Вирок від 13 квітня 2026 р. у справі №639/2814/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа № 639/2814/26

Провадження № 1-кп/639/279/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2026 за №12026221210000261, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який не одружений, має середню освіту, не має на утриманні дітей або осіб похилого віку, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 125 КК України,

УСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Так, ОСОБА_4 16.03.2026 приблизно о 18 годині 40 хвилин перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Ключова, буд. 5-А, став ініціатором конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з раніше незнайомою йому жінкою – потерпілою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є особою похилого віку.

Саме в той час ОСОБА_4 вирішив спричинити ОСОБА_5 тілесні ушкодження будь - якого ступеню тяжкості.

Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_4 , перебуваючи на подвір`ї домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , спочатку підійшов до нічого не підозрюючої ОСОБА_5 , а потім, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, проявляючи надмірну агресію, використовуючи свою фізичну перевагу над жінкою похилого віку, умисно, із застосуванням фізичної сили, передбачаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, в ході словесного конфлікту, перебуваючи в положенні стоячи, один навпроти одного, взяв до рук пластмасову трубу, приблизною довжиною 120 см., яка знаходилась у дворі вказаного домоволодіння та почав нею наносити удари, а саме: один удар в область лівого плеча, один удар в область лівого передпліччя, при цьому він розгорнув потерпілу до себе лівим боком та наніс один удар ззаду в праву надлопаткову ділянку та один удар в ділянку попереку праворуч, внаслідок чого ОСОБА_5 впала на грунт на правий бік та зазнала фізичного болю.

Надалі, потерпіла ОСОБА_5 , перебуваючи на подвір`ї вказаного домоволодіння, піднялася на ноги та підійшла до хвіртки, а ОСОБА_4 , продовжуючи свій протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень будь-якого ступеню тяжкості, підійшов до неї та наніс три удари кулаком правої руки в скроневу ділянку ліворуч, два удари в лобну ділянку ліворуч та один удар по лівій щоці, після чого, ОСОБА_4 правою ногою намагався вдарити її в область живота, в цей момент потерпіла ОСОБА_5 зігнулася вперед, внаслідок чого удар прийшовся в ділянку мечоподібного відростку грудини та по правій молочній залозі, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_5 впала на землю.

Після цього ОСОБА_4 , вважаючи виконаними до кінця усі дії, щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 , припинив свої протиправні дії.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_5 , наступні тілесні ушкодження: садна на голові та обличчі, синці на тулубі, правій руці, правій нозі.

За ступенем тяжкості садна на голові та обличчі, синці на тулубі, правій руці, правій нозі викликали незначні скороминущі наслідки, тривалість яких не перевищує 6-ти днів і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

Дані підсумки підтверджено висновком фахівця з питань судово – медичної експертизи №09-408/2026 від 25.03.2026.

Окрім цього, ОСОБА_4 16.03.2026 приблизно о 18 годині 47 хвилин, перебуваючи на подвір`ї домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , маючи намір на вчинення таємного викрадення будь-якого майна, належного ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу зайшов до вказаного будинку.

Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, ОСОБА_4 , оцінивши ситуацію, що склалася, відразу ж безперешкодно увійшов до гостьової кімнати.

Надалі ОСОБА_4 у гостьовій кімнаті помітив телевізор TESLA Led TV, Mains Voltage AC 100-240V ~ 50\60Hz 60W (MAX), model 32S635SHS, made in China, чорного кольору, який знаходився в дальньому лівому куті на тумбі, після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення вищевказаного телевізору ,який належить ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 діючи з корисливих мотивів, умисно, з метою незаконного збагачення за рахунок викрадення чужого майна, та, оцінивши ситуацію, що склалася, використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто не спостерігає та не може перешкодити вчиненню задуманого злочину, підійшов до тумби, від`єднав від електроживлення вищевказаний телевізор та звернувши на свою користь викрадене майно, покинув місце мешкання ОСОБА_5 та сівши до авто «Toyota Corolla», д.н. НОМЕР_1 направився у невідомому напрямку, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на таємне заволодіння чужим майном, власником якого є ОСОБА_5 .

В результаті протиправного діяння ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 4412 гривень 52 копійок, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-26/5535-ТВ від 23.03.2026.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначала про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185 КК України, зібраними матеріалами справи, необхідність призначення останньому покарання за ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185 КК України у межах санкцій відповідних частин статей КК України, визначити остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України та застосувати положення ст. 75 КК України.

Потерпіла ОСОБА_5 надіслала до суду заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, цивільний позов заявляти не буде, покарання обвинуваченому просить визначити на розсуд суду.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 4 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі, повністю підтверджує фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, надав пояснення щодо місця, часу, способу їх вчинення так, як вони встановлені судом. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо його не карати.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред`явленого обвинувачення є доведеною.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, та за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, вчинена повторно.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, має середню освіту, постійне місце проживання, будь-яких осіб на утриманні не має.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 та ч. 4 ст. 185 КК України, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 та ч. 4 ст. 185 КК України, - відсутні.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, конкретні обставини справи, ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень та їх наслідки, особу ОСОБА_4 , який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, має середню освіту, постійне місце проживання, будь-яких осіб на утриманні не має, обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, відсутність претензій та цивільного позову з боку потерпілої, позицію прокурора щодо виду та розміру покарання та можливості застосування положень ст. 75 КК України, суд приходить до переконання щодо необхідності призначення ОСОБА_4 покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 125 та ч. 4 ст. 185 КК України. Остаточне покарання ОСОБА_4 слід визначити у відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим. Також суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, у зв`язку із чим він може бути звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для подальшого виправлення ОСОБА_4 та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Цивільний позов не заявлено.

Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді під час досудового розслідування, підлягає скасуванню.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин;

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- не виїжджати за межі України без дозволу органу пробації;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем свого проживання;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем свого проживання про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-26/7794-ТВ від 23.03.2026 в розмірі 3119 грн. 90 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новобаварського районного суду міста Харкова від 20.03.2026 у справі № 639/2286/26, провадження № 1-кс/639/441/26 на майно, яке було вилучене 17.03.2026 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Артема Костирі, буд. 1, а саме: телевізор TESLA Led TV, Mains Voltage AC 100-240V-50-60 Hz 60W (MAX), model 32S635SHS, made in China, чорного кольору, – скасувати після набрання цим вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новобаварського районного суду міста Харкова від 20.03.2026 у справі № 639/2286/26, провадження № 1-кс/639/447/26 на майно, яке було вилучене 16.03.2026 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Ключова, буд. 5-А, а саме: пластикова труба, – скасувати після набрання цим вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню:

- телевізор TESLA Led TV, Mains Voltage AC 100-240V-50-60 Hz 60W (MAX), model 32S635SHS, made in China, чорного кольору- вважати повернутим власнику ОСОБА_5 ;

- пластикову трубу - конфіскувати, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

- змив з дрота антени від телевізора, змив з пластикової труби - знищити;

- DVD-R диск - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням положень ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1