Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №643/5403/21 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

01 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 643/5403/21

провадження № 61-12140св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А, Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жовнір Володимир Вікторович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чижова Наталія Анатоліївна,

розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_5 , яка подана представником Голубовим Сергієм Геннадійовичем , про ухвалення додаткового рішення у справі

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жовнір В. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чижова Н. А., про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації права власності.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2021 року позов задоволено. Визнано недійсним договір дарування 1/2 квартири АДРЕСА_1 , укладений 01 вересня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений 01 вересня 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н. А., зареєстрований в реєстрі за № 1177. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень договору дарування, укладеного 01 вересня 2018 року, серія та номер: 1177, індексний номер: 42799007 від 01 вересня 2018 року, приватний нотаріус Чижова Н. А., Харківський міський нотаріальний округ, Харківська область. Визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 квартири АДРЕСА_1 , укладений 12 вересня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений 12 вересня 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір В. В., зареєстровано в реєстрі за № 4268. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень договору купівлі-продажу, укладеного 12 вересня 2018 року, серія та номер: 4268, індексний номер: 42973528 від 12 вересня 2018 року, приватний нотаріус Жовнір В. В., Харківський міський нотаріальний округ, Харківська область. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 086 грн, в рівних частках з кожного по 1362 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 31 липня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Ярмака С. В. задоволено. Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова

від 28 жовтня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про залишення без задоволення позову ОСОБА_1 .

Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року заяву представника ОСОБА_4 - адвоката Ярмак С. В. про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн та судовий збір у розмірі 6 638, 80 грн.

У квітні 2024 року ОСОБА_7 через представника ОСОБА_8 подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 грудня 2023 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У серпні 2024 року ОСОБА_1 через представника Гриценко Ю. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 31 липня 2024 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У червні 2024 року ОСОБА_10 через представника ОСОБА_11 подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 грудня 2023 року.

У грудні 2024 року ОСОБА_4 , через представника Голубова С. Г. , подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила змінити додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року, збільшивши суму стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу до 40 000 грн.

У листопаді 2024 року ОСОБА_4 через представника Голубова С. Г. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскаржене судове рішення - без змін.

У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_4 - адвокат Голубов С. Г. вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, які очікує понести ОСОБА_4 у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції становить 22 000 грн, а рахунок, виставлений адвокатом, буде наданий після ухвалення Верховним Судом рішення по суті.

Постановою Верховного Суду від 28 січня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником Гриценко Ю. В. , задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 31 липня 2024 року змінено та викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Касаційну скаргу скаргу ОСОБА_4 , яка подана представником Голубовим С. Г., залишено без задоволення. Додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року залишено без змін.

12 лютого 2026 року ОСОБА_4 через представника Голубова С. Г. подала заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.

Заява мотивована тим, згідно умов договору про надання правничої допомоги від 19 вересня 2024 року адвокат Голубов С. Г. прийняв на себе зобов`язання надати Клієнту професійну правничу допомогу, зокрема з приводу вивчення матеріалів справи № 643/5403/21; надання правової оцінки рішенню Московського районного суду м.Харкова від 30 брезня 2021 року по справі № 643/5403/21; надання правової оцінки постанови Харківського апеляційного суду від 31 липня 2024 року по справі №643/5403/2; опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини; складання та подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 .

За умовами пункту 5.2. вказаного договору складання актів прийому-передачі правової допомоги (виконаних робіт) сторонами не здійснюється, а оплата правової допомоги здійснюється на підставі виставлених адвокатом рахунків у визначені в таких рахунках строки.

За умовами пункту 5.1. вказаного договору ОСОБА_4 сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі, що становить 22 000 грн.

Зазначає, що у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 31 липня 2024 року, представник ОСОБА_4 - адвокат Голубов С.Г. зазначив про суму витрат, яку очікує ОСОБА_4 понести під час касаційного перегляду справи.

Щодо доказів їх понесення відповідач послалась на частину восьму статті 141 ЦПК України. До відзиву представником було надано копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої (правової) допомоги, договір про нададання правничої допомоги та попередній (орієнтовний) розрахунок сум витрат на правничу допомогу.

Постанова Верховного Суду від 28 січня 2026 року надіслана до Електронного суду (ЄСІТС), електронного кабінету адвокату Голубову С. Г тільки 09 лютого 2026 року о 11:53 год.

10 лютого 2026 року адвокатом виставлений рахунок, який необхідно сплатити ОСОБА_4 протягом тридцяти днів з часу прийняття рішення Верховним Судом по цій справі, наданий детальний опис виконаних робіт. На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 22 000 грн надано до суду: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 19вересня 2024 року, копію ордеру, копію рахунку від 10 лютого 2026 року, опис виконаних робіт від 10лютого 2026 року, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю.

Просить суд:

поновити ОСОБА_4.строк для подання заяви про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та подання доказів на підтвердження розміру цих витрат;

ухвалити додаткове рішення у справі № 643/5403/21 про стягнення витрат на правничу допомогу. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката Голубова С. Г. в розмірі 22 000 грн під час розгляду касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Гриценко Ю. В.на постанову Харківського апеляційного суду від 31 липня 2024 року у справі

№ 643/5403/21 .

У лютому 2026 року ОСОБА_1 через представника Гриценко Ю. В. подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Клопотання мотивоване тим, що заявлений до стягнення розмір витрат є необґрунтованим та неспівмірним зі складністю цієї справи, часом і обсягом наданих послуг адвокатом.

Так, послуги які визначені адвокатом як надані у пунктах опису:

1. Консультування з клієнтом, ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 643/5403/21, формування позиції - 3 години. Позивач зазначає, що час значно завищений, та і необхідності в цьому не було. Ознайомлення зі справою було вже здійснено раніше, коли подавалася апеляційна скарга, тому цей пунт з визначенням часу 3 години не відповідає дійсності і значно завищений. Максимум часу, який міг витратити адвокат для консультації клієнта становить 15 - 20 хвилин.

2. Ознайомлення з касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гриценко Ю. В.на постанову Харківського апеляційного суду від 31 липня 2024 року у справі № 643/5403/21, формування позиції з клієнтом -

3 години. Позивач наголошує, що вказаний час не відповідає фактичному часу для ознайомлення. Касаційна скарга не містила додатків, була викладена в печатному вигляді, тому, максимум, що міг витратити адвокат на читання скарги 20 - 30 хвилин.

3. Складання та подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1., яка підписанаадвокатомГриценко Ю. В.до Верховного Суду визначено час як 5 годин. Позиція викладена представником у відзиві аналогічна тій, що була вказана ним в апеляційнй скарзі. Тому, час, який визначено адвокатом не є реальним, по суті правнича допомога адвоката полягала у складанні відзиву з використанням незначної кількості нормативно-правових актів, стосовно яких існує судова практика, і не може свідчити про витрачений адвокатом час - 5 годин на їх підготовку, а тому витрати є неспівмірними зі складністю роботи, витраченого часу, обсягом. Позиція адвоката відповідача у цій справі не змінювалась.

Щодо посилання заявника на рішення Ради адвокатів Харківської області №13/1/7 від 21 липня 2021 року «Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару», де розмір адвокатського гонорару за годину становить 25 відсотків мінімальної заробітної плати, що встановлена Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», то це рішення має орієнтовний розмір цін на адвокатські послуги та носить виключно рекомендаційний характер і не є обов'язковим для суду та учасників сторін.

Щодо заяви про поновлення строку для подання доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 (провадження № 61-4799св23) зазначено, що: «у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».

У додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 751/6006/21 (провадження № 61-11475св23) зазначено, що: «12 серпня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Бовкун В. І. подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі. […] постанова Верховного Суду від 01 серпня 2024 року надіслана одержувачу ОСОБА_3 в його електронний кабінет 08 серпня 2024 року (т. 4 а. с. 122) […] Отже, клопотання ОСОБА_2, яке підписане представником ОСОБА_3, про поновлення строку для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат слід задовольнити».

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 представник ОСОБА_4 - адвокат Голубов С.Г. зазначив про суму витрат, яку очікує ОСОБА_4 понести під час касаційного перегляду справи. (т. 3, а. с. 122-130). Щодо доказів їх понесення відповідач зазначила, що такі докази будуть надані після ухвалення Верховним Судом рішення по суті. До відзиву представником було надано копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої (правової) допомоги та договір про надання правничої допомоги;

28 січня 2026 року за результатами перегляду справи Верховним Судом ухвалено постанову;

постанова Верховного Суду від 28 січня 2026 року надіслана представнику ОСОБА_4 - адвокату Голубову С. Г. в його електронний кабінет 09 лютого 2026 року (т. 3 а. с. 216);

12 лютого 2026 року ОСОБА_4 через представника Голубова С. Г. подала заяву про ухвалення додаткового рішення у справі. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції надано детальний опис виконаних робіт адвокатом та здійснених ним витрат часу для надання правничої допомоги, рахунок для сплати правничої допомоги адвоката;

обґрунтовуючи поважність причин не подання доказів на підтвердження понесення таких витрат, представник ОСОБА_4. послався на те, що повний текст постанови надійшов до Електронного суду (ЄСІТС), електронного кабінету адвоката Голубова С. Г. тільки 09 лютого 2026 року, а 10 лютого 2026 року адвокатом виставлений ОСОБА_4. рахунок, для сплати та наданий детальний опис виконаних робіт.

з огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе поновити ОСОБА_4 строк на подання доказів, що підтверджують розмір понесених нею витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанцій.

Щодо заяви про стягнення витрат на правничу допомогу

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу (частина перша статті 270 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що: «із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства … Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони … Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі № 303/1430/18 (провадження № 61-2451св22) зазначено, що: «відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див. постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18)».

У додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 вересня 2025 року у cправі № 920/1114/24 зазначено, що:

«колегія суддів касаційної інстанції враховує, що як під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, так і у Верховному Суді представництво інтересів позивачем здійснювалося одним і тим самим адвокатським об`єднанням (в особі адвоката Гордієнко Любові Володимирівни), правова позиція сторін є сталою та не змінювалася. Зазначене дає підстави стверджувати, що необхідна підготовка до розгляду справи у касаційному провадженні у зв`язку з переглядом рішень судів попередніх інстанцій не потребувала значних знань та зусиль представника.

Крім того, Суд відзначає, що такі складові надання професійної правової допомоги, визначені адвокатським об`єднанням, як «подання відзиву на касаційну скаргу», «ознайомлення з документами, які були подані відповідачем у справі» охоплюються послугою з підготовки відзиву на касаційну скаргу, отже, не підлягають виокремленню.

Варто відзначити і те, що відзив на касаційну скаргу є аналогічним за формою та змістом відзиву на апеляційну скаргу, та, відповідно, не містить жодного обґрунтування щодо помилковості / необґрунтованості / безпідставності / тощо доводів касаційної скарги відповідача, у тому числі з підстав касаційного оскарження.

Відтак, ураховуючи критерії реальності, розумності та співмірності адвокатських витрат, з огляду на предмет та підстави спору, характер спірних правовідносин, ступінь складності справи, конкретні обставини даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі за перегляд справи у суді касаційної інстанції є завищеним та необґрунтованим, що підлягає обов`язковому врахуванню при визначенні судом суми витрат, що має бути розподілена між сторонами справи».

Аналіз матеріалів справи свідчить:

12 лютого 2026 року ОСОБА_4. через представника Голубова С. Г. подала заяву про ухвалення додаткового рішення у справі. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції надано: ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_4 у Верховному Суді, договір про надання правничої допомоги № 10/09/24 від 19 вересня

2024 року, свідоцтво Голубова С. Г. про право заняття адвокатською діяльністю, рахунок для сплати правничої допомоги адвоката, детальний опис виконаних робіт адвокатом та здійснених ним витрат часу для надання правничої допомоги. Відповідно до вказаного опису:

на консультування з клієнтом, ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 643/5403/21, формування позиції у адвоката пішло 3 години;

на ознайомлення з касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гриценко Ю. В.на постанову Харківського апеляційного суду від 31 липня 2024 року у справі № 643/5403/21, формування позиції з клієнтом -

3 години;

на складання та подання відзиву на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гриценко Ю. В.до Верховного суду визначено час як 5 годин;

загальна вартість складає 22 000 грн. Загальний час роботи адвоката - 11 годин;

ОСОБА_1. через представника Гриценко Ю. В. подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Клопотання мотивоване тим, що заявлений до стягнення розмір витрат є необґрунтованим та неспівмірним зі складністю цієї справи, часом і обсягом наданих послуг адвокатом. Час який визначено адвокатом не є реальним, по суті правнича допомога адвоката полягала у складанні відзиву з використанням незначної кількості нормативно-правових актів, стосовно яких існує судова практика, і не може свідчити про витрачений адвокатом значний час на їх підготовку, а тому витрати є неспівмірними зі складністю роботи, витраченого часу, обсягом. Позиція адвоката відповідача у цій справі не змінювалась.

враховуючи заперечення ОСОБА_1 про зменшення розміру правничої допомоги, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом Голубовим С. Г. послуг, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_4 про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, з ОСОБА_1 підлягають стягненнювитрати на правничу допомогу у сумі 5 000 грн.

Керуючись статтями 141, 246, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_4 строк для подання доказів щодо розміру понесених нею витрат на правничу допомогу.

Заяву ОСОБА_4 , яка подана представником Голубовим Сергієм Геннадійовичем , про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко