Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №240/4689/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/4689/26

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить:

- визнати протиправною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 30.01.2026 ВП № 79608654 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн;

- скасувати постанову державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 30.01.2026 ВП № 79608654 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області отримано постанову про накладання штрафу від 30.01.2026 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України при примусовому виконанні виконавчого листа № 240/11658/24 від 30.01.2024, виданого Житомирським окружним адміністративним судом. Підставою винесення постанови про накладення штрафу слугували наступні обставини, а саме: не виконано рішення суду в частині виплати заборгованості. Вважає, що постанова старшого державного виконавця від 30.01.2026 року винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржувана підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Ухвалою суду від 13.02.2025 року після усунення недоліків позовної заяви було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від представника Відповідача надійшов до суду відзив на позову, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність. В обґрунтування Відповідач зазначає, що рішення суду не виконане боржником без поважних причин, оскільки відповідно до наданого розрахунку компенсації по пенсійній справі ОСОБА_1 нараховано Стягувану компенсацію втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2022 по 30.06.2023.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі № 240/11658/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі № 240/2840/19, за період з 17.07.2018 по 30.11.2021, по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - липень 2023 року.

На виконання зазначеного рішення Житомирським окружним адміністративним судом 18.09.2025 видано виконавчий лист № 33150/2025, який Стягувачем пред`явлено до виконання, та державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 79608654, про що винесено постанову від 18.11.2025.

У відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження Управління листом від 07.01.2026 повідомило, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі № 240/11658/24 нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2022 по 30.06.2023 у сумі 146 328,00 грн.

Інформацію про виконання зазначеного рішення суду та про суму нарахованих, але невиплачених коштів (потребу) надано Пенсійному фонду України шляхом включення до Реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, підсистеми «Реєстр судових рішень».

Відповідно до Порядку № 821 ОСОБА_1 розпочато виплату коштів у сумі, визначеній Пенсійним фондом України, пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету та помісячного розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України, передбачених на відповідний рік, яка становить 562,05 грн.

Станом на 07.01.2026 залишок заборгованості за рішенням суду від 05.11.2024 у справі № 240/11658/24 становить 145 765,95 грн.

30.01.2026 року в межах виконавчого провадження ВП № 79608654 державний виконавець виніс постанову, якою за невиконання рішення суду без поважних причин наклав на боржника штраф на користь держави у розмірі 5 100,00 грн.

Не погоджуючись із винесеною постановою державного виконавця представник позивача звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Відтак особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Статтею 63 Закону №1404-VIII врегульовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

При цьому, частина 3 статті 63 Закону №1404-VIII передбачає, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до частини 2 статті 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує Боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу до Боржника є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Водночас умовою для накладення на Боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання (повторне невиконання) ним рішення суду без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

При цьому суд зазначає, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення (за повторне невиконання судового рішення) можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано (повторно не виконано) боржником без поважних причин, і боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Таким чином, вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. Відповідно, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти на боржника штраф.

Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов`язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону №1404-VIII.

Відповідно до змісту положень частини 3 зазначеної правової норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Матеріали справи свідчать, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі № 240/11658/24 нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2022 по 30.06.2023 у сумі 146 328,00 грн.

У свою чергу Боржник листами повідомляв виконавчий орган про виконання вищезазначеного рішення суду у частині здійснення відповідного перерахунку та у межах наявного фінансування посилаючись на положення Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Порядок № 821).

Крім того повідомлено, що ОСОБА_1 розпочато виплату коштів в сумі, визначеній Пенсійним фондом України пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України, передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, яка складає 562,05 грн.

Станом на 07.01.2026 залишок заборгованості по судовому рішенню від 05.11.2024 у справі № 240/11658/24 складає 145 765,95 грн. Виплата залишку заборгованості по вищевказаному рішенню суду буде продовжуватися відповідно до Порядку № 821.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що відповідно до матеріалів виконавчого провадження та документів наданих Боржником встановлено, що на момент прийняття оскаржуваної постанови рішення суду не виконане у повному обсязі з поважних підстав.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що Боржником забезпечено вжиття всіх належних заходів спрямованих на виконання зазначеного рішення, шляхом здійснення нарахування пенсії відповідно судового рішення та виплати заборгованості враховуючи наявне фінансування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на вимогу рішення суду Боржник вчинив дії щодо його виконання, а Відповідач відповідно до вимог положень Закону № 1404-VIII не у повному обсязі перевірив наявні підстави, які слугували невиконанню рішення суду.

Невиконання Боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічні праві висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №360/3573/20.

За таких обставин постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сладь Тетяни Павлівни від 30.01.2026 ВП №79608654 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн є протиправною та винесеною всупереч вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищезазначене, суд робить висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені Позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню за рахунок Відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський район, Житомирська область, 10003, ЄДРПОУ: 13559341) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (майдан Соборний, 1, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10014, ЄДРПОУ: 45798761) про визнання протиправною та скасування постанови, задовольнити.

Визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сладь Тетяни Павлівни від 30.01.2026 ВП №79608654 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сладь Тетяни Павлівни від 30.01.2026 ВП №79608654 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області документально підтверджені судові витрати у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.Ф. Нагірняк

13.04.26