Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №726/1253/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1253/26

Провадження №3/726/217/26

Категорія 149

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2026 м. Чернівці

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Мілінчук С. В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП НП України щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

18.03.2026 року о 16 години 16 хвилин, у м. Чернівці по вул. Калинівська, 13А, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавлений права керування. Правопорушення вчинено повторно протягом року, оскільки ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.1а ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.5 ст. 126 КУпАП.

До суду ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленням, шляхом направлення смс повідомлення на номер мобільного телефону, не з`явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи положення ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, суд вважає, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходжу такого висновку.

Згідно із ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень:

-керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом,

-керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами,

-керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

На доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 618260 від 18.03.2026, який складений відповідно до вимог КУпАП, та містить виклад обставин і суті вчиненого правопорушення, працівники поліції долучають довідку УПП в Чернівецькій області, згідно із відомостями якої за даними бази ІКС ІПНП «Адмінпрактика», станом на 18.03.2026 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримував посвідчення водія, а відповідно до даних довідки УПП в Чернівецькій області за даними бази ІКС ІПНП «Адмінпрактика», станом на 18.03.2026 останній протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч.4 ст. 126 КУпАП. Долучено копію самої постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6407533 від 25.12.2025, згідно із даними якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП за фактом керування транспортним засобом будучи позбавлений права керування строком на 4 роки Шевченківським районним судом м. Чернівці від 30.07.2024 року.

Також до матеріалів справи долучено відео із боді камер (нагрудних реєстраторів) поліцейських № 476504 та № 476245, що вказані як доказ у п. 10 протоколу. На переглянутому відеозаписі зафіксовано як 18.03.2026 року о 16:16 поліцейські зупинили транспортний засіб Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Поліцейський представився водію, повідомив про відеофіксацію розмови та пояснив причину зупинки. Під час спілкування із водієм останній вказав про відсутність у нього посвідчення водія. Після цього поліцейський повідомив, що на нього буде складено протокол за ч.5 ст. 126 КУпАП, оскільки він повторно протягом року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Також ОСОБА_1 роз`яснено права, а після оформлення протоколу під підпис ознайомлено із ним та вручено його копію.

Враховуючи вищезазначені докази та встановлені судом обставини, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, повністю знайшла своє підтвердження.

Вказаних висновків доходжу дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При накладенні адміністративного стягнення на правопорушника враховую відповідно до ст. 333 КУпАП характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, вважаю, що з метою виховання правопорушника ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових правопорушень в майбутньому, необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення, в межах ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавлення права керування транспортними засобами на мінімально визначений санкцією строк - 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки відповідно до долучених даних транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , йому не належить.

Щодо можливості застосування позбавлення права керування транспортними засобами, враховую правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові ККС Верховного Суду від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 (провадження № 51-944кмо23), згідно із якою суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Підстав для звільнення від сплати судового збору не встановлено.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 126, 245, 251, 280, 284, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а в разі її оскарження перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

СуддяС. В. Мілінчук