Вирок від 12 квітня 2026 р. у справі №212/883/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/883/26

1-кп/212/812/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року Покровський районний суд м. Кривого Рогу

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому засіданні кримінальне провадження № 12025041730000720, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.06.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця Узбекистану, громадянина Російської Федерації, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022» за №2102-ІХ від 24.02.2022 та Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 КонституціїУкраїни, Закону України «;Про правовий режим воєнного стану» в Україні дієвоєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діяв на момент вчинення злочину, в період якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив умисний, корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 31.05.2025 ОСОБА_5 у невстановлений слідством час, але не пізніше 17-00 години, в період воєнного стану, перебуваючи в сквері по вул. Рзянкіна в Покровському районі м. Кривого Рогу, поруч із дитячим майданчиком, побачив на лавочці сумку чорного кольору, яку залишив малолітній потерпілий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з належним йому майном, яка привернула увагу ОСОБА_5 .

Підійшовши до вказаної сумки та оглянувши її вміст, він виявив всередині мобільний телефон марки «Redmi 14 С», об`єм пам`яті - 8/128 Гб у корпусі чорного кольору імей 1: НОМЕР_2 , імей 2 : НОМЕР_3 .

В цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь.

Так, зважаючи на обставини виявлення ОСОБА_5 вказаної чорної сумки з майном, в тому числі часу та місця його виявлення, у останнього були підстави вважати, що вказана сумка не вибула з володіння власника, її місцезнаходження відомо власнику, та останній мав підстави вважати, що власник може за ним повернутись, в зв`язку із чим ОСОБА_5 не має на знайдене ним майно ні дійсного, ні гаданого права. При цьому, ОСОБА_5 в порушення вимог ч.ч.1,2 ст.337 Цивільного кодексу України не вжив відповідних заходів щодо знайденого майна, а саме: не повідомив про знахідку майна до Національної поліції України або органу місцевого самоврядування.

Натомість, 31.05.2025 у невстановлений слідством час, але не пізніше 17-00 години ОСОБА_5 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись у відсутності свідків та очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять протиправний характер, з корисливого мотиву, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, знаходячись в сквері по вул. Рзянкіна в Покровському районі м. Кривого Рогу, поруч із дитячим майданчиком, таємно заволодів мобільний телефон марки «Redmi 14 С», об`єм пам`яті - 8/128 Гб у корпусі чорного кольору імей 1: НОМЕР_2 , імей 2 : НОМЕР_3 , вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 92 від 19.01.2026 р. становить 4303,90 грн.

Після чого, ОСОБА_5 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, обернувши викрадене на свою користь, чим завдала малолітньому потерпілому ОСОБА_7 збитків на загальну суму 4303,9 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.4 ст.185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

Учасники судового провадження погодилися з запропонованим порядком та обсягом дослідження доказів, а саме не досліджувати письмові докази, оскільки обвинувачений визнав свою вину, а обмежитися тільки дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого та допитати останнього. Суд роз`яснив обвинуваченому ч.3 ст.349 КПК України і він погодився проводити судовий розгляд саме в порядку, запропонованому прокурором. Інші учасники також не заперечували проводити судовий розгляд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України суд, за згодою учасників кримінального провадження, враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Наслідки того, що учасники розгляду кримінального провадження при такому порядку дослідження доказів зможуть оскаржити вирок лише в частині призначеного покарання останнім роз`яснені та ними зрозумілі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, визнав вину, мобільний телефон потерпілій стороні було повернуто. В останньому слові просив його суворо не карати.

Захисник просила суд призначити обвинуваченому мінімальний строк покарання та застосувати статтю 75 КПК України, оскільки він визнав свою вину та кається у вчиненому.

Потерпілий та представник потерпілого в судове засідання не з`явились, просили розгляд справи проводити за їх відсутності.

Згідно наданої досудової доповіді від 09.04.2026, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Дослідження інформації, що характеризує особу за місцем її проживання/навчання/роботи, умов її життєдіяльності відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення кримінального правопорушення, а також імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення і його дії правильно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України - як таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану .

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винним нових злочинів, застосованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання , як втручання держави в приватне життя особи, повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи.

Таким чином призначаючи покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України належать до тяжких кримінальних правопорушень, обставини вчинення кримінального кримінальних правопорушень, та дані про особу обвинуваченого.

Верховний Суд у складі колегії судді Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 15 листопада 2021 року у справі № 199/6365/19 провадження № 51-3198км21 виснував, що розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

На переконання суду ОСОБА_5 щиро розкаявся у вичненому. Майно потерпілому повернуто.

Обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст.. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України – вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Враховуючи ступінь тяжкості та обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу ОСОБА_5 , суд вважає вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_5 за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 331, ч.3 ст. 349, 369-370, 372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим за ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного за цим вироком покарання у виді позбавлення волі строком 5 років, якщо під час іспитового строку в 1 (один) рік він не вчинить іншого кримінального правопорушення та виконає обов`язки визначені судом.

Зобов`язати ОСОБА_5 , у відповідності до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно п.2, 4 ч.3 ст.75 КК України додатково покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирався.

Судові витрати відсутні.

Мобільний телефон марки «Redmi 14 С» залишити у потерпілого за належністю.

Матеріали кримінального провадження досудового розслідування долучити до матеріалів справи.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, виключно з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено 13.04.2026.

Суддя ОСОБА_1