Вирок від 13 квітня 2026 р. у справі №521/9261/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/9261/25

Пр-ня по справі № 1кп/521/1027/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ВСТУПНА ЧАСТИНА

м. Одеса, Україна

14 квітня 2026 року

Хаджибейський районний суд міста Одеси засідаючи у складі:

Головуючого судді – ОСОБА_1

із секретарем судового засідання – ОСОБА_2 на стадії судового провадження розглянувши обвинувальний акт у кримінальному проваджені № 12025162480000429 від 01.04.2025 року, у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Одесі, громадянина України, який має середню освіту (11 класів), працює у ТОВ «Євродор», ваговиком, розлучений, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше судимий: 1) 31.05.2023 року Київським р/с м. Одеси, за ч. 4 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК з іспитовим строком 2 роки; 2) 06.06.2023 року Малиновським р/с м. Одеси за ч. 4 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК з іспитовим строком 2 роки, у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 308 КК.

Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії судового провадження, -

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4

з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник – адвокат ОСОБА_5

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1.1. ОСОБА_3 страждаючи на наркоманію (діагноз F.11.22 – розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності), розпочав лікування на базі Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Одеської міської ради, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 30/32, під час якого за призначенням лікаря почав отримувати щоденно для прийому препарат замісної підтримуючої терапії (далі ЗПТ) «Methadoni», що містить в собі наркотичний засіб метадон, що включений до Списку № 1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2000 року № 770. Щоденна доза прийому препарату ЗПТ «Methadoni», за призначенням лікаря для ОСОБА_3 складала 80 мг.

Також, 17.09.2020 року ОСОБА_3 , при зверненні за медичними послугами, письмово під особистий підпис, шляхом підписання відповідних документів, зобов`язався під час лікування на базі Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Одеської міської ради, не звертатись на лікування в інші медичні заклади, з метою призначення курсу лікування, з використанням наркотичних та психотропних лікарських засобів.

В подальшому, у невстановлений час ОСОБА_3 , відчуваючи нехватку в щоденній дозі призначеного лікарем препарату, та будучи обізнаним, що програма замісної підтримувальної терапії функціонує за відсутності єдиної для всіх закладів охорони здоров`я бази даних пацієнтів, які на ній перебувають, вирішив самостійно збільшити собі щоденну дозу прийому лікарських препаратів, що містять в собі наркотичний засіб.

Усвідомлюючи можливість введення в оману інші медичні заклади, що проваджують програми ЗТП у відповідності до Наказу МОЗ України від 27.03.2012 року № 200 «Про затвердження порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», з метою отримання надмірної щоденної дози лікарського препарату, що містить в собі наркотичний засіб метадон, у ОСОБА_3 у невстановлений час та місці, виник злочинний умисел на заволодіння наркотичним засобом – метадоном, шляхом шахрайства, з метою подальшого неконтрольованого його використання.

Так, ОСОБА_3 продовжуючи отримувати на базі Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Одеської міської ради наркотичний лікарський препарат «Methadoni», діючи умисно, з метою заволодіння наркотичним засобом – метадоном, шляхом шахрайства, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 року і «Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю», затвердженого Наказом МОЗ України № 200 від 27.03.2012 року, звернувся за лікуванням до ще одного медичного закладу, що проваджує програму ЗПТ, а саме до наркологічного відділення № 2 ТОВ «АДДІМЕД».

Так, 01.11.2023 року ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні наркологічного відділення № 2 ТОВ «АДДІМЕД», за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, 19-А, діючи умисно, з метою заволодіння наркотичним засобом, шахрайським шляхом, вводячи в оману медичного працівника наркологічного відділення № 2 ТОВ «АДДІМЕД» - лікаря ОСОБА_6 , повідомив письмово, під особистий підпис, шляхом підписання заяви про початок програми замісної підтримуючої терапії, що не перебуває в інших програмах замісної підтримуючої терапії в закладах будь-якої форми власності.

Нехтуючи попередженням про кримінальну відповідальність, згідно ст. ст. 305-320 КК України за порушення правил перебування на програмі ЗПТ, ОСОБА_3 написав заяву про прийняття його до програми ЗПТ на базі наркологічного відділення № 2 ТОВ «АДДІМЕД» та про отримання препарату, що містить в собі наркотичний засіб – метадон. Після чого отримав призначення лікаря ОСОБА_6 на щоденне отримання препарату «Tab.Methadone ZN», що містить в собі наркотичний засіб метадон. Щоденна доза прийому препарату ЗПТ «Tab.Methadone ZN» за призначенням лікаря для ОСОБА_3 складала 100 мг.

В подальшому, 01.11.2023 року ОСОБА_3 , отримуючи у Комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Одеської міської ради наркотичний лікарський препарат «Methadoni», що містить у своєму складі наркотичний засіб – метадон, діючи умисно, з метою заволодіння наркотичним засобом – метадоном, шляхом шахрайства, отримав на програмі ЗПТ на базі наркологічного відділення № 2 ТОВ «АДДІМЕД», препарат «Tab.Methadone ZN», що містить в собі наркотичний засіб метадон, в кількості 40 таблеток, загальною масою 1 гр., тим самим заволодів вказаним наркотичним засобом шахрайським шляхом.

1.2.Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за вказаним епізодом, за ч. 1 ст. 308 КК, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння наркотичним засобом, шляхом шахрайства.

1.3.Крім того, ОСОБА_3 , 16.11.2023 року, продовжуючи перебувати на програмі ЗПТ в медичному закладі Комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Одеської міської ради, будучи обізнаним, що програма замісної підтримувальної терапії функціонує за відсутності єдиної для всіх закладів охорони здоров`я бази даних пацієнтів, які на ній перебувають, усвідомлюючи можливість введення в оману працівників медичного закладу ТОВ «АДДІМЕД», що проваджує програму ЗПТ, з метою отримання надмірної щоденної дози лікарського препарату, що містить в собі наркотичний засіб метадон, повторно вирішив заволодіти наркотичним засобом – метадоном, шляхом шахрайства, з метою подальшого неконтрольованого його використання.

Так, ОСОБА_3 , всупереч вимогам законодавства України щодо обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а також щодо порядку проведення ЗПТ хворих з опіоїдною залежністю, перебуваючи в приміщенні наркологічного відділення № 2 ТОВ «АДДІМЕД», що за адресою м. Одеса, вул. Стовпова, 19-А, діючи умисно, повторно, шляхом обману лікаря ОСОБА_6 , якій ОСОБА_3 повторно не повідомив, що перебуває на лікуванні в іншому медичному закладі, де йому вже призначені наркотичні засоби, отримав призначення лікаря на видачу препарату «Tab.Methadone ZN», що містить в собі наркотичний засіб метадон, в дозуванні 100 мг.

В подальшому, 16.11.2023 року ОСОБА_3 , отримуючи в Комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Одеської міської ради наркотичний лікарський препарат «Methadoni», що містить у своєму складі наркотичний засіб – метадон, діючи повторно, реалізуючи злочинний умисел спрямований на заволодіння наркотичним засобом – метадон, шляхом шахрайства, отримав на програмі ЗПТ на базі наркологічного відділення № 2 ТОВ «АДДІМЕД», препарат «Tab.Methadone ZN», що містить в собі наркотичний засіб метадон, в кількості 40 таблеток, загальною масою 1 гр. , тим самим заволодів вказаним наркотичним засобом шахрайським шляхом.

1.4.Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 , за вказаним епізодом, за ч. 2 ст. 308 КК, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння наркотичним засобом шляхом шахрайства, вчинене повторно.

2.Покази і правова позиція обвинуваченої.

2.1.Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав і показав, що він хворіє тривалий час на наркоманію. У зв`язку з чим, він звернувся до медичної комунальної установи для призначення курсу лікування, з використанням наркотичних та психотропних лікарських засобів. ОСОБА_3 показав, що отримавши відповідні пігулки, він їхав у громадському транспорті і випадково забув їх у ньому. Окрім того, один знайомий, коли приходив до нього додому, викрав у нього його пігулки з наркотичною речовиною, які він вживає на постійній основі. ОСОБА_3 вирішив, що в нього немає іншого виходу, як звернутись до іншої медичної установи, де отримати знову пігулки. Про те, що за такі дії передбачена кримінальна відповідальність, ОСОБА_3 не знав, однак йому було відомо, що не можна отримувати замісну терапію у різних медичних закладах і що це заборонено. Разом з тим, він вважав, що наслідки будуть набагато простішими. ОСОБА_3 підтвердив, що він підписував відповіді документи і зобов`язання щодо обмежень у отримані препаратів замісної терапії тільки в одному медичному закладі. В теперішній час він просить суд зрозуміти його та суворо не наказувати.

3.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

3.1.Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 308 КК доведена повністю, наступними доказами.

І. Покази.

3.2.Допитана свідок ОСОБА_6 показала, що працює лікарем психіатром в МКЛ № 9 та у наркологічному відділенні № 2 ТОВ «АДДІМЕД». У товаристві з обмеженою відповідальністю, вона надає послуги з консультування та оформлення по програмі замісної підтримуючої терапії. Для постановки на вказану програму, потрібно заповнити певні документи, серед яких заява та попередження про кримінальну відповідальність за те, щоб особа не перебувала на такій самій програмі у інших медичних закладах, незалежно від форми власності. Також ОСОБА_6 показала, що будь-яке спілкування з пацієнтом розпочинається саме з того, що вона розпитує у особи чи не перебуває він на програмі замісної терапії у іншій установі та чи розуміє він, що за такі дії може нести кримінальну відповідальність. Свідок повідомила, що кожна особа перевіряється у комп`ютерних базах Helsi та в електронній системі охорони здоров`я. Особисто ОСОБА_3 , свідок ОСОБА_6 не пам`ятає, оскільки кожного дня звертається багато пацієнтів. Іноді трапляються випадки, коли в програмі зазначається, що певна людина стоїть на програмі в іншому центрі. Потім вона пояснює, свої причини не звернення туди. У таких випадках ОСОБА_6 звертається до головного офісу ТОВ «АДДІМЕД», в м. Києві, який має інформацію зі всіх медичних закладів по всій Україні щодо вказаної програми. Свідок не пам`ятає чи зверталась до головного офісу у випадку з ОСОБА_3 .

3.3.Допитана в судовому засіданні ОСОБА_7 , показала, що працює сімейним лікарем у КНП ЦПМСД № 3 ОМР. ОСОБА_3 знає виключно як особу, яка звернулась до комунального підприємства за замісною терапією. Підстав обмовляти його у неї не має. Пацієнти до центру звертаються вже з встановленим діагнозом та з відповідною медичною довідкою і з визначеним дозуванням замісної терапії. Прийом ліків відбувається, або самостійно пацієнтом один раз протягом десяти днів, або під контролем лікаря. Пацієнт приймає сам ліки, у випадку коли визначене дозування, його поведінка контрольована, в нього немає синдрому абстиненції. В умовах контролю лікарем, пацієнта переводять, якщо потрібна ще корекція дозування препаратів і пацієнту ще притаманні синдром абстиненції. Пацієнт може лікуватись і отримувати замісну терапію тільки в одному закладі. Якщо він раніше звертався до комунальної установи, то ОСОБА_7 ще може це з`ясувати у відповідних інформативних базах. Якщо він звертався до приватного закладу – то встановити таку інформацію неможливо. Пацієнт, коли звертається до центру попереджається про кримінальну відповідальність за те, що буде отримувати замісну терапію в інших закладах. ОСОБА_3 був одним з перших пацієнтів, які отримали замісну терапію у центрі. Йому були роз`яснені правила отримання такої терапії і він попереджений про кримінальну відповідальність за отримання такої терапії в іншому закладі одночасно. Окрім того, при вході у центр мається оголошення про правила отримання замісної терапії тільки в одному медичному закладі. Програма замісної терапії є державною програмою, яка створена для соціалізації наркозалежних осіб, зменшувати їх залежність від наркотичних засобів, щоб пацієнт міг жити повноцінним життям і будувати власне соціальне буття. Щоб в нього не було синдромів відміни, абстиненції. Ця медична допомога в комунальному центрі надається безкоштовно. Відповідно будь-яке отримання додатково наркотичних засобів – незаконно.

Під час перехресного допиту, ОСОБА_7 показала, що якщо пацієнт випадково втратив препарат, то він зобов`язаний звернутись до поліції для фіксування такого факту. Після цього у медичному центрі скликається комісія з двох лікарів, які приймають рішення про повторну видачу препаратів особі. Така процедура може бути здійснена протягом доби і вже до кінця дня, особа повторно отримає препарат. Такий випадок був у центрі нещодавно. Якщо пацієнт не отримає вчасно замісну терапію, його рецептори не отримують вчасно препарат, який зменшує його залежність від наркотичного засобу, відповідно в нього буде сильний фізичний та психічний тиск на його свідомість та організм в цілому. Пацієнт у випадку втрати наркотичного засобу, повинен звернутись до лікуючого лікаря, щоб повідомити про такий факт. ОСОБА_3 не звертався до неї як до лікаря з вказаною проблемою втрати виписаних препаратів.

II. Документи докази.

3.4.Копією медичної карти амбулаторного хворого № 41м/В-р заповненої на ім`я ОСОБА_3 у Комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» ОМР /м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 30/32/.

У вказаній карті (серед інших медичних документів) можливо встановити наступну інформацію. Так пацієнт ОСОБА_3 ознайомлений з умовами участі у програмі замісної підтримуючої терапії та зобов`язується отримувати препарат тільки на сайті кабінету замісної підтримувальної терапії КНП «ЦПМСД № 3» ОМР.

3.5.Копією листків призначень препаратів замісної підтримуючої терапії за 2023 - 2025 роки на гр. ОСОБА_3 . Вказані документи підтверджують видачу метадонових препаратів для ОСОБА_3 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» ОМР.

3.6.Серед інших документів, суд виділяє: Копію заяви про отримання наркотичних засобів, психотропних речовин та/або прекурсорів і виконання призначень лікаря, яка складена ОСОБА_3 на ім`я Директора КНП «ЦПМСД № 3» ОМР 18.09.2020 року, про те, що останній попереджений про кримінальну відповідальність, згідно із статтями 305-320 Кримінального Кодексу за порушення правил зберігання, використання та у разі необхідності знищення наркотичних засобів, психотропних речовин та/або прекурсорів.

3.7.Медичною картою амбулаторного хворого № 994 від 01.11.2023 року, заповненої на ім`я ОСОБА_3 , яка видана ТОВ «АДДІМЕД» МЦ Наркологічне відділення № 2 /м. Одеса, вул. Стовпова, 19-А/.

Серед документів в медичній карті, суд виділяє наступні: 1)Заяву щодо початку програми замісної підтримуючої терапії, яка підписана ОСОБА_3 01.11.2023 року, відповідно до якої він підтвердив, що не перебуває в інших програмах замісної підтримуючої терапії, в закладах будь-якої форми власності, в тому числі в інших областях України та не вживає наркотичних і психотропних засобів; 2)Заяву про отримання наркотичних засобів, психотропних речовин та/або прекурсорів і виконання призначень лікаря, відповідно до якої ОСОБА_3 попереджений про кримінальну відповідальність, згідно із статтями 305-320 Кримінального Кодексу за порушення правил зберігання, використання та у разі необхідності знищення наркотичних засобів, психотропних речовин та/або прекурсорів.

4.Загальний аналіз доказів та висновки суду за обставинами досліджених доказів.

І.Питання об`єктивної сторони. Вини та її форми.

4.1.Обставини даної справи зводяться до того, що ОСОБА_3 є особою, яка страждає на наркоманію. Він потребує лікування у спеціалізованих лікувальних закладах. Звертаючись до однієї з таких клінік, йому роз`яснили особливості лікування, а головне умови такої програми, яка передбачає право отримувати такий вид лікування виключно один раз. Тобто не звертатись за аналогічним лікуванням до інших медичних закладів.

4.2.Така вимога, занадто яскраво прослідковується у всіх медичних документах, які надаються і оголошуються особі, що звертається за лікуванням. Кожна хвора людина заздалегідь попереджається про кримінальну відповідальність за звернення до іншої медичної установи для отримання аналогічної програми зі схожими медичними наркотичними препаратами. Так само і ОСОБА_3 отримав всі необхідні роз`яснення своїх прав і обов`язків, пов`язаних з отриманням замісної підтримуючої терапії. В тому числі він був попереджений про кримінальну відповідальність за звернення до іншого закладу охорони здоров`я для отримання ЗПТ.

4.3.Таким чином, можливо стверджувати, що ОСОБА_3 усвідомлював, що отримавши лікування за програмою прийому препарату замісної підтримуючої терапії, він бере на себе обов`язок не отримувати аналогічну програму в іншій медичній установі.

4.4.Дії ОСОБА_3 вчинені з прямим умислом, тобто коли він усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.

4.5.Фактично обвинувачений ОСОБА_3 не спростовує факту заборони отримувати у двох різних медичних закладах замісну підтримуючу терапію. Однак, він інтерпретує таку заборону на власну користь. Суд досить критично сприймає покази обвинуваченого, який всіляко намагається описати власні наміри і дії, безвихідним становищем. Насправді безвихідного становище у даному випадку не існує.

4.6.Коли особа, яка стоїть на зазначеній програмі, втратила з різних причин відповідні наркотичні препарати (загубив, вкрали та інше), існує встановлена процедура, яка вказує напрямок дій людині, щоб знову отримати лікування. У таких випадках, хворому необхідно звернутись до лікуючого лікаря, який зафіксує такий випадок. Також необхідно звернутись до поліції, яка прийме власні заходи для фіксації факту зникнення наркотичних препаратів. Після цього комісія з лікарів здатна призначити повторний курс такому хворому і видати нові наркотичні препарати для лікування. Така процедура може бути оформлена протягом доби і вже у той самий день, хвора людина може отримати лікування.

4.7. ОСОБА_3 всіляко намагався показати, що такий «рятівний» порядок не працює і не буває випадків, щоб хворі повторно звертались до лікуючого лікаря. Натомість під час допиту сімейного лікаря ОСОБА_7 , яка працює у КНП ЦПМСД № 3 ОМР, було встановлено що такі випадки існують і відбуваються, як того вимагає життя.

4.8.Суд вважає, що поведінка ОСОБА_3 очевидно свідчить про умисне порушення кримінального закону, який охороняє незаконне заволодіння наркотичним засобом, шляхом шахрайства.

4.9.Доводи ОСОБА_3 не тільки не спростовують обвинувачення, а тільки посилюють змістовність доказів зібраних стороною обвинувачення проти останнього. Він намагається показати власну хворобу, як центр небезпеки для власного здоров`я, при цьому не діє сумлінно, як того вимагає закон та його власні зобов`язання, які він взяв на себе при підписанні умов договору на отримання замісної підтримуючої терапії. Не додає впевненості у розповіді ОСОБА_3 і той факт, що хворобу він виставляє, як привід задля будь-якого порушення закону. Що навколишні люди і середовище не розуміють його відчуттів, а тому оцінюють його вчинки занадто формально і суворо.

4.10.Суд не може погодитись з таким тлумаченням закону та дій обвинуваченого, оскільки ОСОБА_3 фактично маніпулює фактами і обставинами власного життя, надаючи значну перевагу власній хворобі за рахунок встановлених правил. Він бажає отримати індульгенцію від кримінального закону, у випадку здійснення умисно незаконних дій, що призвели до заволодіння наркотичними засобами обманим шляхом.

4.11.Таким чином, докази представлені прокурором в судовому засіданні доводять поза розумним сумнівом вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 308 КК.

5.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

5.1.Обставин які пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

5.2.Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом під час судового розгляду також не встановлено.

6.Мотиви призначення покарання.

6.1.При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

6.2.Судом встановлено, що ОСОБА_3 знаходиться у віці 54 років. Народився і виріс в м. Одесі. Має лише загальну середню освіту (11 класів). Жодної спеціальної освіти не отримав. Зі слів працює у ТОВ «Євродор», ваговиком. Розлучений. Зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_3 є засудженою особою. Має два вироки, які не виконані, і які обмежили його у правах. Так, ОСОБА_3 засуджений 31.05.2023 року Київським р/с м. Одеси за ч. 4 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Окрім того, ОСОБА_3 засуджений 06.06.2023 року Малиновським р/с м. Одеси за ч. 4 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк 5 років і також на підставі ст. 75 КК звільнений з іспитовим строком 2 роки. Не відбувши покарання за вказаними вироками, ОСОБА_3 вчиняє нові злочини проти кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів.

6.3.Фактичні обставини даного правопорушення свідчать, що ОСОБА_3 , будучи хворою на наркоманію особою, потребуючи спеціалізованого лікування і отримавши його, не зрозумів, що надане благо надається не з метою отримання ілюзорного задоволення, а з метою підтримувати свою життєдіяльність на фоні існуючих загроз хвороби, як для власного організму, так і для оточуючих громадян. Така державна програма розрахована надати можливість людям із залежністю від наркотиків відчути себе людьми, відчути, що вони потрібні у суспільстві і громади бажають їх соціалізацію здійснити найнебезпечнішим шляхом. Тобто у такий спосіб держава надає можливості хворому влаштувати власне життя без будь-яких проблем із законом.

6.4.Однак, ОСОБА_3 не тільки не зрозумів такого блага, але й забажав з егоцентричних поглядів влаштувати собі свято із безкоштовних наркотичних засобів, що можливо шахрайським шляхом отримувати від держави, під приводом хворобливого стану здоров`я.

6.5.Злочин, який вчинений ОСОБА_3 становить значну суспільну небезпеку для встановленого порядку обігу наркотичних засобів у державі. Існуючи правила контролю за наркотиками забезпечують не тільки безпеку серед певної соціальної групи населення, але в цілому створюють справедливі відносини між державою і громадянами, у випадках коли особи з тих чи інших підстав починають вживати наркотичні засоби і перетворюються на тяжко хворих людей. Для того, щоб не таврувати їх злочинцями, держава досить виважено врегулювала систему лікування таких осіб.

6.6. ОСОБА_3 зробив все щоб зруйнувати довіру до себе, після того, як отримав в медичній установі замісну підтримуючу терапію і після цього повторно звернувся до іншої медичної установи задля отримання тих самих медичних наркотичних засобів. Дії обвинуваченого є очевидним нехтуванням встановлених вимог закону, які обмежують обіг наркотичних засобів серед громадян.

6.7.Суд вважає, що обвинувачений вказане правопорушення вчинив виключно в зв`язку з відсутністю виховання та освіти, як соціального інституту, який характеризується не тільки отриманням знань, а й генерування, зберігання культури суспільства. Не розуміння значення суспільної небезпеки від заволодіння наркотичними засобами шляхом обману, ставлення своїх егоїстичних інтересів, вище за суспільні цінності, неповага до існуючих встановлених норм закону, привели обвинуваченого до вчинення такого правопорушення.

6.8.Разом з тим, суд враховує, що обвинувачений є хворою людиною, серед іншого має захворювання на ВІЛ-інфекцію, гепатит С з 2000 року, туберкульоз з 2013 року.

6.9.В теперішній час знаходиться очевидно у хворобливому стані. Затримка мислення, обмежений словниковий запас; зовнішній вигляд неохайний, одежа забруднена, – схожий на бурлака та анальфабета. Він наче зрезигнувся звичайного людського життя.

6.10.Не маючи належної освіти і спеціальності, він мимоволі вимушений працювати робочим в різних умовах.

6.11.Таким чином, враховуючи обставини правопорушення та особистість обвинуваченого, відсутність обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, суд, вважає за необхідне призначити основне покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі на певний строк. Окрім того, суд вважає за необхідне призначити йому додаткові покарання у вигляді позбавленням права займатися діяльністю пов`язаною з обігом та доступом до наркотичних засобів та психотропних речовин на певний строк та конфіскацію майна.

6.12.У даному випадку, суд застосовує додаткове покарання у вигляді позбавленням права займатися певною діяльністю, оскільки сама специфіка обставин даного кримінального правопорушення свідчить про той факт, що ОСОБА_3 під час вчинення кримінального правопорушення не займав будь-якої посади пов`язаної з обігом наркотичних засобів. Освіта обвинуваченого не дозволяє йому зайняти будь-яку посаду у такій сфері. Сама особистість обвинуваченого, його судимості та спосіб життя надають право стверджувати, що за будь-яких сприятливих умов, він не зможе отримати посаду з таким видом діяльності. Таким чином, застосування покарання у вигляді – обмеження обійняти певну посаду з доступом до обігу наркотичних засобів обвинуваченому ОСОБА_3 буде позбавлена доцільності та розумності. При цьому суд враховує, що законодавець у санкції статті виділяє відповідні види покарань як окремі покарання, а тому і застосування їх повинно бути мотивовано окремо.

6.13.Натомість ОСОБА_3 може бути помилково допущений до зайняття діяльністю, де сферою відносин буде саме використання наркотичних засобів або психотропних речовин. Тому у даному випадку, буде розумним застосувати до нього саме вид покарання у вигляді обмеження у праві на доступ до видів діяльності, що пов`язані з обігом та доступом до наркотичних засобів, психотропних речовин.

6.14.У даному випадку, суд також не розглядає питання застосування положень ст. ст. 75, 69 КК, оскільки для таких законодавчих пільг саме для обвинуваченого підстав немає. Так, суд враховує, що ОСОБА_3 в теперішній час є засудженим Київським районним судом м. Одеси та Малиновським районним судом м. Одеси до покарання у вигляді позбавлення волі. Знаходячись під іспитовим строком вчиняє дані кримінальні правопорушення.

6.15.Відповідно до ОСОБА_3 підлягає застосуванню ст. 71 КК. Остаточне покарання суд призначає за сукупністю вироків, шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання за попередніми вироками.

7.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.

7.1.Речові докази – копії медичної документації на ім?я ОСОБА_3 , що отримані на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2025 року – відповідно до ч. 3, 5 ст. 100 КПК необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.

7.2.Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому, суд виходить з наступного.

7.3.Щодо запобіжного заходу, суд вважає, що до ОСОБА_3 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до набрання законної сили вироком суду. Підстав для затримання ОСОБА_3 одразу у залі суду і застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

7.4.Приймаючи таке рішення, суд враховує, окрім змісту кримінального правопорушення, яке хоча є тяжким, однак вчинено особою в силу власної дурості і нерозуміння суспільних відносин, що охороняються державою у сфері обігу наркотичних засобів. Покарання призначене ОСОБА_3 хоча і є суворим, разом з тим, обвинувачений довів своєю поведінкою, що він не має наміру переховуватись від правосуддя. Добросовісну поведінку обвинуваченого можливо прослідкувати протягом, як досудового розслідування, так і судового розгляду. Так, ОСОБА_3 не обирався запобіжний захід протягом вказаних стадій кримінального процесу.

7.5.На думку суду ОСОБА_3 в теперішній час не представляє суспільної небезпеки, в тому числі враховуючи його складний і тяжкий стан здоров`я. Так, як зазначено вище, ОСОБА_3 хворіє рядом тяжких хронічних, невиліковних захворювань. Безпосередній стан здоров`я, який можливо спостерігати у залі суду, надає право на думку, що він обтяжений такими захворюваннями, які не тільки впливають на зміст життя людини, але й перешкоджають його адекватному знаходженню у залі судового засідання. Залежність особи від спеціального лікування та як наслідок підтримка його життєдіяльності також свідчить про необхідність надання обвинуваченому додаткового часу для підтримки власного здоров`я до набрання вироком законної сили.

7.6.Таким чином, сам зміст кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який більше хвора людина, ніж затятий злочинець, надають право на думку, що до виконання вироку і початку відбування реального покарання ОСОБА_3 може знаходитись під домашнім арештом.

7.7.Ухвалюючи вирок, суд керується ст. ст. 370, 373, 374 КПК.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

1.1.Визнати ОСОБА_3 , винним у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 308 КК та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 308 КК, у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

за ч. 2 ст. 308 КК, у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців, з позбавленням права займатися діяльністю пов`язаною з обігом та доступом до наркотичних засобів і психотропних речовин на строк 3 (три) роки, з конфіскацією майна.

1.2.Відповідно до ст. 70 КК визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців, з позбавленням права займатися діяльністю пов`язаною з обігом та доступом до наркотичних засобів і психотропних речовин на строк 3 (три) роки, з конфіскацією майна.

1.3.Відповідно до ст. 71 КК до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Одеси від 31.05.2023 року і вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 06.06.2023 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 8 (вісім) місяців, з позбавленням права займатися діяльністю пов`язаною з обігом та доступом до наркотичних засобів і психотропних речовин на строк 3 (три) роки, з конфіскацією майна.

1.4.Початок строку відбуття покарання у вигляді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з моменту затримання обвинуваченого.

1.5.Затримати обвинуваченого ОСОБА_3 після набрання законної сили вироком суду.

1.6.До набрання законної сили вироком суду, застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною обвинуваченому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у певний період доби, а саме з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.

1.7.Роз`яснити обвинуваченому обов`язок, щодо заборони залишати вказане житло у період доби, а саме з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.

1.8.Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки строком на 60 (шістдесят) днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК:

1) прибувати до суду за викликом.

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає /м. Одеса/, без дозволу суду.

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

1.9.Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

1.10.Контроль за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом покласти на співробітників відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.

1.11.Речові докази – копії медичної документації на ім`я ОСОБА_3 , що отримані на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2025 року – залишити в матеріалах кримінального провадження.

1.12.Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано.

1.13.Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

1.14.Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С У Д Д Я: ОСОБА_1