Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №389/1111/22 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

09.04.2026

ЄУН 389/1111/22

Провадження №3-в/389/8/26

Постанова

іменем України

09 квітня 2026 року місто Знам`янка

Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Савельєва О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області подання Кропивницького районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області стосовно

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , про звільнення від відбування призначеного адміністративного стягнення,

встановив:

Постановою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.05.2022 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт на строк 40 годин.

ОСОБА_1 був взятий на облік Кропивницьким районним відділом №2 15.06.2022 та викликаний для ознайомлення з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення. ОСОБА_1 надано пояснення, згідно з якими він має ІІ групу інвалідності. Вказує, що оскільки, на момент винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт, ОСОБА_1 вже була встановлена інвалідність, орган пробації позбавлений можливості направити подання про заміну призначеного покарання іншим видом стягнення. З огляду на викладене, до суду подано дане подання.

Представник Кропивницького районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, дані про належне повідомлення про дату час та місце розгляду подання відсутні.

Дослідивши матеріали подання та особової справи №12/2022, вважаю, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Обов`язковість виконання постанов про накладення адміністративного стягнення державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами передбачена ст.298 КУпАП.

Відповідно до ст.300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Виконання адміністративного стягнення у виді громадських робіт регламентується Порядком виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 19.03.2013 за №474/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.03.2013 за №457/22989.

Згідно з п.1.1 розділу І зазначеного Порядку виконання постанови суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.

Відповідно до п.3.16 розділу ІІІ Порядку якщо наявні підстави, що унеможливлюють виконання постанови суду, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду, який виніс постанову, подання щодо вирішення питань, пов`язаних з виконанням постанови.

Згідно зі ст.304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Перелік питань, пов`язаних із виконанням постанов, викладений у V розділі КУпАП. Зокрема, під час виконання постанови можуть вирішуватися питання про відстрочку, припинення, давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, заміну одного виду стягнення на інший тощо.

Відповідно до ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції. Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положення КУпАП не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду.

Натомість, дані строки, передбачені у КК України, а саме, ст.80 регламентує звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд вважає за можливе до даних правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст.80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Відповідно до ст.80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі; 3) п`ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин; 4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин; 5) п`ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.

Враховуючи наведене, суддя вважає, що відповідно до принципу верховенства права давність виконання постанови судді про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт згідно з нормами КУпАП не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку суду у кримінальному праві, у якому особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано - 2 роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі. Отже, строк давності виконання постанови судді про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт не повинен перевищувати двох років.

Оскільки постанова Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.05.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-1 КУпАП набрала законної сили 10.06.2022 та вчасно направлена до Кропивницького РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області до виконання, однак через об`єктивні причини вказана постанова не була виконана протягом двох років з дня набрання нею чинності, вказана постанова не може знаходитися на виконанні безстроково, що суперечить Європейським принципам, а тому строк для її виконання з об`єктивних причин закінчився, за таких обставин ОСОБА_1 слід звільнити від відбування адміністративного стягнення у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст.303, 304 КУпАП, суддя,

постановив:

Подання задовольнити.

ОСОБА_1 , звільнити від відбування адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт, загальним терміном 40 годин, накладеного постановою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.05.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.173-1 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва