Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №504/878/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/878/26

Номер провадження 3/504/489/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Сафарова А.Ф., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи протоколі не зазначено, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2026 інспектором СПД №1 ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Павловим А.С. складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 593730, з фабули якого вбачається, що 17.02.2026 об 11:13 год. в с-щі Нові Біляри, дорога М-28 Одеса-Південне, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Accent, н/з НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу алкотестер Драгер 0119 відмовився, також водію було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі охорони здоров`я, на що водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 виним у вчиненні адміністративного правопорушення себе не визнав, пояснивши суду, що до моменту фіксації на бодікамеру поліцейський повідомив, що вбачає у нього ознаки алкогольного сп`яніння, на що він не погодився та пояснив, що йому необхідно їхати у службових справах. Поліцейський запропонував йому сплатити штраф у розмірі 34 тис. грн. на місці зупинки, на що він також не погодився. Згодом поліцейський запропонував йому швиденько на камеру зафіксувати відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, після чого він буде вільний. Сидячи у автомобілі, який йому належить, поліцейський ввімкнув камеру та почав фіксувати складання матеріалів справи, при цьому зафіксувавши відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 категорично заперечував свою вину, наполягаючи на тому, що він не розумів, що відбувається, потрапивши у таку ситуацію вперше та говорив на камеру тільки, те що сказав йому поліцейський, обіцявший його відпустити.

На підтвердження винуватості особи, суду надано та судом досліджено:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 593730 від 17.02.2026;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.02.2026, згідно якого водій відмовився від огляду;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 17.02.2026;

- диск з відеозаписом, за результатом дослідження якого встановлено, що початок відеофіксації події розпочато із моменту, коли особа, яку в подальшому встановлено – ОСОБА_2 сидів в автомобілі на місці водія, пристебнутий ременем безпеки. Поліцейський в цей час сидів на пасажирському сидінні та розпочав процедуру фіксації відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та складання матеріалів справи. Факт зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 на бодікамеру не зафіксовано. Поведінка водія не мала ознак сп`яніння, тремтіння рук та почервоніння очей не зафіксовано.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).

У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або за відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.

Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати та збирати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

Встановлено, що у даній справі відсутні достовірні дані, на підставі яких суд має можливість встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для даного провадження та підлягають доказуванню, а тому відсутні дані про наявність в діях особи, відносно якої складений адміністративний протокол, ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, під тиском, а також на припущеннях. Встановлення ознак сп`яніння є об`єктивним фактором. Дотримання вимог ст. 266 КУпАП є обов`язковим, порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції має бути зафіксованим, ознаки сп`яніння мають бути виявлені та одразу повідомлені.

За вище викладених обставин, зважаючи на обставини, встановлені судом під час дослідження відеозапису, а саме відсутність відеофіксації зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підтвердження відеозаписом ознак сп`яніння зазначених в протоколі (тремтіння пальців рук, почервоніння очей), а також відсутність в матеріалах справи відомостей про відсторонення водія від керування, дає підстави суду зробити висновок про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, належними та допустимими доказами.

Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням вище викладеного, справу про адміністративне правопорушення слід закрити через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст.7,9,247,279,280,283- 285 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А. Ф. Сафарова