Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №504/1205/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/1205/26

Номер провадження 3/504/584/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Якимів А.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

на розгляд Доброславського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що 12.03.2026 року о 08.08 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Корсунці, вул. Степова, 1Б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – Фольцваген, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

06.04.2026 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення по суті складеного відносно нього протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, в яких останній зазначає про порушення допущені працівниками поліції під час оформлення матеріалів відносно нього, а саме: огляд проводився без залучення двох свідків; під час оформлення матеріалів працівник поліції неодноразово вимикав нагрудну камеру; після складання протоколу поліцейські не відсторонили його від керування та дозволили продовжити рух на власному транспортному засобі. Також зазначає, що він є штатним водієм ЗСУ та позбавлення його права керування унеможливить виконання ним бойових розпоряджень,. Вказав, що алкогольні напої вживав напередодні події, умислу на порушення ПДР не мав, у скоєному щиро розкаюється та просить, враховуючи вищевказані обставини, закрити провадження у справі.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся за допомогою електронної повістки, надісланої на номер мобільного телефону, який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення.

Отже, ОСОБА_1 є таким, що повідомлений про день та час розгляду справи належним чином, а судом вжито всіх заходів, щодо надання останньому можливості брати участь у судовому засіданні. Крім того, у вищевказаних письмових поясненнях, ОСОБА_1 зазначив, що прибути в засідання не має можливості через виконання бойових завдань та просив розгляд справи проводити без його участі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що справу про адміністративне правопорушення можливо розглянути за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується такими доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 612768 від 12.03.2026 року, який підписаний ОСОБА_1 без заперечень, щодо викладених в ньому обставин;

-роздруківкою приладу Alkotest Drager 6820, прилад №0196, тест №48, відповідно якого, у видихуваному ОСОБА_1 повітрі міститься 0,41 проміле алкоголю;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- відеозаписами з ПВР, на яких зафіксовано факт зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом, огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних приладів, з результатом якого останній був згоден та відмовився від проходження огляду в медичному закладі, а також зазначення ОСОБА_1 про те, що він напередодні вживав алкогольні напої, а також складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення та підписання ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та отримання його копії.

Відповідно до п. 2.9.А Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, серед іншого, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Доводи ОСОБА_1 щодо процедурних порушень з боку працівників поліції під час складання протоколу відносно нього, а саме не залучення свідків під час проведення його огляду, судом відхиляються, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, залучення свідків при проведенні працівниками поліції огляду водія на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу необхідно лише в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису, проте у даному провадженні поліцейський застосовував технічні засоби фіксації правопорушення, а тому відсутність свідків огляду не є порушенням вимог ч.2 ст. 266 КУпАП.

Щодо зауваження ОСОБА_1 з приводу того, що наявні у матеріалах справи відеозаписи з нагрудної камери поліцейського не є безперервними, слід зауважити, що на відеозаписах зафіксовано у повному обсязі всі ті обставини, що підлягають обов`язковому з`ясуванню судом, перебувають у логічному взаємозв`язку і послідовності із іншими наявними у справі доказами та дають можливість встановити в діях особи склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

В свою чергу на вищезазначених відеозаписах, не зафіксовано того, що після оформлення протоколу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, працівники поліції дозволили останньому продовжити рух на власному транспортному засобі.

Тому з огляду на зазначене в суду відсутні достатні підстави вважати, що працівниками поліції не було виконано вимог ч .1 ст. 266 КУпАП, щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом. Саме по собі невиконання працівниками поліції обов`язків, щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом не вказує на відсутність в його діях складу правопорушення.

Об`єктивно з`ясувавши обставини, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, суд визнає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, кваліфікація його дій працівниками поліції є вірною.

Водночас суд відзначає, що ні ст. 268 КУпАП, а ні ст. 15 КУпАП не передбачають яких-небудь відмінностей у провадженні в справах про адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців, натомість згідно останньої за порушення, серед іншого, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху зазначені особи (військовослужбовці) несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах

Визначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, за вчинене порушення, суд звертає увагу на безальтернативність адміністративного стягнення за дане порушення та вважає необхідним накласти на правопорушника адміністративне стягнення, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 рік.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,6 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до особи може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області.

Суддя А. В. Якимів