Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №160/31056/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 рокуСправа №160/31056/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

28.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 08.07.2025 року №263040018193, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України №1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 01.07.2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 02.07.1991 року по 10.06.2010 року, з урахуванням довідки про заробітну плату від 01.08.2025 року №М-109, з дати подання заяви, а саме з 01.07.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.07.2025 року звернувся до Головного управління ПФУ в м.Києві із заявою про призначення пенсії за віком із долученням до неї пакету необхідних документів відповідно до п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №2). Однак рішенням про відмову у призначенні пенсії, прийнятим Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області за принципом екстериторіальності, від 08.07.2025 року №263040018193, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. З оскаржуваним рішенням позивач не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм чинного законодавства в сфері регулювання пенсійних виплат, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 18.11.2025 року. Також вказаною ухвалою суду відмовлено у залученні в якості третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області письмовий відзив на адміністративний позов на адресу суду не надходив.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 14.04.2026 року.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.07.2025 року звернувся до Головного управління ПФУ в м.Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із долученням до неї пакету необхідних документів відповідно до п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №2).

Вказана заява позивача була опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за принципом екстериторіальності.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.07.2025 року №263040018193 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Також у вказаному рішенні зазначено, що вік заявника – 54 роки 11 місяців, страховий стаж особи становить 39 років 6 днів, пільговий стаж за Списком №2 – відсутній. До пільгового стажу не зараховані періоди згідно архівної довідки М-40 від 03.04.2025 року, оскільки відсутнє рішення кваліфікаційної комісії Пенсійного фонду.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з положеннями статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу.

Стаття 45 Закону №1058-IV визначає серед іншого, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Отже, пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 визначено, що в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як вбачається із записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 19.07.1988 року у період із 02.07.1991 року по 10.06.2010 року останній працював на підприємстві Київські теплові мережі Виробничого енергетичного об`єднання «Київенерго» (у подальшому було перейменоване в Київські теплові мережі Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», у подальшому – у Теплові мережі Київенерго Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»):

- з 02.07.1991 року по 01.03.1999 року слюсарем по обслуговуванню теплових мереж 4 групи до штату району теплових мереж №1;

- з 01.03.1999 року по 10.06.2010 року слюсарем по обслуговуванню теплових мереж 5 групи в районі теплових мереж №1.

На підтвердження пільгового стажу роботи за списком №2 крім трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.07.1988 року відповідачу було надано:

- довідку від 03.04.2025 року №М-40 з додатками, а саме: наказ №23 від 13.02.1996 та перелік робочих місць, професій та посад до нього; карта умов праці №73 за 1996 рік; карта умов праці за 1999 рік (номер робочого місця 1); наказ №53 від 22.03.2000 року та перелік робочих місць, професій та посад до нього; наказ №51 від 15.03.2002 року та перелік робочих місць, професій та посад до нього; карта умов праці за 2004 рік (номер робочого місця 1); карта умов праці за 2009 рік (номер робочого місця 1);

- довідку про перейменування підприємства від 03.04.2025 року №М-40;

- архівну довідку від 01.08.2025 року №М-109 (нарахування заробітної плати);

- наказ (розпорядження про переведення (переміщення) робітника №209п від 28.02.1999 року;

- наказ №572п про переведення працівника з 10.06.2010 року на посаду майстра виробничої дільниці 1 групи.

Суд вважає, що посилання відповідача на відсутність рішення кваліфікаційної Комісії Пенсійного фонду України є безпідставним у зв`язку з відсутністю в нормативно-правових актах України цього обов`язку у позивача.

Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації.

Так, у період роботи позивача за професією, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, діяли:

- cписок №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення» (віднесено, зокрема, посада слюсаря по обслуговуванню теплових мереж);

- cписок №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (віднесено, зокрема, посада слюсаря по обслуговуванню теплових мереж);

- cписок №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.1993 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (віднесено, зокрема, посада: слюсаря з обслуговування теплових мереж).

Суд зазначає, що відповідач не ставив під сумнів відомості, які занесені до трудової книжки щодо трудової діяльності позивача, не встановив будь-яких виправлень або неточностей у записах в його трудовій книжці.

Отже, відповідач не забезпечив розгляд наданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та доданих документів шляхом всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, чим порушив право позивача на призначення пенсії за віком.

Крім того, суд зауважує, що з індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб (довідка ОК5) позивача вбачається, що за 1998 – 2010 роки наявні відомості по спеціальному стажу, код підстави для обліку спецстажу визначений як ЗПЗ013Б1. Призначення довідки ОК5: для призначення (перерахунку) пенсії. ЗПЗ013Б1:

Враховуючи дані форми ОК-5 (відомості по спеціальному стажу) по позивачу вбачається, що страхувальник зазначав коди підстав для обліку спецстажу виключно ЗПЗ013Б1, що відноситься до Списку №2.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання, згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (надалі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (надалі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (надалі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів, основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Також, відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

В даному випадку, відповідач не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності інформації, викладеної у трудовій книжці на підтвердження стажу роботи позивача, не врахував, відомості, наявні в ОК5 тощо.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 02.07.1991 року по 10.06.2010 року, оскільки період роботи за шкідливими умовами за Списком №2, підтверджений записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 19.07.1988 року.

З урахуванням вищенаведеного, рішення про відмову у призначенні пенсії від 08.07.2025 року №263040018193, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України №1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 01.07.2025 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З метою ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає за доцільне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду та зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 02.07.1991 року по 10.06.2010 року, з дати подання заяви, а саме з 01.07.2025 року.

Щодо позовних вимог в частині урахування довідки про заробітну плату від 01.08.2025 року №М-109 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

На час розгляду цієї справи відповідач заперечує право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, однак, питання щодо врахування довідки про заробітну плату від 01.08.2025 року №М-109 у межах цієї справи відповідачем та судом не досліджувалось, а тому вимоги позивача в цій частині є передчасними. У суду відсутні підстави вважати, що відповідач при повторному розгляді заяви позивача не врахує подані ним документи, зокрема, довідку про заробітну плату від 01.08.2025 року №М-109. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому суд дійшов висновку про відмову в позові у частині вказаних позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у сумі 1211,20 грн.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню в сумі 968,96 грн., з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 08.07.2025 року №263040018193, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України №1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 01.07.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 01.07.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду та зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 02.07.1991 року по 10.06.2010 року, з дати подання заяви, а саме з 01.07.2025 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна