Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №521/362/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/362/25

Провадження № 2/521/353/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року м.Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «ОТП Банк» 08.01.2025 року звернулося до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 29 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», був укладений кредитний договір № ML-501/231/2007. У відповідності до Кредитного договору, Банк зобов?язався надати Позичальнику кредит у сумі 97 000 доларів США, а Позичальник прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов?язання, встановлені Кредитному договорі. Банк виконав зобов?язання, передбачені Кредитним договором, і надав Позичальнику кредитні кошти.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2020 року позовну заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк» було задоволено. Стягнуто на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML-501/231/2007 в сумі 63 355,72 доларів США та судовий збір у розмірі 24 243,00 грн. Зазначене рішення було залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду 08 червня 2021 року.

На підставі отриманого виконавчого листа за вищевказаними рішенням судів, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфоновим Г.В. 14 липня 2021 року було відкрито виконавче провадження АСВП № 66090666 по примусовому стягненню боргу з ОСОБА_1

15 лютого 2022 ОСОБА_1 зі сторони Банку було реструктуризовано боргові зобов?язання по Кредитному договору №ML-501/231/2007 від 29 листопада 2007 року згідно із Законом України № 1381-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13.04.2021 року, внаслідок чого, його заборгованість за Кредитним договором склала 528 271,49 грн..

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 21.05.2024 року по справі №522/14185/19 було задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у зв?язку з проведеною АТ «ОТП Банк» відносно Відповідача реструктуризацією. У період з моменту надання 15.02.2022 року реструктуризації і по 08.12.2024 року ОСОБА_1 не здійснив жодної оплати по своєму боргу, що підтверджується випискою по банківському рахунку. Тому, після проведення реструктуризації за Законом № 1381-IX станом на 18.05.2024 року у Відповідача перед Банком існує підтверджений борг у сумі 678 925,43 грн., який складається з: 528 271,49 грн - заборгованість за кредитом; 150 653,94 грн - заборгованість по відсоткам.

Зобов?язання Відповідача як Іпотекодавця: В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, АТ «ОТП Банк» уклало з Відповідачем Іпотечний договір № PML-501/231/2007 від 30 листопада 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г., реєстр №2889. Ним в іпотеку Банку передано нерухоме майно, а саме: - Квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 119,8 кв.м., житловою площею 78,9 кв.м. та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності.

Відповідно до вищенаведеного, АТ «ОТП Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за Кредитним договором № MIL-501/231/2007 від 29 листопада 2007 року, яка станом на 18.05.2024 року становить 678 925,43 грн. та яка складається з: ??528 271,49 грн. - заборгованість за кредитом; ??150 6533,94 грн. - заборгованість по відсоткам; звернути стягнення на Предмет іпотеки за PML-501/231/2007 від 30 листопада 2007 року, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 119,8 кв.м., житловою плошею 78,9 кв.м. для погашения заборгованості ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перед АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528, ЄДРПОУ 21685166) за Кредитним договором NoML-501/231/2007 від 29 листопада 2007 року; застосувати спосіб реалізації Предмета іпотеки, передбачений ст. 39 Закону України «Про іпотеку», а саме шляхом проведення електронного аукціону з визначенням ціни предмета іпотеки при примусовому виконанні рішення суду на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб?єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; ??стягнути з Відповідача на користь АТ «ОТП БАНК» сплачений судовий збір.

Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплачує, представник позивача вимушений звернутися з даним позовом до суду.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.01.2025 року по справі було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Від представника відповідача 26.02.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначав, що позов є необґрунтованим та просив у його задоволенні відмовити з наступних підстав, а саме протиправне визначення АТ «ОТП БАНК» за наслідками реструктуризації розміру боргових зобов`язань в сумі 528 271,49 грн. або 31 463,46 дол. США, з підстав здійснення компенсації процентів в сумі 37 519,94 дол США, замість 8 592,57 дол США.

26.02.2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії, в якій ОСОБА_1 просить визнати недійсним договір про внесення змін та доповнень №3 (про реструктуризацію боргових зобов`язань за Законом №1381-ІХ) від 15.02.2022 року та зобов`язати Акціонерне товариство «ОТП Банк» (01033, м.Київ, вул. Жилянська, 43; ідентифікаціний код 21685166) провести реструктуризацію зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №ML-501/231/2007 від 29.11.2007р. із розрахунку заборгованості станом на 29.08.2016 року в сумі 63 355 доларів 72 центи США, в т.ч.: заборгованість за кредитом 54 763,25 дол. США; заборгованість за відсотками за користування кредитом 8 592,57 дол. США.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що після направлення позивачем 12.09.2016 року на адресу відповідача досудової вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, а також ухвалення 28.10.2020 року рішення Малиновським районним судом м. Одеси у справі №522/14185/19 про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 29.08.2016 року, АТ «ОТП БАНК» продовжив нараховувати проценти за кредитним договором №ML-501/231/2007 від 29.11.2007, що є порушенням положень абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України. Нарахування АТ «ОТП БАНК» процентів після 29.08.2016 року є безпідставним. Наслідком цього є протиправне визначення АТ «ОТП БАНК» за наслідками реструктуризації розміру боргових зобов`язань в сумі 528 271,49 грн. або 31 463,46 дол. США, з підстав здійснення компенсації процентів в сумі 37 519,94 дол США, замість 8 592,57 дол США. Всупереч наведеного, позивач вважає, що банк провів реструктуризацію незаконно, без врахування заборгованості, яка встановлена рішенням суду від 28.10.2020 р., у зв`язку з чим звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX назву Малиновського районного суду міста Одеси змінено на Хаджибейський районний суд міста Одеси.

19.06.2025 року від представника АТ «ОТП Банк» до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до АТ "ОТП Банк" про визнання недійсним договору у повному обсязі; та задовольнити первісний позов АТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вважає, що посилання представника Кремнева І.К. про нарахування АТ "ОТП Банком" процентів за кредитним договором після направлення 12.09.2016 року не може братися до уваги та не є предметом спору про стягнення заборгованості, так як за умовами реструктуризації було здійснено компенсацію заборгованості в тому числі за відсотками в сумі 37 519,94 дол США, яка складається з прострочених процентів 37 063,97 дол США + нарахованих процентів на прострочене тіло кредиту 455,97 дол США. Про це зазначено у позовній заяві представника ОСОБА_1 . Тобто, зі сторони АТ "ОТП Банк", як кредитора, під час реструктуризації було списано всі проценти за користування кредитом у загальному розмірі 37519,94 дол. США та частково тіло кредиту у розмірі 22999,79 дол США. Тому посилання ОСОБА_1 на незаконність нарахування відсотків зі сторони банку після направлення досудової вимоги не відповідає дійсності та суперечить фактичним обставинам справи, на які він посилається та про які сам заявляє у позовній заяві. Питання нарахування відсотків не є предметом спору так як відсутнє в принципі.

20.06.2025 року від представника ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду міста Одеси від 23.06.2025 року по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник Акціонерного товариства «ОТП Банк» адвокат Яшин О.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, в задоволенні зустрічної позовної заяви просив відмовити.

В призначеному судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Вергелес Ю.О. просив в задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі та задовольнити зустрічну позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторони позивача, відповідача, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до умов Статуту АТ «ОТП БАНК» (погодженого Національним Банком України 10.05.2018 року, Акціонерне товариство «ОТП БАНК» є правонаступником усіх прав та обов?язків Публічного акціонерного товариства «ОТП БАНК», яке в свою чергу є правонаступником усіх прав та обов?язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», яке в свою чергу є правонаступником усіх прав та обов?язків Акціонерного комерційного банку «Райффайзенбанк Україна». (т.1 а.с. 40-44, т. 1)

