Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №395/2/26 — Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/2/26 Провадження № 2/395/194/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого – судді Забуранного Р.А.

при секретарі Таран С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» вмотивована тим, що 18.12.2023 року між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 101973346.

03.01.2025 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ. ЕН. ГРУП» було укладено Договір факторингу № 03012025, відповідно до умов якого право вимоги зокрема за Договором № 101973346 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

Згідно п. 1.2. Договору Відповідач отримав кредит у розмірі 4900 гривень. У п. 1.3. Договору зазначається, що Кредит надається загальним строком на 105 днів з 18.12.2023р. (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 02.01.2024р. (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 01.04.2024 р. (дата остаточного погашення заборгованості).

У п. 1.4. Договору зазначено, що Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 02.01.2024р. (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 01.04.2024 р. (останнього дня строку кредитування).

Таким чином, Кредитний договір №101973346 був підписаний 18.12.2023 р. шляхом введення одноразового ідентифікатора 994691 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://tengo.ua/.

Кредитні кошти були відправлені Відповідачу 18.12.2023 р. на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою вихідний номер Вих. № №78821470 від 18.12.2023 р.

Факт перерахування коштів за договором № 101973346 від 18.12.2023 р. підтверджується довідкою вихідний номер Вих. №78821470 з якої вбачається, що 18.12.2023 р. через систему EasyPay платником ТОВ «ФК «Контрактовий дім», Код ЄДРПОУ: 35442539 було перераховано 4900 грн. на картку НОМЕР_1 , реквізити якої надані Відповідачем як власної карти.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань відповідач свої зобов`язання не виконав, в результаті чого загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів за Договором №101973346 становить 18756.59 гривень, яка складається з: 3724 грн. - заборгованість за кредитом; 14199.59 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 833 грн. - заборгованість за комісією.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором №101973346 від 18.12.2023 року у розмірі 18756,59 грн., та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити без участі представника позивача

Згідно до ст. 128 ч.7 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи; відповідач письмових клопотань про відкладення розгляду справи і заперечень (відзиву) не надіслав.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, через оголошення, яке розміщене на офіційному веб-сайті Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 15.01.2026 року, від 18.02.2026 року, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав.

Отже, за вищевказаних обставин у відповідності до ст. 130 ЦПК України відповідачка про час та місце розгляду у справі повідомлена належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України: суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін та зі згоди представника позивача, ухвалити рішення при заочному розгляді справи у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 18.12.2023 року між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 101973346.

03.01.2025 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ. ЕН. ГРУП» було укладено Договір факторингу № 03012025, відповідно до умов якого право вимоги зокрема за Договором № 101973346 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

Згідно п. 1.2. Договору Відповідач отримав кредит у розмірі 4900 гривень. У п. 1.3. Договору зазначається, що Кредит надається загальним строком на 105 днів з 18.12.2023р. (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 02.01.2024р. (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 01.04.2024 р. (дата остаточного погашення заборгованості).

У п. 1.4. Договору зазначено, що Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 02.01.2024р. (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 01.04.2024 р. (останнього дня строку кредитування).

Таким чином, Кредитний договір №101973346 був підписаний 18.12.2023 р. шляхом введення одноразового ідентифікатора 994691 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://tengo.ua/.

Кредитні кошти були відправлені Відповідачу 18.12.2023 р. на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою вихідний номер Вих. № №78821470 від 18.12.2023 р.

Факт перерахування коштів за договором № 101973346 від 18.12.2023 р. підтверджується довідкою вихідний номер Вих. №78821470 з якої вбачається, що 18.12.2023 р. через систему EasyPay платником ТОВ «ФК «Контрактовий дім», Код ЄДРПОУ: 35442539 було перераховано 4900 грн. на картку НОМЕР_1 , реквізити якої надані Відповідачем як власної карти.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань відповідач свої зобов`язання не виконав, в результаті чого загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів за Договором №101973346 становить 18756.59 гривень, яка складається з: 3724 грн. - заборгованість за кредитом; 14199.59 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 833 грн. - заборгованість за комісією.

На виконання вимог п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, 05.03.2025 року відповідачу було направлено вимогу про погашення заборгованості. Проте заборгованість так і не була сплачена.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Ст. 527 ЦК України передбачає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що нарахування відсотків за кредитним договором здійснювалось позивачем належним чином та у повній відповідності до умов кредитного договору, що підтверджується вищенаведеними доказами, дослідженими судом.

В свою чергу відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості та не надав власний контрозрахунок.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюю зібрані у справі докази в цілому, так і кожний доказ окремо, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, суд дійшов висновку, що в даному випадку позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.

Так положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання правової допомоги № 009-25 від 26.02.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 009-25 від 26.02.2025 року, детальний опис виконаних адвокатом робіт від 26.02.2025 року.

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з наступного.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 7000 грн. є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст.137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 4000 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

Враховуючи викладене, у відповідності до ст. 1054, 1077-1086 ЦК України, керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 280, 288 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП»(код ЄДРПОУ 41240530) заборгованість за Договором № 101973346 від 18.12.2023 року у розмірі 18756 (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят шість) гривень 59 копійок, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок, а всього стягнути 25178 (двадцять п`ять тисяч сто сімдесят вісім) гривень 99 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом вказаного строку не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 14 квітня 2026 року.