Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №344/21532/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/21532/25

Провадження № 2/344/2028/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Польської М.В.,

секретаря судового засідання Соляник Т.І.,

за участі:

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Західноукраїнська будівельна компанія», Івано-Франківська державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, визнання корпоративних прав товариства, видати дозвіл на подання заяви про прийняття спадщини через представника на підставі довіреності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 в грудні 2025 року звернулася до Івано-Франківсього міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Західноукраїнська будівельна компанія», Івано-Франківська державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнання корпоративних прав ТОВ «Західноукраїнська будівельна компанія», дозволити подання заяви про прийняття спадщини через представника ОСОБА_4 на підставі довіреності від 26.11.2024 року.

Позов мотивує тим, що ОСОБА_3 був засновником та єдиним учасником товариства з 18.11.2014 року, після смерті якого позивач вважала, що все майно померлого перейшло його дружині ОСОБА_1 , а тому не подавала заяву про прийняття спадщини протягом 6-ти місяців після смерті брата. Позивач перебуваючи за кордоном, прибула у 2024 році в Україну і дізналася про те, що дружина спадщину на корпоративні права товариства не прийняла. Директор ТОВ «Західноукраїнська будівельна компанія» ОСОБА_5 також перебуває у США, а тому товариство фактично паралізоване, бажає оформити корпоративні права. Після усного звернення до нотаріуса, їй було відмовлено.

Ухвалою суду від 11.03.2026 року витребувано копію спадкової справи щодо померлого ОСОБА_3 .

Позивач подала 10.12.2025 року заяву про розгляд справи без її участі, пояснення щодо вимог та по суті спору не подавала.

Відповідач щодо вимоги позову не заперечила на стадії підготовчого провадження, подавши заяву 09.03.2026 року, в подальшому просила розгляд без її участі.

Дослідивши докази, які надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що посвідчується копією Свідоцтва про смерть, виданого повторно 23.10.2025 року.

Позивач ОСОБА_2 в змісті позову стверджувала, що вона є рідною сестрою померлого брата, однак жодного доказу щодо родинних відносин на підтвердження такого факту до суду не надала.

Обґрунтовуючи вимоги позову позивач вказала, що ОСОБА_3 був засновником та єдиним учасником товариства з 18.11.2014 року, після смерті якого позивач вважала, що все майно померлого перейшло його дружині ОСОБА_1 , а тому не подавала заяву про прийняття спадщини протягом 6-ти місяців після смерті брата.

На підтвердження володіння корпоративними правами ТОВ «Західноукраїнська будівельна компанія» Груніним Борисом Олександровичем за життя, до матеріалів позову долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та ГО, згідно якого засновником товариства є ОСОБА_3 , керівник - ОСОБА_5 , долучено Статут даного товариства та протокол загальних зборів товариства від 18.11.2014 року.

Окрім того, позивач долучила рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 року про стягнення з товариства в дохід місцевого бюджету 6 216,19 грн. податкового боргу та відкриття виконавчого провадження щодо цього боргу.

Інших доказів до матеріалів цивільної справи не надавалось.

З ініціативи суду було витребувано інформацію від приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Українець В.В. щодо спадкової справи та наявних спадкоємців, наявних після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та отримано 02.04.2026 року інформацію, що ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулася дружина померлого ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини за законом на все спадкове майно, заведена спадкова справа, видані свідоцтва на майно, на яке надала документи спадкоємиця. Інші спадкоємці до нотаріуса не зверталися.

Щодо позовної вимоги про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , то позивач підставою для задоволення даної вимоги вказує на те, що дружина померлого погоджувалась отримати все майно померлого, однак щодо корпоративних прав то такі не оформила, про що позивач дізналась приїхавши в Україну 2024 року (без зазначення дати та місяця). Директор товариства перебуває за кордоном, позивач погасила борг за судовим рішенням у сумі 6 216,19 грн., а відповідач ОСОБА_1 відмовляється переоформити корпоративні права на ОСОБА_2 .. Отже, слід визначити строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Визначення додаткового строку для прийняття спадщини залежить від поважності причини пропуску основного (шість місяців) строку.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

У частині першій статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У частині третій статті 1272 ЦК України зазначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Суд встановив, що позивач володіла даними про самий факт смерті ОСОБА_3 у 2021 році, мала можливість скористатись правом подачею заяви про прийняття спадщини (хоча до першої черги спадкування за законом позивач не належить), однак вважала, що дружина померлого (відповідач) прийняла спадщину в т.ч. щодо товариства. Разом з тим, згідно отриманих судом доказів, відповідач ОСОБА_1 подала заяву на спадкування всього належного померлому чоловіку майна. Отже, вправі відповідач, як спадкоємець першої черги, отримати все належне спадкодавцю майно та в подальшому вчинити будь які розпорядчі дії щодо переоформлення такого майна.

При оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

При цьому, правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини через перебування в т.ч. за кордоном - відсутні, якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви до нотаріуса не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини (у разі доведення її певної черги, так як в матеріалах справи будь які докази родинних зв`язків відсутні), що на переконання суду не є причиною, пов`язаною з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача на вчинення дій, подання до нотаріальної контори заяви, для прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 459/295/16-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20, від 12 квітня 2021 року у справі № 589/1863/13-ц, від 10 вересня 2021 року у справі № 179/2076/19.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно керуватися тим, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В основі спадкування за законом знаходиться принципі черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга – це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення. Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції, як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої – п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами, як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

Суд не встановив існування поважних причин пропуску позивачем, у разі доведення б її права наступних черг спадкування, строку для прийняття спадщини з підстав, вказаних у позові, вона не надала жодного доказу звернення до нотаріуса та отримання відмова за пропуском строку звернення тощо, а тому в цій частині позовної вимоги слід відмовити. При цьому, визнання позовної вимоги як в цілому, так і в цій частині не може впливати на встановлені судом обставини поважності пропуску таких та сприймається судом як уникнення процедури переоформлення отриманих спадкових прав іншим особам, за порядком визначеним законом.

Щодо вимоги дозволити позивачу подання заяви про прийняття спадщини через представника ОСОБА_4 на підставі довіреності від 26.11.2024 року (долучена до матеріалів справи), то до дискреційних повноважень нотаріуса за чинним законодавством належить прийняття заяв від спадкоємців. Суд зазначає і те, що для подання заяви про прийняття спадщини не обов`язково їхати до нотаріальної контори, оскільки законодавство не позбавляє спадкоємця права направити таку заяву за допомогою засобів поштового зв`язку, а вимога дозволити позивачу звернення із заявою (у разі б задоволення позовних вимог про визначення додаткового строку на подачу заяви) за довіреністю, суперечить вимогам закону.

Щодо позовної вимоги про визнання за позивачем корпоративних прав ТОВ «Західноукраїнська будівельна компанія», оскільки за рішенням суду борг товариства у розмірі близько 6 тисяч погашений саме позивачем, а директор товариства за кордоном, то така також не є обґрунтованою та доведеною перед судом.

Як вже зазначено вище, визнання корпоративного права товариства, у разі смерті засновника, визначається ЦК України щодо порядку спадкування.

При цьому, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємець, приймаючи спадщину, реалізує свій майновий інтерес щодо набуття у власність спадкового майна, при цьому у нього в т.ч. виникає обов`язок погасити заборгованість спадкодавця, проте виключно у межах вартості отриманого у спадщину майна. Добровільне погашення боргу товариства позивачем, не підтверджує обов`язок суду визнати за нею корпоративні права. Перебування керівника товариства ОСОБА_5 за кордоном, як зазначає у позові позивач, але докази щодо цього відсутні про таке місце її перебування, також не спричинює неможливість здійснювати ті дії, які передбачені Статутом та не є підставою визнання корпоративних прав на товариство за позивачем. Визнання вимоги в цій частині відповідачем не прийняті судом і як зазначено вище, саме відповідач прийнявши все майно за змістом заяви після смерті чоловіка, розпоряджається отриманими законом правами та обов`язками, в т.ч. відчуження прав.

За вимогами ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними в цілому та до задоволення не підлягають.

Керуючись ст..1270,1272 ЦК України, ст..10,12,13,81,263-265,281,284,352,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Західноукраїнська будівельна компанія», Івано-Франківська державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, визнання корпоративних прав товариства, видати дозвіл на подання заяви про прийняття спадщини через представника на підставі довіреності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 14 квітня 2026 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА