Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №280/8590/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/8590/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької митниці

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року (суддя Калашник Ю.В.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАБИННІ СИСТЕМИ»

до Запорізької митниці

про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРАБИННІ СИСТЕМИ» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2025/000031/2 від 24.09.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2025/000197 від 24.09.2025.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДРАБИННІ СИСТЕМИ», Україна (Покупець) та компанією SICHUAN TAISHENGLAN TECHNOLOGY CO, LTD, Китай (Продавець) укладено Контракт від 25.04.2025 № PI-RZ20250425L, за у мовами якого продавець продає, а покупець купує товар, номенклатура якого описана у специфікації. Умови оплати: покупець вносить передоплату в розмірі 100% від загальної вартості товару, зазначеної у відповідній специфікації, якщо інше не передбачено специфікацією. Умови поставки визначаються згідно з «Інкотермс 2010», базис поставки приймається FOB TIANJIN, CHINA. Право власності на товар переходить від продавця до покупця після завантаження товару на борт судна. Дата завантаження повинна бути вказана в коносаменті.

Згідно зі специфікацією № 1 від 25.04.2025 в адресу позивача було поставлено товар – матеріал Q 235: сталева опалубка, технічний опис: внутрішня труба 48 х 2,5 мм, зовнішня труба: 60 х 2,0 мм, пластина: 120 х 120 х 4 мм, поверхня електрооцинкована; тринога риштування, технічний опис: висота 800 мм, діаметр 26 мм, товщина 1,5 мм, поверхня електрооцинкована. Загальна вартість товару 24 842,00 дол. США. Умови оплати: передоплата в розмірі 30%, 70% - перед відправкою товару. Умови поставки FOB TIANJIN, CHINA.

З метою митного оформлення партії товару позивачем 23.09.2025 подано до Запорізької митниці ЕМД № 25UA112080005119U6, митна вартість імпортованого товару заявлена декларантом за ціною Контракту.

Під час митного контролю митний орган дійшов висновку, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, а саме:

- для підтвердження транспортних витрат до митного оформлення надані довідка від 17.09.2025 № 170925/4 та договір про транспортно-експедиційне обслуговування від 19.05.2025 № 1905/25/02, в п. 1.2 якого передбачено, що конкретний перелік послуг, що надається експедитором, вид та найменування вантажів, а також інша необхідна інформація, що стосується транспортно-експедиційного обслуговування обумовлюється і вказується у відповідній заяві або дорученні, листуванні, наданими клієнтом під кожне конкретне перевезення, які в свою чергу є невід`ємною частиною договору. Згідно з п. 2.4.2 договору клієнт зобов`язаний надати експедитору заявку на перевезення не менш ніж за 5 робочих днів до запланованої дати відвантаження. До митного оформлення така заявка (або доручення чи інше листування) не подана. Таким чином, однозначно співставити розмір витрат відповідно до наданих документів не є можливим. Разом з цим відповідно до п.п. 3.2, 3.3 договору у разі здійснення додаткових витрат експедитором, пов`язаних із виконанням договору, експедитор виставляє додатковий рахунок, який необхідно сплатити протягом 3 банківських днів. Надана довідка від 17.09.2025 № 170925/4 не містить інформації щодо складових витрат, пов`язаних з перевезенням (морський фрахт, навантаження та/або розвантаження вантажу, агентські, портові збори і т.п.), що унеможливлює перевірити факт наявності/відсутності таких витрат. Враховуючи зазначене, виникає сумнів у повноті відомостей про митну вартість товарів. Саме платіжні та/або бухгалтерські документи (касові чеки, ордера) є свідченням про перерахунок вказаної у довідці суми за понесені транспортні витрати та/або витрати на навантаження вивантаження, обробку товарів, пов`язану з їх транспортуванням, тощо. В поданій довідці зазначено суму «страхування вантажу», але документів, що підтверджують складову митної вартості, не надано;

- в наданому до митного оформлення коносаменті від 24.06.2025 № WMSS25053844 зазначено найменування судна «ТВ TAIYUAN 0XW90S1MA», однак в наряді від 19.09.2025 № 00009448 зазначено, що вантаж прибув на «LILACANADA (0KK2US1MA)». Зазначене викликає сумнів у повноті відомостей про митну вартість товаре, а саме складових митної вартості;

- в наданій CMR № 040914 від 18.09.2025 (наявна печатка) зазначено перевізника РР «ATON». Також до митного оформлення надано навантажувальний документ «наряд № 00009448» від 19.09.2025 про відвантаження вантажу, однак платником зазначено ТОВ «СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИЛПІНГ ЕДЖЕНСІЗ УКРАЇНА». До митного оформлення надано лише договір від 19.05.2025 № 1905/25/02 між ТОВ «ДРАБИННІ СИСТЕМИ» та ТОВ «Клевер ТІМ», таким чином відсутнє документальне підтвердження договірних відносин між покупцем, безпосереднім перевізником та ще з третьою особою, що не дає змоги перевірити складову митної вартості товару;

- у наданому рахунку від 02.09.2025 № PI-RZ20250425L зазначено порт призначення Одеса, що не відповідає умовам, зазначеним в п. 7 Специфікації № 1 до контракту від 25.04.2025 № PI-RZ20250425L, де зазначено порт розвантаження Чорноморськ. У зв`язку з чим виникає сумнів щодо повноти включення всіх складових митної вартості, зокрема транспортних витрат;

- відповідно до п. 4 Специфікації № 1 до Контракту від 25.04.2025 № PI-RZ20250425L термін поставки товару складає 20 робочих днів з дати отримання передоплати в розмірі 7 452,60 USD. До митного оформлення надано банківський SWIFT від 02.05.2025 на суму 7 452,60 USD. Таким чином, термін 20 робочих днів спливає 30.05.2025. Партія товару переміщується на умовах FOB TIANJIN (CN), які в свою чергу відповідно до міжнародних правил Інкотермс передбачають, що продавець повинен поставити товар шляхом розміщення товару на борту судна. Відповідно до наданого коносаменту № WMSS25053844 товар завантажено на борт судна 24.06.2025;

- згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216. Платіжні банківські документи (свіфти) від 02.05.2025 б/н та від 22.05.2025 б/н не можуть бути взяті до уваги як документи, що підтверджують Факт оплати за оцінювані товари, оскільки не містять відомостей про ID ключі виконавців надавача платіжних послуг (банку), які свідчать про виконання операцій за такими платіжними інструкціями.

Запропоновано декларанту подати: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 24.09.2025 декларант повідомив митний орган про неможливість у визначений 10-денний строк подати додаткові документи, просив здійснити митне оформлення товару на підставі поданих документів.

Запорізькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA112080/2025/000031/2 від 24.09.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2025/000197 від 24.09.2025, які є предметом оскарження в цій справі.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваних рішень, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та(або) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Неподання декларантом інших запитуваних митницею документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Надаючи оцінку доводам митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення, в розрізі з вищенаведеними нормами чинного законодавства та встановленими обставинами справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач не довів, що подані декларантом документи містили числові розбіжності.

Натомість в результаті дослідження документів, які були подані до митного органу на підтвердження транспортної складової, суд апеляційної інстанції встановив, що останні містять всі відомості, що підтверджують числові значення транспортної складової митної вартості товару на шляху переміщення.

Натомість митний орган необґрунтовано зауважив про неподання декларантом окремих документів, пов`язаних з експедиторськими послугами, адже такі документи, як заявка на перевезення, повідомлення про додаткові витрати, тощо не є обов`язковими з метою визначення митної вартості товару, адже не підтверджують ані факт надання транспортних послуг, ані їх вартість. Такі документи є внутрішніми документами між суб`єктами договірних правовідносин, на підставі яких погоджується вид послуг та їх вартість. У свою чергу вартість послуг оформлюється належними первинними документами, які і були надані під час митного оформлення товару. Натомість митний орган не довів, що такі документи мають числові розбіжності, доводи відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, що такі документи можуть не містити всі складові перевезення.

Також не ґрунтуються на системному дослідженні наданих до митного органу документів й зауваження відповідача, що до митного оформлення надано лише договір від 19.05.2025 № 1905/25/02 між ТОВ «ДРАБИННІ СИСТЕМИ» та ТОВ «Клевер ТІМ», тоді як в наданій CMR № 040914 від 18.09.2025 зазначено перевізника РР «ATON», навантажувальний документ «наряд № 00009448» від 19.09.2025, однак платником зазначено ТОВ«СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИЛПІНГ ЕДЖЕНСІЗ УКРАЇНА».

Як вірно встановив суд першої інстанції, організація перевезення товару здійснювалась експедитором ТОВ «Клевер Тім» на підставі Договору № 1905/25/02 від 19.05.2025, пунктом 2.1.2 якого прямо передбачено право експедитора залучати до виконання своїх обов`язків за договором інші організації та треті особи.

Відтак, позивач не мав господарські правовідносини з іншими суб`єктами, які були залучені в процесі експедиції, а тому не мав обов`язку подавати будь-які документи, які підтверджують вчинення третьою особою певних видів робіт, пов`язаних з транспортуванням товару.

Також слушним є зауваження суду першої інстанції, що відповідач не довів яким чином розбіжності в назві порту прибуття та найменування судна впливають на транспортну складову митної вартості товару, адже сам факт поставки товару судном відповідачем не заперечується, а порт Одеса та порт Чорноморськ є територіально наближеними, мають між собою відстань 31 км, яка не має вплив на витрати, включені до перевезення.

Щодо доводів відповідача про не надання документів про страхування товару, суд апеляційної інстанції зазначає, що у заявці № 26473 від 22.05.2025 на транспортування міститься така складова, як страхування з воєнними ризиками у розмірі 215,00 дол. США. При цьому довідка про вартість транспортування від 17.09.2025 містить розбивку сум: міжнародне морське перевезення за межами державного кордону – 198 438,52 грн, страхування вантажу – 8 831,38 грн. Відтак цілком очевидним є, що товар був застрахований в межах перевезення в межах державного кордону від ризиків війни, а тому так витрати не відносяться до складових митної вартості товару.

Щодо не дотримання строків поставки товару, такі питання взагалі не відносяться до компетенції митного органу та не пов`язані з обрахунком митної вартості товару. Виконання умов договору є виключно договірними правовідносинами між продавцем та покупцем і в разі виникнення претензій вирішуються у встановленому законом порядку.

Так само митний орган не є органом, який уповноважений здійснювати контроль за валютними операціями, а тому у відповідача відсутні повноваження щодо не прийняття платіжного документу, яким підтверджується оплата товару.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що подані позивачем разом з ЕМД документи в повній мірі підтверджують всі складові митної вартості товару, в тому числі витрати на його транспортування.

Первинні документи, які були подані позивачем до митного органу, є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації.

При цьому митним органом не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару, враховуючи умови Контракту та приписи чинного законодавства.

Відтак, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішень.

Доводи апеляційної скарги такі висновки не спростовують.

Правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Запорізької митниці залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року в адміністративній справі № 280/8590/25 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 14 квітня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 14 квітня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова