Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №297/950/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/950/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Геревич Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови № R434314 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 21.03.2026 року про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, дізнавшись, що його електронний військово-обліковий документ містить записи такого змісту: «Порушення правил військового обліку; Причина звернення до Нацполіції: Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», керуючись порядком, що встановлений статтею 279-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту – КУпАП), через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста подав відповідачу заяву, в якій зазначив, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

05 березня 2026 року через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста позивач отримав повідомлення про те що щодо нього начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № R381418 про закриття справи про адміністративне правопорушення. Проте, йому не було направлено копії постанови у справі про адміністративне правопорушення, ані через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, ані засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти.

Водночас 16 березня 2026 року у його електронному військово-обліковому документі знову з`явився запис аналогічного змісту, як і попередній.

21 березня 2026 року через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста він отримав електронний файл постанови із накладеним кваліфікованим електронним підписом, що є офіційним підтвердженням постанови та дає змогу перевірити її справжність. Перевіривши справжність постанови на сайті Центрального засвідчувального органу та ознайомившись з її змістом, позивачу стало відомо, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 21 березня 2026 року щодо нього була винесена постанова № R434314 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Постановою встановлено: «За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.».

Суть спору полягає у тому, що одна й та сама посадова особа, за наявності нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення № R381418 від 05.03.2026 року у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, знову розглянувши ту саму справу щодо тих самих обставин адміністративного правопорушення, цього разу, оскаржуваною постановою № R434314 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 21.03.2026 року притягнула його до адміністративної відповідальності.

Накладаючи на позивача адміністративне стягнення постановою № R434314 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 21.03.2026 року, відповідач діяв з явним з порушенням приписів пункту 8 частини 1 статті 247 КУпАП, отже, і з порушенням приписів статті 279-9 КУпАП. Якби відповідач дійсно розглядав щодо нього справу про адміністративне правопорушення з дотриманням приписів пункту 8 частини 1 статті 247 КУпАП, він був зобов`язаний винести постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не було дотримано вимог КУпАП.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 01.04.2026 року прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (а. с. 35-36).

Іншою ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 01.04.2026 року клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено та у ІНФОРМАЦІЯ_2 витребувано: 1) копію постанови № R381418 про закриття справи про адміністративне правопорушення від 05.03.2026 року; 2) усі наявні у ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення у якій була винесена постанова № R381418 про закриття справи про адміністративне правопорушення від 05.03.2026 року; 3) усі наявні у ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) у якій було винесено постанову № R434314 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 21.03.2026 року (а. с. 38-39).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі (а. с. 43).

Відповідач представник ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду був належно повідомлений, відзив щодо позову не подав.

Згідно вимог ч. 1 ст. 268 та ч. 2 ст. 269 КАС України ухвала про відкриття провадження з позовною заявою та повісткою була надіслана в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що постановою № R381418 від 05.03.2026 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а. с. 65).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2026 року тією ж посадовою особою за аналогічних фактичних обставин було повторно розглянуто питання щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та винесено постанову № R434314, якою позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а. с. 54-55).

Тобто відповідачем фактично здійснено повторний розгляд однієї і тієї ж справи про адміністративне правопорушення за відсутності правових підстав для цього.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року N 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 року N 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Відповідно до ст. 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з ст.ст. 7, 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Згідно з ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У зв`язку з наведеним, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Крім того, відповідно до ст.ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Так, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про наявність нових обставин чи підстав для повторного розгляду справи. Виносячи вказану постанову, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не зазначив належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, які ним були отримані та оцінені у встановленому законом порядку, та на яких ґрунтується його висновок про доведеність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, належним чином не мотивував свого висновку про винуватість позивача, що є порушення вимог ст.ст. 7, 245, 252, 280, 283 КУпАП.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyevay Russia», рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії" («Kareliny Russia» заява N 926/08, рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Крім того, у порушення ст. 283 КУпАП у постанові № R434314 від 21.03.2026 року в фабулі адміністративного правопорушення не зазначено номер повістки, за якою позивач мав з`явитись, не зазначено куди позивач мав з`явитись та не вказано часу, на яку годину мав з`явитись .

Отже, матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів вручення позивачу повістки, а саме особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, а так само відміток Укрпошти про вручення повісток або отримання їх ОСОБА_1 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу адмінправопорушника, що є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Враховуючи, що у матеріалах справи про адміністративну відповідальність відсутні належні та допустимі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у даній справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 7, 9, 210, 235, 245, 250-252, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 9, 72-79, 90, 242-246, 268-272, 286 КАС України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № R434314 від 21.03.2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Лайош ГАЛ