Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №201/3722/25 — Соборний районний суд міста Дніпра

Суд: Соборний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 01 квітня 2026 р.

Справа: №201/3722/25

Суддя: Наумова О. С.

Справа № 201/3722/25

Провадження № 2/201/491/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

02 квітня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого - судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Лучковської Я.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилалася на те, що між КП «Дніпроводоканал» та відповідачкою ОСОБА_1 встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг, згідно Рішення Дніпровської міської ради № 526 від 20.04.1995р. про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг, споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал», абоненту відкритий особовий рахунок.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

За довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщені/будинку осіб за місцем реєстрації відповідального квартиронаймача ОСОБА_1 зареєстровані інші члени її сім`ї, а саме відповідач ОСОБА_2 , який є солідарним боржником, оскільки останній користується нарівні з відповідальним квартиронаймачем усіма правами і обов`язками, що випливають з договору найму.

Відповідно до розрахунку позивача сума заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 за період з липня 2016 року по листопад 2024 року складає 33 869,85 гривень.

Також позивач здійснив розрахунок боргу відповідачів з урахуванням положень ст.625 ЦК України, відповідно до якого: інфляційне збільшення суми боргу за період з липня 2018 року по січень 2022 року складає 2 724,85 грн.; розмір 3% річних за період з липня 2018 року по січень 2022 року складає 343,18 грн.

Загальна заборгованість відповідачів перед КП «Дніпроводоканал» складає 36 937,96 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідачів судові витрати у розмірі 3 028 грн.

Заяви учасників процесу по суті справи.

Відповідачі правом надання відзиву відповідно до ст. 178 ЦПК України не скористалися.

Рух справи.

27.03.2025р. КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення (а.с. 1-3).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 12.05.2025р. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 22).

У судові засідання призначені на 10.06.2025р., 09.09.2025р., 11.11.2025р., 27.01.2026р. та 02.04.2026р. представник позивача не з`явився. У заяві від 10.06.2025р. представник позивача – Демошенко Л.В. просила проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 29-30).

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судові засідання, призначені на 10.06.2025р., 09.09.2025р., 11.11.2025р., 27.01.2026р. та 02.04.2026р. не з`явилися, про дати та час слухання справи повідомлялися належним чином шляхом направлення судової кореспонденції на підтверджену адресу місця їх реєстрації та оголошення про виклик особи, конверти, якими направлялась поштова кореспонденція повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв про розгляд справи за їх відсутності відповідачі не надавали, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталися.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що відповідачі, виходячи з положень ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважаються належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, згідно зі ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що між КП «Дніпроводоканал» ДМР та ОСОБА_1 встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг, згідно Рішення Дніпровської міської ради № 526 від 20.04.1995р. про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг, споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал», абоненту відкритий особовий рахунок (а.с. зворот 14).

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні, виданої 09.12.2024р. КП «Дніпроводоканал» ДМР, у квартирі за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано: з 28.04.1980р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.03.1988р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4).

Згідно довідки на особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритого за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 , виданої 09.12.2024р. співробітником КП «Дніпроводоканал» ДМР ОСОБА_3 , вбачається, що заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення починаючи з липня 2016 року по червень 2018 року склала 3 393,99 грн. (а.с. 8).

Відповідно до розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_2 вбачається, що за період з липня 2018 року по листопад 2024 року включно загальна сума заборгованості відповідачів перед КП «Дніпроводоканал» ДМР по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , де зазначена кількість зареєстрованих – 2 особи, складає 33 869,93 грн. – сума основного боргу; 343,18 грн. – сума 3% річних та інфляційне збільшення – 2 724,85 грн. (а.с. 9-10).

В матеріалах справи містяться відомості щодо часткової оплати відповідачкою отриманої послуги водопостачання та водовідведення, що свідчить про фактичну згоду відповідачки на отримання та оплату комунальних послуг в частині фактично отриманого водопостачання та водовідведення. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Предметом господарської діяльності позивача Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради є, зокрема, надання послуг водопостачання та водовідведення, про що зазначено у п. 2.2.1 Статуту Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням міської ради від 21.02.2024р. № 79/40 (а.с.11).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про питну воду і питне водопостачання» споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно зі статтями 319, 321 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З аналізу положень статей 11, 319, 322, 509, 526, 610 ЦК України, статей 1, 7, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожен власник квартири (нежитлового приміщення) в будівлі несе обов`язок з утримання власного майна, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово - комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у певному обсязі (Постанова ВСУ від 30.10.2013р. по справі № 6-59цс13).

Верховний Суд України у правовій позиції, яка висловлена в постанові від 20.04.2016р. по справі № 6-2951цс15 роз`яснив, що, хоч у ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі». Отже, відсутність договору у разі фактичного користування послугою не дає підстав не оплачувати її або оплачувати лише частково.

Також, споживач послуг має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження відповідно до умов договору, відповідно до п. 7 ч. 45 № 690 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які набрали чинності 13.08.2019 (Далі - правила № 690).

Крім того, згідно Правил № 690 Споживач зобов`язаний інформувати протягом місяця виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Відповідно до п. 1 пп. 1.2. Порядку звільнення наймачів (власників) квартир (приватних будинків) та членів їх сімей, за період їх тимчасової відсутності, від оплати за послуги холодного і гарячого водопостачання та водовідведення, затвердженого рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 26.02.2013 № 82 (далі - Рішення № 82) (а.с. 13) та № 3884 від 20.12.2004 (далі - Рішення № 3884) (а.с. 12), наймач (власник) квартири (приватного будинку) та члени його сім`ї, за період тимчасової відсутності, мають право на несплату вартості ненаданих послуг з холодного та гарячого водопостачання, водовідведення при дотриманні певних умов.

Між КП «Дніпроводоканал» ДМР та відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як зареєстрованими у квартирі особами, встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг, згідно рішення Дніпропетровської міської ради №526 від 20.04.1995р. про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг, споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал» ДМР, по квартирі кв. АДРЕСА_2 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 , основним квартиронаймачем визначено ОСОБА_1 .

З наведеного вбачається наявність встановленого законом обов`язку споживачів сплачувати за одержані комунальні послуги, оскільки відповідачі зареєстровані у житловому приміщенні за вказаною вище адресою, де позивачем надаються послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Вказаний обов`язок поширюється на всіх осіб, що зареєстровані чи проживають за адресою надання послуг, є солідарним і його виконання може бути заявлене до будь-кого з солідарних боржників окремо чи до усіх разом.

Відповідачі, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надали жодних доказів на спростування поданого позивачем розрахунку заборгованості, в тому числі і таких, що підтверджували б сплату заборгованості в повному обсязі чи відсутність такої.

Сума заборгованості у цій справі визначається без урахування строків позовної давності, оскільки відповідачами відповідно до вимог ч. 3 ст. 267 ЦК України заяви про застосування цих строків суду не надано.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради.

Розподіл судових витрат.

Щодо судового збору.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача суму сплаченого при подачі позову судового збору у розмірі 3 028 грн. (тобто по 1 514 грн.), що підтверджується платіжною інструкцією № 279 (а.с. 16).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 03341305) заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення за період з липня 2016 року по листопад 2024 року у розмірі 33 869,93 грн., інфляційне збільшення суми заборгованості у розмірі 2 724,85 грн., 3% річних у розмірі 343,18 грн., а разом всього 36 937 (тридцять шість тисяч дев`ятсот тридцять сім) грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 03341305) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн., тобто по 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. з кожного.

Копії цього рішення суду направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 07 квітня 2026 року.

Суддя Наумова О.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua