Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №440/1137/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 14 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/1137/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) на військовий облік військовозобов`язаних;

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку військовозобов`язаних громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 ), як особу, виключену з військового обліку як особу, що досягла граничного віку перебування в запасі;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію стосовно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) про виключення його з військового обліку як особу, що досягла граничного віку перебування в запасі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент досягнення ним 40-річного віку у 2009 році (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ) відповідно до п.4 ч. 6 ст. 37 ЗУ "Про військовий обов`язок та військову службу" в редакції, що діяла станом на 2009 рік, він мав право на виключення з військового обліку у зв`язку із досягненням граничного віку. Відтак, вважає, що був виключений з військового обліку на цій підставі. А отже, надання йому статусу військовозобов`язаного, про що позивач дізнався з застосунку "Резерв+" є протиправним. 10.01.2026 звернувся до відповідача із заявою про виключення його з Реєстру, проте, як зазначає позивач, йому було відмовлено у задоволенні його заяви.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.02.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив у їх задоволенні відмовити. Вказував на те, що позивачем не надано до суду сторінка в військовому квитку де зазначено печатка з виключенням з військового обліку. Крім того, на момент набрання чинності Законами №1169-VII та №1604-VII позивач не досяг віку 60 років, у зв`язку із чим норми зазначених законів є застосовними до позивача та спірних правовідносин.

27.02.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач повністю підтримував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 витребувано додаткові докази.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначає, що 19.04.2009 року був виключений з військового обліку відповідно до п.4 ч.6 ст. 37 ЗУ "Про військовий обов`язок та військову службу" у зв`язку із досягненням граничного віку перебування в запасі - 40 років.

Позивач дізнався, що йому надано статус військовозобов`язаного із електронного військово-облікового документа в застосунку "Резерв+".

10.01.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив виключити його з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оскільки він не підпадає під жодну з таких категорій, так як є особою, що 19.04.2009 досягла 40-річного віку, граничного віку перебування в запасі.

Листом від 23.01.2026 №11/359 позивачу було повідомлено, що згідно інформації в ЄДРПВР "Оберіг" позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 і дані про виключення з військового обліку відсутні. Крім того, вказано, що у 2014 році були внесені зміни до ЗУ "Про військовий обов`язок та військову службу", яким граничний вік перебування в запасі для рядового, сержантського та старшинського складу та молодшого офіцерського складу було підвищено з 40 до 60 років. Це означає, що позивач не може бути виключений з військового обліку.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою для захисту своїх прав.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Преамбулою Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частин другої, третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення , посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із частиною десятою статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, і встановлені законодавством.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Приписами частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ передбачено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" № 1951-VIII від 16.03.2017 (далі за текстом - Закон № 1951-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Так, ст. 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру…Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

На виконання частини 1 статті 14 Закону № 1951-VIII, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).

Отже, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені статтею 37 Закону №2232-ХІІ.

Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку (ч.6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ).

Аналогічні норми містяться і в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок № 1487).

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами , органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності .

Відповідно до п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", а також надавати [ зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» у редакції, чинній станом на 19.04.2009 (дату досягнення позивачем 40-річного віку), військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділялися на розряди за віком, зокрема: перший розряд — до 35 років; другий розряд — для рядового складу до 40 років, для сержантського і старшинського складу — залежно від військового звання до 45– 50 років.

Частиною четвертою зазначеної статті було встановлено, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві.

Згідно з частиною першою статті 32 вказаного Закону військовозобов`язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також особи, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби, підлягають виключенню з військового обліку та переведенню у відставку.

Судом встановлено, що у матеріалах справи наявна копія військового квитка позивача серії НОМЕР_2 . Водночас, у відповідних розділах військового квитка, призначених для внесення відомостей про виключення з військового обліку, відсутні будь-які записи чи відмітки щодо виключення позивача з військового обліку.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт прийняття уповноваженим органом рішення про виключення позивача з військового обліку, а також завершення відповідної процедури у встановленому законом порядку, позивачем до суду не надано.

Посилання позивача на те, що досягнення ним 19.04.2009 40-річного віку саме по собі свідчить про його виключення з військового обліку, суд вважає безпідставними, оскільки такі твердження не узгоджуються з приписами чинного на той момент законодавства. Досягнення граничного віку перебування в запасі є лише юридичною підставою для виключення з військового обліку, однак не свідчить про автоматичне настання такого правового наслідку без вчинення відповідних дій компетентним органом.

Крім того, відсутність відповідного запису у військовому квитку позивача, який є основним документом військового обліку, свідчить про те, що процедура виключення позивача з військового обліку не була завершена у встановленому законодавством порядку.

Суд також враховує, що відповідно до принципів доказування, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, обов`язок доведення обставин, на які посилається сторона, покладається саме на цю сторону. В даному випадку позивач не надав жодного належного доказу на підтвердження факту його виключення з військового обліку.

За таких обставин доводи позивача про те, що він не належить до жодної з категорій осіб, визначених частиною дев`ятою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», а відтак на нього не поширюються вимоги законодавства у сфері військового обліку, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач у січні 2026 року звернувся до відповідача із заявою щодо внесення змін у облікові відомості виключення його з ЄДРПВР, оскільки він не підпадає під категорії призовників, резервістів чи військовозобов`язаних, а є особою, що 19.04.2009 досягла 40-річного віку, граничного для перебування в запасі.

На думку позивача, він не є військовозобов`язаним, оскільки виключений з військового обліку.

Суд враховує, що на момент набрання чинності Законами України № 1169-VII та №1604-VII позивач не досяг віку 60 років, у зв`язку із чим норми зазначених Законів №1169-VII та № 1604-VII є застосовними до позивача та спірних правовідносин.

Спірні правовідносини щодо виключення позивача з військового обліку у зв`язку із досягненням граничного віку перебування в запасі виникли у січні 2026 року, у зв`язку зі зверненням до відповідача із відповідною заявою. Тому, до цих правовідносин підлягають застосуванню норми закону, чинні станом на час виникнення спірних правовідносин між сторонами.

Відтак, аналізуючи вищевикладені обставини справи та норми права, суд приходить до висновку, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів його виключення з військового обліку, зокрема відсутні відповідні записи у військовому квитку чи інші підтверджуючі документи. Досягнення граничного віку саме по собі не свідчить про автоматичне виключення з військового обліку без прийняття відповідного рішення уповноваженим органом.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова