Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №160/7100/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/7100/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 р. (суддя Бондар М.В) в адміністративній справі №160/7100/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІВЕЛ ЛЕНЗ ЮКРЕЙН» до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 р. в адміністративній справі №160/7100/25 стягнуто на користь ТОВ «ДІВЕЛ ЛЕНЗ ЮКРЕЙН» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління ДПС України у Дніпропетровській області просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовної заяви відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що сума витрат за правову допомогу є надмірною та не співмірною зі складністю справи.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ДІВЕЛ ЛЕНЗ ЮКРЕЙН» просить залишити її без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відзив обгрунтовано тим, що додаткове рішення винесене із дотриманням норм процесуального права та із урахуванням правових позицій Верховного Суду.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені до відшкодування позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. є завищеними та неспівмірними із складністю справи, тому належною до відшкодування визначив суму витрат в розмірі 3 000,00 грн.

Здійснюючи перевірку оскарженого додаткового рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення здійснюється також в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1,3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

До відшкодування ТОВ «ДІВЕЛ ЛЕНЗ ЮКРЕЙН» було заявлено витрати на правову допомогу у справі №160/7100/25 в розмірі 15 000,00 грн., на підтвердження яких надано копії: 1) договору про надання правової допомоги №17-02.02/2025 від 17 лютого 2025 р.; 2) платіжної інструкції №115 від 18 лютого 2025 р.; 3) акту здачі-прийняття робіт (послуг) №1 від 15 вересня 2025 р. (а.с. 151-154).

Згідно пункту 2 частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та вважає, що визначена судом першої інстанції до відшкодування на користь позивача сума витрат за правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн., є співмірною зі складністю справи.

Отже, оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для скасування ухваленого ним додаткового рішення.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 р. в адміністративній справі №160/7100/25 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили 13 квітня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш