Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №160/23762/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/23762/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року (суддя Рябчук О.С.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним і скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.05.2024 № 0013910-1308-0436 про опис майна у податкову заставу платника податків ОСОБА_1 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішенням, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких відповідачем обраховано податковий борг, не були вручені позивачеві та не набули статусу узгоджених.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що станом на 22.08.2025 за ОСОБА_1 обліковується податковий борг у загальній сумі 23 260,86 грн у зв`язку з несплатою нарахованих зобов`язань з:

- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, (ККДБ 11010500) – 1 080,00 грн, нарахований платником самостійно за податковою декларацією про майновий стан і доходи № 1858 від 18.04.2022 терміном сплати 01.08.2022;

- військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, (ККДБ 11011001) - 90,00 грн, нарахований платником самостійно за податковою декларацією про майновий стан і доходи № 1858 від 18.04.2022 терміном сплати 01.08.2022;

- податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами, (ККДБ 11011300) – 18 907,42 грн, нарахованого за податковими повідомленнями-рішеннями № 670796-24/04-24 від 28.07.2023 з терміном сплати 12.02.2024, № 1528236-24/04-24 від 20.06.2024 з терміном сплати 24.11.2024;

- земельного податку з фізичних осіб (ККДБ 18010700) – 3 183,44 гривень, нарахованого згідно з податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ф» № 3041604-2415-0410 від 05.05.2023 з терміном сплати 29.08.2023, № 1306351-2415-0410- UA12120030000075687 від 03.05.2024 з терміном сплати 27.08.2024, № 1306350-2415-0410- UA12120030000075687 від 03.05.2024 з терміном сплати 27.08.2024, № 1306352-2415-0410- UA12120030000075687 від 03.05.2024 з терміном сплати 27.08.2024.

У зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, відповідачем сформовано податкову вимогу від 08.05.2024 № 0013910-1308-0436 та винесено рішення від 08.05.2024 № 0013910-1308-0436 про опис майна у податкову заставу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Тобто, правовою природою податкової застави є забезпечення виконання платником податків грошових зобов`язань, які набули статусу податкового боргу.

При цьому статтею 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що корінці податкових повідомлень рішень отримані ОСОБА_1 , про що свідчать наявні у копіях підписи. Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень матеріали справи не містять.

Натомість позивач стверджує про помилковість висновків суду першої інстанції, які не підтверджуються матеріалами справи. Також вказує, що самостійно узгоджені податкові зобов`язання сплачені позивачем.

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції та обґрунтованість доводів сторін, суд апеляційної інстанції встановив, що в електронних матеріалах справи містяться корінці податкових повідомлень-рішень № 670796-24/04-24 від 28.07.2023, № 1528236-24/04-24 від 20.06.2024, № 3041604-2415-0410 від 05.05.2023, № 1306351-2415-0410- UA12120030000075687 від 03.05.2024, № 1306350-2415-0410- UA12120030000075687, № 1306352-2415-0410- UA12120030000075687 від 03.05.2024, які не містять підпису ОСОБА_1 або її уповноваженого представника. Названі корінці ППР містять лише ПІП та підпис посадової особи відповідача, скріплені печаткою податкового органу.

При цьому матеріали справи не містять доказів направлення названих податкових повідомлень-рішень на адресу ОСОБА_1 .

Відтак відповідач не довів належними та допустимими доказами, що позивач був повідомлений у строки та в порядку, встановленому податковим кодексом України, про прийняття податкових повідомлень-рішень, відповідно такі рішення не набули статусу узгоджених, а сума податкового зобов`язання не набула статусу податкового боргу.

Водночас суд апеляційної інстанції не вважає слушними доводи позивача, що самостійно узгоджені зобов`язання сплачені ОСОБА_1 , а відтак податковий борг в сумі 1 170,00 грн відсутній.

Дійсно, до апеляційної скарги позивачем додано квитанції про сплату грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в загальному розмірі 1 170,00 грн, натомість сплата відбулась 03.01.2026, тобто коли відповідні зобов`язання набули статусу податкового боргу, а тому відповідач цілком законно та обґрунтовано включив ці суми до розрахунку податкового боргу, який станом на 22.08.2025 обліковувався за ОСОБА_1 .

Водночас наявність цього боргу не давала відповідачеві достатніх правових підстав для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, адже згідно з п. 89.2 ст. 89 ПКУ право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи сукупність наведених обставин, не перевіряючи правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень № 670796-24/04-24 від 28.07.2023, № 1528236-24/04-24 від 20.06.2024, № 3041604-2415-0410 від 05.05.2023, № 1306351-2415-0410- UA12120030000075687 від 03.05.2024, № 1306350-2415-0410- UA12120030000075687, № 1306352-2415-0410- UA12120030000075687 від 03.05.2024, які не є предметом спору у цій справі, суд констатує, що податковий орган неправомірно прийняв рішення від 08.05.2024 № 0013910-1308-0436 про опис майна у податкову заставу платника податків ОСОБА_1 , адже на момент його прийняття були відсутні підстави, з якими стаття 89 ПКУ пов`язує виникнення права податкової застави.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, адже висновки суду не відповідають обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року в адміністративній справі № 160/23762/25 скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.05.2024 № 0013910-1308-0436 про опис майна у податкову заставу платника податків ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальному розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Постанова суду набирає законної сили з 14 квітня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 14 квітня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова