушення позивачем п.44.3 ст.44 ПК України, який став підставою для спірного ППР №28806/15-32-07-08-24 від 09.06.2025.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів зазначає, що за результатами даного апеляційного перегляду була підтвердження правильність висновків суду першої інстанції стосовно порушення відповідачем приписів пункту 86.7 статті 86 ПК України щодо розгляду своєчасно поданих позивачем заперечень на Акт перевірки та долучених до заперечень документів, які є достатньою самостійно підставою для визнання неправомірними та скасування прийнятих на підставі Акту перевірки спірних податкових повідомлень рішень, а також підтверджені окремі висновки суду першої інстанції стосовно помилковості висновків Акту перевірки про заниження позивачем податку на прибуток, заниження податкових зобов`язань та завищення податкового кредиту з ПДВ, про несплату ПДФО та військового збору, та про застосування штрафу за не зберігання документів.

Разом з тим, колегія суддів встановила помилковість наданої судом першої інстанції оцінки висновку Акту перевірки стосовно несвоєчасності реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН, а також встановила ненадання судом першої інстанції правової оцінки висновкам Акту перевірки стосовно неподання повідомлення про об`єкти оподаткування за формою №20-ОПП, стосовно несвоєчасного подання та подання із помилками Податкових розрахунків про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків - фізичних осіб сум утриманого з них податку, стосовно не нарахування та несплати позивачем ПДФО та військового збору від сум доходів, сплачених на користь ФОП ОСОБА_5 ..

Оскільки встановлена колегією суддів помилковість оцінки суду першої інстанції висновку Акту перевірки про несвоєчасність реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН та ненадання судом першої інстанції оцінки певним висновкам Акту перевірки, які вплинули на окремі спірні ППР, не впливає на правильність вирішення судом першої інстанції позовних вимог по суті і не змінює висновок суду першої інстанції про неправомірність спірних ППР внаслідок порушення відповідачем приписів пункту 86.7 статті 86 ПК України, то на підставі ч.4 ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.315, ст.317, ст.321, ст.322. ст.325, ст.328 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду 15 січня 2026 року по справі №420/32577/25 – змінити в частині підстав для задоволення позову з урахуванням висновків, викладених в цій постанові.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду 15 січня 2026 року по справі №420/32577/25 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення складений 14.04.2026

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія