Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №441/1871/25 — Городоцький районний суд Львівської області

441/1871/25 2/441/156/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02.04.2026 м. Городок

Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді Малахової-Онуфер А.М.

з участю секретаря судового засідання Стебеляк А.-А.Ю.

позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 08.09.2025 звернулася в суд з позовом до Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 мотивуючи тим, що вона є єдиним спадкоємцем майна після смерті батька ОСОБА_2 , що останній був фактичним користувачем будинковолодіння, що на АДРЕСА_1 , однак при житті не оформив правовстановлюючих документів на нього, через що нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину в цій частині. Просила позов задовольнити.

Ухвалою судді від 12.09.2025 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження (а.с. 46).

Позивачка ОСОБА_1 в суді вимоги підтримала покликаючись на мотиви викладені у заяві, пояснила, що на земельній ділянці, що на АДРЕСА_1 зведено два житлових будинки з різними номерами, що будівництво нового будинковолодіння, право власності на яке вона просить визнати за нею, розпочала бабця ОСОБА_3 , однак, при житті, не виготовила на нього правовстановлюючих документів, через що вона, як спадкоємець першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_2 , не може оформити спадщину на житловий будинок, який він успадкував за заповітом після смерті 1995 року ОСОБА_3 , проте не оформив своїх спадкових прав. Просить позов задовольнити.

Представник Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області Черевичник І.І. у відзиві на позовну заяву від 20.10.2025 просив про розгляд справи за відсутності представника міської ради, при вирішені спору по суті покладається на думку суду (а.с. 79-80).

Заслухавши позивачку, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 4, 12, 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно норм гл. 84 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , при житті заповіту не склав, тому спадкування після його смерті згідно ст. 1223 ЦК України здійснюється за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Із пояснень позивачки в суді, із копій свідоцтв про шлюб серія НОМЕР_1 від 30.07.2005, серія НОМЕР_2 від 17.07.1976 та про народження серія НОМЕР_3 від 27.03.2025, інших матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 , 1955р.н. та ОСОБА_4 , 1956р.н. зареєстрували 17.07.1976 шлюб у Переможненській сільській раді Городоцького району Львівської області, актовий запис № 16, у шлюбі мають дітей ОСОБА_5 , 1980 р.н., ОСОБА_6 , 1977р.н. та ОСОБА_7 , 1984р.н. (а.с. 13-14).

Згідно копії будинкової книги, витягів з погосподарських книг за 1986-1990, 1991-1995 та довідки Бучалівського старостинського округу Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_8 № 393 від 23.07.2025, ОСОБА_2 , 1955р.н., до дня смерті значився зареєстрованим та проживав разом з дружиною ОСОБА_9 , дочкою ОСОБА_1 та онуками ОСОБА_10 і ОСОБА_11 на АДРЕСА_1 (а.с. 15, 21-28, 37-40, 43).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 (а.с. 12).

Із копії спадкової справи № 42/2025 від 12.02.2025 убачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 Городоцькою державною нотаріальною конторою Львівської області, за заявою ОСОБА_1 , заведено спадкову справу № 42/2025, що 24.04.2025 ОСОБА_1 , з урахуванням часток спадкового майна від яких відмовилась дружина померлого ОСОБА_9 та діти померлого ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , видано свідоцтва про право на спадщину за законом і зокрема : на земельну ділянку з кадастровим №4620981100:09:001:0066, площею 0, 1733 га призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що на АДРЕСА_1 , на земельні ділянки з кадастровим № 4620981100:09:008:0018 та № 4620981100:09:001:0067, площами 0, 1826 га та 0, 0532 га, призначені для ведення особистого селянського господарства, що в с. Бучали Львівського (колишнього Городоцького) району Львівської області відповідно, а 20.05.2025 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на означене будинковолодіння (а.с. 50-78).

Відповідно до ст. 22 КпШС України (в ред. від 20.06.1969) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Із матеріалів справи убачається, що після одруження у 1976 році ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , згідно наданої ОСОБА_2 заяви, 21.08.2014 рішенням XXVIII сесії VI скликання Бучалівської сільської ради Городоцького району Львівської області № 368 ОСОБА_2 затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки з кадастровим № №4620981100:09:001:0066 в натурі (на місцевості) та передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку уточненої площі 0, 1733 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_2 (а.с. 66).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 29671007, виданого 18.11.2014 Реєстраційною службою Городоцького районного управління юстиції Львівської області та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 29671369 від 18.11.2014, земельна ділянка з кадастровим №4620981100:09:001:0066, площею 0, 1733 га призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що на АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с. 64-65).

Згідно копії технічного паспорта на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудою, що на АДРЕСА_1 , виготовленого 22.05.2025 ФОП ОСОБА_14 на замовлення ОСОБА_1 , житловий будинок садибного типу 1985 року побудови, загальною площею 214, 1 кв.м, складається із 4 кімнат, 5 коридорів, ванни, кухні, 4 комор, гаражу, паливної, житлова площа будинку складає – 78, 8 кв.м., при будинку наявні господарські та надвірні споруди (а.с. 30-40).

Із довідок КП «Городоцького РБТІ» № 71 від 29.07.2025 та КП ЛОР «Самбірське МБТІ» № 830 від 30.04.2025 убачається, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с. 41-42).

З огляду на вищенаведене, а також ураховуючи пояснення позивачки в суді, суд дійшов висновку, що житловий будинок на АДРЕСА_1 1985 року побудови, зведений за час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , відтак є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки у якому чоловіка та дружини є рівними, тому до складу спадщини, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 входить 1/2 частина означеного будинковолодіння, а не будинковолодіння в цілому.

Обставини, які б вказували, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 при житті набули або володіли житловим будинком АДРЕСА_1 неправомірно, в суді не встановлено.

Щодо залучення ОСОБА_9 до участі у справі як третьої особи, позивачка заперечила.

Спадкоємці першої черги за законом ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , у встановлені законом порядку та строки, відмовилися від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь іншого спадкоємця за законом – позивачки ОСОБА_1 , про що свідчать заяви від 12.05.2025 про відмову від спадщини (а.с. 51-52).

За наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за час шлюбу звели у встановленому законом порядку та володіли, як власники житловим будинком на АДРЕСА_1 , що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , позивачка користується спадковим майном, доглядає за будинком, сплачує комунальні послуги, обробляє земельну ділянку, що також свідчить про прийняття нею спадщини, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно за законом чи за заповітом немає, тому є підстави до часткового задоволення позову і зокрема до визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину означеного будинковолодіння, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Покликання позивачки у заяві від 27.11.2025 та в суді про те, що забудівником житлового будинку на АДРЕСА_1 , згідно будівельного паспорта на забудову земельної ділянки 1984 року видачі та рішення про виділення земельної ділянки, значиться бабця ОСОБА_3 , після смерті якої батько ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом успадкував все належне їй майно, проте не оформив своїх спадкових прав, з огляду на вищенаведені та досліджені докази в їх сукупності, суд оцінює критично.

Більше того, згідно витягу з погосподарських книг за 1991-1995 року, загальна площа будинку на АДРЕСА_1 , головою двору якого була ОСОБА_3 значиться 90 кв.м., з них житлова 71 кв.м., тоді як відповідно до технічного паспорта від 22.05.2025, виданого на ім`я спадкоємці ОСОБА_1 загальна площа будинку складає 214, 1 кв.м., з них житлова – 78, 8 кв.м., при будинку літня кухня-сарай площею забудови 54, 18 кв.м., гараж площею 27, 4 кв.м.

Керуючись ст. 4, 10, 89, 209, 258 - 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1269 ЦК України, суд –

вирішив:

позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_5 , прож. на АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.04.2026.

С у д д я А.М.Малахова-Онуфер