Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №380/25137/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 рокусправа № 380/25137/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

встановив :

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови мені у направленні на адресу командування сухопутними військами Збройних Сил України моєї особової справи для здійснення основного розрахунку моєї вислуги років для призначення пенсії за вислугу років по змішаному стажу з урахуванням часу навчання у цивільному вищому навчальному закладі з розрахунку 1 рік навчання за 6 місяців військової служби;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити на адресу командування сухопутними військами Збройних Сил Украйни особову справу для здійснення основного розрахунку вислуги років для призначення пенсії за вислугу років по змішаному стажу з урахуванням часу навчання у цивільному вищому навчальному закладі з розрахунку 1 рік навчання за 6 місяців військової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 ( далі – позивач) через представника звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням направити особову справу позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 для здійснення основного розрахунку вислуги років із зарахуванням періоду навчання у цивільному навчальному закладі із застосуванням коефіцієнта 1 рік навчання за 6 місяців військової служби, з метою призначення пенсії за вислугу років за змішаним стажем. ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовив у задоволені вказаної заяви у зв`язку із відсутністю права на призначення пенсії за вислугу років з урахуванням часу навчання у вищому цивільному навчальному закладі. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами ( суддя Москаль Р. М.).

Указом Президента України №167/2026 від 24 лютого 2026 року ОСОБА_2 призначено на посаду судді Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до Розпорядження №19/р від 26.02.2026 проведено повторний автоматизований розподіл справи на підставі п. 4 ст.24 Закону України «Про судоустрій і статус судців», Указу Президента України «Про призначення суддів» № 167/2026 від 24 лютого 2026 року, наказу №52/К/ТР від 25.02.2026 «Про відрахування із штату суду ОСОБА_3 » та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради судців України 11.11.2024 № 39 (із змінами).

Згідно з повторним протоколом автоматизованого розподілу між суддями вказану позовну заяву передано для розгляду судді Брильовському Р.М.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 2 березня 2026 року у справі № 380/25137/25 адміністративну справу прийнято до провадження.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ( далі – відповідач ) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що позивач проходив військову службу з 15.05.2015 по 19.08.2025 (10 років 3 місяці 4 дні) та був звільнений за станом здоров`я. Після звільнення за його заявою оформлено подання для призначення пенсії по інвалідності. Надалі позивач звернувся із заявою про направлення особової справи для обчислення вислуги років з метою призначення пенсії за вислугу років. У задоволенні цього звернення обґрунтовано відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідної вислуги. Відтак просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив у якому зазначає, що спірні правовідносини не стосуються питання наявності чи відсутності у позивача права на зарахування періоду навчання до вислуги років. Вказує про те, що відповідач не наділений повноваженнями щодо обчислення вислуги років або визначення періодів, які підлягають зарахуванню. Його функції обмежуються оформленням та направленням, за заявою позивача, пакета документів до уповноваженого органу, який здійснює розрахунок вислуги років і приймає відповідні рішення. Фактично відповідач виконує посередницьку роль, будучи розпорядником особової справи позивача, необхідної для здійснення такого розрахунку. Натомість відповідач, перевищуючи надані повноваження, самостійно вирішив питання щодо відсутності підстав для проведення розрахунку вислуги років та зарахування періоду навчання, що суперечить вимогам законодавства. Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу з 15 травня 2015 року по 19 серпня 2025 року.

Відповідно до п. 8 наказу Академії сухопутних військ ім. Гетьмана Сагайдачного (по стройовій частині) від 15.05.2015 № 105 ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу Академії, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду слухач курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації з 15 травня 2015 року.

Згідно з наказу Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 11.08.2025 № 1211 позивач звільнений з військової служби у запас за підпунктом «б» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ( за станом здоров`я) та виключений зі списків особового складу інституту на підставі наказу начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (по стройовій частині) від 19.08.2025 № 251 з 15 серпня 2025 року.

У вересні 2025 року відповідач за заявою позивача оформив подання для призначення йому пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яке разом із пакетом документів отримано Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 16 вересня 2025 року.

02 жовтня 2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою про направлення його особово-пенсійної справи до відповідного кадрового органу для складання розрахунку вислуги років для оформлення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом від 23.10.2025 №1159/12/19847 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для скерування особової справи позивача до відповідного кадрового органу для складання розрахунку вислуги років на пенсію відповідно до п. «б» ст. 12 Закону 2262, оскільки він перебував на військовій службі менше ніж 12 років і шість місяців.

Позивач вважає такі дії протиправними, відтак звернувся із вказаним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII).

Згідно з ч. 2 ст. 1-2 Закону № 2011-XII у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, внутрішніх справ, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ (далі – Закон 2262).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону 2262 особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до п. «б» статті 12 Закону №2262 пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1-1 Закону №2262 законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно з ч. 4 ст.17 Закону №2262 при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону № 2262, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Порядок № 393).

Відповідно до пункту 3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; б) один місяць служби за два місяці на льотній роботі у реактивній та турбогвинтовій авіації - на умовах, що визначаються відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 затверджене Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення №530).

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Положення №530 особам, звільненим з військової служби, які мають право на пенсію відповідно до Закону, до вислуги років для призначення пенсії зараховується військова служба.

Відповідно до пункту 2.9 розділу ІІ Положення №530 обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється за послужним списком з особової справи військовослужбовця.

Пунктом 2.10 розділу ІІ Положення №530 визначено, що перед представленням військовослужбовців до звільнення з військової служби управління (відділ) персоналу уточнює дані про проходження ними служби, а в необхідних випадках і дані про навчання в цивільних вищих (або колишніх середніх) навчальних закладах до прийняття (призову) на військову службу, підтверджує в послужних списках з їх особових справ періоди служби та іншої діяльності, що підлягає зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні, і окремо - на умовах, передбачених пунктом 2.2 цього розділу, або на пільгових умовах, після чого разом з відповідними підрозділами персоналу.

Згідно з пунктом 2.12 розділу ІІ Положення №530 обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення пенсій здійснюється: Департаментом фінансів Міністерства оборони України за поданням відповідних підрозділів персоналу - особам офіцерського складу, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу в апаратах Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, у Генеральному штабі Збройних Сил України та військових частинах, військових навчальних закладах, установах і організаціях, органах військового управління, які їм безпосередньо підпорядковані, у командуваннях видів Збройних Сил України; - фінансово-економічними управліннями командувань видів Збройних Сил України за поданням відповідних підрозділів персоналу - особам офіцерського складу, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу управлінь (відділів) оперативних (повітряних) командувань, з`єднань і військових частин, що належать до їх складу, а також офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу військових частин, підпорядкованих Міністерству оборони України, що займають посади, призначення на які здійснюються наказами командувачів військ оперативних командувань, командирів повітряних командувань (по особовому складу), їм відповідних і нижче.

Пунктом 2.13 розділу ІІ Положення №530 визначено, що при обчисленні вислуги років на пенсію військовослужбовцям, які підлягають звільненню з військової служби, складається розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію (додаток 3). У розрахунку зазначаються всі календарні періоди військової служби і окремо періоди, що зараховуються до вислуги років на пільгових умовах, а також загальна вислуга років на пенсію.

Відповідно до пункту 2.15 розділу ІІ Положення №530 вбачається, що попередній розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію складається відповідним управлінням (відділом) персоналу та передається разом з особовою справою до фінансового органу (пункт 2.12 цього розділу), який складає основний розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію і повертає його в управління (відділ) персоналу для долучення до особової справи військовослужбовця.

Вислуга років розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення військовослужбовця. Розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію не складається для військовослужбовців, щодо яких на дату запланованого звільнення не дотримуються умови призначення пенсії, зазначені у статті 12 Закону.

Після звільнення військовослужбовця з військової служби зазначений примірник особової справи разом з основним розрахунком вислуги років надсилається в обласний ТЦКСП за обраним військовослужбовцем місцем проживання, а попередній розрахунок залишається у справах фінансового органу та зберігається протягом трьох років.

Пунктом 2.18 розділу ІІ Положення №530 визначено, що обласний ТЦК та СП при призначенні пенсій перевіряє розрахунки вислуги років і додатково включає період неврахованої служби військовослужбовців з дня складення розрахунку вислуги років по день звільнення з військової служби. При цьому невраховані періоди служби, передбаченої підпунктами 2 і 3 пункту 2.3 цього розділу, зараховуються до вислуги років на відповідних пільгових умовах. Підставою для зарахування цих періодів є підтвердження управління (відділу) персоналу або військової частини про те, що військовослужбовець у відповідний період мав право на таку пільгу, а для зарахування служби у високогірних місцевостях України - витяг з наказу командира військової частини.

Відповідно до пункту 2.20 розділу ІІ Положення №530 обчислена в установленому порядку вислуга років (календарна та окремо на пільгових умовах) зазначається в наказах про звільнення військовослужбовців з військової служби і є підставою для призначення їм пенсії за вислугу років. Щодо військовослужбовців, пенсія яким призначається з урахуванням загального страхового стажу, то в наказах про їх звільнення зазначаються загальний страховий стаж і окремо вислуга років на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ у календарному обчисленні.

Пунктом 3.1 розділу ІІІ Положення №530 визначено, що оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та пенсій в разі втрати годувальника членам сімей померлих військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до Закону, а також визначення розміру грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій колишнім військовослужбовцям (крім колишніх військовослужбовців строкової військової служби), здійснюються уповноваженими органами Міністерства оборони України - обласними ТЦКСП згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (зі змінами), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій).

Згідно з п. 3.2 Положення № 530 заяви про призначення/перерахунок пенсій за формою, передбаченою додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, подаються до головних управлінь Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника через відділи соціального забезпечення (відділи оформлення допомог, військових пенсій та пільг сектору соціальних виплат) обласних ТЦКСП. Указані заяви разом з необхідними документами, зазначеними в пунктах 3.3 - 3.6 цього розділу, реєструються в книзі обліку пенсійних документів. Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються обласними ТЦКСП до органів Пенсійного фонду України, мають бути завірені в установленому порядку. Органи Пенсійного фонду України на підставі документів, що надійшли з обласних ТЦКСП, визначають право заявників на пенсію за вислугу років, по інвалідності та в разі втрати годувальника, а також розміри та терміни призначення цих пенсій згідно зі ст. 12, 42 Закону.

Відповідно до п. 3.3 Положення № 530 для оформлення документів щодо призначення пенсії за вислугу років або по інвалідності подаються: заява; грошовий атестат (розрахункова книжка) і довідка про додаткові види грошового забезпечення; військово-медичні документи про стан здоров`я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарської комісії); документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом 6 частини другої статті 12 Закону); довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю; копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою); довідка публічного акціонерного товариства Державний Ощадний банк України (далі - АТ Ощадбанк) або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, найменування та номер відділення АТ Ощадбанк; копії сторінок паспорта (1, 2, 10, 11 та сторінки з відміткою про останнє місце реєстрації); копії посвідчень, які дають право на пільги (ветерана війни та військової служби, особи, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, донора тощо).

Згідно з п. 3.8 Положення № 530 обласний ТЦКСП у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії: приймає від заявника необхідні документи, донараховує вислугу років до дня звільнення військовослужбовця з військової служби та оформлює подання про призначення пенсії за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій; передає перший примірник подання та документи, зазначені в пунктах 3.3 3.6 цього розділу, до головного управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації особи; копію подання долучає до особової справи колишнього військовослужбовця, яка зберігається в обласному ТЦКСП; організовує ознайомлення з поданням особи, якій оформлюється пенсія. Номер подання про призначення пенсії має відповідати номеру, за яким була зареєстрована в Книзі обліку пенсійних документів (додаток 5) заява про призначення пенсії. Подання складається посадовою особою відділу оформлення допомог, військових пенсій та пільг сектору соціальних виплат обласного ТЦКСП, перевіряється та підписується начальником цього відділу, керівником обласного ТЦКСП та завіряється гербовою печаткою. Вносити виправлення в подання не дозволяється.

Відповідно до п. 3.9 Положення № 530 днем звернення за призначенням пенсії є день надходження до відповідного органу Пенсійного фонду України, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, обласний ТЦКСП роз`яснює заявнику, які документи він повинен надати додатково. Пенсії призначаються у строки, визначені в статті 50 Закону.

Приписами п. 2.6 Інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 № 937 визначено, що на обласні ТЦКСП покладаються, зокрема, оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби.

Системний аналіз викладених положень законодавства України дає змогу дійти висновку, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і установлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.

Аналогічний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 року по справі № 537/1980/16-а та у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 року по справі № 554/2032/17.

При цьому, обласний ТЦКСП при призначенні пенсій направляє до уповноважених осіб особову справу особи з документами щодо призначення пенсії для підтвердження та складання розрахунку вислуги років на підставі наявних документів, які долучені до його особової справи, перевіряє розрахунки вислуги років і додатково включає період неврахованої служби військовослужбовців з дня складення розрахунку вислуги років по день звільнення з військової служби.

З матеріалів справи встановлено, що 2 жовтня 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявою про направлення його особово-пенсійної справи до відповідного кадрового органу для складання розрахунку вислуги років для оформлення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На звернення позивача ІНФОРМАЦІЯ_5 надав відповідь щодо відсутності підстав для скерування його особової справи до відповідного кадрового органу для складання розрахунку вислуги років на пенсію відповідно до п. «б» ст. 12 Закону 2262, оскільки він перебував на військовій службі менше ніж 12 років і шість місяців.

Суд зазначає про те, що відсутні правові підстави вважати, що відповідач був зобов`язаний направляти особову справу позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 для здійснення основного розрахунку вислуги років з метою призначення пенсії за вислугу років за змішаним стажем, у тому числі з урахуванням періоду навчання у цивільному вищому навчальному закладі із застосуванням співвідношення 1 рік навчання за 6 місяців військової служби.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позов слід відмовити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович