Вирок від 12 квітня 2026 р. у справі №521/3117/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/3117/26

1-кп/521/1429/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162470000172 від 28.01.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, громадянина України, який є особою з інвалідністю ІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючого в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11, неодноразово судимого, останні рази:

- 12.07.2023 р. Малиновським районним судом м. Одеси за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном строком на 2 роки;

- 18.12.2023 р. Київським районним судом міста Одеси за вчинення злочину передбаченого ч. 4 ст.185 КК України до позбавлення волі строком до 5 років, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки;

- 13.05.2024 р. Малиновським районним судом міста Одеси за вчинення злочину передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст.71, 72 КК України приєднано 2 місяці позбавлення волі невідбутого покарання за вироком Київського районного суду міста Одеси від 18.12.2023 р. остаточно до відбуття призначення до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 26.03.2024 р. Київським районним судом міста Одеси за вчинення злочину передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 369 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі на підставі ст. 71 КК України приєднано 11 місяців позбавлення волі за вироком Київського районного суду міста Одеси від 18.12.2023 р. та остаточно призначено покарання строком до 6 років позбавлення волі. Вказаний вирок не набрав законної сили, оскільки оскаржується в апеляційному порядку,

- 25.06.2024 р. Київським районним судом міста Одеси за вчинення злочину передбаченого ч.4 ст. 185, позбавлення волі строком до 5 років 6 місяців;

- обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023162490001136 за ч. 4 ст. 185 КК України перебуває в Пересипському районному суді міста Одеси,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за корисливі злочини проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість та на теперішній час відбуваючи покарання, на шлях виправлення не став та, діючи умисно. з корисливих мотивів, керуючись єдиним злочинним умислом, спрямованим на незаконне заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману, вчинив новий корисливий злочин проти власності.

Так, ОСОБА_4 , утримуючись в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 11, з 26.01.2024 р. по теперішній час на підставі ухвали Київського районного суду міста Одеси від 26.01.2024 р. за ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 185 КК України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, повторно. в межах реалізації єдиного злочинного умислу на отримання незаконних прибутків, вирішив вчинити корисливі кримінальні правопорушення, направлені на заволодіння коштами громадян шляхом обману, з використанням мобільного телефону, у якому було установлено мобільний застосунок «OLX» з доступом до всесвітньої мережі Інтернет.

З цією метою, у невстановлений час, діючи в межах вказаного єдиного злочинного умислу ОСОБА_4 , заздалегідь домовився із невстановленою особою про передачу йому на територію Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» SIM-карти оператора мобільного зв`язку та мобільного терміналу, які почав незаконно зберігати.

Надалі, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу на вчинення шахрайських дій, у невстановлений час та дату, ОСОБА_4 , незаконно використовуючи мобільний телефон, у якому було встановлено мобільний додаток «OLX», розмістив оголошення про продаж неіснуючого товару зарядної станції «Bluetti» із світлинами та вказав свій номер телефону НОМЕР_1 , створивши таким чином неправдиве оголошення, та в подальшому надавав потерпілим дані банківської платіжної карти АТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 , відкритої на ім?я ОСОБА_5 , який був необізнаний з протиправними намірами ОСОБА_4 та незаконним джерелом надходження грошових коштів.

Надалі, 22.01.2026 р. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні ДУ «Одеський слідчий ізолятор», з корисливих мотивів, повторно, реалізовуючи раніше виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману з використанням інтернет-ресурсів та створеного неправдивого оголошення на сайті «OLX» про продаж зарядної станції «Bluetti», з вказаним контактом оператора мобільного зв?язку «ВФ Україна» з номером НОМЕР_1 на яке відреагував потерпілий ОСОБА_6 , який, зацікавившись вказаним товаром, зателефонував за зазначеним у оголошенні номером НОМЕР_1 . ОСОБА_4 , діючи під ім?ям « ОСОБА_7 » запропонував продовжити спілкування у месенджері «Telegram», де переконав потерпілого у реальності продажу зарядної станції, надавши неправдиву інформацію щодо технічного стану товару, причин його продажу та умов доставки.

Під час листування у месенджері «Telegram», ОСОБА_4 запропонував потерпілому здійснити передоплату в розмірі 4000 гривень, пообіцявши у відповідь надіслати товар службою доставки «Нова пошта» або доставити особисто, на що потерпілий ОСОБА_6 погодився. Для переказу грошових коштів він надав номер банківської картки АТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 , емітованої на ім?я ОСОБА_5 ..

При цьому ОСОБА_6 будучи впевненим в порядності та доброчесності намірів ОСОБА_4 , тобто особи що розмістила оголошення та надала всю інформацію стосовно продажу зарядної станції, не підозрюючи дійсних злочинних намірів останнього на виконання вище вказаних домовленостей 22.01.2026 р. o 16:20 через термінал самообслуговування, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 29, перевів власні грошові кошти на загальну суму 4 000 гривень, на вказану ОСОБА_4 банківську карту АТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 .

У подальшому, ОСОБА_5 , будучи необізнаним з протиправними намірами ОСОБА_4 та незаконним джерелом надходження грошових коштів, діючи за його вказівками, зняв кошти готівкою, на які придбав продукти харчування та передав посилкою через ТОВ «Нова Пошта» до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор», на ім?я ОСОБА_4 , обернувши грошові кошти на користь останнього, тим самим ОСОБА_4 розпорядився коштами, які належать потерпілому, на власний розсуд.

Після цього ОСОБА_4 , на зв`язок з потерпілим більше не виходив, товар не доставив, спричинивши своїми протиправними діями матеріальну шкоду ОСОБА_6 , на загальну суму 4 000 гривень.

Крім цього, 22.01.2026 р. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні ДУ «Одеський слідчий ізолятор», впевнившись, що його шахрайські дії залишаються не викритими, та існує реальна можливість вчинити нові злочинні умисні дії, з корисливих мотивів, повторно, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману з використанням інтернет-ресурсів та створеного «штучного» оголошення на сайті «ОІХ» про продаж зарядної станції «Bluetti», з вказаним контактом оператора мобільного зв?язку «ВФ Україна» з номером НОМЕР_1 на яке відреагував потерпілий ОСОБА_8 , який, зацікавившись вказаним товаром, зателефонував за зазначеним у оголошенні номером НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , діючи під ім?ям « ОСОБА_7 », запропонував продовжити спілкування у месенджері «Telegram», де переконав потерпілого у реальності продажу зарядної станції надавши неправдиву інформацію щодо технічного стану товару, причин його продажу та умов доставки.

Під час листування у месенджері «Telegram», ОСОБА_4 запропонував потерпілому здійснити передоплату в розмірі 4000 гривень, пообіцявши у відповідь надіслати товар службою доставки «Нова пошта» або доставити особисто, на що потерпілий ОСОБА_8 погодився. Для переказу грошових коштів він надав номер банківської картки АТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 , емітованої на ім?я ОСОБА_5 .

При цьому ОСОБА_8 будучи впевненим в порядності намірів ОСОБА_4 , тобто особи. що розмістила оголошення та надала всю інформацію стосовно продажу зарядної станції, не підозрюючи дійсних злочинних намірів останнього, на виконання вище вказаних домовленостей 22.01.2026 р. о 17:09 год. перевів власні грошові кошти на загальну суму 1 000 гривень та 22.01.2026 о 17:12 перевів власні грошові кошти на загальну суму 2 976 гривень через термінал самообслуговування, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Олексія Вадатурського, буд. 51, на вказану ОСОБА_4 банківську карту АТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 .

У подальшому, ОСОБА_5 будучи необізнаним з протиправними намірами ОСОБА_4 та незаконним джерелом надходження грошових коштів, діючи за його вказівками, зняв кошти готівкою, на які придбав продукти харчування та передав посилкою через ТОВ «Нова Пошта» до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор», на ім?я ОСОБА_4 , обернувши грошові кошти на користь останнього, тим самим ОСОБА_4 розпорядився коштами, які належать потерпілому, на власний розсуд.

Після цього ОСОБА_4 , на зв`язок з потерпілим більше не виходив, товар не доставив, спричинивши своїми протиправними діями матеріальну шкоду ОСОБА_8 на загальну суму 3 976 гривень.

Крім цього, 22.01.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні ДУ «Одеський слідчий ізолятор», впевнившись, що його шахрайські дії залишаються не викритими, та існує реальна можливість вчинити нові злочинні умисні дії, з корисливих мотивів, повторно, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману з використанням інтернет-ресурсів та створеного неправдивого оголошення на сайті «OLX» про продаж зарядної станції «Bluetti», з вказаним контактом оператора мобільного зв?язку «ВФ Україна» з номером НОМЕР_1 на яке відреагувала потерпіла ОСОБА_9 , яка, зацікавившись вказаним товаром. зателефонувала за зазначеним у оголошенні номером НОМЕР_1 . ОСОБА_4 , діючи під ім?ям « ОСОБА_7 », запропонував продовжити спілкування у месенджері «Telegram», де переконав потерпілу у реальності продажу зарядної станції, надавши неправдиву інформацію щодо технічного стану товару, причин його продажу та умов доставки.

Під час листування у месенджері «Telegram», ОСОБА_4 запропонував потерпілій здійснити передоплату в розмірі 4000 гривень, пообіцявши у відповідь надіслати товар службою доставки «Нова пошта» або доставити особисто, на що потерпіла ОСОБА_9 погодилась. Для переказу грошових коштів він надав номер банківської картки АТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 , емітованої на ім?я ОСОБА_5 .

При цьому ОСОБА_9 будучи впевненою в порядності намірів ОСОБА_4 , тобто особи що розмістила оголошення та надала всю інформацію стосовно продажу зарядної станції, не підозрюючи дійсних злочинних намірів останнього, на виконання вище вказаних домовленостей 22.01.2026 р. о 18:38 год. через термінал самообслуговування, розташований за адресою: м. Одеса, пр. Небесної Сотні, буд. 65-а, перевела власні грошові кошти на загальну суму 4 032 гривень на вказану ОСОБА_4 банківську карту АТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 .

У подальшому, ОСОБА_5 , будучи необізнаним з протиправними намірами ОСОБА_4 та незаконним джерелом надходження грошових коштів, діючи за його вказівками, зняв кошти готівкою, на які придбав продукти харчування та передав посилкою через ТОВ «Нова Пошта» до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор», на ім?я ОСОБА_4 , обернувши грошові кошти на користь останнього, тим самим ОСОБА_4 розпорядився коштами, які належать потерпілому, на власний розсуд.

Після цього ОСОБА_4 , на зв`язко з потерпілою більше не виходив, товар не доставив, спричинивши своїми протиправними діями матеріальну шкоду ОСОБА_9 на загальну суму 4 032 гривень.

Крім цього, 22.01.2026 р. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні ДУ «Олеський слідчий ізолятор», впевнившись, що його шахрайські дії залишаються не викритими, та існує реальна можливість вчинити нові злочинні умисні дії, з корисливих мотивів, повторно продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману з використанням інтернет-ресурсів та створеного неправдивого оголошення на сайті «OLX» про продаж зарядної станції «Bluetti», з вказаним контактом оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна» з номером НОМЕР_1 на яке відреагував потерпіла ОСОБА_10 , яка, зацікавившись вказаним товаром, зателефонувала за зазначеним у оголошенні номером НОМЕР_1 . ОСОБА_4 , діючи під ім`ям « ОСОБА_7 », запропонував продовжити спілкування у месенджері «Telegram», де переконав потерпілу у реальності продажу зарядної станції, надавши неправдиву інформацію щодо технічного стану товару, причин його продажу та умов доставки.

Під час листування у месенджері «Telegram», ОСОБА_4 запропонував потерпілій здійснити передоплату в розмірі 4 000 гривень, пообіцявши у відповідь надіслати товар службою доставки «Нова Пошта» або доставити особисто, на що потерпіла ОСОБА_10 погодилась. Для переказу грошових коштів він надав номер банківської картки АТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 , емітованої на ім?я ОСОБА_5 .

При цьому ОСОБА_10 будучи впевненою в порядності намірів ОСОБА_4 тобто особи. що розмістила оголошення та надала всю інформацію стосовно продажу зарядної станції, не підозрюючи дійсних злочинних намірів останнього, на виконання вище вказаних домовленостей 23.01.2026 р. о 12:52 год. через термінал самообслуговування, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Івана Фунтового, 23, перевела власні грошові кошти на загальну суму 4 000 гривень на вказану ОСОБА_4 банківську карту АТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 .

У подальшому, ОСОБА_5 будучи необізнаним з протиправними намірами ОСОБА_4 та незаконним джерелом надходження грошових коштів, діючи за його вказівками, зняв кошти готівкою, на які придбав продукти харчування та передав посилкою через ТОВ «Нова Пошта» до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор». на ім?я ОСОБА_4 , обернувши грошові кошти на користь останнього, тим самим ОСОБА_4 розпорядився коштами, які належать потерпілому, на власний розсуд.

Після цього ОСОБА_4 , на зв`язок з потерпілою більше не виходив, товар не доставив, спричинивши своїми протиправними діями матеріальну шкоду ОСОБА_10 на загальну суму 4 000 гривень.

Крім цього, 23.01.2026 р. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні ДУ «Одеський слідчий ізолятор», впевнившись, що його шахрайські дії залишаються не викритими, та існує реальна можливість вчинити нові злочинні умисні дії, з корисливих мотивів, повторно, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману з використанням інтернет-ресурсів та створеного неправдивого оголошення на сайті «OLX» про продаж зарядної станції «Bluetti», з вказаним контактом оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна» з номером НОМЕР_1 на яке відреагувала потерпіла ОСОБА_11 , яка, зацікавившись вказаним товаром. зателефонувала за зазначеним у оголошенні номером НОМЕР_1 . ОСОБА_4 діючи під ім`ям « ОСОБА_7 », запропонував продовжити спілкування у месенджері «Telegram», до переконав потерпілу у реальності продажу зарядної станції, надавши неправдиву інформацію щодо технічного стану товару, причин його продажу та умов доставки.

Під час листування у месенджері «Telegram», ОСОБА_4 запропонував потерпілій здійснити передоплату в розмірі 4000 гривень, пообіцявши у відповідь надіслати товар службою доставки «Нова пошта» або доставити особисто, на що потерпіла ОСОБА_11 погодилась. Для переказу грошових коштів він надав номер банківської картки АТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 , емітованої на ім?я ОСОБА_5 .

При цьому ОСОБА_11 будучи впевненою в порядності намірів ОСОБА_4 , тобто особи що розмістила оголошення та надала всю інформацію стосовно продажу зарядної станції, не підозрюючи дійсних злочинних намірів останнього, на виконання више вказаних домовленостей, 23.01.2026 р. о 13:39 год. через термінал самообслуговування, розташованого за адресою: м. Одеса, пр. Небесної Сотні, буд. 65-а, перевела власні грошові кошти на загальну суму 4 032 гривень на вказану ОСОБА_4 банківську карту АТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 .

У подальшому, ОСОБА_5 будучи необізнаним з протиправними намірами ОСОБА_4 та незаконним джерелом надходження грошових коштів, діючи за його вказівками, зняв кошти готівкою, на які придбав продукти харчування та передав посилкою через ТОВ «Нова Пошта» до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор», на ім?я ОСОБА_4 , обернувши грошові кошти на користь останнього, тим самим ОСОБА_4 розпорядився коштами, які належать потерпілому, на власний розсуд.

Після цього ОСОБА_4 , на зв`язок з потерпілою більше не виходив, товар не доставив, спричинивши своїми протиправними діями матеріальну шкоду ОСОБА_11 на загальну суму 4 032 гривень.

Своїми протиправними діями ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в межах єдиного злочинного умислу, незаконно заволодів грошовими коштами потерпілих на загальну суму 20 040 гривень, чим спричинив їм матеріальну шкоду.

Дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , провину визнав повністю, кваліфікацію своїх дій не оспорював та надав показання, які аналогічні обставинам правопорушення, що зазначені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро кається та просить суд суворо не карати.

Потерпілі по справі: ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , надіслали до суду заяви про розгляд справи судом у їх відсутність, тому суд за згодою учасників судового процесу, в порядку ст.325 КПК України розглянув справу у відсутність потерпілих сторін.

Прокурор під час судового розгляду просив обмежитись допитом обвинуваченого і дослідженням доказів, що характеризують його особу та документів, що стосуються вирішення питання долі речових доказів та процесуальних витрат у даному провадженні, та відповідно до вимог ст. 349 КПК України, просив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, стосуються вирішення питання долі речових доказів та процесуальних витрат у даному провадженні.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками кримінального провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений під час допиту підтвердив, що саме він вчинив кримінальні правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставинах. Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Досліджені судом докази дають підстави для висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , про винуватість останнього в їх вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання його винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Зважаючи на те, що обвинувачений підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини і беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, суд вважає доведеним пред`явлене йому обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 190 КК України як шахрайство, вчинене повторно.

Згідно з положеннями ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає рецидив злочинів.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує:

-ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином;

-особу обвинуваченого ОСОБА_4 : є осудною особою, його вік (46 років), сімейний стан - не одружений, є особою з інвалідністю ІІ групи, з довідки КНП «Одеський обласний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради» № 789 від 17.02.2026 року вбачається, що ОСОБА_4 перебував на обліку з 10.10.1997 р. по 01.08.2013 р. з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання наркотичних речовин (опіоїди). Синдром залежності. Знят - у зв`язку з відсутністю відомостей.

- неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності;

- вчинення кримінального правопорушення під час знаходження в ДУ «Одеській слідчий ізолятор»,

-беззаперечне визнання вини, готовність нести відповідальність за вчинене;

-наявність обставин, що пом`якшують покарання та обставини, що обтяжує покарання.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим діяння, обставини його вчинення, фактично спричинені наслідки кримінального правопорушення, враховуючи обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, враховуючи позицію прокурора в судових дебатах, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , неможливе без ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки останній будучи раніше засудженим за вчинення умисних кримінальних правопорушень проти власності, відповідних висновків для себе не зробив, про що свідчить відсутність бажання стати на шлях виправлення, рецидив злочинів, а тому суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України, у виді позбавлення волі, при цьому відсутні підстави застосування ст. ст. 69, 75 КК України.

На підставі ст. 71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду міста Одеси від 25.06.2024 року.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Арешти в даному кримінальному проваджені не накладались.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Так, мобільний телефон марки «Samsung» білого кольору, IMEI(1): НОМЕР_3 , IMEI(2): НОМЕР_4 , який був використаний як засіб вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України. Вказане кримінальне правопорушення є умисним кримінальним правопорушенням та за його вчинення передбачено основне покарання у виді позбавлення волі, тому зазначений вище мобільний телефон підлягає спеціальній конфіскації на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України.

Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження, не обирався.

Керуючись ст. ст. 5, 65, 71, КК України, ст. ст. 100, 128, 368-371, 373-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду міста Одеси від 25.06.2024 року, та остаточно призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня проголошення вироку.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Речові докази відповідно до постанови слідчого від 24.02.2026 року, а саме:

- мобільний телефон марки «Samsung» білого кольору, IMEI(1): НОМЕР_3 , IMEI(2): НОМЕР_4 , - конфіскувати в дохід держави;

- сім карта оператора мобільного зв?язку «Водафон» НОМЕР_5 ,- знищити.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.

Обмеження права оскарження вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копія вироку після його проголошення негайно вручається прокурору та обвинуваченому.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України судом у судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.

Суддя ОСОБА_1