Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №642/1685/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

14 квітня 2026 року

Справа № 642/1685/26

Провадження № 2/642/1124/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 квітня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м.Харкова у складі головуючого судді Гримайло А. М., за участю секретаря Антонян А. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 15.04.2016 між нею та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований у Ленінському відділі ДРАЦС Харківського МУЮ, актовий запис № 116. Від шлюбу подружжя має неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні.

Спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини припинені з 2023 року, наміру відновлювати сім`ю сторони не мають, томупросить позов задовольнити, а укладений шлюб розірвати.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 09.03.2026 провадження по справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про розгляд справи, надала суду заяву, у якій просить розглянути справу без її участі, позов підтримує в повному обсязі та просить розірвати шлюб, не заперечує проти ухвалення рішення в ході заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, судові повістки направлялися відповідачу за місцем його реєстрації, 27.03.202, 30.03.2026 були повернуті за відсутності адресата за вказаною адресою.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Окрім цього, на офіційному веб-сайті судової влади України неодноразово було розміщено оголошення про розгляд даної справи, з огляду на те, що відповідач відповідно до п. 11 ст. 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином, але у визначений судом строк заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву суду не надав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

За таких обставин на підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явились.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню на підставі наступного.

15.04.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, який зареєстрований у Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 116, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу НОМЕР_1 від 15.04.2016.

Від шлюбу подружжя має неповнолітню дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 08.07.2016 Ленінським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Шлюбні стосунки між подружжям припинені, оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

Сторони не створили міцної сім`ї, внаслідок відсутності взаєморозуміння припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя і тоді суд відповідно ст. 112 СК України з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. При встановлені таких обставин, при яких подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, однак на даний час не проживають разом та не підтримують сімейних відносин. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, про що однозначно і категорично стверджує у тексті позовної заяви.

Таким чином, причини розірвання шлюбу об`єктивні, подальше спільне життя подружжя неможливе і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки сторона наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Беручи до уваги взаємостосунки, що склалися між подружжям, небажання позивача надалі підтримувати сімейні взаємовідносини, а також те, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки суму сплаченого судового збору у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 141, 142, 209, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 112 Сімейного Кодексу України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15 квітня 2016 року у Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 116, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКППНОМЕР_4 , суму сплаченого судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем на рішення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складено 14.04.2026.

Суддя - А. М. Гримайло