Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №460/1960/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2026 року м. Рівне№460/1960/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №325 від 10.12.2025 щодо надання відстрочки від призову та зобов`язати повторно розглянути заяву про надання відстрочки від призову на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що звернувся до відповідача із заявою та повним пакетом необхідних документів про надання відстрочки від призову під час мобілізації відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (у зв`язку з необхідністю догляду за матір`ю). Однак, йому відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку із наявністю інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати та здійснювати догляд. Дії відповідача щодо ненадання відстрочки від призову під час мобілізації позивач вважає необгрунтованими та протиправними, а тому просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 05.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Від представника позивача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач обґрунтовує заявлену вимогу необхідністю здійснення догляду за матір`ю та посилається на те, що його сестра не може здійснювати відповідний догляд у зв`язку з наявністю у неї дитини з інвалідністю. Водночас відповідно до положень Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" право на відстрочку у разі необхідності здійснення догляду пов`язується з документально підтвердженою відсутністю інших осіб, які відповідно до закону зобов`язані забезпечувати такий догляд. Законодавство не містить положень, відповідно до яких сам по собі факт виховання особою дитини з інвалідністю автоматично свідчить про її юридичну або фактичну неспроможність виконувати обов`язок щодо догляду за іншим членом сім`ї. Так само зазначена обставина не віднесена до переліку підстав, що звільняють інших військовозобов`язаних осіб від виконання військового обов`язку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (догляд за матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи).

Комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період було розглянуто вказану заяву і прийнято рішення, оформлене протоколом №325 від 10.12.2025, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме: наявність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати та здійснювати догляд.

Позивач, вважаючи таке рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (надалі - Закон України №2232-XII).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 ЗаконуЗакон України № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні`у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану`в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому була неодноразово продовжена та наразі триває.

На момент розгляду вказаної адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначаєЗакон України від 21.10.1993 №3543-XIIПро мобілізаційну підготовку та мобілізацію (далі - Закон № 3543-XII).

Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбаченіст. 23 Закону № 3543-XII.

Згідно з приписами пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно дозаконузобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Отже, за змістом положень пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII умовами для реалізації права на відстрочку є:

- наявність одного із батьків з інвалідністю I чи II групи або ж одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

- відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати вищезазначених осіб з інвалідністю. При цьому у разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю, про що подається відповідна заява.

Лише сукупність наведених обов`язкових обставин (фактів) надають законні підстави для отримання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

При цьому щодо інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно дозаконузобов`язані утримувати вищезазначених осіб з інвалідністю, то їх наявність не може бути перешкодою для оформлення відстрочки виключно у разі якщо такі особи: самі є особами з інвалідністю, або потребують постійного догляду, або перебувають під арештом (крім домашнього арешту), або відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).

Крім того,постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), яким, серед іншого, врегульовано процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Так, відповідно до Додатку 5 Порядку №560 документами, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 13 частини першоїстатті 23 Закону №3543-XI є:

- для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;

- для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи;

- документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження);

- для військовозобов`язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);

- для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані зазакономутримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Пунктом 58 Порядку №560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Згідно з пунктом 58-1 Порядку № 560, військовозобов`язані, які відповідно дозаконузобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно дозаконузобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першоїстатті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

У відповідності до пункту 60 Порядку №560, Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, як особі, яка здійснює догляд за матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи.

До заяви позивач надав документи, визначені Додатком 5 допостанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період".

Водночас, за результатом розгляду поданих документів комісія з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період протоколом за №325 від 10.12.2025 ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та повідомила, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: наявність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати та здійснювати догляд.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є сином ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії РВН №0201724 від 11.05.2012.

Також судом встановлено, що в ОСОБА_2 є донька - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02.09.1987.

Приписами ст. 51 Конституції України визначено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Сімейного кодексу України дитина, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Аналіз положень пункту 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII та ст. 202 Сімейного кодексу України дає підстави для висновку, що для набуття права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за підставою, визначеною у пункті 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, є:

- наявність одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;

- відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати.

Під «іншими особами, які відповідно до закону зобов`язані утримувати» у пункті 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII слід розуміти доньку, сина, дружину, чоловіка.

Виключеннями для доньки, сина, дружини, чоловіка, за визначених у пункті 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII умов, за яких вони не зобов`язані утримувати батьків з інвалідністю, є чотири випадки, коли кожен з них: є сам особою з інвалідністю; потребує постійного догляду; перебуває під арештом (крім домашнього); відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Разом з тим, позивачем ні до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, ні до суду не надано належних доказів щодо того, що ОСОБА_3 є сама особою з інвалідністю чи потребує постійного догляду чи перебуває під арештом (крім домашнього) чи відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Щодо доводів позивача про те, що ОСОБА_3 є матір`ю дитини з інвалідністю до 18 років, якій вона забезпечує постійний сторонній догляд та є її опікуном, то суд звертає увагу на те, що такі обставини не є такими, які відповідно до статті 51 Конституції України, статей 202-204 Сімейного кодексу України, звільняють її від обов`язку піклуватися про свою матір.

Щодо наявності у ОСОБА_3 посвідчення, пред`явник якого має право на пільги передбачені законодавством для багатодітних сімей, то такий документ не є належним підтверджуючим документом у відповідності до додатку 5 до Порядку № 560 та жодним чином не спростовує законодавчо визначеного обов`язку.

Отже, приписами чинного законодавства, обов`язок піклуватися та утримувати матір позивача, як особу з інвалідністю II групи, покладено на повнолітню доньку ОСОБА_3 .

Враховуючи, що у матері позивача (особи з інвалідністю ІІ групи) є повнолітня донька, яка не є військовозобов`язаною та відповідно до приписів чинного законодавства зобов`язана піклуватися, проявляти турботу, надавати допомогу та утримувати свою матір, відповідно відсутні правові підстави визначені пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .

Позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та до суду надано нотаріально завірену копію заяви ОСОБА_2 із зазначенням ОСОБА_1 , як особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання (догляду).

Однак, у другому реченні пункту 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII визначено, що у разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Відтак, вказана заява необхідна лише у випадку якщо є декілька військовозобов`язаних які можуть здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи, відповідно така особа обирає для здійснення свого утримання одного з них, при цьому відсутні інші невійськовозобов`язані особи, які можуть здійснювати догляд за такою особою. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 (сестра позивача), не є військовозобов`язаною та може здійснювати догляд за своєю матір`ю, інвалідом ІІ групи - ОСОБА_2 .

З огляду на наведене, зважаючи на встановленні під час розгляду цієї справи обставини, суд дійшов висновку, що рішення Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період оформлене протоколом №325 від 10.12.2025 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є законним, тому правові підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

На підставістатті 139 КАС Українирозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 14 квітня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Суддя С.А. Борискін