Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №200/9080/25 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року Справа№200/9080/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням позовних вимог, залишених без розгляду) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про

- визнання протиправними дії щодо здійснення з 01.09.2025 перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2021 року, відповідно до пункту 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210;

- зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 №1307, на підставі наявних у матеріалах пенсійної справи довідок про виплату заробітної плати за період роботи в зоні відчуження, починаючи з 01.09.2025, на найбільш вигідних умовах та з урахуванням фактично виплачених сум;

- визнання протиправними дії щодо застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, до призначеної відповідно до ст. 54 Закону України №796-XII пенсії по інвалідності та обмеження пенсії максимальним розміром, передбаченим ч. 3 ст. 67 Закону України №796- XII, з 21.05.2025 року;

- зобов`язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, починаючи з 21.05.2025 року, на підставі довідки про фактичний заробіток у зоні відчуження, у розмірі 40% відшкодування фактичних збитків, без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії та без обмеження максимальним розміром, із урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та перебуває на обліку в Пенсійному фонді України І категорія, з 01.02.2004 року отримує пенсію по інвалідності 3 групи відповідно до статті 54 Закону України №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Станом до серпня 2025 року пенсія була призначена та виплачувалася у розмірі, обчисленому на підставі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, відповідно до чинного законодавства в розмірі 23610 грн.

24.09.2025 року під час проходження ідентифікації у відділенні Пенсійного Фонду України в м. Бориспіль позивач дізнався про те, що розмір його пенсії буде переглянутий та у жовтні отримав пенсію у розмірі 30017,28 грн, але в листопаді 2025 року була нарахована та виплачена пенсія в розмірі 11387,54 грн.

04.11.2025 року позивач звернувся до відповідача з метою отримання пояснень про підстави застосування нового порядку обчисленні пенсії.

Відповідач надав відповідь, мотивовану наступним.

Оскільки, в довідці про заробітну плату за періоди перебування в зоні відчуження з 30.01.1988 по 28.04.1988 виданої відокремленим підрозділом “Шахта “ТОРЕЦЬКА” від 03.03.2004 №7/235 - не вказана зона перебування, та зазначено перебування в зоні в кількості 27 днів; у довідці, виданій центральним архівом Міністерства оборони України від 29.07.1996 №1/1046 зазначено, що за період з 30.01.1988 по 31.03.1988 — дні виїздів в зону ЧАЕС не відображені, зона №2 квітень — 27 днів, та нарахування заробітної плати у фінансових документах не відображені, відображено лише отримання добових за період перебування на зборах в розмірі “3 р. 50 коп.“ за добу; в акті перевірки від 04.10.200, зокрема, заробітної плати за період з 30.01.1988 по 28.04.1988 на спеціальних зборах, виконуючи роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС роки зазначено, що у квітні 1988 — оплата не проводилася, премія за роботу в зоні відчуження за 1988 не нараховувалася та не виплачувалася. Нова довідка про заробітну плату в зоні відчуження за періоди з 30.01.1988 по 28.04.1988 не надавалася, розрахувати заробітну плату за квітень 1988 року та визначити індивідуальний коефіцієнт — немає можливості.

Окрім цього у листі міститься згадка про обмеження пенсії максимальним розміром 23610 грн, а також про здійснювані перерахунки згідно з постановою КМУ №1 від 03.01.2025, однак жодних документів, які б підтверджували підстави таких дій, надано не було.

Позивач, вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач, не погодившись з доводами позивача, викладеними у позовній заяві надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у органах Пенсійного фонду України з 05.05.1996 року, у відділі перерахунків пенсій №3 з 01.07.2024 та отримує пенсію по інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, в розмірі відшкодування фактичних збитків згідно статті 54 ЗУ «Про статус і захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС І категорії, особа з інвалідністю 3 групи). Пенсіонер не працює.

За матеріалами електронної пенсійної справи позивача № 914210163185, індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії 15,0000 було встановлено під час переходу 27.12.2019 з пенсії за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі відшкодування фактичних збитків.

На виконання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.10.2025 №0400-010313-9/184082 щодо коригування максимального розміру пенсії, було проаналізовано визначення індивідуального коефіцієнта для обчислення на підставі даних заробітної плати за періоди перебування в Чорнобильській зоні з 01.04.1988 по 27.04.1988, наявних в ЕПС ОСОБА_1 документів.

Нова довідка про заробітну плату в зоні відчуження за періоди з 30.01.1988 по 28.04.1988 не надавалася, розрахувати заробітну плату за квітень 1988 року та визначити індивідуальний коефіцієнт — немає можливості. В зв`язку з вищезазначеним, визначення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, було визначено із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 року (заява щодо переходу на інший вид пенсії від 27.12.2019) в розмірі 2,90126 та проведено відповідний перерахунок пенсії з 01.11.2025, де розмір пенсії з надбавками становить 11387,54 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про порядок виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану” (далі - Постанова № 1) встановлено, що пенсії призначені, зокрема відповідно до Закону № 1697-VII, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4; - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2; - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Як визначено статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік”, її норми діють у 2025 році в період воєнного стану, тобто застосовуються до всіх пенсій, призначених (перерахованих) за спеціальними законами, виплата яких здійснюється у 2025 році, чим забезпечується недопущення дискримінації осіб залежно від дати призначення їм пенсій, а також пропорційності зміни правового регулювання для забезпечення життєво важливих інтересів суспільства і держави. Враховуючи, що стаття 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” та постанова № 1 є чинними і неконституційними не визнавались, а отже є обов`язковими до застосування.

У задоволенні позову просив відмовити.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року витребувано докази у відповідача.

Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року зупинено провадження у справі до надання витребуваних доказів

Ухвалою суду від 13 березня 2026 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 13 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 10 квітня 2026 року позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог до 20.05.2025 включно.

Ухвалою суду від 10 квітня 2026 року продовжено розгляд справи.

В період з 29.12.2025 року по 12.01.2026 року, з 20.03.2026 по 30.03.2026 року головуюча по справі суддя перебувала у відпустці.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Як встановлено судом з матеріалів пенсійної справи позивача з 27.12.2019 року призначено пенсію відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 7346,66 грн. Відповідно до даного рішення визначено середньомісячний заробіток – 16300.65000. Також станом на 27.12.2019 року розрахунок заробітку для обчислення склав: середній заробіток – 6168,32; сума коефіцієнтів заробітної плати - 15.00000; індивідуальний коефіцієнт для обчислення – 15.00000; середньомісячний заробіток для обчислення – 92794.80000.

З липня 2024 року позивач перебуває на обліку в Бориспільському об`єднаному управлінні ПФУ, відповідно до рішення № 914210163185 від 27.06.2024 року про перерахунок пенсії позивачу була розрахована пенсія на підставі ст. 54 Закону № 796, виходячи із розміру середньомісячного заробітку у розмірі 119917,05000 та втрати працездатності 40%, основний розмір пенсії – 47966,82 цільова допомога інвалідам війни ІІІ-ї групи - 50.00, підвищення інвалідам війни 3 групи (1 кат) (30% від 2361 грн.) – 708,30, додаткова пенсія інвалідам 3 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п.5 - 284,70, місяць підвищення розміру пенсії 01.07.2024, обмеження індексації: з 01.03.2023 «-5812,26», з 01.03.2024 «-2036,64», розмір пенсії з надбавками – 41160,92 грн., максимальний розмір пенсії 23610 грн.

Як встановлено судом, рішенням Бориспільського об`єднаного управління ПФУ від 25.02.2025 № 914210163185 позивачу була розрахована пенсія на підставі ст. 54 Закону № 796, виходячи із розміру середньомісячного заробітку у розмірі 133707,45000 грн та втрати працездатності 40%, основний розмір пенсії – 53482,98 грн. цільова допомога інвалідам війни ІІІ-ї групи - 50.00, підвищення інвалідам війни 3 групи (1 кат) (30% від 2361 грн.) – 708,30, додаткова пенсія інвалідам 3 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п.5 - 284,70, місяць підвищення розміру пенсії 01.03.2025, обмеження індексації: з 01.03.2023 «-5812,26», з 01.03.2024 «-2036,64», з 01.03.2025 р. «-4016,16» розмір пенсії з надбавками – 42660,92 грн., максимальний розмір пенсії 23610 грн.

Рішенням Бориспільського об`єднаного управління ПФУ № 914210163185 від 24.10.2025 проведено перерахунок розміру пенсії позивача, виходячи із середньомісячного заробітку 25861,34000 грн. основний розмір пенсії від середнього заробітку – 11344,54 грн., підвищення інвалідам війни 3 групи (1 кат) (30% від 2361 грн.) – 708,30, цільова допомога інвалідам війни ІІІ-ї групи - 50.00, додаткова пенсія інвалідам 3 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п.5 - 284,70, місяць підвищення розміру пенсії 01.10.2025, розмір пенсії з надбавками – 11387,54 грн.

Також станом на 01.11.2025 року розрахунок заробітку для обчислення склав: середній заробіток – 8913,83; сума коефіцієнтів заробітної плати - 2.90126; кількість місяців заробітної плати - 1; індивідуальний коефіцієнт для обчислення – 2.90126; середньомісячний заробіток для обчислення –25861,34000.

Позивач звернувся до відповідача зі зверненням від 04.11.2025 року.

Відповідачем надана відповідь листом від 18.11.2025 № 36625-38208/Л-02/8-1000/25 в якій зазначено наступне. Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію у відповідності до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та є особою з інвалідністю 3 групи з числа ліквідаторів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС».

Електронну справу взято на облік 01.07.2024.

За матеріалами пенсійної справи індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії 15.0000 було встановлено під час переведення позивача 27.12.2019 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На виконання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.10.2025 №0400-010313-9/184082 щодо коригування максимального розміру пенсії, було проаналізовано визначення індивідуального коефіцієнта для обчислення на підставі даних заробітної плати за періоди перебування в Чорнобильській зоні з 01.04.1988 по 27.04.1988, наявних в ЕПС ОСОБА_1 документів.

Оскільки в довідці про заробітну плату за періоди перебування в зоні відчуження з 30.01.1988 по 28.04.1988, виданою відокремленим підрозділом «Шахта «Торецька» від 03.03.2004 № 7/235 – не вказана зона перебування та зазначено період перебування у зоні 27 днів; у довідці, виданій центральним архівом Міністерства оборони України від 29.07.1996 № 1/1046 зазначено, що за період з 30.01.1988 по 31.03.1988, дні виїду не відображені, зона № 2 – квітень 27 днів, та нарахування заробітної плати у фінансових документах не відображені , відображено лише отримання добових за період перебування на зборах в розмірі «3р.50 коп.» за добу, в акті перевірки, зокрема, заробітної плати за період з 30.01.1988 по 28.04.1988 на спеціальних зборах, виконуючи роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС зазначено, що у квітні 1988 року оплата не проводилась, премія за роботу в зоні відчуження за 1988 рік не нараховувалась та не виплачувалась.

Нова довідка про заробітну плату в зоні відчуження за періоди з 30.01.1988 по 28.04.1988 не надавалася, розрахувати заробітну плату за квітень 1988 року та визначити індивідуальний коефіцієнт — немає можливості.

В зв`язку з вищезазначеним, визначення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, було визначено із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 року (заява щодо переходу на інший вид пенсії від 27.12.2019) в розмірі 2,90126 та проведено відповідний перерахунок пенсії з 01.11.2025, де розмір пенсії з надбавками становить 11387,54 грн.

Також у вказаному листі зазначено, що станом на 01.09.2025 розмір пенсії позивача становив 23610,00 грн, після проведеного перерахунку з урахуванням положень постанови КМУ від 03.01.2025 № 1 розмір пенсії становив 30017,28 грн.

Станом на листопад 2025 року розмір пенсії становив 11387,54 грн.

Не погоджуючись проведеним перерахунком пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01.01.2021 року а також застосування коефіцієнту зменшення пенсії позивач звернувся до суду з даним позовом.

НОРМИ ПРАВА ЯКІ ЗАСТОСОВУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ВИСНОВКИ СУДУ

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Правовідносини щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення врегульовані Законом України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796-XII).

За змістом статті 1 Закону №796-XII цей нормативно-правовий акт спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах, зокрема, соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, відповідно до частини 1 і частин 2 статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Частинами 4 і 5 ст. 57 Закону №796-XII установлено, що для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 Закону №796-XII Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.

Даний Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно пункту 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 з урахуванням Змін затверджених постановою КМУ №1307 від 09.12.2021 року, які набрали законної сили з 01.12.2022 року передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою: П=Зс*Кзс*(Кв/100%) де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2014-й, 2015-й та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663); Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс = Ск/К, де Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) (Кз1 + Кз2 + Кз3 + + ... + Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках; К - кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу).

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) (Кз1, Кз2, Кз3, ..., Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначається за формулою Кз = Зв/Зсм, де Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зв - сума заробітної плати (доходу) за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу),за період 1986-1990 років; Зсм - показник середньомісячної заробітної плати (доходу) робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" (Офіційний вісник України, 2003 р., № 47, ст. 2431), за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), за період 1986-1990 років.

У разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стосовно яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за формулою: Кзс = Зп (мін)*5/Зс, де Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

Зс1 - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо на день призначення/ перерахунку пенсії відсутні дані про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, для обчислення пенсії за формулою, зазначеною в абзаці тринадцятому цього пункту, враховується середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, з наступним перерахунком пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо при цьому середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення/перерахунку пенсії у відповідному році, є меншим від середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, пенсія обчислюється з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року.

Пенсії, що обчислені із заробітної плати (доходу), яка визначалася виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до абзаців тринадцятого - п`ятнадцятого цього пункту, перераховуються у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

У разі коли особа звернулася за призначенням пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, органи Пенсійного фонду України визначають два показники середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс): обчислений відповідно до абзаців шостого - дванадцятого цього пункту, а також відповідно до абзаців тринадцятого - шістнадцятого цього пункту, і призначають пенсію з урахуванням вищого середньомісячного коефіцієнта заробітної плати.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається: для пенсій по інвалідності - як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи; для пенсій по втраті годувальника - як співвідношення кількості непрацездатних членів сім`ї до кількості таких членів сім`ї з урахуванням потерпілого (у відсотках) Кв = Ку/(Ку+1) * 100%, де Ку - кількість непрацездатних членів сім`ї.

Під час визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) у випадках, передбачених цим пунктом, середня заробітна плата (дохід) за рік у відповідному періоді вважається середньомісячною платою робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, відповідного року.

Як встановлено судом з матеріалів справи розмір пенсії позивача до 31.10.2025 обчислювався відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII. Втім рішенням Бориспільського об`єднаного управління ПФУ №914210163185 від 24.10.2025 проведено перерахунок розміру пенсії позивача з 01.11.2025 року. В зв`язку з чином розмір пенсії позивача перерахований, виходячи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня 2019 року з 01.11.2025 року, а не 01.09.2025, року як зазначає позивач.

Водночас суд звертає увагу на те, що застосування припису ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII передбачає висловлення бажанням особи, яка звернулася за пенсією.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не висловлював бажання на розрахунок його пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня відповідного року.

За таких обставин з урахуванням вимог законодавства орган Пенсійного фонду України не мав права самостійно, без отримання бажання пенсіонера, змінювати порядок обчислення пенсії позивачу. Тим більше, що застосування обраного відповідачем способу обчислення пенсії призвело до суттєвого зменшення розміру пенсії позивача. Таке рішення органу Пенсійного фонду України порушило право позивача.

Посилання відповідача на відсутність в матеріалах пенсійної справи позивача нової довідки про заробітну плату в зоні відчуження за періоди з 30.01.1988 по 28.04.1988 є неприйнятними, оскільки законодавством не передбачено обов`язку особи, яка отримує пенсію, ще раз надавати документи, що колись подавалися до органу Пенсійного фонду України для призначення певного виду пенсії.

Суд зазначає, що наявність сумнівів щодо некоректних записів у документах із сторони відповідача може бути лише підставою для перевірки.

Суд звертає увагу, що органи, що призначають пенсію, мають право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Таке право не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за N 22-1.

Крім того, суд зауважує, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості її видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні чи перерахунку пенсії.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у відзиві, суд вважає неприйнятними, оскільки зміст наявних в матеріалах пенсійної справи довідок про заробітну плату одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках., не перешкоджав відповідачу розраховувати пенсію позивачу починаючи з 01.07.2024 року (дата постановки на облік) відповідно до ст. 54 Закону України № 796-ХІІ до 31.10.2025.

Втім, рішенням Бориспільського об`єднаного управління ПФУ 914210163185 від 24.10.2025 проведено перерахунок розміру пенсії позивача з 01.11.2025.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність перерахунку пенсії позивача з 01.11.2025 виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня 2019 року.

Враховуючи наведене, суд відновлює порушені права позивача шляхом зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 листопада 2025 року, з урахуванням розміру заробітної плати зазначеної в довідках про заробітну плату за роботу в зоні відчуження наявних в матеріалах пенсійної справи та з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог в частині застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, до призначеної відповідно до ст. 54 Закону України №796-XII пенсії по інвалідності та обмеження пенсії максимальним розміром, передбаченим ч. 3 ст. 67 Закону України №796- XII, з 21.05.2025 року суд зазначає наступне.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ, який набрав чинності з 01.10.2011 року.

За положеннями ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до статті 67 Закону № 796-XII, а саме частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Так, згідно з ч. 3 ст. 67 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», зокрема, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Разом з тим, 20.03.2024 Конституційний Суд України прийняв рішення №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином з 21.03.2024 - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2 р(II)/2024 стаття 67 Закону №796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, також припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII,зі змінами, визнано неконституційними.

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 46 Закону № 4059-IX, Кабінет Міністрів України 03.01.2025 прийняв Постанову № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова № 1), якою визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій.

Пунктом 1 Постанови № 1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані), в тому числі відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Таким чином, Законом України «Про Державний бюджету України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону №796-XII.

22.05.2008 Конституційний Суд України у Рішенні № 10-рп/2008 зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тлумачення словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005, згідно з яким «...конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними». Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Визнання законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно раніше закріплених в них прав і свобод людини і громадянин Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Виходячи з викладеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів.

Статтею 46 Закону № 4059-ІХ та Постановою № 1 установлено додаткові підстави для обмеження розміру пенсій, призначених на підставі Закону № 796-ХІІ, шляхом застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.

Зазначені нормативно-правові акти фактично змінили умови та норми пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають право на пенсію за цим Законом, без унесення відповідних змін до Закону № 796-ХІІ та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що порушує соціальну гарантію гідного пенсійного забезпечення таких осіб, які встановлені Законом № 796-ХІІ.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10.02.2016 у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС України, суди у період чинності норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 796-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.

У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 №10-рп/2008 та від 30.11.2010 №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Тож, у разі суперечності між правовими нормами Закону України «Про Державний бюджет України» та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Оскільки Законом № 796-ХІІ, як спеціальним законом, і Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, установлених для осіб, які втратили працездатність, у спосіб застосування до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону № 4059-ІХ та Постанови № 1.

За встановлених у справі обставин та нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний був виплачувати позивачу з пенсію без застосування обмежувальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою № 1.

Отже, відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, зокрема і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Суд вказує, що на час прийняття рішення у цій справі, до розміру пенсії позивача не застосовуються понижуючі коефіцієнти.

Разом з тим, їх застосування, зокрема, до 31.10.2025 включно підтверджено матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає, необхідним визнати протиправними дії відповідача щодо застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу з 21.05.2025 року та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 21 травня 2025 року без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 з урахуванням фактично виплачених сум.

Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 9 КАС України, суд доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом:

- визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивача з 01.11.2025 виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня 2019 року.

- зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 листопада 2025 року, з урахуванням розміру заробітної плати зазначеної в довідках про заробітну плату за роботу в зоні відчуження наявних в матеріалах пенсійної справи та з урахуванням раніше виплачених сум.

- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу з 21.05.2025 року

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 21 травня 2025 року без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 з урахуванням фактично виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Суд зазначає, що вказаний спосіб захисту буде належним та достатнім для відновлення порушених прав позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві немайнові позовні вимоги).

Позовну заяву подано за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, ставка судового збору за подання позовної заяви у цій справі становить 1937,92 грн (3028 грн х 2 х 0,4 х 0,8).

Надмірно сплачений судовий збір – 484,48 грн.

Враховуючи те, що підставою звернення до суду стали протиправні дії відповідача, а також те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача судового збору в розмірі 1900,00 грн.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2025 виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) з 01 листопада 2025 року, з урахуванням розміру заробітної плати зазначеної в довідках про заробітну плату за роботу в зоні відчуження наявних в матеріалах пенсійної справи та з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 21.05.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) з 21 травня 2025 року без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 з урахуванням фактично виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1900 (одна тисяча дев`ятсот) грн 00 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 14 квітня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Олішевська