Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №298/684/13-ц — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 298/684/13-ц

провадження № 61-5873св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого- Луспеника Д. Д.,

суддів:Гулейкова І.Ю., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник- ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 ,

зацікавлена особа - Лютянська сільська рада Великоберезнянського району Закарпатської області, правонаступником якої є Костринська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року, ухвалену у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Фазикош Г. В., Мацунича М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У травні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила суд встановити факт її проживання з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

ОСОБА_1 у заяві посилалась на те, що вона та ОСОБА_4 з липня 2012 року проживали однією сім`єю у АДРЕСА_1 . Вона його доглядала, оскільки ОСОБА_4 хворів та не міг самостійно пересуватися, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер і вона здійснювала його поховання. Встановлення юридичного факту їй необхідно для оформлення спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 .

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 червня 2013 року у складі судді Цибик І. Й. заяву ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без реєстрації шлюбу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю заявлених вимог.

У 2021 році представник ОСОБА_3 , яка не брала участі у справі, - адвокат Левицький В. І. подав апеляційну скаргу на рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 червня 2013 року.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Левицького В. І. задоволено.

Рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 червня 2013 року скасовано.

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа - Лютянська сільська рада Великоберезнянського району Закарпатської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_3 є єдиною спадкоємицею першої черги після смерті батька, оскільки була єдиною дитиною в сім`ї. ОСОБА_4 задовго до смерті розлучився, після чого більше ні з ким спільно не проживав. Крім цього, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що встановлення такого факту заявниці необхідно для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та не з`ясував, чи заведена спадкова справа після смерті спадкодавця, а також не встановив коло його спадкоємців.

Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-17144св23).

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд не вирішив питання про залучення до участі у розгляді справи правонаступника заявника та розглянув справу за відсутності учасника справи, яка належним чином не повідомлена про дату, час і місце судового засідання.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року залучено ОСОБА_5 до участі у справі як правонаступника ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року залучено Костринську сільську раду до участі у справі як правонаступника Лютянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Левицького В. І. задоволено.

Рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 червня 2013 року скасовано.

Заяву ОСОБА_2 , яка є правонаступником ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду.

Залишаючи заяву про встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу без розгляду, апеляційний суд виходив із того, що вказаний факт не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки в цьому випадку існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження, а саме спір між ОСОБА_2 , яка є правонаступником ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 щодо спадкового майна померлого ОСОБА_4 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У травні 2025 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, щорішенням суду першої інстанції права ОСОБА_3 як можливої спадкоємиці першої черги не порушені, оскільки рішенням суду про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу, останню фактично прирівняно до четвертої черги спадкоємців.

Вона ( ОСОБА_2 ) успадкувала майно після своєї матері ОСОБА_1 , яка успадкувала майно після померлого ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 листопада 2019 року, а ОСОБА_3 лише у 2023 році звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (справа №527/113/23).

24 жовтня 2024 року Полтавський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив. Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2023 року у справі № 527/113/23 скасував. Ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_3 до Глобинської міської ради Полтавської області, третя особа - Друга Кременчуцька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Матеріали справи не містять документів, які б свідчили про прийняття спадщини ОСОБА_3 після ОСОБА_4 .

У матеріалах справи відсутні докази щодо того, що рішенням суду першої інстанції порушено права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 .

Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19) та у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19), від 10 вересня 2021 року у справі № 1522/29828/12 (провадження № 61-6594св21), від 01 грудня 2021 року у справі № 293/1886/19 (провадження № 61-8998св21), від 06 липня 2022 року у справі № 591/1506/14-ц (провадження № 61-17709св21), від 29 січня 2024 року у справі № 750/13149/21 (провадження № 61-6054сво23), від 23 липня 2024 року у справі № 711/5370/21 (провадження № 61-5146св24), від 04 грудня 2024 року у справі № 484/5649/23 (провадження № 61-9160св24).

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 07 травня 2025 року для розгляду справи визначено такий склад колегії: суддя-доповідач - Коломієць Г. В. та судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І. Луспеник Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У жовтні 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Системою автоматизованого розподілу справ (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 листопада 2025 року) визначено суддю-доповідача - Коломієць Г. В. та суддів, які входять до складу колегії: Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.

Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2026 року справу призначено до розгляду колегією у складі п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 .

Згідно з довідкою Лютянської сільської ради від 22 травня 2013 року № 674 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 фактично проживали в цивільному шлюбі у с. Люта № 949 Великоберезнянського району Закарпатської області з липня 2012 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , виданою виконкомом Лютянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області 20 травня 2013 року, місцем смерті ОСОБА_4 є село Люта Великоберезнянського району Закарпатської області.

За життя ОСОБА_4 був зареєстрований на АДРЕСА_2 .

Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Лютянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області, її батьком є ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 листопада 2019 року, ОСОБА_2 є спадкоємицею зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_1 і спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_2 , виданого Глобинською райдержадміністрацією Полтавської області 10 травня 2000 року на підставі рішення цієї ж адміністрації від 18 квітня 2000 року за № 256а на землі, що перебували у колективній власності КСП «Здобуток» Іваново-Селищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, в розмірі 42,31 ум. кад. га, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 10 від 16 травня 2000 року, ОСОБА_4 , чоловіку ОСОБА_1 , з яким вона проживала у цивільних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємицею якого в цілому була ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових справ.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до частини першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21 (провадження № 61-126св22).

У справі, яка переглядається, рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 червня 2013 року заяву ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без реєстрації шлюбу.

У 2021 році представник ОСОБА_3 , яка не брала участь у справі, - адвокат Левицький В. І. подав апеляційну скаргу на рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 червня 2013 року.

Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Чинний ЦПК України містить декілька норм, що регулюють участь в апеляційному перегляді осіб, які не брали участі у справі.

Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а і їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 227/2835/16-ц (провадження № 61-46717св18).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки заявника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Зазначене у повній мірі узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

У справі, яка переглядається, апеляційний суд установив, що ОСОБА_8 є дочкою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та єдиною спадкоємицею першої черги.

Разом із тим матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження права ОСОБА_3 на спадкування після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_3 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщинипісля смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто поза межами встановленого частиною першою статті 1270 ЦК України шестимісячного строку.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, у січні 2023 року ОСОБА_3 зверталася до суду з позовом до Глобинської міської ради Полтавської області, у якому просила суд визнати поважним пропуск строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 та визначити їй додатковий строк в два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька (справа № 527/113/23).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 527/113/23 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2023 року скасовано. Ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_3 до Глобинської міської ради Полтавської області, третя особа - Друга Кременчуцька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка не брала участі у справі, апеляційний суд наведеного не врахував та належним чином не з`ясував та не зробив висновків з приводу того, чи вирішувалися судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

При таких обставинах апеляційний суд зробив передчасний висновок про скасування рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_3 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частин третьої і четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, касаційний суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк