Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №645/5792/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/5792/25

Провадження № 2/645/295/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Феленко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання - Товстої Є.А.,

представника позивача - Тіторенка І.А.,

представника відповідача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про визнання права іпотекодержателя,

ВСТАНОВИВ:

До Немишлянського районного суду м. Харкова надійшла вищезазначена позовна заява в якій представник позивача просить:

- визнати за Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» права іпотекодержателя за договором іпотеки від 04.05.2007, який зареєстрований в реєстрі за № 1622 та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. стосовно нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень цокольного поверху №93-4, 93-5, 93-11, 93-11а, 93- 11б, 93-11в, 93-11г, 93-12, 93-13, 93-14, ІІІа, IV, 1/2 (одна друга) частка приміщення ІІІ в літ. "А-5" , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 373812963101, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_1 ; визначити порядок виконання рішення, та встановити, що це рішення є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек записів про обтяження майна іпотекою на користь АТ «УКРСИББАНК» щодо вищевказаного нерухомого майна; стягнути з відповідача на користь АТ «УКРСИББАНК» суму сплаченого судового збору у розмірі 9256,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 04.05.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (поточне найменування АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК») та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11151306000, відповідно до умов якого, позивач надав позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 175000.00 доларів США на поточні потреби. Позичальник зобов`язався повертати наданий кредит та сплачувати проценти у порядку, передбаченому кредитним договором, але у будь-якому випадку повернути кредит та проценти у повному обсязі не пізніше 04.05.2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору.

На умовах договору іпотеки від 04.05.2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Погрібною Т.П. за №1622, ОСОБА_2 передав, а АКІБ «УкрСиббанк» (поточне найменування АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК») прийняло в іпотеку нерухоме майно: нежитлові приміщення підвалу №93-1, 93-3, 93-6, 93-11, 93-11а, 93-12, 93-12а, 93-13, 93-14, 93-15, 1/2 (одна друга) частина приміщення підвалу № ІІІ, ІV в літ. "А-5" загальною площею 183,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, № 2606 від 19.08.2005, приватний нотаріус Кошель Т.В. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, загальна вартість вищевказаного нерухомого майна становить 771400,00 грн, 04.05.2007 зареєстровані заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 4909959, та іпотека, реєстраційний номер обтяження 4910008.

Відповідно до п. 1.2. договору іпотеки іпотекою забезпечуються в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором №11151306000.

Відповідно до п. 6.1. договір підлягає нотаріальному посвідченню і діє з моменту такого посвідчення до повного виконання зобов`язання за договором, що забезпечене іпотекою.

Відповідно до п.6.8 договору іпотеки ця іпотека зберігає силу у випадку коли змінюється власник предмету іпотеки.

В зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 кредитних зобов`язань позивач звертався з позовом до суду та рішенням Московського районного суду міста Харкова від 29.05.2009 було вирішено стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 163529.97 доларів США, що існувала станом на 15.01.2009.

На момент подання цього позову рішення суду про стягнення заборгованості залишається невиконаним, борг за кредитним договором не погашено.

На даний час на виконання рішення Московського районного суду міста Харкова від 29.05.2009 відкрито виконавче провадження №62343809. Однак в реєстрі відсутні відомості про іпотеку, предмет іпотеки зареєстрований за іншою особою, що унеможливлює звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, Ухвалою Господарського суду Харківської області у справі № 922/4956/13 порушено провадження у справі про банкрутство повного товариства «Батура О.В. і Компанія». Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.10.2015 у справі № 922/4956/13 були скасовані арешти та інші обтяження, зокрема застави рухомого та нерухомого майна, накладені на майно учасників повного товариства «Батура О.В. і Компанія», у тому числі на вищевказане майно, що належало ОСОБА_2 та є предметом іпотеки.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 була скасована ухвала Господарського суду Харківської області від 30.10.2015 у справі № 922/4956/13, а провадження у справі припинено.

09.09.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення загальна площа (кв.м): 196.3, Опис: нежитлові приміщення цокольного поверху №93-4, 93-5, 93-11, 93-11а, 93-11б, 93-11в, 93-11г, 93-12, 93-13, 93-14, ІІІа, IV, 1/2 (одна друга) частка приміщення ІІІ в літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі документів, поданих для реєстрації: технічний паспорт, серія та номер: 373812963101, виданий 18.05.2017, видавник: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ; договір купівлі- продажу, серія та номер: 3670, виданий 09.09.2016, видавник: ПН ХМНО Луценко В.С.; декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III категорії складності, серія та номер: ХК 142171533903, виданий 06.06.2017, видавник: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради. Відомості про державну реєстрацію обтяжень відсутні.

Серед вказаних приміщень наявні нежитлові приміщення цокольного поверху, зокрема 93-11, 93-11а, 93-12, 93-13, 93-14 , 1/2 (одна друга) частка приміщення ІІІ в літ."А-5", а також і інші приміщення за цією адресою, що на праві власності належали ОСОБА_2 , та були відчужені на користь ОСОБА_1 , згодом реконструйовані та зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 .

При цьому відчуження вказаних приміщень було здійснено без згоди іпотекодержателя АТ «УКРСИББАНК».

При цьому, станом на 01.08.2025 заборгованість за кредитним договором не погашена, рішення суду про стягнення боргу залишається не виконаним, іпотека не припинила свою дію, договір іпотеки є чинним. У зв`язку з викладеним представник позивача просить позов задовольнити.

Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 08.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Крім того задоволено клопотання представника позивача щодо витребування з Департаменту реєстрації Харківської міської ради належним чином завірених копій матеріалів інвентаризаційних справ щодо зазначених в позові нежитлових приміщень; витребування у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С. належним чином завірених копій документів, на підставі яких було зареєстроване право власності на спірні нежитлові приміщення за ОСОБА_1

25.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, ґрунтуються виключно на припущеннях позивача.

Зокрема, зазначає, що вимоги позивача є надмірними, оскільки представник позивача претендує на визнання за ним права іпотеки в тому числі й на ту частину належного відповідачу об`єкта нерухомості, яка ніколи не надавалася позивачу в іпотеку, а саме: нежитлові приміщення №№ 93-11б, 93-11в, 93-11г в будівлі літ. А-5 по АДРЕСА_1 . Вказані приміщення не зазначені в іпотечному договорі від 04.05.2007 за № 1622, на який посилається відповідач.

Також вказує, що предмет іпотеки, зазначений в іпотечному договорі від 04.05.2007 за №1622 припинив своє існування, оскільки після його придбання відповідачем у 2016 році він був перебудований, що відповідно до приписів абз. 6 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» (в редакції на час придбання та перебудови) є підставою для припинення іпотеки.

Таким чином, позивач, будучи суб`єктом господарювання, і достеменно знаючи про скасування ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2015 у справі № 922/4956/13 в тому числі й тих обтяжень спірного нерухомого майна, які спричинювалися належним на той час позивачу правом іпотеки, не вчинював протягом більш як дев`яти років належних та ефективних дій щодо поновлення відповідних записів, сприяючи створенню у всіх третіх осіб правомірних очікувань того, що відповідне майно є вільним від обтяжень. Враховуючи, що загальна позовна давність становить три роки (ст. 257 ЦК України), за зверненими до відповідача ОСОБА_1 вимогами позивача щодо визнання права іпотеки позовна давність спливла якнайпізніше 09 вересня 2019 року.

30.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де він звертає увагу, що всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору (ч.ч.5,6 ст. 12 ЗУ «Про іпотеку»).

Також зазначає, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі, і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку").

Представник позивача зауважує, що для реалізації права іпотекодержателя АТ «УКРСИББАНК» на спірне нерухоме майно після виключення записів про іпотеку у справі №922/4956/13, позивач 01.02.2017 звертався до приватного нотаріуса ХМНО Погрібної Т.П. із заявою про поновлення записів про іпотеку, в якій було зазначено у тому числі про предмет іпотеки, якій належав ОСОБА_2 . За результатом цього звернення записи не було поновлено.

Разом з тим, з 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно з яким в Україні запроваджений з 12.03.2020 загальнодержавний карантин, який тривав до 30.06.2023, а з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан і відповідно станом на 28.08.2025 (дата подання позовної заяви) діяв на усій території України (постанова Верховного Суду від 28.03.2024 року по справі № 903/877/20 (903/932/23)), у зв`язку з чим АТ «УКРСИББАНК» вважає, що строк позовної давності давності для звернення до суду з вказаним позовом пропущено не було.

На виконання ухвали суду від 08.09.2025 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області 06.10.2025 через систему «Електронний суд» надала договір купівлі-продажу від 09.09.2016, укладений між ТОВ «Івера» та відповідачем ОСОБА_1

06.10.2025 від представника відповідача - адвоката ОСОБА_5 через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив, зі змісту яких вбачається таке.

Так, адвокат Мица Ю.В. заперечує щодо переходу предмета іпотеки до відповідача ОСОБА_1 , оскільки вважає, що відносно спірного нерухомого майна іпотека взагалі не встановлювалася. Предмет іпотеки, зазначений в іпотечному договорі від 04.05.2007 за №1622 припинив своє існування внаслідок перебудови, що відповідно до приписів абз. 6 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, станом на дату набуття відповідачем права власності на спірне нерухоме майно і на дату його перебудови відповідачем) є підставою для припинення іпотеки.

Також представник відповідача звертає увагу на тривалу бездіяльність позивача з приводу поновлення записів про іпотеку на спірне нерухоме майно. Позивач достеменно знав про факт скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку, оскільки оскаржував в апеляційному порядку відповідну ухвалу господарського суду Харківської області від 30.10.2015 у справі № 922/4956/13, на підставі якої вказані записи були скасовані.

Господарський суд апеляційної інстанції відмовив позивачу в частині поновлення запису про право іпотеки позивача в реєстрі, вказавши на належність цього питання до компетенції державного реєстратора, вказана ухвала була отримана позивачем 18.04.2016.

01.02.2017 позивач звертався до приватного нотаріуса ХМНО Т.П. Погрібної із заявою про поновлення записів про іпотеку, результатів розгляду заяви матеріали справи не містять.

Позовна давність в даній спірній правовій ситуації має обчислюватися з дати, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 261 ЦК України), а не з дати звернення позивача до державного реєстратора прав.

Однак позивач не вчиняв належних та ефективних дій щодо поновлення відповідних записів про іпотеку, сприяючи створенню у всіх третіх осіб правомірних очікувань того, що відповідне майно є вільним від обтяжень.

Та обставина, що 01.02.2017 позивач звертався до приватного нотаріуса ХМНО Т.П.Погрібної із заявою про поновлення записів про іпотеку, не спростовує пропуску строку позовної давності, оскільки реєстраційні дії вчиняються в день реєстрації заяви, однак не пізніше 5 днів з такої дати (чч. 1, 2 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), у ці строки державний реєстратор або здійснює реєстрацію, або відмовляє у ній. При цьому, навіть без руху заява про вчинення реєстраційних дій може перебувати не більше 30 днів (ч. 3 ст.23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Таким чином, навіть якщо рахувати строк позовної давності з урахуванням листа від 01.02.2017 за №13-3-5/48, то максимально 22.03.2017 (з врахуванням залишення заяви без руху) позивач був обізнаний, що іншого шляху, окрім звернення до суду, для поновлення записів про іпотеку в реєстрі речових прав на нерухомість у нього немає, однак своїм правом не скористався.

Ухвалою суду від 04.11.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

15.12.2025 з Департаменту реєстрації Харківської міської ради надійшла копія реєстраційної справи, та 08.01.2026 з КП «Харківське бюро технічної інвентаризації» надійшла копія інвентаризаційної справи відносно об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з надходженням витребуваних документів представником позивача подані додаткові письмові пояснення наступного змісту.

За умовами договору іпотеки від 04.05.2007, укладеного між ОСОБА_2 (іпотекодавець) та АКІБ «УкрСиббанк» (поточне найменування АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК» (іпотекодержатель) в іпотеку банка було передано наступне майно: нежитлові приміщення підвалу №93-1, 93-3-:-93-6, 93-11, 93-11а, 93-12, 93-12а, 93-13, 93-14, 93-15, 1/2 (одна друга) частина приміщення підвалу № ІІІ, ІV в літ. "А-5" загальною площею 183,3 м.кв., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію зазначеного нерухомого майна були зареєстровані 27.01.2016 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 373812963101.

За договором купівлі-продажу нерухомого майна від 09.09.2016 ОСОБА_1 було придбано у ТОВ «Івера» нежитлові приміщення підвалу №93-1, 93-3-:-93-6, 93-11, 93-11а, 93-12, 93-12а, 93-13, 93-14, 93-15, 1/2 частка приміщення підвалу № ІІІ, ІV в літ. "А-5" загальною площею 183,3 м.кв., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Нерухоме майно, придбане ОСОБА_1 , за описом повністю співпадає з предметом іпотеки.

Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна, придбаного ОСОБА_1 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначений «373812963101» (п.2 договору купівлі продажу від 09.09.2016р.). Після проведення реєстрації права власності на нежитлові приміщення за ОСОБА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не змінився, що відповідає ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно декларації про готовність до експлуатації об`єкта, серія та номер: ХК 142171533903, виданий 06.06.2017, ОСОБА_1 було проведено реконструкцію нежитлових приміщень підвалу за адресою АДРЕСА_1 , під комплексний приймальний пункт по ремонту та виготовленню одягу.

За результатом реконструкції нежитлових приміщень була збільшена загальна площа нежитлових приміщень до 196,3 кв.м. та змінена нумерація нежитлових приміщень (за рахунок знесення або додавання ненесучих стін та перегородок). Після проведення реконструкції нежитлових приміщень, представником ОСОБА_1 було подано заяву на внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з наступним змістом: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 373812963101; зміна опису об`єкта нерухомого майна: попередній - нежитлові приміщення підвалу №93-1, 93-3-:-93-6, 93-11, 93-11а, 93-12, 93-12а, 93-13, 93-14, 93-15, 1/2 (одна друга) частина приміщення підвалу № ІІІ, ІV в літ. "А-5", новий - нежитлові приміщення цокольного поверху №93-4, 93-5, 93-11, 93-11а, 93-11б, 93-11в, 93-11г, 93-12, 93-13, 93-14, ІІІа, IV, 1/2 (одна друга) частка приміщення ІІІ в літ. "А-5", зміна загальної площі об`єкта нерухомого майна:попередня 183,3 кв.м., нова 196,30 кв.м.

За результатом розгляду вказаної заяви 06.07.2017 державним реєстратором ПН Ємцем І.О. було внесено зміни до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 373812963101 із зазначеними у заяві змінами.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт придбання ОСОБА_1 нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, його подальшу реконструкцію та реєстрацію змін в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 373812963101.

Стосовно нежитлових приміщень з №№93-11б, 93-11в, 93-11г (про які зазначає відповідач) - вони утворилися в результаті реконструкції приміщення з №93-11а, що вбачається при порівнянні технічних паспортів об`єкта до та після реконструкції.

Згідно з п. 1.4 договору іпотеки від 04.05.2007 іпотека розповсюджується на всі приналежності предмета іпотеки та на всі невід`ємні від майна поліпшення, складові частини та внутрішні системи, що існують на момент укладання цього договору та виникнуть в майбутньому. Всі зроблені іпотекодавцем в період дії цього договору всілякого роду поліпшення, реконструкційні роботи, зміни, доробки тощо автоматично стають предметом даного договору іпотеки - предметом іпотеки, - і не потребують внесення змін до цього договору іпотеки.

