Вирок від 13 квітня 2026 р. у справі №734/398/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/734/201/26 Справа № 734/398/26

В И Р О К

іменем України

14 квітня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026270350000030 від 18.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Ведмежка Маневецького району Волинської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-

встановив:

Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 11.03.2024 у справі № 754/801/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 05.04.2024 у справі № 754/847/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40800 грн.

Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 04.06.2025 у справі № 734/1567/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40800 грн.

Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 20.06.2025 у справі № 734/2215/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) років.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови суду від 11.03.2024, яка набрала законної сили та будучи обізнаним щодо суті постанови, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч рішенням суду, приблизно об 11:04 год. 17.01.2026 рухаючись на автодорозі Т1008 сполученням Київ-Літки-Кіпті (87 км), поблизу с. Пархимів Чернігівського району Чернігівської області, керував транспортним засобом -автомобілем марки «ЗАЗ» моделі «Таврія» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками СРПП ВП №1 (с-ще Козелець) Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області за порушення правил Дорожнього руху, чим умисно не виконав постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 11.03.2024 та Козелецького районного суду Чернігівської області від

20.06.2025.

Систематичність порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху (вчинення останнім адміністративних правопорушень, за які на ОСОБА_4 було складено протоколи про адміністративне правопорушення, а саме: серії ААД №671332 від 24.02.2024; серії ЕПР1 №288682 від 02.04.2025; серії ЕПР1 №331003 від 15.05.2025 та винесено постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі: серії ЕНА № 2815581 від 12.08.2024; серії ЕНА № 4091154 від 17.02.2025; серії ЕНА № 4410266 від 02.04.2025; серії ЕПР1 № 331003 від 15.05.2025; серії ЕНА № 4734865 від 15.05.2025) свідчить про ухилення останнього від виконання судового рішення, а саме невиконання судового рішення від 11.03.2024 у справі № 754/801/24, яке набрало законної сили, що є однією з форм його невиконання.

У судовому засіданні ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті, та щиро розкаявся. До того ж обвинувачений повідомив про те, що накладені на нього судом штрафи за вчинення адміністративних правопорушень на цей час не сплатив.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким із учасників процесу не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку,

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, ставлення обвинуваченого до вчиненого, особу обвинуваченого, який одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, не працює, не сплатив накладенні на нього судом штрафи у справах про вчинення адміністративних правопорушень, його вік, те, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, наявність обставини, яка пом`якшує покарання за відсутності обставин, що обтяжують покарання, досудову доповідь, згідною з якою є можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не застосовувався, підстави для його обрання до набрання вироком законної сили відсутні.

Керуючись ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк в 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган із питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речовий доказ: оптичний носій інформації з відеозаписами зберігати в матеріалах кримінального провадження, що перебувають у володінні прокурора.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_5