Вирок від 13 квітня 2026 р. у справі №953/4466/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4466/26

Провадження № 1-кп/953/718/26

В И Р О К

Іменем України

14 квітня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників кримінального провадження, в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226130000094 від 28.03.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народилася у Троїцькому районі, Челябінської області, громадянка України, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер, із повною середньою освітою, розлучена, раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2026 року ОСОБА_3 близько 20 години 00 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, вступила у словесний конфлікт із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , перебуваючи у положенні стоячи, коли ОСОБА_4 перебувала у положенні лежачи на ліжку, підійшла до потерпілої з правої сторони на відстань витягнутої руки та нанесла останній один удар кулаком правої руки по обличчю потерпілої.

В результаті протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілій ОСОБА_4 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 09-440/2026 від 31 березня 2026 року спричинено наступні тілесні ушкодження: забійна рана обличчя, що відповідно до п. п. 2.3.2. «б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності у спрощеному проваджені. ОСОБА_3 , захисником якої є адвокат ОСОБА_5 , беззаперечно визнала свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку. Обвинувачена ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_4 ознайомлені з обмеженням права на апеляційне оскарження. Зважаючи на викладене, суд, за клопотанням прокурора ОСОБА_6 в порядку ч.1 ст.302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

За встановлених органом досудового розслідування обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку доведена повністю та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто спричинення умисних легких тілесних ушкоджень.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що вона раніше не судима, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, є особою, яка досягла пенсійного віку.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченого відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке є умисним, ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, дані про особу обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, наявність обставин, що пом`якшує покарання та обтяжують покарання.

Суд зауважує, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка досягла пенсійного віку, що виключає застосування покарання у виді громадських робіт (ч. 3 ст. 56 КК України) та виправних робіт (ч. 2 ст. 57 КК України)

Відтак, обвинуваченому слід призначити покарання, в межах санкції ст. 125 ч. 1 КК України, у виді штрафу.

Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. 368, ст. 374, ст. 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та ст.382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя: ОСОБА_1