Придбання ОСОБА_1 предмета іпотеки з подальшою перебудовою (реконструкцією) нежитлових приміщень, в результаті яких утворилися нові приміщення не припиняє права іпотеки на приміщення, які було перебудовано, та розповсюджує право іпотеки на нові приміщення, які утворилися в результаті такої перебудови (реконструкції).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, суду причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив. Крім того просив суд звернути увагу, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем нерухомого майна. У разі відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяжень, особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не могла знати про існування таких прав та обтяжень, набуває право на таке майно, та за таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають (Постанова ВП ВС від 15.06.2021 у справі №922/2416/17).

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання на з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, суду причини неявки невідомі.

У відповідності до ч.1, 3, 4 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність третьої особи за наявними матеріалами справи.

За наслідком судового засідання 03.04.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та визначив дату та час його проголошення 13.04.2026 о 15:00 год.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику)учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, дата ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, зазначає таке.

Судом встановлено, що 04.05.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (на даний час АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК») та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту №11151306000, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 175000.00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 883750,00 грн за курсом НБУ на день укладення договору, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використовувати та повернути Банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених в даному договорі.

Відповідно до п.1.2.2 вищевказаного договору, позичальник зобов`язався повертати наданий кредит та сплачувати проценти у порядку, передбаченому кредитним договором, але у будь-якому випадку повернути кредит та проценти у повному обсязі не пізніше 04.05.2018, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору.

З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вищевказаним кредитним договором №11151306000 між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» (на даний час АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК») було укладено договір іпотеки від 04.05.2007, посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Погрібною Т.П. за №1622. Зі змісту вказаного договору вбачається, що ОСОБА_2 передав, а АКІБ «УкрСиббанк» (на даний час АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК») прийняло в іпотеку нерухоме майно: нежитлові приміщення підвалу №93-1, 93-3, 93-6, 93-11, 93-11а, 93-12, 93-12а, 93-13, 93-14, 93-15, 1/2 частина приміщення № ІІІ, ІV загальною площею 183,3 кв. м. в літ. "А-5", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, № 2606, 19.08.2005, приватний нотаріус Кошель Т.В. (т.1, а.с.26-27).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 04.05.2007 року зареєстровані заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 4909959, та іпотека, реєстраційний номер обтяження: 4910008 (т.1, а.с.28-31).

ОСОБА_2 не виконував належним чином умов кредитного договору №11151306000, у зв`язку з чим рішенням Московського районного суду міста Харкова від 29.05.2009 року було вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» (на даний час АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК») заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 163529,97 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15.01.2009 складала 1259180,77 грн (а.с.32).

Разом з тим, ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.10.2015 у справі № 922/4956/13 були скасовані ряд арештів та інших обтяжень. Зокрема були скасовані обтяження, накладені на майно учасників повного товариства «Батура О.В. і Компанія», у тому числі на майно, що належало ОСОБА_2 та є предметом іпотеки. На підставі вказаної ухвали з реєстрів були вилучені відповідні відомості щодо іпотеки та заборони щодо іпотечного майна.

Однак, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 вищевказана ухвала Господарського суду Харківської області від 30.10.2015 була скасована (а.с. 33-50).

Як вбачається з договору купівлі-продажу, укладеного 09.09.2016 між ТОВ «Івера» в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луценко В.С., реєстровий номер 3670, відповідач ОСОБА_1 придбав нежитлові приміщення загальною площею (кв.м): 183,3 кв.м., а саме нежитлові приміщення підвалу №93-1, 93-3-:-93-6, 93-11, 93-11а, 93-12, 93-12а, 93-13, 93-14, 93-15, ІV, 1/2 частка приміщення підвалу № ІІІ, ІV в літ. "А-5", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.135).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 09.09.2016 була проведена державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 на підставі вищевказаного договору, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 373812963101 (т.2 а.с.23).

Разом з тим, 05.07.2017 були внесені зміни (зміна опису об`єкта нерухомого майна) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 373812963101, попередній опис - нежитлові приміщення підвалу № 93-1, 93-3-:-93-6, 93-11, 93-11а, 93-12, 93-12а, 93-13, 93-14, 93-15, IV, 1/2 частка приміщення підвалу № III в літ. "А-5", новий - нежитлові приміщення цокольного поверху № 93-4, 93-5, 93-11, 93-11а, 93-116, 93-1 їв, 93-11г, 93-12, 93-13, 93-14, III, IV в літ. мА-5", зміна загальної площі об`єкта нерухомого майна: попередня -183,3 кв.м., нова -196,30 кв.м., що підтверджується рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О. від 05.07.2017 № 35998129 (т.2 а.с.27).

Вказані зміни були внесені реєстратором на підставі технічного паспорту на нежитлові приміщення цокольного поверху в літ. «А-5», розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , та декларації про готовність до експлуатації об`єкта в результаті реконструкції нежитлових приміщень підвалу під комплексний приймальний пункт по ремонту та виготовленню одягу, розташованих за вищевказаною адресою. Замовником технічного паспорту та декларації про готовність об`єкта до експлуатації є ОСОБА_1 (т.2, а.с.4-18).

З вищевикладеного вбачається, що нерухоме майно (нежитлові приміщення), що було предметом договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» (на даний час АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК») 04.05.2007, та посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Погрібною Т.П. за №1622, перейшло у власність відповідача ОСОБА_1 09.09.2016, після чого було реконструйоване та 05.07.2017 зареєстроване на праві власності за відповідачем.

Таким чином, ідентичність вказаного об`єкту нерухомого майна суд вважає доведеною.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять відомостей, яким чином предмет договору іпотеки вибув з права власності третьої особи ОСОБА_2 .

Представник позивача зауважує, що предмет іпотеки був реалізований ОСОБА_2 без згоди іпотекодавця, при цьому матеріали справи не містять доказів у спростування чи підтвердження вказаної обставини.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Положеннями ст.89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

П. 4 ст. 82 ЦПК встановлює, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Ч.5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише в разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (ч.ч. 6, 7 ст.3 ЗУ «Про іпотеку»).

Отже, за наведених умов забезпечення виконання зобов`язання іпотекою гарантує право кредитора одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, зокрема, в позасудовому порядку переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Статтею 23 ЗУ «Про іпотеку» визначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки.

Разом з тим, відповідно до п.1.3 договору іпотеки від 04.05.2007, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Погрібною Т.П. за №1622, що був укладений між ОСОБА_2 та АКІБ «Укрсиббанк» (поточне найменування АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК»), забороняється розпорядження предметом іпотеки без попередньої письмової згоди іпотекодержателя.

Згідно з п.1.4 договору іпотеки, іпотека розповсюджується на всі приналежності предмету іпотеки та на всі невід`ємні від майна поліпшення, складові частини та внутрішні системи, що існують на момент укладання цього договору та виникнуть в майбутньому. Всі зроблені іпотекодавцем в період дії цього Договору всілякого роду поліпшення, реконструкційні роботи, зміни, доробки тощо автоматично стають предметом даного договору іпотеки - предметом іпотеки, - і не потребують внесення змін до цього договору іпотеки.

Предмет іпотеки залишається у володінні та користуванні Іпотекодавця (п.1.5. договору іпотеки).

Згідно з п.2.1.1 договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

Договір іпотеки підлягає нотаріальному посвідченню і діє з моменту такого посвідчення до повного виконання зобов`язання за договором, що забезпечене іпотекою (п. 6.1 договору іпотеки).

Відповідно до п.6.8 договору іпотеки ця іпотека зберігає силу у випадку коли змінюється власник предмету іпотеки.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Якщо в державному реєстрі відсутні відомості про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяження, особа, яка добросовісно спиралася на ці відомості (не знаючи і не маючи підстав знати про існування таких прав чи обтяжень), набуває право на таке майно без обтяжень і прав інших осіб. При цьому, якщо іпотекодержатель протягом тривалого часу не вчиняв дій щодо поновлення реєстрації права іпотеки після її скасування, а набувач майна придбав його за власні кошти та не був пов`язаний з боржником, такий набувач вважається добросовісним, а право іпотеки припиняється.

Скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення.

При цьому виключення відомостей про право іпотеки з відповідного державного реєстру на підставі судового рішення є не правовим наслідком такого рішення, а фактичною дією, вчиненою на підставі цього рішення.

Разом з тим, виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру, зокрема, на підставі судового рішення не впливає на чинність іпотеки. Скасування того судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі.

Запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя.

Аналогічний висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного суду від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.03.2025 у справі №334/2049/23, тощо.

За відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 за провадженням № 12-127гс19).

Отже, при вирішення вказаного спору необхідно враховувати наявність або відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження. А відтак позивач не позбавлений права доводити недобросовісність кінцевого набувача предмета іпотеки.

Як вже було зазначено вище, право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 09.09.2016 між ним та ТОВ «Івера» посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луценко В.С., реєстровий номер 3670, після чого нежитлові приміщення були реконструйовані ОСОБА_1 , та 05.07.2017 зареєстровані на праві власності за відповідачем.

Отже, з 09.09.2016 власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , є відповідач ОСОБА_1 , а відтак саме відповідач є кінцевим набувачем спірного майна.

З вищевказаного договору купівлі-продажу вбачається, що відповідач ОСОБА_1 придбав вказані нежитлові приміщення за особисті кошти, про що зазначено в п.4 договору купівлі-продажу.

Згідно з п.5 даного договору, продавець стверджує, що на момент укладання цього Договору нерухоме майно, що відчужується, зокрема, не перебуває під арештом, забороною, щодо нього не ведуться судові спори, воно не передане в іпотеку, у податковій заставі не перебуває, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не внесено тощо.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей, що продавець ТОВ «Івера» є боржником АТ «Укрсиббанк» чи майновим поручителем за договором.

Наведені обставини укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , свідчать про те, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем вказаного нерухомого майна. Натомість обставин, що можуть свідчити про недобросовісність ОСОБА_1 як набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження, судом не встановлено.

Також слід зазначити, що АТ «Укрсиббанк» як кредитор з майновими вимогами до боржника ОСОБА_2 був обізнаний про всі судові рішення, та знав про те, що запис про іпотеку було виключено з Державного реєстру іпотек на підставі ухвали суду від 30.10.2015. Однак після скасування судового рішення постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі 922/4956/13 протягом 9 (дев`яти) років не поновив реєстрацію права іпотеки у Державному реєстрі іпотек та запис про заборону відчуження іпотечного майна.

Факт звернення позивача з заявою до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Погрібної Т.П. 01.02.2017 з вимогою про поновлення записів про іпотеку суд не приймає до уваги, зважаючи на відсутність вказаної заяви у повному обсязі в матеріалах справи, що унеможливлює надання їй оцінки судом.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, діючи в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання за Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» права іпотекодержателя за договором іпотеки від 04.05.2007, який зареєстрований в реєстрі за № 1622, та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. стосовно нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень цокольного поверху №93-4, 93-5, 93-11, 93-11а, 93- 11б, 93-11в, 93-11г, 93-12, 93-13, 93-14, ІІІа, IV, 1/2 (одна друга) частка приміщення ІІІ в літ. "А-5" , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 373812963101, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_1 .

Зважаючи на відмову у задоволенні позовної вимоги щодо визнання прав іпотекодержателя за АТ «Укрсиббанк», суд не вбачає підстав для задоволення вимоги щодо визначення порядку виконання рішення, оскільки вказана вимога є похідною.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 4, 5, 11-13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ

Відмовити у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про визнання права іпотекодержателя .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відомості про учасників справи:

позивач - акціонерне товариство «УКРСИББАНК», ел. пошта office@ukrsibbank.com, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12 ЄДРПОУ 09807750;

представник позивача - Останкова Валентина Олександрівна, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса 03115, м. Київ, вул. Ореста Васкула, буд .21 каб.313 РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

третя особа - ОСОБА_2 адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий: Ю.В.Феленко