Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №160/32531/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 12 квітня 2026 р.

Справа: №160/32531/24

Суддя: Шлай А.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/32531/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 р. (суддя Сластьон А.О) в адміністративній справі №160/32531/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати йому щорічної разової допомоги за 2024 рік як учаснику бойових дій у меншому розмірі, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити йому недоплачену грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що має статус учасника бойових дій та відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання щорічної разової грошової допомоги, яка виплачується до Дня Незалежності України у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Відповідач виплату такої допомоги у 2024 р. здійснив йому у розмірі 1000,00 грн., чим порушив його права.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Судом:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до дня Незалежності за 2024 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що постановою Кабінету Міністрів України №369 від 02 квітня 2024 р. встановлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 р. учасникам бойових дій в розмірі 1000,00 грн.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 29 серпня 2023 р., та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Не погоджуючись із розміром виплаченої щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, застосовуючи правові висновки Верховного Суду, сформульовані у рішенні від 05 березня 2024 р. у справі №440/14216/23, дійшов висновку, що позивач має право на отримання грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2024 році в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, як учасник бойових дій.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законом України № 2983-IX від 20 березня 2023 р., який набрав чинності 15 квітня 2023 р., частину 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в такій редакції: "Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Постановою Кабінету Міністрів України №369 від 02 квітня 2024 р. встановлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 р. учасникам бойових дій в розмірі 1000,00 грн.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 р. в зразковій справі №440/14216/23 було скасовано рішення Верховного Суду від 05 березня 2024 р., на яке послався суд першої інстанції, з тієї підстави, що щорічна грошова виплата до Дня Незалежності України є додатковою державною допомогою, має допоміжний та стимулюючий характер і не є основним джерелом для існування громадян. Вказана норма Закону, яка не визнавалася неконституційною, надає право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри вказаної грошової виплати.

Верховний Суд в постанові від 11 лютого 2026 р. у справі №280/2492/25 зазначив, що предметом розгляду у наведеній вище зразковій справі №440/14216/23 було застосування положень частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-XII (щодо осіб з інвалідністю внаслідок війни). Водночас правове регулювання аналогічної виплати для учасників бойових дій (стаття 12 Закону № 3551-XII) та осіб з інвалідністю внаслідок війни (стаття 13 Закону № 3551-XII) зазнало змін на підставі одного й того самого нормативно-правового акта - Закону № 2983-IX. Зміст внесених цим Законом змін до обох статей є аналогічним за своєю юридичною конструкцією та сутністю, оскільки в обох випадках йдеться про щорічну разову грошову виплату до Дня Незалежності України, порядок і розміри якої визначає Кабінет Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень. З огляду на таку аналогічність правового регулювання в зазначеній частині, висновки Великої Палати Верховного Суду щодо правової природи цієї виплати, обсягу дискреційних повноважень законодавця та допустимості відповідних обмежень в умовах воєнного стану, підлягають застосуванню й при вирішенні спору за позовом учасника бойових дій.

Такий же висновок щодо застосування норми частини п`ятої статті 12 Закону № 3551-XII у подібних правовідносинах Верховний Суд зробив у постановах від 03.12.2025 у справі № 420/88/25, від 28.01.2026 у справі № 580/1461/25, від 19.01.2026 у справі № 420/3964/25.

Отже, правозастосування суду першої інстанції не відповідає наведеним висновкам Верховного Суду.

Зважаючи на те, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу у 2024 році грошової допомоги до Дня Незалежності України як учаснику бойових дій у встановленому постановою Кабінету Міністрів України №369 від 02 квітня 2024 р. розмірі 1000,00 грн. є правомірними, підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 - відсутні.

Неправильне тлумачення норм матеріального права є підставою для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025р. в адміністративній справі №160/32531/24 - скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 13 квітня 2026 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш

Оригінал: reyestr.court.gov.ua