Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №733/427/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/331/26

Єдиний унікальний №733/427/26

Рішення

Іменем України

14 квітня 2026 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області в особі головуючого судді Вовченка А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , яким просить стягнути із відповідача в свою користь заборгованість за кредитним договором № 25.08.2022-100001658 від 25 серпня 2022 року у розмірі 6 238,32 грн.

Позовна заява мотивована тим, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 25.08.2022 року уклали Кредитний договір (оферти) № 25.08.2022-100001658 відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 42 дні. Пізніше , а саме: 11.01.2023 року кредитний договір було переоформлено за №11.01.2023-020000011 на новий строк згідно поданої заявки. Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату позовної заяви (13.03.2026), утворилась заборгованість у розмірі 6238,32 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5610,00 грн, по процентах у розмірі 628,32 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Ухвалою судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Станом на день розгляду справи відзиву на позовну заяву ,заяв чи клопотань від учасників процесу не надійшло.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 25.08.2022 уклали Кредитний договір (оферти) № 25.08.2022-100001658 від 25 серпня 2022 року відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 4 000,00 грн, строком на 42 дні, , дата повернення (виплати) кредиту 05.10.2022 , який переоформлений шляхом шляхом укладення між ТОВ

«Споживчий Центр» та кредитного договору (оферти) №11.01.2023-020000011, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною даного Договору та отримав кредитні кошти у розмірі 7 480,00 грн .

Відповідно до пункту 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача.

Сторони погодили графік платежів пунктом 9 Заявки кредитного договору.

Договір підписано одноразовим ідентифікатором Н526, який було надіслано на телефон НОМЕР_1 . Відповідно до квитанції № 2065314552на підставі договору № 25.08.2022-100001658 від 25 серпня 2022 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 24.04.2023 22:12 на суму 4 000,00 грн, номер картки 535528*11, призначення платіжної операції: Видача за договором № 25.08.2022-100001658 від 25 серпня 2022 р.

Як видно із довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №24.04.2023-100002973 від 11.01.2023 року станом на 13.03.2026, заборгованість за період з 11.01.2023 по 03.05.2026 складає 6 238,32 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5 610,00 грн, по процентах у розмірі 628,32 грн.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису

лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі №524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали Кредитний

договір (оферти) № 25.08.2022-100001658 від 25 серпня 2022 року відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 4000, 00 грн. який переоформлений шляхом укладення між ТОВ «Споживчий Центр» та кредитного договору (оферти) №11.01.2023-020000011, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною даного Договору та отримав кредитні кошти у розмірі 7 480,00 грн .

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).

Суду не надано доказів повернення відповідачем отриманих коштів та процентів, а тому, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення тіла кредиту у розмірі 5610,00 грн. та відсотків у розмірі 628,32 грн, які нараховані в межах строку кредитування, разом 6238,32 грн.

Позивач поніс витрати судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

Відповідно до норм ст. 141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 копійок підлягають стягненню з відповідача.

Позивач зазначає, що докази понесення судових витрат у відповідності до ч.8 ст.141 та ч.1 ст.246 ЦПК України будуть надані ним протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до про стягнення заборгованості за кредитним договором № 25.08.2022-100001658 від 25 серпня 2022 року задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором (офертою) в розмірі 6238,32 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн. , а всього 8900 (вісім тисяч дев`ятсот) грн.72 коп.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне

оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТОВ «Споживчий Центр», код ЄДРПОУ: 37356833 адреса місцезнаходження: вулиця Саксаганського, 133 а м. Київ, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення виготовлене та підписане 14.04.2026.

Суддя А. В. Вовченко