Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №160/27657/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/27657/25

(суддя Букіна Л.Є., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі №160/27657/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29 вересня 2025 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, згідно з яким, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 із зарахуванням заробітної плати за період з 01.01.1989 по 31.12.1993 відповідно до довідки № 45 від 02.07.2013 та довідки № 14 від 31.07.2013, які видані ТОВ «Гобумокс»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1989 по 31.12.1993 відповідно до довідки № 45 від 02.07.2013 та довідки № 14 від 31.07.2013, які видані ТОВ «Гобумокс», починаючи з 17.05.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії із зарахуванням заробітної плати відповідно до довідок № 45 від 02.07.2013 № 14 від 31.07.2013, виданих ТОВ «Гобумокс».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року позов задоволено.

Суд, визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 із зарахуванням заробітної плати за період відповідно до довідок № 45 від 02.07.2013 та № 14 від 31.07.2013, виданих ТОВ «Гобумокс».

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1989 по 31.12.1993 відповідно до довідки № 45 від 02.07.2013 та довідки № 14 від 31.07.2013, виданих ТОВ «Гобумокс», починаючи з 17.05.2022.

Рішення суду мотивовано тим, що перевірка достовірності виданих документів покладається саме на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для неврахування заробітної плати при перерахунку позивачу пенсії.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивачем для призначення пенсії разом із заявою були надані довідки про заробітну плату № 45 від 02.07.2013 та довідки № 14 від 31.07.2013, виданих ТОВ «Гобумокс», однак згідно з листом від 18.03.2019 за № 1021 за підписом директора ТОВ “Гобумокс”, це підприємство не є правонаступником Спільного підприємства “Гобумокс”. З огляду на зазначене, при розрахунку пенсії враховувати зазначені вище довідки немає підстав.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 17.05.2022 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не є спірним, що пенсія позивача обчислена без урахування заробітної плати за період з 01.01.1986 по 31.12.1990 відповідно до довідки № 45 від 02.07.2013 та за період з 01.01.1991 по 31.12.1995 відповідно до довідки № 14 від 31.07.2013, які видані ТОВ «Гобумокс».

Такі дії відповідач у листі від 19.06.2025 року обумовлює тим, що згідно із записів трудової книжки позивач працював у Спільному підприємстві «Гобумокс», тоді як довідки надані ТОВ «Гобумокс», яке не його є правонаступником.

Правомірність дій відповідача щодо не врахування при розрахунку пенсії позивача зазначених довідок є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, згідно з якої суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Таким чином, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано до пенсійного органу довідки ТОВ «Гобумокс» про отриману заробітну плату за період з 01.01.1986 по 31.12.1990 відповідно до довідки № 45 від 02.07.2013 та за період з 01.01.1991 по 31.12.1995 відповідно до довідки № 14 від 31.07.2013, які видані ТОВ «Гобумокс», однак при призначенні пенсії вказані довідки не були враховані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Підставою для неврахування відповідачем вищезазначених довідок стало те, що згідно з листом від 18.03.2019 за № 1021 за підписом директора ТОВ “Гобумокс”, це підприємство є правонаступником Спільного підприємства “Гобумокс”.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що вказані доводи про те, що згідно із записів трудової книжки позивач працював у Спільному підприємстві «Гобумокс», тоді як довідки надані ТОВ «Гобумокс», яке не є його правонаступником, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки згідно із листа від 19.08.2025 № 02.4-21/2384-25 Головного управління статистики у Дніпропетровській області, відомості щодо юридичної особи під ідентифікаційним кодом 21892758 з найменуванням СПІЛЬНЕ ТОВАРИСТВО «ГОБУМОКС» унесені до ДРЗОУ у жовтні 1994 р. За даними ЄДРПОУ суб`єкту під ідентифікаційним кодом 21892758 змінено найменування: - у червні 1999 р. на – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГОБУМОКС»; - у травні 2004 р. на – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГОБУМОКС». Також повідомлено що станом на 19.08.2025 в ЄДРПОУ по Дніпропетровській області значиться ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГОБУМОКС» (ідентифікаційний код 21892758. Місцезнаходження – 52210, Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, м. Жовті Води, пров. Монтажний, буд. 11).

У постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд зробив наступний висновок: «посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні».

Зазначене, також узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.03.2020 у справі № 280/1411/16-а, обставини якої є подібними.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто позивач, як громадянин України, наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Перевірка достовірності виданих документів покладається саме на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для неврахування заробітної плати при перерахунку позивачу пенсії.

За умовами частини 3 статті 44 Закону України № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Тобто, у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.

Натомість, відповідачем не надано суду доказів того, що ним вчинялися дії на реалізацію повноважень з перевірки наданої позивачем довідки. Відповідач відмовляючи у перерахунку пенсії позивача обмежився формальним зазначенням про відсутність акта.

Відносно доводів відповідача, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі №160/27657/25 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 13 квітня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов