Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 02 квітня 2026 р.
Справа: №212/10500/25
Суддя: Ваврушак Н. М.
Справа № 212/10500/25
2/212/673/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2026 року місто Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді – Ваврушак Н.М., за участю секретаря судового засідання Яненко О.Ю., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривого Рогу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
В вересні 2025 року Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача в якому просив зменшити розмір стягуваних аліментів на утримання сина з 1/4 частини від його доходу на 1/6 частину, враховуючи те, що пізніше з позивача було стягнуто аліменти на другу дитину, доньку, 1/6 частину від усіх доходів, а станом на даний, час на утриманні позивача ще знаходиться вагітна дружина. Тобто підставою зміни розміру аліментів на сина з 1/4 на 1/6 є зміна обставин, наявність на утриманні позивача інших, осіб (дружини та дитини). Вказуючи на те, що на утриманні Позивача вагітна дружина, яка знаходиться на 9 місяці вагітності та на підставі цього просить суд зменшити аліменти, які стягуються на користь першої дружини ОСОБА_4 на утримання сина, ОСОБА_5 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28 листопада 2022 року рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований 25 березня 2011 року. Під час даного шлюбу у Позивача та Відповідача народилось двоє дітей: Син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнення на сина 1/4 частини (щодо якого подано позов).
02 квітня 2014 року рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу по справі № 215/1534/13-ц задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнуто з ОСОБА_3 щомісяця аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 23 грудня 2013 року.
11 квітня 2025 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 укладено шлюб, актовий запис №88, зареєстрований Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), свідотство про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від цього шлюбу у них народилась дитина, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , зареєстроване Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, видане 16 жовтня 2025 року, актовий запис №1654.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2025 року позовна заява залишена без руху.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 27 листопада 2025 року закрито підготовче засідання.
Представником відповідача, Полупановою О.О, 22 січня 2026 року подано відзив на позовну заяву.
Відповідач з позовом не погоджується, вважає вимоги не законними та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначаючи на тому, що Позивач, ОСОБА_3 мав заборгованість по аліментам та, що позовні вимоги не підтверджують погіршення матеріального становища позивача, відсутні докази про зміну сімейного стану, стану здоров`я та докази того, що ці зміни впливають на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Представника позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав вказаних у позовній заяві.
Представника відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала поданий відзив на позовну заяву та просила відмовити в позові.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, що видане 28.10.2011 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровської області, актовий запис № 1290 від 15.09.2015 року та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, що видане 17.03.2018 року Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 352 від 17.03.2018 року. (а.с.17,19)
Суд, також зазначає, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , видане Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, 16 жовтня 2025 року, актовий запис №1654. (а.с 45)
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року у справі № 212/2940/23 скасовано рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 травня 2023 року яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 27 квітня 2023 року і до досягнення повноліття найстаршою дитиною. У подальшому стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. (а.с.13)
На підставі рішення був виданий 05.03.2024 року виконавчий лист та 20.03.2024 року постановою державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавче провадження №74476605. (а.с.9)
Рішенням від 02 квітня 2014 року Тернівського районного суду м. Кривого Рогу у справі 215/8534/13-ц задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнуто з ОСОБА_3 щомісяца аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Судом встановлено, що Виконавчий лист, виданий на підставі вказаного рішення, був пред`явлений позивачем до виконання 23 травня 2023 року, а 05 червня 2023 року постановою державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавче провадження №71928264 з примусового виконання рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 02 квітня 2014 року. (а.с.7)
Таким чином, за двома судовими рішеннями з відповідача стягуються аліменти на утримання двох його дітей у загальному розмірі 55 % від його заробітку (доходу).
Згідно із частиною 7 статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
На підставіст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно дост.180 СК України батьки зобов`язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна,сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Натомість мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Аналіз змісту статей 181, 192 СК України дає підстави для висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення суду на утримання сина ОСОБА_5 з 1/4 частини до 1/6 частини, посилаючись на те, що загальний розмір аліментів, які з нього стягуються на утримання дітей становить більше 50 % усіх його доходів, що перевищує встановлену законом частку.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, за наслідками розгляду справи, суд не вбачає підстав для зменшення визначених рішенням Тернівького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2014 року аліментів на утримання сина, ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) позивача, оскільки такий розмір аліментів відповідає вимогам законодавства, при цьому належними та допустимими доказами позивачем не підтверджено наявності законодавчо визначених підстав для зміни розміру аліментів, які передбачені ст. 192 СК України, тобто зміни його матеріального або сімейного стану, погіршення здоров`я тощо.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження», загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Відповідно до ст.128 КЗпП України, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.
Обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.
Таким чином, твердження позивача про перевищення встановленої законом частки від його заробітку, що стягується у вигляді аліментів, не ґрунтується на вимогах діючого законодавства, оскільки розмір відрахувань на утримання трьох неповнолітніх дітей не перевищує 70% заробітної плати позивача та становить 41 % відсотків за всіма відрахуваннями на виплату аліментів (1/4 + 1/6 = 5/12 = 0,42).
Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішу такі питання: як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення спору, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. слід віднести на рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12-13, 19, 76, 80, 141, 247, 258-259, 265, 280-281 ЦПК України, ст.ст.141, 150, 180,181, 184, 192, 273 Сімейного кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів.
Судові втрати віднести на рахунок позивача.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 13.04.2026 року
Суддя: Н. М. Ваврушак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua