Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №345/1493/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1493/26

Провадження № 2/345/1577/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Онушканича В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. З відповідачем по справі перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням суду від 20.12.2023 року шлюб між сторонами було розірвано. Від спільного проживання в шлюбі в сторін народився син ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син проживає разом із позивачкою та повністю знаходиться на її утриманні.

Позивачка зазначає, що відповідач коштів на утримання дитини не надає, жодної участі в утриманні дитини не надає. Відповідачем обов`язок, передбачений ст.180 СК України, не виконується, оскільки він взагалі не бере участі в утриманні дитини, не надаючи матеріальної допомоги на її утримання. Всі обов`язки щодо утримання дитини позивачка виконує самостійно. Позивачка вважає, що відповідач спроможний сплачувати аліменти у розмірі 5000,00 грн., щомісячно, на утримання дитини, оскільки є особою працездатного віку, інших утриманців не має, перебуває за межами України.

За таких обставин позивачка змушена звернутися до суду та просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі по 5000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач подав відзив на позовну заяву. Просить врахувати його матеріальне становище, а саме те, що він є безробітним, хворим та отримує лише пенсію по інвалідності, яка призначена у розмірі 3038,00 грн. до грудня 2026 року. Відповідач зараз проходить лікування. У відомостях з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору, станом на 12.03.2026 року, зазначено, що позивач не отримував доходу за період з червня 2025 року по грудень 2025 року. Отже, на даний час відповідач перебуває на лікуванні, відтак його матеріальне забезпечення не дозволяє сплачувати аліменти в розмірі, про який просить позивачка. Інших додаткових доходів відповідач не має через стан свого здоров`я.

Також відповідач просить врахувати, у нього не має на праві власності, володіння та користування майна і майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна. Відповідач наголошує на поганому стані його здоров`я, зокрема, просить врахувати, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи, що вимагає систематичних витрат на лікування та реабілітацію. У нього встановлений діагноз: деформуючий артроз гомілково-ступного суглобу, тому потребує лікування у закордонних медичних закладах.

Крім того, відповідач просить врахувати наявність у нього на утриманні непрацездатних батьків, які проживають разом із ним. Відповідач вказує, що він є єдиним годувальником своєї сім`ї і стягнення з нього аліментів в розмірі, про який просить позивачка, критично вплине на забезпечення життя всіх інших членів його сім`ї. Тому розмір аліментів, по стягнення яких просить позивачка, є необґрунтованим, вимога про стягнення із нього на користь позивача 5000,00 грн. не підтверджена належними і допустимими доказами, а також суперечить нормам чинного законодавства.

Відповідач не відмовляється від утримання свого сина, однак вважає необхідну, достатню для забезпечення потреб сина та таку, що вона має можливість сплачувати, суму аліментів в розмірі 1800,00 грн., щомісячно.

Позивачка подала відповідь на відзив. Вважає аргументи, викладені у відзиві, безпідставними. Щодо стану здоров`я відповідача, то відповідач знаходиться в працездатному віці, доказів того, що його визнано непрацездатним, він не надав. Пенсійне посвідчення про отримання пенсії по інвалідності саме по собі не є підтвердженням того, що у відповідача це єдине джерело доходів. Крім того, відповідно до принципу пріоритетів інтересів дитини при вирішенні будь-яких питань щодо дітей першочергово повинні враховуватися їх найкращі інтереси. Розмір аліментів в сумі 5000,00 грн. не є надмірним та фактично не покриває всіх витрат на утримання дитини.

Стосовно утримання відповідачем свої батьків, то позивачка просить врахувати, що із щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої за 2025 рік ОСОБА_4 , батьком відповідача, вбачається, що його батьки матеріальної допомоги не потребують. Крім того ОСОБА_4 не вказав у цій декларації ОСОБА_2 , як члена своєї сім`ї чи про отримання від сина грошової допомоги. Отже, сумнівним є твердження відповідача про те, що він є єдиним годувальником у своїх батьків. Крім того, відповідач жодним чином не пояснив, в яких цілях він часто перетинає кордон України.

Відповідач подав заперечення. Вказує, що його пенсія по інвалідності є єдиним джерелом його доходу. Розмір його пенсії в сумі 3038,00 грн. є об`єктивною умовою відсутності у нього можливості сплачувати аліменти у розмірі 5000,00 грн., як цього бажає позивачка. Заявлений до стягнення розмір є значно більший, ніж встановлений прожитковий мінімум в Україні для дітей віком від 6 до 18 років – 3512,00 грн.

Також відповідач наголошує, що в нього немає ні автомобіля, ні житла. Ніяких придбань на суму, яка б перевищувала десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідач не здійснював. Тому відповідач згідний сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі по 1800,00 грн., щомісячно.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно принципу 2 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року дитині законом та іншими способами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та сприятливі умови, що дозволяли б їй розвиватися фізично, розумово, духовно та у спеціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом в умовах свободи та гідності.

Відповідно до Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.12.2023 року шлюб між сторонами було розірвано. Від спільного проживання сторін в шлюбі в них народився син ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мімінуму для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня - 3512 гривень. При цьому закріплений на законодавчому рівні мінімальний розмір аліментів не виконує обмежувальну функцію при визначенні розміру аліментів, який цей мінімум перевищує.

У силу положень ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів слід врахувати факт перебування дитини на утриманні позивача; вік дитини; вартість життя та необхідність здійснення витрат як для забезпечення соціально-побутових потреб розвитку, здоров`я дитини, так і необхідність здійснення витрат для забезпечення соціально-побутових потреб сторін.

Суд враховує, що відповідач має статус особи з інвалідністю ІІІ групи та отримує пенсію по інвалідності. Водночас особа з інвалідністю 3 групи в Україні вважається працездатною, оскільки ця група встановлюється при помірному ступені порушень функцій організму. Вона може працювати повний робочий день, якщо індивідуальна програма реабілітації від Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особине містить протипоказань, або на умовах неповного робочого часу за власним бажанням чи рекомендацією лікарів.

Також з інформації, наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, вбачається, що відповідач систематично здійснює перетин державного кордону. Вказане свідчить про платоспроможність відповідача та можливість сплати аліментів у розмірі, що перевищує мінімальний.

Також суд відхиляє покликання відповідача щодо перебування на його утриманні батьків, Так, із щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої за 2025 рік батьком відповідача ОСОБА_4 вбачається, що його батьки матеріальної допомоги не потребують. У розділі «Доходи, у тому числі подарунки» вказано про отримання батьками відповідача, як пенсії, так і доходу від зайняття підприємницькою діяльністю, заробітної плати, доходу від відчуження рухомого майна. Натомість батьком відповідача не задекларовано отримання ним будь-якої грошової допомоги власне від відповідача. До того ж у щорічній декларації ОСОБА_4 не вказав відповідача, як члена своєї сім`ї. Отже, покликання відповідача щодо перебування на його утриманні батьків є голослівними та не підтвердженими жодними доказами.

Водночас вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів в розмірі по 5000,00 грн. на утримання дитини є завищеними. Позивачкою, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами можливість сплати відповідачем аліментів у заявленому розмірі.

При таких обставинах, враховуючи матеріальне становище та стан здоров`я сторін, суд доходить висновку, що позов слід задоволити частково та стягувати з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення ним повноліття. Сплата аліментів у зазначеному розмірі здатна забезпечити необхідний життєвий процес та розвиток дитини та не буде непомірним тягарем для відповідача.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивач була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 180-182,184 СК України, ст.ст. 128, 178, 259, 263-265, 274 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відомості щодо місця роботи відсутні, аліменти на користь сина ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_1 утвердій грошовій сумі в розмірі по 3000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, шляхом їх виплати в інтересах дитини на ім`я стягувача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Стягнення аліментів розпочати з 02.03.2026 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави 799,00 грн. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 14.04.2026 року.

Суддя Володимир ОНУШКАНИЧ