В судовому засіданні встановленою, що 29 листопада 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ML-501/231/2007, згідно умов якого та на їх виконання Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 97000,00 доларів США зі встановленням до сплати за користування кредитними коштами плаваючої процентної ставки, що розраховується як FIDR + фіксований відсоток 5,99 % річних, де FIDR- процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк 366 днів з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору, що може змінюватись (зменшуватись або збільшуватись) банком в залежності від зміни вартості кредитних ресурсів банку, з кінцевим строком повернення до 29.11.2019 року щомісячними платежами відповідно до графіку погашення кредиту. (т.1 а.с. 16-20)

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, АТ «ОТП Банк» уклало з Відповідачем Іпотечний договір № PML-501/231/2007 від 30 листопада 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г., реєстр №2889. Ним в іпотеку Банку передано нерухоме майно, а саме: - Квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 119,8 кв.м., житловою площею 78,9 кв.м. та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності. (т.1 а.с. 21-26)

Судом встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28.10.2020 року, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного суду від 08.06.2021 року, постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2021 року позов був задоволений. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» (01033, м.Київ, вул. Жилянська, буд. 43, ідент.код юр.особи 21685166) заборгованість за кредитним договором № ML-501/231/2007 від 29 листопада 2007 року станом на 29 серпня 2016 року в сумі 63 355 (шістдесят три тисячі триста п`ятдесят п`ять) доларів 72 центи США, в т.ч.: -заборгованість за кредитом – 54 763 долари 25 центів США; -заборгованість за відсотками за користування кредитом – 8592 долари 57 центів США. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» (01033, м.Київ, вул. Жилянська, буд. 43, ідент.код юр.особи 21685166) судовий збір в сумі 24243 (двадцять чотири тисячі двісті сорок три) гривні 00 копійок. (т.1 а.с. 29-33,34-35)

Також, у вказаному рішенні суду встановлено, що 12.09.2016 року за вих. № 1004, на адресу, зазначену в кредитному договорі, позивачем було направлено відповідачу досудову вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якої Позичальник був зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту отримання досудової вимоги сплатити на користь банку залишок заборгованості за кредитом та відсотки за користування кредитом, таким чином банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, і такими діями банк на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання - строки повернення кредиту з 29 листопада 2019 року на 12.09.2016 року. (т.1, а.с. 70)

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено та сторонами не заперечується щодо наявності підстав для проведення реструктуризації зобов`язання, передбаченого укладеним між сторонами кредитним договором від 29 листопада 2007 року.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про споживче кредитування», передбачено, що метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.

Стаття 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризація зобов`язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

13 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX, який набрав законної сили 23 квітня 2021 року.

Цим законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», а саме Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 7 згідно із Законом від 13 квітня 2021 року № 1381-IX.

Відповідно до підпунктів 1-2 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі:

- наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника;

- відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації;

- виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України.

Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:

- предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об`єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі).

Відповідно до підпункту 3 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

Тобто, у випадку наявності підстав та дотримання умов, передбачених пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», боржник має право вимагати від кредитора провести реструктуризацію свого зобов`язання за договором про споживчий кредит.

З матеріалів справи вбачається, що 15 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «ОТП БАНК» із заявою про проведення реструктуризації заборгованості за кредитним договором № ML-501/231/2007 від 29 листопада 2007 року на умовах, визначених пунктом 7 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». (т.1 а.с. 11)

АТ «ОТП БАНК» направив ОСОБА_1 лист №501-03/53 від 24.04.2022 р., а також Договір про внесення змін та доповнень №3 (про реструктуризацію боргових зобов`язань за Законом №1381-ІХ) від 15.02.2022 р. і додаток №1 (Графік платежів) до Договору про внесення змін та доповнень №3 (про реструктуризацію боргових зобов`язань за Законом №1381-ІХ) від 15.02.2022 року до Кредитного договору №МL-501/231/2007 від 29 листопада 2007 року. (т.1 а.с. 71-72,73-75,76-77)

У листі АТ «ОТП банк» №501-03/53 від 24.04.2022 р. повідомлено ОСОБА_1 , що заборгованість по кредитному договору становить суму 91 983,19 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 2 624 786,32 гривень, до якої відноситься: прострочена заборгованість по тілу кредиту 54 463,25 дол. США; прострочені проценти 37 063,97 дол. США; нараховані проценти на прострочене тіло кредиту 455,97 дол. США. Заява ОСОБА_1 про проведення реструктуризації боргових зобов`язань за Законом №1381-ІХ була розглянута Банком та прийнято рішення задовольнити її. Вирішено здійснити компенсацію заборгованості за тілом 22 999,79 USD та за відсотками в сумі 37 519,94 USD за результатами обчислення. Погоджено змінити валюту кредиту за тілом та процентами (строковими та простроченими) в загальній сумі 31 463,46 USD (тіло кредиту 31 463,45 USD, проценти 0,00 USD) на національну валюту з використанням для розрахунку нової суми кредиту курсу середнього курсу між курсом на дату видачі кредиту та курсом на дату зміни валюти на наступних умовах: дата реструктуризації 15.02.2022 р., курс конвертації: 16,79%, розмір боргових зобов`язань становить 528 271,49 грн. (тіло кредиту 528 271,49 грн., проценти 0,00 грн.), строк дії кредиту: до 15.02.2032 року.

Відповідно до п.2.1.1.2 договору про внесення змін та доповнень №3 (про реструктцризацію борговаих зобовязань за Законом №1381-ІХ) від 15.02.2022, датою остаточного поврнення кредиту є 15.02.2032 року, також графік платежів є Додатком №1 до договору про внесення змін та доповнень №3 та передбачає щомісячні платежі за тілом кредиту та процентами за користування кредитом. (т.1 а.с. 73-75)

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не погодившись з проведеною банком реструктуризацією направив 29.06.2022 року на адресу АТ «ОТП БАНК» лист, в якому просив надати детальний розрахунок за проведеною Банком реструктуризацією, з окремим визначенням розрахунку нарахованих Банком процентів після направлення 12.09.2016 року Банком на його адресу досудової вимоги про дострокове виконання зобов`язань за Кредитним договором, оскільки вважає, що з 12.10.2016 року Банк не мав право нараховувати проценти за користування кредитом відповідно до умов п.3 частини № 1 базові умови кредитування Кредитного договору. Копія листа з доказами надсилання та отримання долучено до матеріалів справи. (т.1 а.с. 84,85)

На день, що передував дню проведення реструктуризації за кредитним договором від 29 листопада 2007 року, у позичальника ОСОБА_1 існували грошові зобов`язання, визначені рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 522/14185/19 від 28 жовтня 2020 року, а саме заборгованість за тілом кредиту у розмірі 54 763,25 доларів США, сума відсотків – несплачені відсотки за користування кредитом 8 592,57 доларів США.

Отже, обчислення, необхідні для проведення реструктуризації, необхідно здійснювати, виходячи з розміру грошових зобов`язань позивача за кредитним договором, який визначений вказаним рішенням суду, оскільки у відповідача відсутні правові підстави для нарахування процентів та неустойки, які передбачені умовами кредитного договору, після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту та до дня проведення реструктуризації.

У відповідності до ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (частина третя цієї статті).

Кредитний договір припиняє свою дію з дати направлення боржнику вимоги про дострокове погашення всієї суми боргу, тому вимоги про стягнення процентів після цієї дати задоволенню не підлягають (ВС/КЦС від 14.02.2018р., №564/2199/15-ц).

Правова позиція ВСУ від 9 листопада 2016 року у справі № 6-2251цс16: Пред`явлення кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов`язання та зумовлює перебіг позовної давності.

Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевого строку виконання її умов.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), зазначено, що: «Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів». До аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постановах: від 28 жовтня 2020 року у справі № 362/3054/14-ц, від 05 листопада 2020 року у справі № 711/5482/18.

Але, Банком при реструктуризації була взята за основу сума 91 983,19 доларів США, яка включає в себе прострочену заборгованість по тілу кредиту 54 463,25 дол. США; прострочені проценти 37 063,97 дол. США; нараховані проценти на прострочене тіло кредиту 455,97 дол. США.

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку заборгованості нарахування відсотків здійснювалося до 2021 р., що є неправомірним, оскільки кредитний договір №ML-501/231/2007 від 29.11.2007 року розірвано рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28.10.2020 р. у справі № 522/14185/19, і заборгованість до реструктуризації повинна братися з суми 63 355,72 доларів США, яка визначена вищевказаним рішенням суду. (т.1 а.с. 149-152)

Представник АТ “ОТП Банк” у судовому засіданні підтвердив, що банком для здійснені реструктуризації використовувалась не сума заборгованості встановлена рішенням суду у справі № 522/14185/19, а саме 63 355,72 дол. США, з яких 54 763,25 дол. США - заборгованість за тілом кредиту, 8 592,57 дол. США - заборгованість за відсотками, а сума визначена АТ "ОТП Банк" в односторонньому порядку, яка включає неправомірно нараховані проценти, після ухвалення рішення у справі № 522/14185/19, в розмірі 28 927,37 дол. США (37519,94 - 8 592,57 =28 927,37).

Вказані дії банку не відповідають правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позиція Великої Палати Верховного Суду беззаперечно свідчить про неможливість нарахування та стягнення додаткових процентів та штрафних санкцій у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Таким чином, банком здійснюючи реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором від 29 листопада 2007 року, укладеного з ОСОБА_1 , помилково нараховано загальну суму кредитної заборгованості, зокрема відсотки, після зміни кредитором строку дії договору.

Оскільки норма Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов`язкової реструктуризації зобов`язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті є нормою імперативною, а АТ “ОТП БАНК” здійснюючи реструктуризацію неправильно нарахував суму заборгованості (грошових зобов`язань), зокрема без врахування судового рішення про стягнення заборгованості.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, що у зв`язку з вказаними діями АТ «ОТП Банк» щодо обчислення заборгованості обов`язку у ОСОБА_1 зі сплати зобов`язань за реструктуризацією не виникає, оскільки мається порушення його прав, у зв`язку з чим він звернувся до суду із зустрічним позовом про зобов`язанням Акціонерного товариства «ОТП Банк» провести реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором № ML-501/231/2007 від 29 листопада 2007 року, у відповідності до Закону України № 1381-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» згідно заборгованості встановленої рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2020 року у справі № 522/14185/19 в сумі 63 355 доларів 72 центи США, яка станом на 29.08.2016р. складається із: заборгованості за кредитом 54 763,25 дол. США; заборгованості за відсотками за користування кредитом 8 592,57 дол. США.

Судом також враховано, що після 29.08.2016р. ОСОБА_1 було здійснено часткове погашення боргу, а саме – 26.09.2016р. в сумі 100дол.США, 26.10.2016р. – 100 дол.США та 28.11.2016р. - 100 дол.США, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим представником АТ «ОТП Банк» (т.1 а.с.130-132).

Судове рішення про стягнення заборгованості визначає розмір боргового зобов`язання, а тому, з огляду на обов`язковість судового рішення, встановлений судом розмір заборгованості є визначальним при розрахунку необхідного для проведення реструктуризації. Тому доводи АТ «ОТП Банк» про те, що банк здійснив реструктуризацію із дотриманням вимог чинного законодавства є помилковими.

Сторонами клопотання про призначення експертизи у справі не заявлялося.

Суд виходить із того, що судове рішення про стягнення заборгованості визначає розмір боргового зобов`язання, а тому, з огляду на обов`язковість судового рішення, встановлений судом розмір заборгованості є визначальним при розрахунку необхідного для проведення реструктуризації.

Таким чином, права ОСОБА_1 порушені проведеною АТ «ОТП БАНК» реструктуризацією, з огляду на помилковість нарахування кредитором процентів зміни строку дії кредитного договору, отже визначена АТ «ОТП БАНК» у листі від 24.04.2022р., заборгованість порушує права ОСОБА_1 , оскільки обов`язок з її повернення покаладається саме на ОСОБА_1 ..

До аналогічних висновків прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 06 квітня 2023 року у справі №569/21261/21 (провадження №61-2555св23).

У спірних правовідносинах законодавець прямо визначив в законі обов`язковість та порядок укладення договору реструктуризації й умови, за яких він може бути укладений, а тому у разі ухилення від такого обов`язку кредитора або проведення реструктуризації із порушенням чинного законодавства, позичальник вправі звернутися із позовом про зобов`язання провести реструктуризацію і такий спосіб захисту є належним та ефективним.

Крім того, висновок про належний спосіб захисту цивільних прав шляхом зобов`язання кредитора провести реструктуризацію на підставі пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» викладено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 274/6004/21 (провадження № 61-4935св22).

Відповідно до правової позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 листопада 2024 року у справі № 465/4230/22 з метою проведення реструктуризації зобов`язань позичальника за договором про споживчий кредит, передбаченої Законом України від 13 квітня 2021 року № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», який набрав чинності 23 квітня 2021 року, належним способом захисту прав позичальника є вимога про зобов`язання кредитора провести реструктуризацію кредитної заборгованості, який відповідає пункту 5 частини першої статті 16 ЦК України (примусове виконання обов`язку в натурі), змісту відповідного права, характеру його порушення чи невизнання, не потребує пред`явлення додаткових вимог.

Відповідно до правової позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 грудня 2023 року у справі №372/3603/21 «Щодо ефективності способу захисту прав за позовом про зобов`язання банку здійснити реструктуризацію заборгованості за кредитним договором»: обраний позичальником спосіб захисту є ефективним, оскільки заявлена ним вимога про зобов`язання банку реструктуризувати його заборгованість за кредитним договором спрямована на захист цивільного права, відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення (у разі його наявності) та в обраний ним спосіб забезпечить реальне поновлення/захист порушеного права позивача щодо реструктуризації наявного кредитного боргу.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес передбаченими ч.2 ст.16 ЦК України способами та іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначеним законом випадках.

Закон України «Про споживче кредитування» (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті») хоча і передбачає обов`язкову реструктуризацію на вимогу позичальника, однак не встановлює механізму погодження сторонами договору про реструктуризацію розміру зобов`язань за кредитом, які підлягають реструктуризації, у випадку наявності спору щодо суми заборгованості.

Оскільки АТ «ОТП Банк» здійснив реструктуризацію з порушенням, то обов`язку у ОСОБА_1 зі сплати зобов`язань за реструктуризацією не виникає, а тому у задоволенні позову Акціонерного товариства «ОТП Банк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно відмовити.

АТ «ОТП Банк» при здійсненні обчислень, необхідних для проведення реструктуризації, неправомірно нарахував проценти за користування кредитом за період після спливу строку кредитування до дня проведення реструктуризації, а тому суд дійшов до висновку, що позивачем обрано ефективний спосіб захисту його прав, як споживача, шляхом зобов`язання відповідача провести реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором №ML-501/231/2007 від 29 листопада 2007 року з врахуванням визначеного рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2020 року у справі № 522/14185/19 розміру таких зобов`язань, а тому зустрічний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00,§ 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача АТ «ОТП Банк» в користь держави.

Керуючись ст ст. 16, 1050 Цивільного кодексу України, ст.5 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 2, 23, 17 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст.76-78, 83, 141, 258- 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати недійсним договір про внесення змін та доповнень № 3 (про реструктуризацію боргових зобов`язань за Законом № 1381-ІХ) від 15.02.2022 року.

Зобов`язати Акціонерне товариство «ОТП Банк» (01033, м.Київ, вул. Жилянська, 43; ЄДРПОУ 21685166) провести реструктуризацію зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №ML-501/231/2007 від 29.11.2007 року, встановлений рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2020 року у справі № 522/14185/19 в сумі 63 355 доларів 72 центи США, яка складається із: заборгованості за кредитом 54 763,25 дол. США; заборгованості за відсотками за користування кредитом 8 592,57 дол. США з урахуванням проплат, здійснених ОСОБА_1 після 29 серпня 2016 року.

Стягнути з Акціонерного товариства «ОТП Банк» (ЄДРПОУ 21685166, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43) на користь держави судовий збір у сумі 1331 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 14 квітня 2026 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А. МАЗУН