Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №560/8303/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)

Дата: 13 квітня 2026 р.

Справа: №560/8303/25

Суддя: Польовий О.Л.

Справа № 560/8303/25

РІШЕННЯ

іменем України

14 квітня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позивач вважає, що Полонська міська рада протиправно не здійснила розрахунок збитків заподіяних йому як власнику земельної ділянки з кадастровим номером 6823610100:05:002:0213 у зв`язку з її самовільним зайняттям ФГ "Полонське".

У відзиві на позов відповідач не погодився з доводами позивача та просив відмовити у задоволенні позову. Також відповідач зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду.

Оцінюючи вказані доводи, суд зазначає, що згідно з частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач оскаржує відмову відповідача, викладену в листі від 27.11.2024, до суду останній звернувся 13.05.2025, тому не пропустив строк звернення до суду. Тому відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Хмельницький окружний адміністративний суд здійснює розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

14.08.2024 позивач звернувся до Полонської міської ради із заявою про визначення комісією збитків та неодержавного доходу за 2023-2024 роки у зв`язку з самовільним зайняттям ФГ "Полонське" земельної ділянки з кадастровим номером 6823610100:05:002:0213.

Протоколом від 03.10.2024 комісія міської ради з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам залишила заяву позивача без задоволення у зв`язку з відсутністю доказів самовільного зайняття земельної ділянки ФГ "Полонське" та обґрунтування неодержавного доходу.

21.11.2024 позивач повторно звернувся до Полонської міської ради із заявою про визначення комісією збитків та неодержавного доходу за 2023-2024 роки у зв`язку з самовільним зайняттям ФГ "Полонське" земельної ділянки з кадастровим номером 6823610100:05:002:0213.

Листом від 27.11.2024 №2201 Полонська міська рада повідомила позивача про те, що вирішення питання щодо нарахування збитків та неодержаного доходу за 2023-2024 роки від самовільного захоплення ФГ "Полонське" земельної ділянки з кадастровим номером 6823610100:05:002:0213 комісією можливе після надання обґрунтування неодержаного доходу, доказів, що такий дохід реальний, розрахунку передбачуваних витрат для одержання доходу та самого доходу. Відповідач також повідомив, що позивач до заяви не додав документів, передбачених пунктом 7-1 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 (далі - Методика), тому у комісії відсутні підстави для визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Позивач оскаржив вказану відмову до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки; е) використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі;

Положеннями статті 157 Земельного кодексу України визначено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 затверджений Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок №284).

Пунктом 1 Порядку № 284 передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до пункту 2 Порядку №284 розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними (військовими) адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники фінансових органів, уповноважених органів містобудування та архітектури, а також за згодою представники територіальних органів Держекоінспекції, Держгеокадастру.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

За змістом пункту 3 Порядку № 284 відшкодуванню підлягають, зокрема, інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним особам та громадянам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання.

Пунктом 4 Методики визначено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається: для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:

Шс = Пс x Нп x Кф x Кі (1),

де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт виду використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2020 та наступні роки, що розраховуються Держгеокадастром відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.

Додатком 1 до Методики визначений середньорічний дохід від використання земель за цільовим призначенням, зокрема, у Хмельницькій області.

При цьому, пунктом 7-1 Методики передбачено, що підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки або акт, складений за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю); протокол про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, відповідно до Методики охоплює, зокрема, неодержаний дохід від використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Розрахунок розміру шкоди підлягає визначенню за встановленою формулою, яка передбачає використання показників (площа земельної ділянки, середньорічний дохід, коефіцієнти), що визначаються на підставі нормативних даних. Вказане свідчить, що для здійснення розрахунку розміру шкоди у позивача відсутній обов`язок подавати докази конкретного розміру неодержаного доходу, оскільки такий розрахунок здійснюється уповноваженим органом за нормами Методики.

Разом з тим, відповідно до пункту 7-1 Методики обов`язковою підставою для здійснення розрахунку шкоди є наявність матеріалів справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт самовільного зайняття земельної ділянки. Отже, визначення розміру шкоди можливе лише за умови належного підтвердження факту правопорушення у встановленому законом порядку.

Водночас позивач не надав відповідних матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Суд враховує, що встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки є необхідною передумовою для визначення розміру шкоди відповідно до Методики. Такий факт не може ґрунтуватися виключно на твердженнях заінтересованої особи, а повинен бути зафіксований уповноваженим органом у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Державний контроль за використанням та охороною земель в обсязі, визначеному законом, також здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Статтею 15-1 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема, організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у порядку, встановленому законом.

Згідно з статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності.

Крім цього, статтею 6-1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" також передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю і реалізують функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад, кваліфікаційні вимоги до яких визначені статтею 10 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану" припинене проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”, крім позапланових заходів державного нагляду (контролю), які проводяться: за рішенням суду; за заявою суб`єкта господарювання, поданою до відповідного органу державного нагляду (контролю), про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; для перевірки виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Пунктом 2 вказаної Постанови передбачено, що протягом періоду воєнного стану дозволити проведення планових та/або позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців відповідно до пунктів 3, 4, 4-1, 4-5, 4-6, 4-8, 4-9, 6-12 цієї постанови.

За змістом пунктом 4-8 Постанови позапланові заходи державного контролю за використанням та охороною земель з підстави, визначеної абзацом п`ятим частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", здійснюються за рішенням Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Водночас абзацом п`ятим частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

З аналізу вказаних норм слідує, що повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, проведення перевірок, складання актів та протоколів про адміністративні правопорушення належать органам Держгеокадастру.

При цьому, чинне законодавство передбачає можливість ініціювання проведення відповідної перевірки, у тому числі за зверненням фізичної особи, яка вважає, що її права порушені, з подальшим прийняттям уповноваженим органом рішення про проведення позапланового заходу державного контролю.

Отже, позивач не позбавлений можливості звернутися до компетентного органу із відповідною заявою для проведення перевірки та фіксації адміністративного правопорушення у встановленому законом порядку. У випадку бездіяльності такого органу або відмови у проведенні відповідної перевірки позивач має право оскаржити такі дії чи бездіяльність до суду.

У цій справі відсутні матеріали про адміністративне правопорушення, які є обов`язковою підставою для здійснення розрахунку шкоди відповідно до Методики. Таким чином, за відсутності належним чином зафіксованого факту правопорушення, у відповідача відсутні повноваження здійснити позивачу як власнику земельної ділянки з кадастровим номером 6823610100:05:002:0213 розрахунку шкоди у зв`язку з її самовільним зайняттям.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Судові витрати в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Полонська міська рада Шепетівського району Хмельницької області (вул. Лесі Українки, 114,м. Полонне,Шепетівський р-н, Хмельницька обл.,30501 , код ЄДРПОУ - 40220869)

Головуючий суддя О.Л. Польовий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua