Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №208/2437/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/2437/26

провадження № 3/208/778/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Кам`янського Токарєв А.Г., за участю секретаря судового засідання Кучер І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 869752 від 20.02.2026 року, 18.02.2026 року о 14:15 год. гр. ОСОБА_1 за адресою: Кам`янське, пр. Свободи 37, здійснила крадіжку в супермаркеті «DMART», побутових та харчових речей на суму 1909 грн. 17 коп., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.51КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні подала письмову заяву, в якій зазначила, що дійсно перебувала у день, вказаний у протоколі, в магазині «DMART», однак жодних товарів не брала. За її словами, під час виходу з магазину до неї підійшли працівники супермаркету та повідомили, що 18.02.2026 року вона нібито вчинила крадіжку товарів, у зв`язку з чим запропонували компенсувати завдані збитки. ОСОБА_1 відмовилася від такої пропозиції. Після прибуття працівників поліції було проведено огляд її особистих речей, за результатами якого жодних товарів виявлено не було. На її прохання надати для ознайомлення відеозаписи з камер спостереження працівники магазину не відреагували та відповідні матеріали не надали.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 просить закрити справу у зв`язку з відсутністю її вини.

Вивчивши матеріали справи, протокол про адміністративне правопорушення, розглянувши клопотання про закриття провадження, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до положень ст.ст.10,11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 245 КУпАП України передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, до протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надані такі докази:

- заява про вчинення кримінального правопорушення;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , надані нею під час складання матеріалів, в яких вона заперечує факт викрадення товарів;

- довідка про вартість викраденого товару.

Інших доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, вислухавши учасників засідання, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Дослідивши наявні матеріали справи, судом не встановлений факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП, оскільки жодних доказів, які б вказували на те, що остання здійснювала викрадення товару суду не надано.

Так, заява про вчинення кримінального правопорушення, вказує на те що невідома особа здійснила таємне викрадення майна в продуктовому супермаркеті «Д-Март».

Довідка про вартість викраденого товару вказує лише факт недостачі товарів, та не доводе причетність ОСОБА_1 до інкримінованого правопорушення.

Письмові пояснення ОСОБА_1 вказують що остання дійсно перебувала в магазині, проте за весь товар розплатилась.

Таким чином, суду не надано жодних належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення. Зокрема, у матеріалах справи відсутні показання свідків, які б безпосередньо підтверджували факт викрадення товару саме цією особою, відсутні будь-які інші процесуальні документи, що могли б свідчити про встановлення її вини.

Крім того, до матеріалів справи не долучено жодних фото- чи відеоматеріалів, які б фіксували факт вчинення правопорушення. При цьому загальновідомим є факт, що в приміщеннях супермаркетів, зокрема й у магазині «DMART», здійснюється відеоспостереження, однак відповідні записи суду надані не були. Ненадання таких доказів, за наявності об`єктивної можливості їх отримання, свідчить про недоведеність обставин, викладених у протоколі.

Вищевикладене свідчить про те, що органом уповноваженим на складання протоколу, не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Аналізуючи вказані докази суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ`єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.

Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У ст.7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, оцінивши наявність доказів в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходжу висновку що у діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В зв`язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статями 7, 9, 173-8, 247, 251, 268, 284 КУпАП України, суддя,-

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 51КУпАП відносно ОСОБА_1 ого Валерія Валерійовича, ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 – закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя А.Г. Токарєв