Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №619/1053/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

Суд: Дергачівський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Несплата аліментів

Дата: 12 квітня 2026 р.

Справа: №619/1053/26

Суддя: Риков М. І.

справа № 619/1053/26

провадження № 3/619/445/26

ПОСТАНОВА

іменем України

13 квітня 2026 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Риков М.І.

за участю: секретаря судового засідання Тюпалової А.О.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лобна Любешівського району Волинської області, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 697370 від 10.02.2026, ОСОБА_1 не сплатив аліменти на утримання своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, сумарний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання. Станом на 01.01.2026 заборгованість за виконавчим документом становить 141 375,87 грн.

Раніше, 17 березня 2025 року ОСОБА_1 вже був притягнутий Дергачівським районним судом Харківської області доадміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП (справа № 619/1303/25, провадження № 3/619/592/25).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що полягає в несплаті аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, вчинене повторно протягом року.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому зазначив, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 04.04.2014 з нього стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З 2014 по 2018 рр. він не мав можливостей сплачувати аліменти, тому і виникла заборгованість. 17 березня 2025 року його булопритягнуто Дергачівським районним судом Харківської області доадміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП. З цього часу він не допускає зростання боргу по аліментам. Кожний місяць сплачує аліменти в сумі мінімум 3 500 грн 00 коп., а коли є можливість і більше. Відповідно довідки Дергачівського ВДВС від 04.02.2026, станом на 01 лютого 2026 року залишок боргу складав 141 220,37 грн.

ОСОБА_1 надана суду довідка державного виконавця Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якій зазначено, що залишок боргу на 01.03.2026 складає 127 010,37 грн, що свідчить про сплату аліментів і погашення заборгованості. Також долучені копії квитанцій від 21.02.2026 та 24.03.2026 про сплату ОСОБА_1 по 5 000 грн в рахунок аліментів. Просив прийняти рішення, з урахуванням його пояснень і доданих документів. Стверджував, що він не має наміру від ухилення від сплати аліментів, на даний час не має офіційної роботи, але намагається її найти.

Суд, дослідивши докази по справі, встановивши обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що передбачені ст. 251 КУпАП, приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 183-1 КУпАП, зважаючи на наступне.

Завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно положень ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

При цьому, суддя звертає увагу, що обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

У відповідності зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

За положеннями ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Диспозиція ч. 1 ст. 183-3 КУпАП визначає адміністративним правопорушенням несплату аліментів на утримання, зокрема, дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, вчинене повторно протягом року.

Об`єктом правопорушення, передбаченого статтею 183-1 КУпАП, виступають суспільні відносини у сфері забезпечення і дотримання прав дитини та інших передбачених законом суб`єктів на матеріальне утримання з боку осіб, які в силу нормативних приписів зобов`язані таке утримання надавати.

З об`єктивної сторони адміністративний проступок характеризується бездіяльністю, яка полягає у невиконанні особою свого обов`язку по сплаті аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї. При цьому для утворення складу правопорушення є обов`язковим настання суспільно шкідливих наслідків у виді виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

З доданих до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів вбачається, що 10.02.2026 поліцейським ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області Омельченком І.І. було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо несплати належним чином аліментів на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 04.04.2014, що призвело до виникнення заборгованості, сумарний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання. Станом на 01.02.2026 заборгованість за виконавчим документом нібито становить 141 375,87 грн.

ОСОБА_1 надана суду довідка державного виконавця Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якій зазначено, що залишок боргу станом на 01.03.2026 складає 127 010,37 грн. Також долучені копії квитанцій від 21.02.2026 та 24.03.2026 про сплату ОСОБА_1 по 5 000 грн у рахунок аліментів. На утримання доньки.

Вказані докази суддею приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи.

Судом встановлено, що з боку ОСОБА_1 були відсутні будь-які діяння, спрямовані на невиконання рішення суду, або не сплату аліментів, які призвели до виникнення заборгованості із сплати аліментів.

Так, 17 березня 2025 року ОСОБА_1 було притягнуто Дергачівським районним судом Харківської області доадміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП (справа № 619/1303/25, провадження № 3/619/592/25).

З березня 2025 року і по теперішній час дана особа сплатила 47 860 грн аліментів на утримання своєї доньки, в тому числі і в рахунок погашення заборгованості, що підтверджено відповідними письмовими доказами. Суд не вбачає в діях ОСОБА_1 бездіяльності, або умисного ухилення від сплати аліментів, що свідчить про невиконання особою свого обов`язку по сплаті аліментів на утримання дитини після притягнення його до адміністративної відповідальності 17.03.2025.

За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та збирати інші докази, ніж ті, що надані сторонами.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінивши дані, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та доданих матеріалах у сукупності із письмовими поясненнями осіб, доходжу висновку, що суду не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б свідчили що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 183-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене вважаю за необхідне, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 183-1 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 183-1, ст.ст. 213, 221, 245, п. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 256, 283, 284 КУпАП, суддя,-

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 183-1 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Суддя М. І. Риков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua