Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №280/8911/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/8911/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року (суддя Максименко Лілія Яковлівна) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періодів роботи з 01.03.2004 по 29.02.2024; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати періоди роботи з 01.03.2004 по 29.02.2024 до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку з чим провести їй перерахунок та виплату пенсії з дати призначення, а саме з 26.03.2007 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду роботи з 01.03.2004 по 29.02.2024. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 17.07.2025 із зарахуванням до стажу роботи у подвійному розмірі, згідно зі статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів її роботи з 01.03.2004 по 29.02.2024, з урахуванням виплачених сум. В іншій частині вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 2007 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою, в якій просила здійснити перерахунок та виплату її пенсії, з урахуванням при обчисленні розміру пенсії стажу роботи за період з 01.03.2004 по 29.02.2024 у подвійному розмірі.

Листом від 23.07.2025 відповідач повідомив, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Згідно з даними електронної пенсійної справи період роботи з 03.04.2000 по 30.04.2003 зараховано до страхового стажу у подвійному розмірі за нормами статті 60 Закону № 1788, а період роботи після 01.01.2004 в одинарному розмірі згідно з Законом № 1058.

Позивач вважає протиправними такі дії відповідача, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Приписами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до підпункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

При цьому статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Суд першої інстанції при вирішенні спору вірно застосував правові позиції Верховного Суду, викладені, зокрема, в постанові від 27.04.2023 у справі № 160/14078/22, згідно з якою положення ст. 60 Закону № 1788-XII застосовуються як до періодів трудової діяльності до 01.01.2004, так і до періодів трудової діяльності після 01.01.2004.

Ця правова позиція є актуальною та незмінною, подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду в справах № 689/872/17, № 214/3705/17.

Згідно з довідкою № 06/08/149 від 16.07.2025 Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Запорізької міської ради, ОСОБА_1 працює на посаді сестри медичної КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» ЗОР з 03.04.2000 (наказ від 03.04.2000 № 16) по 30.04.2003 (наказ від 21.04.2003 №76/о) та з 01.03.2004 (наказ від 27.02.2004 № 43/о) по теперішній час.

Названий заклад підпадає під дію статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», адже матеріалами справи підтверджено, що період роботи позивача в названій установі до 30.04.2003 зараховано у подвійному розмірі.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що період роботи позивача з 01.03.2004 по 29.02.2024 підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року в адміністративній справі № 280/8911/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 14 квітня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 14 квітня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова