Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №160/1709/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/1709/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року (суддя Голобутовський Роман Зіновійович ) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 01.01.2025 № 3-к в частині встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі з 01.01.2025 у розмірі 30% посадового окладу; зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2025 надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 відповідно до ст. 52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу ТУ ДСА в Дніпропетровській області від 29.09.2017 № 144-к ОСОБА_1 призначено на посаду заступника керівника апарату Тернівського міського суду Дніпропетровської області з 02.10.2017 з присвоєнням рангу державного службовця (категорія Б) з 01.05.2016; встановлено щомісячну доплату за вислугу років на державній службі – 24% (08 років 06 місяців 16 днів).

Згідно з наказом ТУ ДСА в Дніпропетровській області від 02.01.2023 № 3-к ОСОБА_1 встановлено надбавку за вислугу років на державній службі з 01.01.2023 – 39%, з 17.03.2023 – 42%.

Наказом ТУ ДСА в Дніпропетровській області від 01.01.2025 № 3-к ОСОБА_1 встановлено надбавку за вислугу років на державній службі 15 років 09 місяців 15 днів – 30%.

Незгода з такими діями відповідача стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що правовий статус державного службовця та коло його основних прав, гарантій і обов`язків визначено у Законі № 889-VIII. У статті 1 цього Закону визначено поняття «державний службовець», яким є громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 889-VIII державний службовець має право, зокрема, на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно з частиною другою статті 50 Закону № 889-VIII заробітна плата державного службовця складається, зокрема, з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення).

Надбавка за вислугу років є складовою обов`язкової частини заробітної плати державного службовця та згідно із частиною першою статті 46 Закону № 889-VIII обумовлена досягненням особою певного стажу державної служби.

Розмір такої надбавки за приписами частини першої статті 52 Закону № 889-VIII (в редакції на час прийняття спірного наказу) визначався на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Водночас 01.01.2025 набрав чинності Закон України «Про державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-ІХ від 19.11.2024, пунктом 13 розділу «Прикінцеві положення» якого визначено, що у 2025 році оплата праці державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з: 1) сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, інших доплат, передбачених законами України; 2) варіативної заробітної плати - премій, компенсацій за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця та за вакантною посадою державної служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2026 року у зразковій справі № 240/7215/24 зробила узагальнені висновки: нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX- на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не є проявом очевидного свавілля та в кінцевому результаті не призвели до реального порушення будь-яких прав позивачки як державного службовця. Саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби.

Застосовуючи наведені висновки Верховного Суду, суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року в адміністративній справі № 160/1709/25 скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з 14 квітня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 14 квітня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова