Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №420/24496/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/24496/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-4552 від 03.02.2025 р., яким не встановлено групу інвалідності з 23.04.2018 р. ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1400 від 08.04.2025 р. про прийняття суми переплати пенсії на облік, яким у квітні 2025 р. поставлено на облік суму переплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 100429 грн. за період з 23.04.2018 р. по 02.03.2020 р.

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що згідно виписки КУ «Одеській обласний центр медико-соціальної експертизи» з акту огляду 23.04.2018 р. серія 10ААВ №895724 при черговому медичному огляді позивачу було встановлено інвалідність ІІ групи безстроково, на підставі чого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області йому продовжено виплату пенсії по інвалідності ІІ групи.

Після ознайомлення представника позивача із матеріалами судової справи №523/9724/25, яка розглядається Пересипським районним судом міста Одеси, та отримання у відповідь на адвокатський запит матеріалів пенсійної справи, наданих листом від 09.06.2025 р. (вих. №1500-0308-8/105052), позивачу стало відомо, що в обґрунтування підстав для стягнення з нього надміру виплачених пенсійних виплат у розмірі 100429 грн. орган Пенсійного фонду України послався на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України”, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 03.02.2025 р. ЦО №4552, в якому стверджується про скасування інвалідності відповідача.

09.06.2025 р. (вих. №1500-0308-8/105052) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за результатами розгляду адвокатського запиту представника позивача, повідомлено, що згідно витягу з рішення №ЦО-4552 від 03.02.2025 р. експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» в Дніпропетровській області ОСОБА_1 з 23.04.2018 р. не встановлена група інвалідності, що не дає підстав для виплати пенсії по інвалідності. У зв`язку з цим виникла переплата пенсії за період з 23.04.2018 р. по 02.03.2020 р. у сумі 100429,00 грн.

Також вказано, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України №1400 від 08.04.2025 р. переплату за період з 23.04.2018 р. по 02.03.2020 р. у сумі 100429,00 грн. прийнято на облік.

Позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” від 03.02.2025 р. ЦО №4552 та прийняте на його підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1400 від 08.04.2025 р. про прийняття суми переплати пенсії на облік, яким у квітні 2025 р. поставлено на облік суму переплати 100429 грн. за період з 23.04.2018 р. по 02.03.2020 р.

Зазначає, що всупереч п.53 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 позивач не повідомлявся про необхідність проведення повторного оцінювання особи, він не відмовлявся від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, в той час як відносно нього прийняте рішення про “не встановлення інвалідності з 23.04.2018”.

Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рішення Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» безпосередньо вказаним відповідачем не надсилався та не надавався позивачу.

Вказує, що законні підстави для проведення повторного оцінювання позивача були відсутні, адже особисто він не звертався для проведення повторного оцінювання, рішення про проведення повторного оцінювання.

У зв`язку з цим, позивач вважає, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-4552 від 03.02.2025 р. прийнято незаконно, а тому підлягає скасуванню.

Також вважає, що прийняте на цій підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1400 від 08.04.2025 р. про прийняття суми переплати пенсії на облік також є протиправним та підлягає скасуванню.

Стислий виклад заперечень відповідача – Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало відзив, в якому вказало, шо згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 03.02.2025 ЦО №4552 було скасовано інвалідність.

Отже, припинення інвалідності є фактом, що впливає на право на отримання пенсійних виплат.

Позивач мав встановлену ІІ групу інвалідності, яка давала право отримання пенсії по інвалідності. Після рішення експертної команди про скасування інвалідності, позивач втратив право на отримання пенсії з моменту, коли інвалідність не було підтверджено, тобто з 23.04.2018.

З урахуванням вищевикладених фактів, за період з 23.04.2018 по 02.03.2020 виникла переплата пенсії в сумі 100429,00 грн, у зв`язку з чим винесено рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 08.04.2025 №1400.

Отже, з боку Головного управління по відношенню до позивача не було допущено протиправної поведінки, рішення про утримання надміру виплачених сум пенсійних виплат прийняте у відповідності до норм чинного законодавства та наявних у матеріалах пенсійної справи письмових доказах.

Стислий виклад заперечень відповідача – Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

У відзиві зазначено, що до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» надійшли листи Міністерства охорони здоров`я України, якими доручено Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров`я України на виконання запитів служби безпеки України від 04.11.2024 року №14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 року №10-2-02-01-27449 здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках до запитів осіб та у разі необхідності провести переогляд шляхом — проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення.

Серед інших медико-експертних справ до відповідача була передана й справа позивача.

Державним Бюро Розслідувань було надіслано до ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ», на який з 01.01.2025 покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи, постанову від 31.01.2025, прийняту в рамках кримінального провадження №62024000000000923 від 21.10.2024 року.

03.02.2025 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами проведеного аналізу медико – експертної справи позивача було встановлено, що ІІ група інвалідності, загальне захворювання, безстроково, встановлена необґрунтовано та не відповідає чинному законодавству.

При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмежень життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни з боку серцево-судинної та нервової системи, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності та не дають підстав визнати його особою з інвалідністю. Враховуючи дані наявної в достатній мірі медичної документації та обстеження надані в медичній справі позивача підстави для визнання його особою з інвалідністю відсутні.

Зазначає, що у разі надходження запиту від Державного бюро розслідувань, уповноважений орган у сфері медико-соціальної експертизи, яким є відповідач з 01.01.2025 відповідно до наказу МОЗ України від 03.12.2024 року №2022, зобов`язаний забезпечити перевірку законності та обґрунтованості прийнятого рішення МСЕК та, за потреби, здійснити його перегляд.

Процесуальні дії у справі.

Суд ухвалою від 04 серпня 2025 року прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 05 листопада 2025 року витребувано у Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України»: належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для прийняття рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-4552 від 03.02.2025 р., яким не встановлено групу інвалідності з 23.04.2018 р. ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 02 грудня 2025 року витребувано в Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань: належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для прийняття рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-4552 від 03.02.2025 р., яким не встановлено групу інвалідності з 23.04.2018 р. ОСОБА_1 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024000000000923 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст.190, ч. 4 ст.191, ч. 2, 4 ст.358, ч. 2 ст.364, ст.368-5, ч. 2 ст.366, ч. 3 ст.369 КК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі акта огляду МСЕК №2128/4 від 23.04.2018 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безстроково.

На адвокатський запит представника позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило листом від 09.06.2025 №1500-0308-8/105052, що згідно витягу з рішення №ЦО-4552 від 03.02.2025 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» в Дніпропетровської області, ОСОБА_1 з 23.04.2018 не встановлена група інвалідності, що не дає підстав для виплати пенсії по інвалідності. У зв`язку з цим виникла переплата пенсії за період з 23.04.2018 по 02.03.2020 в сумі 100429,00 грн. Утримання переплати з пенсії не здійснюється. Станом на 01.06.2025 переплата пенсії не погашена. Переплату пенсії прийнято на облік згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.04.2025 №1400, про що ОСОБА_1 повідомлено листом від 10.04.2025 №1500-0404-8/75054.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини постанови ДБР про залучення спеціалістів від 31.01.2025, прийнятої в межах кримінального провадження №62024000000000923 від 21.10.2024, поставлено перелік питань, які підлягають дослідженню спеціалістами Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», а саме: чи обґрунтовано було прийняті рішення МСЕК про встановлення груп інвалідності, зокрема ОСОБА_1 .

Згідно з пунктом 1 рішення №4552 від 03.02.2025 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії, було переглянуто акт №2128/4 огляду МСЕК від 23.04.2018.

У пункті 11 вказаного рішення зазначено, що команда вивчила надану медико-експертну документацію, та прийшла до висновку, що II група інвалідності, загальне захворювання, безстроково, встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни з боку серцево-судинної та нервової системи, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності та не дають підстав визнати його особою з інвалідністю (Постанова КМУ №1317 від 03.12.2009р.).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №1400 від 08.04.2025 р. про прийняття суми переплати пенсії на облік, в якому зазначено, що у зв`язку з тим, що згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціювання особи від 03.02.2025 було скасовано інвалідність з 23.04.2018, утворилася сума переплати 100429 грн 00 коп., яка прийнята на облік в квітні 2025 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян України, посилення протидії корупції в державних органах, недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи Радою національної безпеки і оборони України 22.10.2024 прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів».

Означене рішення введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024.

Пунктом 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктами «б-ґ» пункту 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» Кабінету Міністрів України рекомендовано:

забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів (далі - робочі групи);

у тримісячний строк доповідь про результати перевірки робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування;

підготовку та подання Міністерством охорони здоров`я України разом з Міністерством цифрової трансформації України на розгляд Кабінету Міністрів України у двотижневий строк плану цифровізації проходження всіх етапів медико-соціальних експертних комісій;

проведення разом із Пенсійним фондом України, Державним бюро розслідувань, Національною поліцією України, Службою безпеки України у тижневий строк аудиту нарахувань пенсійних виплат по інвалідності посадовим особам державних органів.

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 25.10.2024 №1207 «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу», від 08.11.2024 №1276 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1317».

26.10.2024 Міністерством охорони здоров`я України видано наказ №1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ».

Пунктом 1 цього наказу права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» з дати підписання цього наказу.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.

У пункті 5 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809 вказано про необхідність виконуючій обов`язки державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» згідно з актом приймання-передачі.

Перелік повноважень, якими наділено комісію, визначено в пункті 11 Положення Про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809, згідно із яким комісія:

здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи;

розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;

проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх;

узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення осіб лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності;

повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;

проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;

надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям;

направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;

на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил;

забезпечує здійснення обміну інформацією з питань, пов`язаних з організацією проведення медико-соціальної експертизи, відповідно до наказу МОЗ про покладення обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ;

впроваджує у практику роботи комісій наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готує пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнює і поширює передовий досвід роботи;

бере участь в акредитації обласних. Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи та атестації лікарів, які входять до складу комісій, вживає заходів до підвищення їх кваліфікації;

проводить разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;

бере участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.

Пунктом 12 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809, передбачено, що комісія має право:

одержувати від державних органів, закладів охорони здоров`я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи комісій;

направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, до лікувально-профілактичних закладів для проведення огляду з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування;

подавати державним органам необхідні матеріали для вжиття щодо посадових осіб підприємств, установ та організацій, що порушують права осіб з інвалідністю, заходів впливу;

допускати за письмовою заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, довірену особу на засідання комісії.

За фактичними обставинами справи, Службою безпеки України на адресу Міністерства охорони здоров`я України скеровано листи від 04.11.2024 №14/1-6971 щодо перевірки достатності підстав для встановлення груп інвалідності посадовим особам відповідних державних органів і місцевого самоврядування, від 06.11.2024 №10-2-02-01-27449 щодо перевірки достовірності діагнозів та достатності підстав для встановлення групи інвалідності особам з числа працівників державних і правоохоронних органів.

Як установлено судом, на підставі акта №2128/4 огляду МСЕК від 23.04.2018 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безстроково.

У свою чергу, Міністерством охорони здоров`я України на адресу Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України та Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» скеровано листи від 12.11.2024 №25/42780/2-24, від 08.11.2024 №25/42372/2-24, якими доручено здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках осіб, а у разі необхідності провести переогляд осіб, шляхом проведення медико-соціальної експертизи таких осіб і прийняти відповідні рішення.

Однак, 01.01.2025 набули чинності положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджено:

Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 2 та 6 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31.12.2024.

Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №90), наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 №2022 права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Як з`ясовано судом, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, з метою підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, проведено аналіз документів медико-експертної справи останнього.

За результатом проведеного аналізу медико-експертної справи позивача з`ясовано, що II група інвалідності, загальне захворювання, безстроково, встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни з боку серцево-судинної та нервової системи, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності та не дають підстав визнати його особою з інвалідністю (Постанова КМУ №1317 від 03.12.2009р.).

У зв`язку з чим, рішення про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності довічно Центром оцінювання функціонального стану особи було скасовано рішенням №4552 від 03.02.2025.

Надаючи оцінку твердженням позивача щодо наявності процедурних порушень при прийнятті оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.

Слід вказати, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч.1 ст. 366-2, ч. 2, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.

У межах означеного провадження старшим слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань винесено постанову від 31.01.2025 щодо залучення у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

На дослідження спеціалістів поставлено питань щодо обґрунтованості прийняті рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення групи інвалідності, зокрема ОСОБА_1 .

У контексті вирішення даного спору є необгрунтованими доводи позивача про те, що оскаржуване рішення прийняте без участі позивача, адже в даному випадку проводилась перевірка обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертною комісією, а не оцінювання особи на предмет наявності захворювання, яке дає право на встановлення ІІ групи інвалідності.

Як передбачено пунктом 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинне бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова.

Тобто, про проведення повторного оцінювання особа повідомляється лише в разі прийняття про це рішення.

За фактичними обставинами справи, у досліджуваній ситуації рішення про необхідність проведення повторного оцінювання позивача не приймалось, а здійснювалась перевірка обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертною комісією, а тому є безпідставними доводи позивача в цій частині.

Схожого висновку дійшов П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 03.12.2025 у справі №420/19928/25.

Суд також зважає на те, що 15.12.2023 набрав чинності Закон України «Про адміністративну процедуру», який упорядковує відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у спосіб прийняття й виконання адміністративних актів (частина перша статті 1 Закону України «Про адміністративну процедуру»).

Згідно із частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган зобов`язаний у порядку, встановленому законом, забезпечувати реалізацію права особи на доступ до інформації, що пов`язана з прийняттям та виконанням адміністративного акта стосовно неї. Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 17 Закону України «Про адміністративну процедуру» особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків.

Однак, в даному випадку відповідачем не було дотримано зазначених положень Закон України «Про адміністративну процедуру» та не повідомлено позивача про здійснення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, яким йому встановлено інвалідність, не забезпечено право позивача на участь в адміністративному провадженні.

Проте, суд вважає, що відсутність особи під час здійснення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, яким їй встановлено інвалідність не позбавляє особу спростовувати у суді рішення прийняте за результатами такої перевірки та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування такого рішення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18 висновує: саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки під час прийняття певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність. Порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

У постанові від 26.11.2025 у справі №320/10895/21 Верховний Суд вказав, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; одним з критеріїв, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

У постанові від 04.11.2025 у справі №260/3634/24 КАС ВС наголосив, що скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, доводи позивача щодо його відсутності під час здійснення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, яким йому встановлено інвалідність судом до уваги не беруться, оскільки навіть у випадку відсутності його повідомлення Центром оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» це не вказує на суттєве порушення з його сторони.

Суд виходить із того, що у даному випадку, відсутність позивача під час здійснення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, яким йому встановлено інвалідність, не є тим процедурним порушенням, яке має наслідком нікчемність оскаржуваного адміністративного акта, оскільки підстави для визнання нікчемним адміністративного акта визначені статтею 77 Закону України «Про адміністративну процедуру».

Відповідно до ч.1 цієї статті, прийнятий адміністративним органом адміністративний акт є нікчемним, якщо він містить очевидні значні недоліки, зокрема:

1) в адміністративному акті, прийнятому в письмовій формі, відсутні відомості про адміністративний орган, який його прийняв;

2) відповідно до законодавства адміністративний акт може бути прийнятий лише у стандартизованій формі, але цю вимогу не дотримано;

3) адміністративний акт прийнято адміністративним органом, який не має на це відповідних повноважень;

4) виконання адміністративного акта вимагає вчинення злочину;

5) виконання адміністративного акта є об`єктивно неможливим.

Таким чином, підстави для визнання нікчемним адміністративного акта вказані у частині першій статті 77 Закону України «Про адміністративну процедуру» є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.

Судом не встановлено жодної з перелічених підстав, через які можна було б визнати нікчемним рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №4552 від 03.02.2025 р., яким не встановлено групу інвалідності з 23.04.2018 р. ОСОБА_1 .

Таким чином, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18, відсутність позивача під час здійснення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, яким йому встановлено інвалідність, має наслідком оспорюваність рішення №4552 від 03.02.2025, що і було реалізовано позивачем шляхом звернення до суду з цим позовом.

Однак, таке процедурне порушення не вплинуло та не могло вплинути на правильність цього рішення, у зв`язку з наступним.

При розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, від 30.04.2021 у справі №160/12235/19, від 12.10.2021 у справі №280/4820/19, від 29.12.2021 у справі №638/2723/16-а, від 10.02.2022 у справі №160/7153/20.

Отже, суд в межах цієї справи, не може перевіряти законність висновку відповідача про відсутність підстав для встановлення позивачу ІІ групи інвалідності безстроково.

При цьому, за позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 липня 2022 року у справі №200/11643/18-а, переглядаючи оскаржуване рішення МСЕК суди попередніх інстанцій повинні були співставити встановлені позивачу діагнози та їх наслідки з вказаними критеріями і підставами для встановлення інвалідності.

Враховуючи означений висновок Верховного Суду, суд вважає за необхідне зазначити таке.

В пункті 3.3 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561 (далі - Інструкція №561) визначено перелік захворювань, за наявності яких особі надається ІІ група інвалідності.

Розділ ІІІ Інструкції №561 (до якого входить згаданий пункт 3.3) визначає перелік захворювань, дефектів, необоротних морфологічних станів, порушень функцій органів та систем організму, при яких група інвалідності встановлюється без строку переогляду.

Підстави і медичні критерії для встановлення ІІ групи інвалідності визначені пунктом 27 Положення №1317.

Так, підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно-вираженого обмеження життєдіяльності особи, в т.ч. її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи:

обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома;

обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.

До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

Суд зауважує, що надані позивачем медичні документи підтверджують лише наявність в нього захворювання на стабільну стенокардію, однак не підтверджують відповідність його стану здоров`я критеріям встановлення II групи інвалідності згідно з пунктом 27 Положення №1317.

Водночас, стосовно зазначення у витягу з рішення експертної командою з оцінювання повсякденного функціонування особи від 03.02.2025 періоду, з якого не встановлена інвалідність, а саме з « 23.04.2018», то суд зазначає, що невстановлення групи інвалідності «заднім числом» (зворотним числом) є протиправним, адже в такій ситуації з боку позивача відсутні будь-які зловживання або подання ним недостовірних даних.

Суд звертає увагу на те, що приписами абз.16 п.40 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ за №1338 від 15.11.2024 чітко визначено, що у разі проведення оцінювання особи, якій раніше було встановлено інвалідність, у рішенні експертної команди датою встановлення інвалідності зазначається дата, до якої було встановлено інвалідність за результатами останньої експертизи, але не більше ніж за три роки, при цьому в разі прийняття рішення про зміну (невстановлення) групи інвалідності датою зміни (невстановлення) групи інвалідності вважається дата прийняття рішення експертною командою.

Отже, датою невстановлення групи інвалідності мала бути - 03.02.2025, а не 23.04.2018, а тому оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Саме до таких висновків дійшов П`ятий апеляційний адміністративний суд у справі №420/20970/25, яка, хоча і силу вимог ст.242 КАС України, не є обов`язковою до застосування, але свідчить про певну сталість судової практики, та суд під час вирішенні цієї справи погоджується саме з таким застосуванням норми права.

Таким чином, наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-4552 від 03.02.2025 р., яким не встановлено групу інвалідності з 23.04.2018 р. ОСОБА_1 , тому зазначені вимоги необхідно задовольнити.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1400 від 08.04.2025 р. про прийняття суми переплати пенсії на облік, то суд зазначає таке.

Порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-ІV) та статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (надалі - Закон №1788-ХІІ).

Відповідно до статті 50 Закону №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Статтею 103 Закону №1788-ХІІ визначено, що суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.

Крім того, механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 №6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2014 №25-3) (далі - Порядок №6-4).

Пунктами 3 та 4 Порядку №6-4 встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Вказаними нормами передбачено обов`язок позивача повідомляти відповідача про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, за невиконання якого передбачено відповідальність.

Виходячи зі змісту зазначених норм, сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається пенсіонером або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку лише у двох випадках: коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або у разі подання страхувальником недостовірних відомостей.

Таким чином, діючим законодавством України визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на страхувальника.

Відповідальність може бути покладена на пенсіонера на підставі частини 1 статті 103 Закону №1788-ХІІ виключно в наслідок зловживання з боку такої особи, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №489/205/16-а, від 03.10.2019 у справі №487/3380/16-а, від 11.02.2020 у справі №761/41107/16-а, від 18.08.2020 у справі №638/10460/17, від 22.04.2021 у справі №688/742/17.

Всупереч вимогам статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органом ПФУ не зазначено, які зловживання з боку позивача, як пенсіонера або подання яких недостовірних даних страхувальником призвели до надміру виплати пенсії.

На підставі акта огляду МСЕК №2128/4 від 23.04.2018 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безстроково.

Беручи до уваги відсутність встановленого факту зловживання з боку позивача при призначенні пенсії, суд дійшов висновку, що ГУПФ України в Одеській області, припинивши виплату пенсії позивачу та заявивши йому про необхідність повернення вже сплачених коштів пенсії з 23.04.2018 по 02.03.2020 у виді прийняття рішення №1400 від 08.04.2025 р. про прийняття суми переплати пенсії на облік, діяло необґрунтовано, тому вимоги щодо визнання протиправним та скасування цього рішення підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що при подачі даного позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1937,92 грн, то за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у повному обсязі.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (пров. Макаревського Феодосія, буд.1-А, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49005, код ЄДРПОУ 03191673), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська обл., 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними та скасування рішень – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-4552 від 03.02.2025 р., яким не встановлено групу інвалідності з 23.04.2018 р. ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1400 від 08.04.2025 р. про прийняття суми переплати пенсії на облік, яким у квітні 2025 р. поставлено на облік суму переплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 100429 грн. за період з 23.04.2018 р. по 02.03.2020 р.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 968,96 грн.

Стягнути з Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дмитро БАБЕНКО