Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №200/1129/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Суд: Донецький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 12 квітня 2026 р.

Справа: №200/1129/26

Суддя: Христофоров А.Б.

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року Справа№200/1129/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_2 від 22.01.2026 № 692/1961 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової винагороди;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, відповідно до абзацу третього пункту 4 Постанови КМУ №153 від 11.02.2025.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, позивач звільнений від сплати судового збору при звернені до суду.

В обґрунтування позову зазначено, що Позивач, 29.06.2021 року був прийнятий на військову службу за контрактом до Військової частини НОМЕР_4 Збройних Сил України, строком на 3 роки до (29.06.2024 року), призначений на посаду старшого стрільця відділення аеромобільно -десантного взводу аеромобільно - десантної роти військової частини НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_2 , шпк. «старший солдат», ВОС - 101868Д, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу № 104-РС від 29 червня 2021 року). Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 323 від 19.11.2021 призначений на посаду. Під час проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_4 Збройних Сил України, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Слов`янськ Донецької області та м. Сєвєродонецьк Луганської області, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №836/1955 від 28.01.2023 року, в період з 08.03.2022 по 12.03.2022 року, з 18.03.2022 по 19.03.2022 року. 19.03.2022 біля н.п. Рубіжне, в результаті артилерійського обстрілу, отримав тяжке відкрите проникаюче сліпе черепно-мозкове поранення із вхідним отвором у скроневій ділянці зліва, забій-розтрощення головного мозку важкого ступеню з ушкодженням кісток склепіння та основи, черепа, багатоуламковий перелом скроневої кістки з ушкодженням пірамідки, кістковими уламками у лівій скроневій частці, акубаротравму. Постанова ВЛК зазначено, що поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. На підставі статті 75 а графи II Розкладу хвороб - непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 84 від 23.03.2023, солдата військової служби за контрактом ОСОБА_2 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , колишнього номера обслуги 2 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 3 аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_4 , відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 17.09.2022 №214-РС у запас за підпунктом «б» пункту 3 (за станом здоров`я) вважається таким, що 23 березня 2023 року справи та посаду здав і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

09.01.2026 року Позивач звернувся з заявою до військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України в якій просив розглянути заяву та призначити одноразову грошову допомогу відповідно до Постанови № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану». Проте, рішенням військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України від 22.01.2026 № 692/1961 Позивачу було відмовлено у задоволенні вищевказаної заяви. У вказаній відмові зазначено, що у зв`язку з тим, що станом на дату набрання чинності Постановою (13.02.2025), Позивач не проходив військову службу в Збройних силах України, Національній гвардії чи Державній прикордонній службі - не підлягає виплаті одноразової грошової винагороди передбаченої Постановою, оскільки був звільнений з військової служби у відставку за пунктом 2 підпунктом «б» (за станом здоров`я - га підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку).

Так, Позивач категорично не погоджується із рішенням командира Військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України від 22.01.2026 оскільки вважає, що діюче законодавство України дає йому право на отримання одноразової грошової винагороди у повному розмірі - 1 (один) млн. гривень, оскільки - відповідач відмовив Позивачу у виплаті одноразової грошової винагороди на підставі формального критерію фактичного не перебування на військовій службі станом на дату набрання чинності Постановою КМУ №153.

Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що метою прийняття Постанови №153 є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього. Мотивом визначених заходів є саме залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом, що реалізується шляхом створення додаткових фінансових стимулів та забезпечення відповідного матеріального підґрунтя для підвищення престижу служби. При цьому, йдеться про застосування механізмів, спрямованих на формування належної мотивації для потенційних військовослужбовців у віці до 25 років. Як вбачається з матеріалів справи, з 29.06.2021 позивач у віці 18 років був вперше прийнятий на військову службу, проте на той час Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64 не було введено воєнний стан. Також, позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України лише 07 днів Крім того, позивачем не надано шановному суду. будь-які відомості щодо відсутності фактів його притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності за військові правопорушення, дисциплінарні правопорушення. адміністративні Отже, позивач був призваний на військову службу у віці до 25 років до введення воєнного стану Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, що виключає одну із основних умов одержання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, яка передбачена Постанови КМУ №153, та є підставою стверджувати про відсутність протиправної бездіяльності відповідача в частині заявлених позивачем позовних вимог. Підсумовуючи та системно аналізуючи вищенаведене, командування військової частини НОМЕР_2 , керуючись положеннями КАС України, як відповідач по справі, наполягає на тому, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, позивач не має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 1 млн грн відповідно до пункту 4 Постанови №153, а тому в позовних вимогах позивача слід відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_5 . Позивач відповідно до посвідчення серії НОМЕР_6 є особою з інвалідністю 1А групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 604928 від 16.08.2022 року, Позивачу встановлено групу інвалідності 1А поранення пов`язане із захистом Батьківщини, інвалідність встановлено безстроково.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 547/3, 09 серпня 2022 року госпітальна військово-лікарська комісія психоневрологічного профілю військово-медичного клінічного центру Західного регіону за розпорядженням начальника військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 08.08.2022 року провела медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби ОСОБА_1 .

Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Наслідки тяжкого відкритого проникаючого сліпого черепно-мозкового поранення (19.03.2022) із вхідним отвором у скроневій ділянці зліва, забою-розтрощення головного мозку важкого ступеня з ушкодженням кісток склепіння та основи черепа, багатоуламкового перелому скроневої кістки з ушкодженням пірамідки, кістковими уламками у лівій скроневій частці, з формуванням лікворної кісти в скронево-тім`яной ділянці лівої півкулі у вигляді семантичної афазії, правобічної пірамідної недостатності, стійкого цефалічного, посткомоційного синдрому, хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості при сприйнятті шепотної мови на ліве вухо біля вушної раковини, на праве вухо до 5 м; амаврозу внаслідок прямої травматичної оптиконейропатії, атрофії зорового нерва, фракційного відшарування сітківки та судинної оболонки правого ока; краніодефект правої скроневої кістки площею 24см2, стан після операції (20.03.2022) розширеної первинної хірургічної обробки вогнепального черепно-мозкового поранення, пластики основи середньої черепної ямки, пластики обширного шкірного дефекту у скроневій ділянці зліва, видалення кісткових уламків та мозкового детриту по ходу раневого каналу у лівій скроневій ділянці, пластики дефекту твердої мозкової оболонки та основи середньої черепної ямки скроневим м`язом та аутоокістям, пластики обширного шкірного скроневій ділянці аутотканинами, заміщений титановою пластиною (08.07.2022) зі значним порушенням функції.

Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

На підставі статті 75 а графи II Розкладу хвороб - непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_4 від 28.01.2023 року № 836/1955 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Позивач дійсно в період з 08.03.2022 року по 12.03.2022 року, з 18.03.2022 року по 19.03.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Слов`янськ Донецької області та м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Підстава: Витяг з журналу бойових дій № 836/3504 від 22.02.2022 про події 08.03.2022; про події 19.03.2022. Витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) №66 від 08.03.2022; № 70 від 12.03.2022; №76 від 18.03.2022; № 77 від 19.03.2022.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_4 від 04.06.2022 року № 836/1686 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Позивач перебуваючи у складі 3 аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_4 знаходячись поблизу церкви, розташованої в місті Рубіжне, Луганської області, виконував бойове завдання за призначенням у районі бойових дій, з метою розгортання на вогневих позиціях із завданням нанести максимального ураження підрозділам противника. Під час перебування підрозділу на перехресті вулиця Теплова та вулиці Визволителів, особовий склад потрапив під мінометний обстріл підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, внаслідок чого Позивач отримав мінно-вибухову травму, осколкове поранення голови окубаротравму. Після чого Позивача було евакуйовано з району ведення бойових дій та доставлено до медичного закладу міста Лисичанська, де було надано медичну допомогу. Під час отримання поранення, перебував у засобах індивідуального захисту, ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння не виявлено.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 29 червня 2021 року №104-РС Позивача прийнято на військову службу за контрактом, присвоєно первинне військове звання «СОЛДАТ», укладено контракт строком на 3 (три) роки з 29.06.2021 до 29.06.2024, ПРИЗНАЧИТИ СТАРШИМ СТРІЛЬЦЕМ ВІДДІЛЕННЯ АЄРОМОБІЛЬНО - ДЕСАНТНОГО ВЗВОДУ АЄРОМОБІЛЬНО - ДЕСАНТНОЇ РОТИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_4 ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_2 , шпк. «СТАРШИЙ СОЛДАТ», ВОС - 101868Д.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 19.11.2021 року №323 Позивача призначено на посаду старшого стрільця 3 аеромобільно - десантного відділення 1 аеромобільно-десантного взводу 3 аеромобільно - десантної роти військової частини НОМЕР_4 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 188 - PC від 17.11.2021 на посаду СТАРШИМ СТРІЛЬЦЕМ 1 АЕРОМОБІЛЬНО - ДЕСАНТНОГО ВІДДІЛЕННЯ З АЕРОМОБІЛЬНО - ДЕСАНТНОГО ВЗВОДУ З АЕРОМОБІЛЬНО - ДЕСАНТНОЇ РОТИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_4 , за ВОС - 100915Д/630. З 19 листопада 2021 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 2910,00 гри., на місяць, ШПК “СТАРШИЙ СОЛДАТ”.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 17 вересня 2022 року №214-РС Позивача, який проходить військову службу за контрактом, перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , колишнього номера обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_2 , звільнено з військової служби у відставку за пунктом 2 підпунктом "б" (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 23.03.2023 року №84 Позивача, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , колишнього номера обслуги 2 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 3 аеромобільно - десантної роти військової частини НОМЕР_4 , відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 17.09.2022 № 214-РС у запас за підпунктом «б» пункту 3 (за станом здоров`я) вважати таким, що 23 березня 2023 року справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 09.01.2026 року в якій просив призначити йому одноразову грошову винагороду у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень відповідно до Постанови КМУ №153. Здійснити нарахування та виплату винагороди у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідач листом №692/1961 від 22.01.2026 року розглянувши заяву від 09.01.2026 року повідомив Позивача, що Відповідно до абзацу другого пункту 4 Постанови, установлено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-ІХ, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень. Також повідомили, що, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 23.03.2023 № 84, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 17.09.2022 № 214-РС, Позивача було звільнено з військової служби у відставку за пунктом 2 підпунктом “б” (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку). Враховуючи вищевказане, у зв`язку з тим, що, станом на дату набрання чинності Постановою (13.02.2025), Ви не проходили військову службу Збройних Силах, Національній гвардії чи Державній прикордонній службі Ви не підлягаєте виплаті одноразової грошової винагороди передбаченої Постановою.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги та заперечення сторін, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому була неодноразово продовжена та наразі триває.

Воєнний стан в розумінні положень статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Окрім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі по тексту Закон України № 2232-ХІІ).

Статтею 1 частиною 3 Закону України № 2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із статтею 1 частиною 9 Закону України № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до статті 4 частини 1 Закону України №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» (далі - Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» (далі - Порядок).

Пунктом 3 Постанови №153 установлено, що:

1) учасниками експериментального проекту є:

громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;

Збройні Сили;

Національна гвардія;

Державна прикордонна служба;

Міністерство оборони;

Міністерство внутрішніх справ;

військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби;

2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;

3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 153 установлено, що:

громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант”;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

З аналізу вказаних положень Постанови № 153 суд дійшов висновку, що право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн. надається:

особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану та які проходять військову службу, тобто є діючими військовослужбовцями на дату набрання чинності Постанови № 153;

брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, а уразі наявності у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) то строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Позивача, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 17 вересня 2022 року №214-РС Позивача, який проходить військову службу за контрактом, перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , колишнього номера обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_2 , звільнено з військової служби у відставку за пунктом 2 підпунктом "б" (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 23.03.2023 року №84 Позивача, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , колишнього номера обслуги 2 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 3 аеромобільно - десантної роти військової частини НОМЕР_4 , відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 17.09.2022 № 214-РС у запас за підпунктом «б» пункту 3 (за станом здоров`я) вважати таким, що 23 березня 2023 року справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 09.01.2026 року в якій просив призначити йому одноразову грошову винагороду у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень відповідно до Постанови КМУ №153. Здійснити нарахування та виплату винагороди у порядку, визначеному чинним законодавством.

Отже, станом на дату прийняття Постанови №153 (11.02.2025 року) та на дату подання Позивачем заяви від 09.01.2026 року, щодо здійснення нарахування та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, Позивач не проходив військову службу та не був діючим військовослужбовцем.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 29 червня 2021 року №104-РС Позивача прийнято на військову службу за контрактом, присвоєно первинне військове звання «СОЛДАТ», укладено контракт строком на 3 (три) роки з 29.06.2021 до 29.06.2024, ПРИЗНАЧИТИ СТАРШИМ СТРІЛЬЦЕМ ВІДДІЛЕННЯ АЄРОМОБІЛЬНО - ДЕСАНТНОГО ВЗВОДУ АЄРОМОБІЛЬНО - ДЕСАНТНОЇ РОТИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_4 ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_2 , шпк. «СТАРШИЙ СОЛДАТ», ВОС - 101868Д.

Тобто, Позивач уклав контракт строком на 3 (три) роки з 29.06.2021 року до воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, що суперечить вимогам Постанови №153.

Судом, враховано, що Позивач є особою з інвалідністю 1А групи внаслідок поранення пов`язаного із захистом Батьківщини. Вказана обставина хоча і надає право Позивачу на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень не залежно від кількості днів участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій у відповідності до вимог визначених Постановою №153, проте сама по собі не може бути винятковою підставою для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень без прийняття або призову особи на військову службу під час воєнного стану та проходження військової служби, тобто наявності у особи статусу діючого військовослужбовця на дату набрання чинності Постанови № 153.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Позивач не відповідає вимогам, які визначені Постановою №153 для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, а отже відсутні правові підстави для здійснення нарахування та виплати такої винагороди.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Питання щодо розподілу судових витрат по судовому збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 13 квітня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Б. Христофоров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua