Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №160/21286/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/21286/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 р. (суддя Рищенко А.Ю) в адміністративній справі №160/21286/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незастосування при призначенні їй пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити їй пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022 - 2024 роки (15057,09 грн.) з 12 квітня 2025 р., із урахуванням раніше виплачених сум.

В обгрунтування позовних вимог вказала, що отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 2025 року їй призначено пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку протиправно розраховано із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014 - 2026 роки, замість показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022 - 2024).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що до 2025 року позивачці вже була призначена пенсія за вислугу років, у зв`язку із чим, відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2022 - 2024 роки при її переведенні у 2025р. на пенсію за віком та правомірно було застосовано показник за 2014 -2016 роки. Також вказано, що перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) із урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію (частина 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивачки до суду апеляційної інстанції не надходив.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

ОСОБА_1 до 2025 року була призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а 15 квітня 2025 р. позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розраховану із урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014 - 2016 роки.

Вважаючи протиправними дії щодо розрахунку пенсії, без застосування показника заробітної плати за 2022 - 2024 роки, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом.

Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що первинно ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону №1788-XII, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV вперше вона звернулася у 2025р., тому застосуванню при її розрахунку підлягав саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022 - 2024).

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо доводів апеляційної скарги про правомірний розрахунок позивачці пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки, то слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Статтею 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, частина 3 статті 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 р. у справі №876/5312/17 вказано, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 даного Закону.

Наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується, що ОСОБА_1 до 2025 року отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" вперше звернулася у 2025 році, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при розрахунку розміру пенсії за віком позивачки, застосуванню підлягав саме показник середньої заробітної плати за три попередні календарні роки (2022 - 2024).

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачки згідно приписів частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то слід зазначити, що цією нормою визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії із урахуванням страхового стажу після призначення пенсії, а кожний наступний перерахунок провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку із урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Тобто, дана норма стосується лише працюючих пенсіонерів, яким позивачка не являється, що відповідачем не заперечується, тому безпідставним є його посилання на вказану норму, як на підставу відмови у здійсненні позивачці перерахунку пенсії.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування ухваленого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 р. в адміністративній справі №160/21286/25 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили 13 квітня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий