Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №140/13991/20 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 140/13991/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження, Волинської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення та наказу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження, Волинської обласної прокуратури, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження від 12 серпня 2020 року №185дп-20 про притягнення прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному проваджені прокуратури Волинської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани;

визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Волинської області №342 п від 31.08.2020 про застосування до прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному проваджені прокуратури Волинської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в ході виконання своїх службових обов`язків, у порядку підтримання державного (публічного) обвинувачення у кримінальному провадженні, що перебувало на розгляді Маневицького районного суду, 07.10.2019 позивачем був здійснений виїзд маршрутним автобусом з м. Луцьк до смт. Маневичі з метою участі у судовому засіданні, призначеному на 10:00 годин. У подальшому, з метою своєчасного прибуття в судове засідання, позивач здійснив доїзд до приміщення суду в автомобілі обвинуваченого спільно з його захисником. Також, того ж дня, під час оголошеної судом перерви, перебуваючи біля входу у внутрішній двір приміщення Маневицького районного суду, між позивачем та обвинуваченим відбувся діалог з приводу перспективи повернення обвинувального акту прокурору за клопотанням потерпілої особи.

У подальшому, потерпіла особа у вищевказаному кримінальному провадженні, яка була свідком факту приїзду позивача до суду на транспортному засобі обвинуваченого та його спілкування з обвинуваченим, 09.10.2019 звернулася з письмовою скаргою на ім`я т.в.о. прокурора Волинської області ОСОБА_12. на дії позивача, які вважала незаконними та такими, що свідчили про особисту зацікавленість позивача у вирішенні даного кримінального провадження.

За результатами дисциплінарного провадження, кадровою комісією 12.08.2020 прийнято рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани. На підставі вказаного рішення наказом прокурора Волинської області №342п від 31.08.2020 до мене застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

Вищевказане рішення кадрової комісії вважаю незаконним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на порушення вимог національного законодавства. Аналогічно вважаю таким, що підлягає скасуванню, наказ прокурора області про притягнення мене до дисциплінарної відповідальності, як такий, що прийнятий на підставі незаконного рішення кадрової комісії.

Підставами для скасування рішення кадрової комісії позивач зазначає наступне:

притягнення його до дисциплінарної відповідальності поза межами строків, визначених законодавством;

не застосування відповідачем Порядку в редакції від 04.11.2019 щодо строків проведення перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності;

матеріали дисциплінарного провадження свідчать про відсутність конкретних та беззаперечних доказів наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: одноразового грубого порушення правил прокурорської етики. Тобто кадрова комісія не встановила в його поведінці фактів, які скомпрометували звання працівника прокуратури, зашкодили репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликали негативний громадський резонанс.

Процесуальні дії

23.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження та Волинської обласної прокуратури, у якому просив суд визнати протиправними, скасувати рішення та наказ.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року передано справу на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва.

24.11.2020 за вхід.№56631 надійшов відзив Волинської обласної прокуратури, в якому наголошено на правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки у зв`язку зі встановленням за результатами службового розслідування фактів, що свідчать про вчинення ОСОБА_1 дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, а також про одноразове грубе порушення ним правил прокурорської етики, комісією прийнято рішення про звернення із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку до кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

За результатами розгляду вищезазначених матеріалів прокуратури Волинської області кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів прийнято рішення від 12.08.2020 №185 дп-20 про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області ОСОБА_3 та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2021 року прийнято справу до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

06.07.2021 за вхід.№03-14/105243/21 надійшли пояснення Офісу Генерального прокурора, в яких наголошено на такому:

дисциплінарне провадження щодо прокурора ОСОБА_1 здійснено кадровою комісією відповідно до Порядку №266 з урахуванням обставин розгляду скарг в період реформування органів прокуратури та запровадження Урядом України карантинних заходів;

за результатами проведеного службового розслідування комісією зроблено висновок про те, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, знайшли своє підтвердження. Поведінка прокурора ОСОБА_1 грубо порушує етичні стандарти професійної поведінки прокурорів, викликає негативне ставлення громадськості до співробітників органів прокуратури та, відповідно, підриває авторитет органів прокуратури в цілому. За вказаних обставин кадрова комісія зробила однозначний висновок, що зазначені правові положення у сукупності з обставинами, встановленими в межах дисциплінарного провадження, свідчать про наявність у діях прокурора ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а саме одноразового грубого порушення правил прокурорської етики (п. 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру)»;

дисциплінарне стягнення застосовано до позивача у межах річного строку без урахування часу тимчасової непрацездатності та перебування його у відпустці.

Разом із поясненнями надано копію матеріалів дисциплінарного провадження №07-205дс-86дп-20 на 215 аркушах.

15.12.2022 року набрав чинності Закон України №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 (далі - Закон № 2825-IX), за приписами ст. 1, 2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

За приписами п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок №399).

Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

На виконання положень Закону №2825-IX та відповідно до Порядку №399, дану справу передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 року, справа №140/13991/20 передана судді Потоцькій Н.В.

Згідно даних автоматизованої документообігу «Діловодство спеціалізованого суду», судове рішення по суті в адміністративній справі №140/13991/20 не ухвалено.

Ухвалою суду від 18.04.2025 прийнято до провадження справу №140/13991/20 в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

05.05.2025 за вхід.№42769/25 надійшов відзив Волинської обласної прокуратури, в якому підтримано правову позицію, викладену у відзиві від 24.11.2020 №56631/20.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 в органах прокуратури працює з серпня 2013 року до цього часу, на займаній посаді - з 19.06.2018.

Присягу працівника прокуратури прийняв 18.07.2014, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомився 04.05.2017.

Зі змісту службової характеристики, наданої начальником відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_7., вбачається, що прокурор ОСОБА_1. зарекомендував себе з позитивної сторони як кваліфікований юрист, сумлінний, добросовісний та відданий роботі працівник. Під час досудового розслідування кримінальних проваджень, де процесуальне керівництво здійснював ОСОБА_1 , фактів порушення конституційних прав громадян, порушення розумних строків не допущено. Результати його діяльності висвітлювалися в друкованих та електронних ЗМІ, в тому числі на сайті прокуратури Волинської області.

Проявляє ініціативу та наполегливість у роботі, принципово і добросовісно ставиться до вирішення питань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків, постійно удосконалює стиль та методи роботи, працює над підвищенням свого професійного рівня. В поведінці скромний, ввічливий, врівноважений, користується повагою серед колег по роботі, додержується професійної етики та культури, правильно реагує на критичні зауваження.

Дисциплінарних стягнень не має, випадки порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 не допускались. За сумлінне виконання службових обов`язків, проявлену ініціативу та принциповість в роботі неодноразово заохочувався прокурорами Запорізької та Волинської областей.

Комісією з проведення службового розслідування прокуратури Волинської області на підставі наказу прокурора Волинської області від 17.10.2019 №134 проведено службове розслідування за фактом можливого вчинення прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області ОСОБА_1 дій, що можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності при підтриманні обвинувачення у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012, розпочатому відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Приводом для призначення службового розслідування слугувало звернення ОСОБА_5 щодо факту можливого допущення прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області ОСОБА_1 дій, що можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності при підтриманні обвинувачення у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012.

Зі скарги ОСОБА_5 вбачається, що 07.10.2019 на підготовче судове засідання у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 , прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області ОСОБА_1 , приїхав на особистому автомобілі обвинуваченого.

Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Волинській області на даний час проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 175, ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 192, ч. 2 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 185, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 172, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 384, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні особам про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень не повідомлялось, досудове розслідування триває.

Разом з тим, на розгляді Маневицького районного суду Волинської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018030000000280 від 02.07.2018 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні підтримує прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Волинської області ОСОБА_1 .

Опитана ОСОБА_5 пояснила, що у Маневицькому районному суді Волинської області розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018030000000280 від 02.07.2018 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, у якому вона визнана потерпілою.

Підтримує публічне обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення ОСОБА_1 , який 07.10.2019 на підготовче судове засідання, котре було призначено на 10 год. 00 хв. у Маневицькому районному суді Волинської області, приїхав та поїхав із нього разом з обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником ОСОБА_6 в автомобілі білого кольору, марки якого ОСОБА_5 не знає.

На підтвердження своїх слів ОСОБА_5 надала 3 фотокартки (№1, №2, №3), які зробила із залу Маневицького міськрайонного суду через вікно, якими обґрунтувала викладені у справі доводи.

При ознайомленні з фотокартками №1, №2, №3, отриманими в ході службового розслідування у ОСОБА_5 21.10.2019, ОСОБА_1 пояснив, що на фото №1, №2 зображений він та обвинувачений ОСОБА_4 за наступних обставин.

Після судового засідання до ОСОБА_1 підійшов обвинувачений ОСОБА_4 та запитав про вірогідність повернення обвинувального акту за клопотанням ОСОБА_5 , на що він пояснив про відсутність законних підстав для повернення обвинувального акту, оскільки попередня причина його повернення була усунута.

З приводу пред`явленого фото №3 ОСОБА_1 зазначив, що на ньому зображений автомобіль, подібний тому, на якому його підвозив адвокат ОСОБА_6., та за кермом якого був ОСОБА_4 .

Опитаний під час службового розслідування начальник відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Волинської області ОСОБА_7 повідомив, що вранці 07.10.2019 до нього зателефонував заступник прокурора Волинської області ОСОБА_8 та повідомив, що до першого заступника прокурора Волинської області ОСОБА_12. телефонує ОСОБА_5 і скаржиться, що на судове засідання у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 , яке повинно відбутися у Маневицькому районному суді Волинської області, не прибув прокурор ОСОБА_1 , натомість, вона вже перебуває в приміщенні суду.

Зателефонувавши ОСОБА_1 , ОСОБА_7 з`ясував, що судове засідання ще не розпочалось, а ОСОБА_1 встигає прибути вчасно.

З приводу фактів, досліджуваних під час проведення службового розслідування, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відмовились від дачі пояснень.

Аналізуючи зібрані в ході здійснення службового розслідування матеріали та з`ясовані обставини справи, встановлено, що факт спілкування ОСОБА_1 з обвинуваченим ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_6 , поза межами судового засідання, знайшов своє підтвердження і доводиться поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 21 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури (далі Кодекс), затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, працівнику прокуратури слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Разом з тим, всупереч нормам прокурорської етики ОСОБА_1 допустив позаслужбові відносини з обвинуваченим ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_6., чим сприяв виникненню у ОСОБА_5 сумніву в неупередженості і об`єктивності виконання ним своїх професійних обов`язків під час підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні №12018030000000280.

Допущення подібної поведінки викликає негативне ставлення як до самого прокурора, так і до органу прокуратури в цілому.

За результатами службового розслідування у діянні ОСОБА_1 не встановлено ознак кримінального, корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Разом з тим, комісія прийшла до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

Вищевказані порушення допущені ОСОБА_1 з мотивів вжиття останнім заходів для унеможливлення застосування ст. 324 КПК України, якою передбачено, що якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор і причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

У зв`язку зі встановленням за результатами службового розслідування фактів, що свідчать про вчинення ОСОБА_1 дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, а також про одноразове грубе порушення ним правил прокурорської етики, комісією прийнято рішення про звернення із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку до кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

До третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі-третя кадрова комісія) 29.11.2019 надійшла дисциплінарна скарга тимчасово виконувача обов`язків прокурора Волинської області ОСОБА_12. про вчинення прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області ОСОБА_1 (далі - прокурор ОСОБА_1 ) дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження скаргу 29.11.2019 розподілено члену третьої кадрової комісії ОСОБА_9 , яким 13.12.2019 відкрито дисциплінарне провадження № 11/2-1434дс-174дп-19 стосовно прокурора ОСОБА_1 .

Наказом Генерального прокурора від 28.12.2019 №365 визнано таким, що втратив чинність, наказ Генерального прокурора від 04.11.2019 №267, яким створено третю кадрову комісію.

Наказом Генерального прокурора від 09.01.2020 №9 створено кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі - кадрова комісія).

Дисциплінарне провадження №11/2-1434дс-174дп-19 стосовно прокурора ОСОБА_1 передано до новоствореної кадрової комісії та за допомогою автоматизованої системи розподілу 21.01.2020 визначено члену кадрової комісії ОСОБА_10 , якою за результатами перевірки 10.03.2020 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора.

Заслухавши доповідача - члена кадрової комісії ОСОБА_10 , обговоривши висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора та матеріали дисциплінарного провадження, кадрова комісія встановила таке.

Згідно з дисциплінарною скаргою, суддею Маневицького районного суду Волинської області на 10 год. 00 хв. 07.10.2019 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №12018030000000280 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Процесуальне керівництво та підтримання обвинувачення у вказаному провадженні здійснював прокурор ОСОБА_1 .

З метою забезпечення участі прокурора у цьому підготовчому засіданні, ОСОБА_1 , не маючи власного транспортного засобу, виїхав з міста Луцька у напрямку смт. Маневичі рейсовим автобусом. Надалі, задля своєчасного прибуття в судове засідання ОСОБА_1. по телефону попрохав захисника обвинуваченого - ОСОБА_6 підвезти його до суду, на що останній погодився. По дорозі він пересів до авто, у якому їхав захисник та прибув до Маневицького районного суду Волинської області разом із захисником ОСОБА_6 і обвинуваченим ОСОБА_4 , на автомобілі останнього.

Таким чином, на думку скаржника, всупереч нормам прокурорської етики ОСОБА_1 допустив позаслужбові відносини з обвинуваченим ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_6 , що свідчить про вчинення прокурором ОСОБА_1 дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також про одноразове грубе порушення правил прокурорської етики та є підставою для притягнення прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру».

Вивченням дисциплінарної скарги, перевіркою викладених у ній обставин, у тому числі шляхом витребування матеріалів і пояснень встановлено, що на розгляді Маневицького районного суду Волинської області перебувало кримінальне провадження №12018030000000280 від 02.07.2018 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні підтримував прокурор ОСОБА_1 . Підготовче судове засідання було призначено на 07.10.2019.

У день підготовчого засідання у справі ОСОБА_5 (потерпіла у справі) через вікно зали Маневицького міськрайонного суду здійснила фотофіксацію (три знімки) спілкування прокурора ОСОБА_3 з обвинуваченим ОСОБА_4 та автомобіля, на якому нібито приїхав прокурор разом з обвинуваченим та його адвокатом.

Надалі 09.10.2019 до прокуратури Волинської області надійшла скарга ОСОБА_5 щодо факту можливого допущення прокурором ОСОБА_1 дій, що можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності при підтриманні обвинувачення у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 .

Згідно зі скаргою, на підготовче судове засідання 07.10.2019 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 , прокурор ОСОБА_1 приїхав з обвинуваченим на особистому автомобілі останнього.

На підставі цього звернення комісією прокуратури області проведено службове розслідування, під час якого ОСОБА_5 , на підтвердження своїх слів, надала 3 фотокартки, що підтверджують факт спілкування прокурора ОСОБА_3 з обвинуваченим ОСОБА_4 після судового засідання, а також на яких зображено автомобіль, на якому начебто приїхав цей прокурор разом з обвинуваченим та його адвокатом в судове засідання. При цьому ОСОБА_5 не надано доказів про факт приїзду та від`їзду із Маневицького районного суду Волинської області прокурора ОСОБА_3 разом із обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником ОСОБА_6 .

За результатами проведеного службового розслідування комісією зроблено висновок про те, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, знайшли своє підтвердження та встановлено факти, що свідчать про вчинення прокурором ОСОБА_1 дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, а також про одноразове грубе порушення ним правил прокурорської етики.

Прокурор ОСОБА_1 під час перевірки у дисциплінарному провадженні дав пояснення, згідно з якими повністю погоджується з фактичними обставинами події, викладеними в його поясненнях, долучених до матеріалів службового розслідування.

Так, під час службового розслідування прокурор ОСОБА_1 вказав, що у зв`язку з відсутністю власного транспортного засобу ним було прийнято рішення прибути у смт. Маневичі громадським транспортом, а саме маршрутним автобусом. Відповідно до графіку, розміщеного на сайті www.vopas.com.ua, ним було обрано автобус за маршрутом «Луцьк - Камінь Каширськ», який відправлявся о 08 год. 30 хв. та приблизний час його руху складав 1,5 години. Оплату вартості проїзду він здійснив безпосередньо водію, оскільки у випадку придбання квитка у касі сплачувався додатковий збір.

Надалі, коли він перебував у дорозі, приблизно в районі с. Колки, йому на мобільний зателефонував начальник відділу ОСОБА_7. та повідомив, що ОСОБА_5 , яка вже була в Маневицькому суді, зателефонувала керівництву прокуратури області та поскаржилася на відсутність прокурора, хоча до початку судового засідання ще був час (приблизно 20-30 хв.). Крім цього, остання повідомила, що у випадку його несвоєчасної явки в судове засідання буде прохати суд відкласти розгляд справи у зв`язку з відсутністю прокурора.

ОСОБА_1 , розуміючи негативні наслідки, які можуть виникнути за вказаних обставин, зателефонував захиснику ОСОБА_4 - ОСОБА_6., поцікавившись яким чином той прибуде до суду. Останній відповів, що їде автомобілем і приблизно через ЗО хв. буде в смт. Маневичах, не повідомивши яким саме автомобілем їде та хто ним керує. У зв`язку з цим, з метою своєчасного прибуття в засідання та розуміючи, що у випадку самостійного приїзду до автовокзалу та подальшого руху до суду, він не встигне вчасно туди прибути, попрохав ОСОБА_6 підібрати його у смт. Маневичах на перехресті вулиці Луцької та проспекту Волі (тобто на шляху його руху), оскільки вулиця Луцька вела до автовокзалу, а проспект Волі - до суду. На вказане прохання ОСОБА_6 погодився, оскільки не був зацікавлений у відкладенні справи. Таким чином, він встиг вчасно прибути до суду на розгляд справи.

Прокурор ОСОБА_1 окремо зазначив, що сама поїздка у автомобілі тривала не більше 5 хв. та йому не було відомо з ким їхав адвокат. Якби його не підвезли до суду, то він міг не встигнути на судове засідання та така неявка не була б поважною, що могло потягнути його дисциплінарну відповідальність або інші негативні наслідки. Будь-яких розмов з приводу судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №12018030000000280 за обвинуваченням ОСОБА_4 , під час перебування в автомобілі, за кермом якого був останній, між ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та/або ОСОБА_4 не велося. Після судового засідання він пішов у сторону автовокзалу та сів на автобус, який прямував до м. Луцька.

З приводу наданих ОСОБА_5 фото ОСОБА_1 зазначив, що на одному з них зображений автомобіль схожий з тим, на якому його підвозив адвокат ОСОБА_6 , та за кермом якого був ОСОБА_4 .

Додатково в поясненнях, наданих члену кадрової комісії прокурор ОСОБА_1 зазначив, що в день події 07.10.2019 він вперше в житті перебував в смт. Маневичі Волинської області (місце розташування суду), а тому чітко розумів, що у випадку самостійного прибуття до суду (необхідно було подолати відстань від автовокзалу до приміщення районного суду у незнайомому населеному пункті) була вірогідність його запізнення в судове засідання.

З приводу фотографії, на якій зафіксовано його та обвинуваченого ОСОБА_4 прокурор ОСОБА_1 пояснив, що після судового засідання він вийшов на вулицю. Там до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_4 та запитав його про вірогідність повернення обвинувального акту, оскільки ОСОБА_5 заявила таке клопотання. ОСОБА_1 йому пояснив про відсутність підстави для повернення обвинувального акту, оскільки попередня причина його повернення була усунута.

Прокурор ОСОБА_1 вважає, що його дії, які стали предметом дисциплінарного провадження, були вчинені ним виключно з метою своєчасного прибуття в судове засідання та належного виконання обов`язків державного обвинувача у кримінальному провадженні, задля не допущення відкладення судового розгляду з можливими подальшими негативними наслідками.

Надаючи оцінку встановленим під час перевірки у дисциплінарному провадженні обставинам та вказаним діям прокурора ОСОБА_1 , кадрова комісія звертає увагу на те, що унікальність ознак діяльності органів прокуратури випливає з ролі і місця прокуратури у державному механізмі і юридичній системі, зі специфіки її функцій, особливостей правового статусу прокурора.

Опанування засад професійної етики є особливо важливим. Значна частина норм Кодексу має як морально-етичний, так і правовий характер, а їх додержання може забезпечуватися застосуванням засобів як морального, так і юридичного впливу.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Цей Кодекс є профільним нормативно-правовим актом, а тому обізнаність з його положеннями та виконання його приписів є прямим обов`язком кожної посадової особи органу прокуратури.

Згідно зі ст. 21 Кодексу прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Статтею 33 цього ж Кодексу передбачено, що відповідно до Закону України «Про прокуратуру» прокурори зобов`язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

З положеннями Кодексу прокурор ОСОБА_1. ознайомився 04.05.2017 під підпис.

Прокурор ОСОБА_1. не дотримався вказаних етичних вимог. Ним здійснено поїздку за його ж ініціативою з обвинуваченим та його захисником у одному автомобілі в населеному пункті до будівлі суду, а також спілкування з обвинуваченим після судового засідання.

Свідком такого спілкування стала особа, яка є потерпілою у кримінальному провадженні з цим же обвинуваченим.

Потерпіла ОСОБА_5 у своїх поясненнях стверджує, що бачила як в автомобіль білого кольору (зафіксований на фото) сів прокурор ОСОБА_1 , адвокат ОСОБА_6., а обвинувачений ОСОБА_4 був за кермом. Випадки приїзду до суду прокурора з обвинуваченим вже мали місце і раніше.

Встановлені під час дисциплінарного провадження факти, які визнано і самим прокурором ОСОБА_1 є неприпустимими та створюють уявлення його дружніх або позаслужбових стосунків зі стороною захисту, а отже й породжують сумніви у потерпілої сторони в об`єктивності прокурора у справі, у відсутності його заангажованості та можливої прихильності до обвинуваченого і його позиції.

Обґрунтування прокурора такій поведінці необхідністю вчасного прибуття в судове засідання оцінюються критично, адже згідно з його поясненнями, перебуваючи у населеному пункті Колки (27 км. від смт. Маневичі) до засідання залишалось близько 30 хв. Зі спливом цього ж часу прокурор зустрівся вже на території смт. Маневичі (на перехресті вул. Луцької і просп. Волі) з ОСОБА_6 та сів у автомобіль під керуванням обвинуваченого ОСОБА_4 . Тобто у даному випадку відсутні підстави стверджувати про сплив часу до засідання суду на момент приїзду в населений пункт (Маневичі) за місцем розташування суду. Крім цього після зустрічі було витрачено час щоб дістатись до будівлі суду.

Час витрачений на поїздку в автомобілі у смт. Маневичі до суду згідно з поясненнями прокурора ОСОБА_1 становив близько 3-5 хвилин, а відстань від місця зустрічі чи автобусної станції смт. Маневичі до Маневицького районного суду майже однакова - 700 м. (приблизно 9 хв. пішки). Тому жодних перешкод у прокурора для того щоб самостійно (у т.ч. пішки) дістатись до суду, при цьому попередивши секретаря засідання, не було.

Доводи прокурора на противагу цьому в частині незнання смт. Маневичі, відсутності іншої можливості щоб дістатись до суду не враховуються, оскільки прокурор ОСОБА_1 мав вдосталь часу до дня засідання дізнатись місце розташування суду та визначити оптимальний маршрут, чи приїжджаючи з`ясувати це за допомогою мобільного додатку або перепитавши у водія тощо. Однак цього зроблено не було.

Описана вище поведінка прокурора ОСОБА_1 грубо порушує етичні стандарти професійної поведінки прокурорів, викликає негативне ставлення громадськості до співробітників органів прокуратури та, відповідно, підриває авторитет органів прокуратури в цілому.

За вказаних обставин кадрова комісія робить однозначний висновок, що зазначені правові положення у сукупності з обставинами, встановленими в межах дисциплінарного провадження, свідчать про наявність у діях прокурора ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а саме одноразового грубого порушення правил прокурорської етики (п. 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру)».

Вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку підтверджується:

- матеріалами службового розслідування прокуратури Волинської області;

- поясненнями прокурора ОСОБА_1 ;

- іншими матеріалами, зібраними у дисциплінарному провадженні.

Інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності під час перевірки не виявлено.

Із дня вчинення проступку, а саме з 07.10.2019, з урахуванням тимчасової непрацездатності або перебування прокурора ОСОБА_1 у відпустках річний строк для накладення дисциплінарного стягнення не сплинув.

Керуючись пп. 7, 8 п. 22 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», ст.ст. 43, 45, 49, 50 Закону України «Про прокуратуру», п.п. 2, 7, 12 Порядку роботи кадрових комісій, п.п 2, 4 розд. І та п.п. 6, 7, 10, 11, 15-21, 24, 26, 27 розд. III Порядку, кадрова комісія вирішила притягнути до дисциплінарної відповідальності прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області ОСОБА_1 та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани (рішення від 12.08.2020 №185дп-20).

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України регулюється Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII, у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 3 Закону №1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Відповідно до статті 3 Закону №1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 4 статті 19 Закону №1697-VII прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зобов`язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року затверджено Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів (із змінами, затвердженими всеукраїнською конференцією прокурорів від 21.12.2018, від 28.08.2021, далі - Кодекс), відповідно до Преамбули якого Кодекс визначає основні принципи, моральні норми та правила прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов`язків та поза службою.

Згідно зі статтею 4 Кодексу професійна діяльність прокурорів ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; поваги до прав і свобод людини і громадянина, недопущення будь-якого виду дискримінації; незалежності та самостійності; політичної нейтральності; презумпції невинуватості; справедливості, неупередженості та об`єктивності; професійної честі і гідності, формування довіри до прокуратури; прозорості службової діяльності, конфіденційності; утримання від виконання незаконних наказів та вказівок; недопущення конфлікту інтересів; компетентності та професіоналізму; доброчесності, зразковості поведінки та дисциплінованості; поваги до незалежності суддів.

За частиною другою статті 11 Кодексу прокурор повинен своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов`язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Згідно частини другої статті 16 Кодексу при виконанні службових обов`язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до частини 2 статі 21 Кодексу прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Відповідно до Модельного кодексу поведінки державних службовців (Рекомендація №R (2000) 10 Комітету Міністрів державам-членам Ради Європи щодо кодексів поведінки державних службовців, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи на 106 сесії 11.05.2000), державний службовець має здійснювати свої повноваження відповідно до закону, і тих законних вимог і етичних стандартів, що стосуються його чи її функцій, завжди поводитись таким чином, щоб була забезпечена віра громадськості у чесність, безсторонність і ефективність публічної влади.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов`язків прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори зобов`язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до п. 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об`єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня 7 вересня 1990 року) особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Відповідно до Модельного кодексу поведінки державних службовців (Рекомендація № R (2000) 10 Комітету Міністрів державам-членам Ради Європи щодо кодексів поведінки державних службовців, прийнята Комітетом міністрів на 106 сесії 11 травня 2000 року), державний службовець повинен завжди поводитись таким чином, щоб була забезпечена віра громадськості у чесність, безсторонність і ефективність публічної влади.

Згідно з пунктом 51 Висновку Консультативної ради європейських прокурорів (КРЕП) від 23 листопада 2018 року № 13 (2018) «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» визначено, що повага до верховенства права зумовлює високі етичні стандарти у поведінці прокурорів та суддів, як під час, так і за межами виконання службових обов`язків, що дозволяє створити у суспільстві довіру до правосуддя. Прокурори діють від імені людей і в інтересах суспільства. Тому вони повинні завжди підтримувати особисту доброчесність і діяти відповідно до закону, справедливо, неупереджено та об`єктивно, поважаючи та дотримуючись основних прав і свобод, включаючи презумпцію невинуватості, право на справедливий суд і принципи рівності сторін, поділ влади та обов`язкову силу остаточних судових рішень. Вони зобов`язані бути вільними від політичного чи іншого впливу.

Згідно з частиною 1 статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав, зокрема:

вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (пункт 5);

систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункт 6).

Слід зазначити, що у розділі II Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів викладено основні вимоги до професійної поведінки прокурора і вони майже відтворюють зміст загальних обов`язків прокурора, наведених у ст. 19 Закону №1697-VII, спеціальних актах законодавства у сфері запобігання корупції та іншого законодавства. Така подібність випливає із засад діяльності прокуратури визначених статтею 3 Закону №1697-VII та основних принципів професійної етики прокурорів передбачених у ст. 4 Кодексу.

Статтею 31 Кодексу у відносинах з громадянами поза службою працівник прокуратури має бути взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки.

За правилами статей 32, 33 Кодексу передбачено, що оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під час дисциплінарного провадження та надаватися при вирішенні питань щодо підвищення по службі, присвоєння класного чину, підготовці характеристик та рекомендацій. Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" прокурори зобов`язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу.

Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Згідно статті 44 Закону №1697-VII дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.

За змістом частини 1 та 2 статті 45 Закону №1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.

У зв`язку із набранням чинності з 25.09.2019 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-IX (далі - Закон №113-IX) до 01.09.2021 зупинено дію положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, що регламентували роботу КДКП.

Крім того, її голова та члени вважаються звільненими з посади, а їх повноваження достроково припиненими (пп. 2 п. 21 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення»).

Відповідно до пп. 7 п. 22 розд. ІІ Закону №113-ІХ тимчасово, до 01.09.2021, в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення, у тому числі розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

Згідно з п. 4 розд. ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX та наказом Генерального прокурора від 23.12.2019 №351 з 02.01.2020 розпочав роботу Офіс Генерального прокурора.

Наказом Генерального прокурора від 09.01.2020 №9 (зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора від 18.08.2020 №384) створено кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів та затверджено її склад.

Відповідно до пп. 8 п. 22 розд. ІІ Закону № 113-ІХ Генеральний прокурор визначає:

- перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур;

- порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та процедуру здійснення дисциплінарного провадження;

- порядок прийняття кадровою комісією рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених Законом України «Про прокуратуру», про накладення на прокурора Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.

Відповідно, повноваження кадрової комісії, створеної наказом Генерального прокурора, діяли та були чинні до 01.09.2021.

На виконання зазначених приписів Закону, наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 №266 затверджено Порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження (далі Порядок №226).

Пунктами 2, 4 розділу І Порядку №226 передбачено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, у якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласних (регіональних) прокуратур, окружних (місцевих) прокуратур, військових прокуратур, є кадрова комісія, утворена відповідно до Порядку роботи кадрових комісій, який затверджений наказом Генерального прокурора.

Таким чином, за приписами Закону №113-ІХ та прийнятого на його підставі Порядку, у силу покладених на неї функцій, Кадрова комісія є незалежним органом, наділеним ознаками суб`єкта владних повноважень, який самостійно розглядає дисциплінарні скарги та здійснює дисциплінарні провадження щодо прокурорів.

Згідно пунктів 5 та 6 розділу І Порядку №226 процедура здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора визначається розділом VI Закону та цим Порядком.

Дисциплінарне провадження передбачає:

- відкриття дисциплінарного провадження;

- проведення перевірки дисциплінарної скарги;

- розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення.

Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку №226 перевірка даних про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом кадрової комісії, що здійснює дисциплінарне провадження (далі - кадрова комісія), у порядку, встановленому Законом.

Відповідно до пунктів 10-13 розділу І Порядку №226 для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження діє автоматизована система розподілу дисциплінарних скарг.

Дисциплінарні скарги реєструються робочою групою кадрової комісії.

Робоча група кадрової комісії у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена кадрової комісії для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.

Рішення про відкриття дисциплінарного провадження або про відмову у його відкритті приймаються членом кадрової комісії у строк, який не перевищує 15 днів з дати реєстрації скарги робочою групою кадрової комісії. Таке рішення протягом трьох днів оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) без відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати прокурора, щодо якого прийнято рішення, та в цей же строк надсилається такому прокурору, а також особі, яка подала дисциплінарну скаргу, електронними засобами зв`язку або поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. До рішення про відкриття дисциплінарного провадження, яке направляється прокурору, додається копія дисциплінарної скарги.

Також копія рішення про відкриття дисциплінарного провадження у цей же строк надсилається керівнику органу прокуратури, уповноваженому приймати рішення про звільнення прокурора з посади, з роз`ясненням, що вказаний прокурор не може бути звільнений за власним бажанням до завершення дисциплінарного провадження.

Відповідно до пунктів 16 та 17 розділу І Порядку №226 після відкриття дисциплінарного провадження член кадрової комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена кадрової комісії за результатами перевірки.

Дисциплінарні провадження щодо прокурора (прокурорів) за необхідності можуть об`єднуватися (роз`єднуватися) за рішенням кадрової комісії з одночасним визначенням члена кадрової комісії, який буде проводити подальшу перевірку.

Під час здійснення перевірки дисциплінарної скарги член кадрової комісії має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об`єднань необхідну для проведення перевірки інформацію (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №266).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку №266 проведення перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги. В разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений рішенням кадрової комісії не більш ніж на місяць.

За результатами перевірки член кадрової комісії готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член кадрової комісії встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена кадрової комісії щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення (пункт 3 розділу ІІІ Порядку №226).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку №226 висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали протягом п`яти робочих днів передаються на розгляд кадрової комісії та мають бути надані членам такої комісії не пізніше як за п`ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься. Таке засідання призначається у строк, що не перевищує 30 робочих днів з дня отримання комісією висновку члена кадрової комісії.

Згідно пункту 6 розділу ІІІ Порядку №266 розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні кадрової комісії. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а в разі необхідності також інші особи.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Порядку №266 повідомлення про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії, на якому відбудеться розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, оприлюднюється не пізніше як за п`ятнадцять робочих днів до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) та надсилається запрошеним особам електронними засобами зв`язку або поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії з моменту оприлюднення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

До повідомлення про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, а також зібрані у процесі перевірки дисциплінарної скарги матеріали (пункт 8 розділу ІІІ Порядку №266).

За пунктом 10 розділу ІІІ Порядку №266 висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за участі належним чином повідомленого прокурора і може бути розглянутий без нього лише у разі одного з таких випадків:

1) прокурор повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності;

2) прокурор не з`явився на засідання, не повідомивши про причини неявки;

3) прокурор не з`явився на засідання повторно.

Прокурор, який не братиме участі в засіданні кадрової комісії, має право надіслати письмові пояснення щодо висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, які оголошуються на засіданні цієї комісії.

Відповідно до пунктів 11, 12 та 13 розділу ІІІ Порядку №266 розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні кадрової комісії заслуховуються пояснення члена кадрової комісії, який проводив перевірку дисциплінарної скарги, особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та/або її представника, прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника, а також інших осіб у разі необхідності. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право відмовитися від надання пояснень стосовно себе, ставити питання учасникам дисциплінарного провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності члена кадрової комісії подавати заяву про його відвід. Відмова прокурора, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, від надання стосовно себе пояснень не означає визнання відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Учасники дисциплінарного провадження можуть заявляти до кадрової комісії клопотання. Клопотання розглядаються кадровою комісією одразу після їх надходження із занесенням результатів розгляду до протоколу засідання, за винятком клопотань про відводи членів кадрової комісії та про проведення закритого засідання, за результатами розгляду яких кадрова комісія приймає вмотивовані рішення. У разі заявлення учасником засідання повторних клопотань, за якими кадрова комісія вже приймала рішення, кадрова комісія може прийняти рішення про залишення таких клопотань без розгляду, про що зазначається в протоколі.

У разі прийняття рішення про відвід члена кадрової комісії, такий член кадрової комісії не має права брати участі в голосуванні та бути присутнім під час його проведення.

Вимогами пунктів 15, 16, 17, 18, 19 та 20 розділу ІІІ Порядку №266 після розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, за результатами дисциплінарного провадження кадрова комісія приймає одне з таких рішень:

- про накладення дисциплінарного стягнення;

- про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора;

- про закриття дисциплінарного провадження.

Рішення кадрової комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюються її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член кадрової комісії має право голосувати "за" чи "проти" рішення кадрової комісії. У разі рівного розподілу голосів приймається рішення, за яке проголосував голова кадрової комісії.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення та рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів кадрової комісії. Якщо рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора не набрало чотирьох голосів, кадровою комісією ухвалюється рішення про закриття дисциплінарного провадження.

Кадрова комісія приймає рішення за результатами дисциплінарного провадження на засіданні, на якому було розглянуто висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора. У разі відсутності на засіданні прокурора, щодо якого здійснюється провадження, кадрова комісія перед прийняттям рішення обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Член кадрової комісії, який проводив перевірку дисциплінарної скарги та готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, не має права брати участі у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду зазначеного висновку та бути присутнім під час проведення такого голосування.

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, а також інші обставини, що мають значення для прийняття рішення.

Рішення у дисциплінарному провадженні повинно бути прийнято комісією у строк, що не перевищує два місяці від дня отримання комісією висновку члена кадрової комісії.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІІ Порядку №266 рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийняте не пізніше ніж через один рік із дня вчинення прокурором проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. Перебіг строку для прийняття рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора припиняється з дня надходження до кадрової комісії дисциплінарної скарги про вчинення прокурором відповідного дисциплінарного проступку.

Пунктом 24 розділу ІІІ Порядку №266 передбачено, що рішення кадрової комісії викладається у письмовій формі, підписується головою, секретарем та іншими членами кадрової комісії, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні кадрової комісії. У разі відмови члена кадрової комісії підписати рішення або протокол у такому рішенні робиться відповідна відмітка.

Рішення у дисциплінарному провадженні має містити: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду прокурора, який притягується до дисциплінарної відповідальності; 2) обставини, встановлені під час здійснення провадження; 3) мотиви, з яких кадрова комісія ухвалила рішення; 4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення; 5) порядок і строк оскарження рішення.

Згідно пунктів 26 та 27 розділу ІІІ Порядку №266 копія рішення кадрової комісії вручається прокурору, стосовно якого воно прийнято, або протягом семи робочих днів надсилається йому поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цей же строк копія рішення надсилається керівнику органу прокуратури, у якому прокурор, стосовно якого воно прийнято, обіймає посаду.

Рішення кадрової комісії, прийняте за результатами розгляду дисциплінарного провадження, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури (Офісу Генерального прокурора) протягом семи робочих днів.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку №266 прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

1) догана;

2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора);

3) звільнення з посади в органах прокуратури.

Згідно частини першої статті 50 Закону №1697-VII прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

В свою чергу, суд зазначає, що враховуючи повноваження КДКП, оцінка обґрунтованості висновків комісії з проведення службового розслідування щодо наявності в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку могла бути надана виключно Комісією.

КДКП враховано не лише доводи скарги, але й матеріали службового розслідування, висновок, яким встановлено факти, що свідчать про вчинення ОСОБА_1 дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, а також про одноразове грубе порушення ним правил прокурорської етики.

За даною категорією справ, суд вказує зокрема, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, у зв`язку з чим, завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Відтак, в межах розгляду даної справи суд може надати правову оцінку рішенню КДКП виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок прокурора на предмет їх достатності для застосованої кваліфікації та виду стягнення.

Водночас у рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96).

Враховуючи позицію та доводи позивача, суд зазначає що КДКП має дискреційні повноваження на встановлення порушення позивачем правил прокурорської етики, вчинення ним дисциплінарного проступку. Відповідачами встановлено, що прокурор ОСОБА_1. не дотримався етичних норм. Ним здійснено поїздку за його ж ініціативою з обвинуваченим та його захисником у одному автомобілі до будівлі суду, а також спілкування з обвинуваченим після судового засідання.

У висновку, суд наголошує, що в контексті встановлених обставин справи, характеру спірних правовідносин адміністративний суд враховуючи положення статті 2 КАС України може оцінити повноту дослідження та врахування відповідним дисциплінарним органом усіх фактів та обставин, які ним з`ясовувались щодо діянь особи у контексті дотримання процедури, не втручаючись при цьому у дискреційні повноваження стосовно визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, суворості обраного дисциплінарного стягнення і наданої юридичної оцінки доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок на предмет їх достатності.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду сформованими у постанові від 10 жовтня 2024 року у справі №640/18630/20.

За цих обставин суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, приводом для призначення службового розслідування слугувало звернення ОСОБА_5 щодо факту можливого допущення прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області ОСОБА_1 дій, що можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності при підтриманні обвинувачення у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012.

Підставою для проведення службового розслідування, у відповідності до абзацу 14 пункту 3 розділу II Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України 06.12.2017 №343 (далі - Інструкція), є вчинення прокурором дій, що можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності.

Так, із скарги ОСОБА_5 вбачається, що 07.10.2019 на підготовче судове засідання у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 , прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області ОСОБА_1 , приїхав на особистому автомобілі обвинуваченого.

Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 175, ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 192, ч. 2 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 185, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 172, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 384, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні особам про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень не повідомлялось, досудове розслідування триває.

Разом з тим, на розгляді Маневицького районного суду Волинської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018030000000280 від 02.07.2018 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні підтримує прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Волинської області ОСОБА_1 .

Опитана ОСОБА_5 пояснила, що у Маневицькому районному суді Волинської області розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018030000000280 від 02.07.2018 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, у якому вона визнана потерпілою.

Підтримує публічне обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення ОСОБА_1 , який 07.10.2019 на підготовче судове засідання, котре було призначено на 10 год. 00 хв. у Маневицькому районному суді Волинської області, приїхав та поїхав із нього разом з обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником ОСОБА_6 в автомобілі білого кольору, марки якого ОСОБА_5 не знає.

На підтвердження своїх слів ОСОБА_5 надала 3 фотокартки (№1, №2, №3), які зробила із залу Маневицького міськрайонного суду через вікно, якими обґрунтувала викладені у справі доводи.

При ознайомленні з фотокартками №1, №2, №3, отриманими в ході службового розслідування у ОСОБА_5 21.10.2019, ОСОБА_1 пояснив, що на фото №1, №2 зображений він та обвинувачений ОСОБА_4 за наступних обставин.

Після судового засідання до ОСОБА_1 підійшов обвинувачений ОСОБА_4 та запитав про вірогідність повернення обвинувального акту за клопотанням ОСОБА_5 , на що він пояснив про відсутність законних підстав для повернення обвинувального акту, оскільки попередня причина його повернення була усунута.

З приводу пред`явленого фото №3 ОСОБА_1 зазначив, що на ньому зображений автомобіль, подібний тому, на якому його підвозив адвокат ОСОБА_6., та за кермом якого був ОСОБА_4 .

Опитаний під час службового розслідування начальник відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Волинської області ОСОБА_7 повідомив, що вранці 07.10.2019 до нього зателефонував заступник прокурора Волинської області ОСОБА_11 та повідомив, що до першого заступника прокурора Волинської області ОСОБА_12. телефонує ОСОБА_5 і скаржиться, що на судове засідання у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 , яке повинно відбутися у Маневицькому районному суді Волинської області, не прибув прокурор ОСОБА_1 , натомість, вона вже перебуває в приміщенні суду.

Зателефонувавши ОСОБА_1 , ОСОБА_7 з`ясував, що судове засідання ще не розпочалось, а ОСОБА_1 встигає прибути вчасно.

З приводу фактів, досліджуваних під час проведення службового розслідування, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відмовились від дачі пояснень.

Аналізуючи зібрані в ході здійснення службового розслідування матеріали та з`ясовані обставини справи, встановлено, що факт спілкування ОСОБА_1 з обвинуваченим ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_6 , поза межами судового засідання, знайшов своє підтвердження і доводиться поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 21 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури (далі Кодекс), затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, працівнику прокуратури слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Разом з тим, всупереч нормам прокурорської етики ОСОБА_1 допустив позаслужбові відносини з обвинуваченим ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_6., чим сприяв виникненню у ОСОБА_5 сумніву в неупередженості і об`єктивності виконання ним своїх професійних обов`язків під час підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні №12018030000000280.

Допущення подібної поведінки викликає негативне ставлення як до самого прокурора, так і до органу прокуратури в цілому.

За результатами службового розслідування у діянні ОСОБА_1 не встановлено ознак кримінального, корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Разом з тим, комісія прийшла до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

У зв`язку зі встановленням за результатами службового розслідування фактів, що свідчать про вчинення ОСОБА_1 дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, а також про одноразове грубе порушення ним правил прокурорської етики, комісією прийнято рішення про звернення із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку до кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

За результатами розгляду вищезазначених матеріалів прокуратури Волинської області кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів прийнято рішення від 12.08.2020 №185 дп-20 про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області ОСОБА_3 та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани.

Судом встановлено, що КДКП під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховано характеризуючи відомості щодо прокурора ОСОБА_1 , встановлено наявність задовільної характеристики. КДКП зважила на характер проступку, його очевидність та грубість, наслідки проступку, особу прокурора, ступінь його вини та на обставини, які впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. КДКП враховано, що прокурором вчинено дисциплінарний проступок у статусі прокурора.

Необхідно зазначити, що ознак свавільного втручання КДКП у права позивача судом не встановлено, а обраний вид стягнення з огляду на встановлені обставини не викликає сумнівів щодо його пропорційності та співмірності вчиненому позивачем проступку.

Суд зазначає, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора є повне доведення його вини в ході проведення дисциплінарного провадження, метою якого і є саме з`ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи.

Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях прокурора ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

З наведеного слідує, що відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження не приймає рішень на підставі припущень, неперевіреної, недостовірної інформації.

Виходячи із принципу та стандарту доказування, який має використовуватися в дисциплінарних провадженнях, і беручи до уваги публічно-правову природу дисциплінарної відповідальності слід віддати перевагу стандарту «поза всяким розумним сумнівом», який означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів: це не означає, що у його достовірності взагалі не має ні тіні сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.

Підґрунтям стандарту «поза всяким розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства - гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання; відповідно суспільство, яке цінує добре ім`я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості.

Слід зазначити що дисциплінарний проступок - це винне, протиправне діяння (бездіяльність), яке зазіхає на трудову дисципліну у відповідному організованому колективі (підприємство, установа) шляхом невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов`язків, за яке передбачене застосування дисциплінарних санкцій, що визначені у чинному законодавстві.

Суд у висновку вказує, що КДКП у дисциплінарному провадженні встановлено факти, які безсумнівно свідчать про вчинення позивачем дій, що порочать звання прокурора і викликають сумніви у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, вчинення грубого порушення правил прокурорської етики.

Встановлення КДКП грубості вчиненого дисциплінарного проступку не піддається сумнівам та є виключною компетенцією КДКП.

Щодо твердження позивача про порушення строків проведення дисциплінарного провадження суд зазначає наступне.

До третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі-третя кадрова комісія) 29.11.2019 надійшла дисциплінарна скарга тимчасово виконувача обов`язків прокурора Волинської області ОСОБА_12. про вчинення прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області ОСОБА_1 (далі - прокурор ОСОБА_1 ) дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження скаргу 29.11.2019 розподілено члену третьої кадрової комісії ОСОБА_9 , яким 13.12.2019 відкрито дисциплінарне провадження №11/2-1434дс-174дп-19 стосовно прокурора ОСОБА_1 .

Наказом Генерального прокурора від 28.12.2019 №365 визнано таким, що втратив чинність, наказ Генерального прокурора від 04.11.2019 №267, яким створено третю кадрову комісію.

Наказом Генерального прокурора від 09.01.2020 №9 створено кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі - кадрова комісія).

Дисциплінарне провадження №11/2-1434дс-174дп-19 стосовно прокурора ОСОБА_1 передано до новоствореної кадрової комісії та за допомогою автоматизованої системи розподілу 21.01.2020 визначено члену кадрової комісії ОСОБА_10 , якою за результатами перевірки 10.03.2020 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора.

Оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-ІХ до 01.09.2021 зупинено дію положень ст. 46 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 (відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки дисциплінарної скарги), на виконання вимог цього ж Закону наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 №266 (із відповідними змінами) затверджено Порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження (далі - Порядок).

Особу, яка подала дисциплінарну скаргу, та прокурора, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, своєчасно й належним чином повідомлено про час та місце проведення засідання кадрової комісії.

Відповідно до п. 7 розд. III Порядку прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії з моменту оприлюднення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

У подальшому на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID -19» від 11.03.2020 №211, наказу виконувача обов`язків Генерального прокурора «Про заходи щодо запобігання поширення коронавірусу COVID-19 серед працівників органів прокуратури» від 12.03.2020 №141, з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 серед працівників органів прокуратури та інших осіб, які запрошуються до участі в засіданні кадрової комісії на розгляд дисциплінарних скарг, на засіданні комісії 16.03.2020 прийнято рішення про перенесення засідання кадрової комісії на період після завершення дії карантину в Україні.

Наступне засідання кадрової комісії відбулося 28.05.2020. Ураховуючи велику кількість дисциплінарних проваджень, які передано кадровій комісії з КДКП, розгляд їх призначався почергово.

Зазначене зумовило внесення відповідних змін до Порядку №266.

Зокрема, відповідно до п. 5 розд. III Порядку №266 (із змінами внесеними згідно з наказом Генерального прокурора від 01.07.2020 №307) висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали не пізніше наступного дня з дня його складення передаються на розгляд кадрової комісії. Засідання кадрової комісії проводяться з урахуванням обсягу матеріалів, що надійшли на її розгляд.

Отже, дисциплінарне провадження щодо прокурора ОСОБА_1 здійснено кадровою комісією відповідно до Порядку №266 з урахуванням обставин розгляду скарг в період реформування органів прокуратури та запровадження Урядом України карантинних заходів.

На засідання кадрової комісії прокурор ОСОБА_1. та заявник - представник прокуратури Волинської області не з`явилися та надіслали листи, якими надали згоду про розгляд висновку про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора ОСОБА_1 без їх участі.

12.08.2020 року Прийнято Рішення №185 дп-20 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області ОСОБА_1 ».

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що твердження позивача про те, що перевірка тривала понад 2 місяці (13.12.2019 - відкриття провадження, а 10.03.2020 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку) не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, з урахуванням реорганізації кадрових комісій внаслідок прийняття наказів Генерального прокурора та введення карантинних обмежень.

Суд також відхиляє твердження позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів Порядку №266 саме в редакції станом на 04.11.2019 (дата відкриття дисциплінарного провадження).

Дія нормативно-правового акта у часі - це реалізація нормативно-правового акта щодо суспільних відносин, що виникли після набрання ним чинності або до набрання ним чинності і тривали станом на дату набрання актом чинності. Дія нормативно-правового акта поширюється на суспільні відносини, що виникли (тривають) після набрання ним чинності, якщо інше не передбачено Конституцією України чи законом.

Дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання ним чинності, якщо інше не передбачено законом, і закінчується моментом припинення його дії (ст. 57 Закону України «Про правотворчу діяльність».

У постанові Верховного Суду від 19 вересня 2024 року у справі №120/10413/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121759527) виснувано, що новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності; якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Застосування стосовно триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, допускається за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.

Адміністративні суди оцінюють законність рішень суб`єктів владних повноважень виключно з точки зору законодавства, яке діяло на момент прийняття таких рішень.

Отже, відповідачем цілком правомірно застосовано Порядок №266 (зі змінами від 15.01.2020, 29.01.2020, 25.02.2020 та 01.07.2020) у діючій редакції.

Щодо доводів позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин в частині строків притягнення до дисциплінарної відповідальності приписів Кодексу законів про працю.

У постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №823/244/16 та від 17.10.2018 у справі № 823/276/16 міститься правовий висновок, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Закон України «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

За змістом ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» незалежність прокурора забезпечується: особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності; порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами; забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора; установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури; належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора; функціонуванням органів прокурорського самоврядування; визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурора, членів його сім`ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.

Згідно з положеннями ст. 222 Кодексу законів про працю України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюються законодавством.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, у правовідносинах щодо притягнення публічних службовців до дисциплінарної відповідальності, за загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Положеннями ч. 4 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Враховуючи, що спеціальним нормативним актом встановлено строки застосування дисциплінарного стягнення, відповідно положення статей 148, 149 Кодексу законів про працю України у даних правовідносинах не підлягають застосуванню.

Водночас дисциплінарне стягнення застосовано до позивача у межах річного строку без урахування часу тимчасової непрацездатності та перебування його у відпустці.

Зазначене повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі №9901/501/19 (рішення від 10.12.2020).

Відтак, враховуючи вимоги частини другої статті 2 КАС України, судом не встановлено протиправності спірного рішення від 12 серпня 2020 року №185дп-20 та підстав його скасування.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження, Волинської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення та наказу - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Кадрова комісія з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження (адреса: вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, електронна пошта: diskadrcom@gp.gov.иа)

Волинська обласна прокуратура (адреса: вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, Волинська область, 43025, ЄДРПОУ 02909915, електронна пошта: office_pvo@pvo.gov.ua

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА

.