Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №692/1802/25 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 692/1802/25

Провадження № 22-ц/821/797/26

Категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,

секретаря - Кукушкіної А. О.,

учасники справи:

позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» - адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича на ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 05 лютого 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року представник ТОВ «Іннова-Нова» - адвокат Андрущенко М. В. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ТОВ «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява обґрунтована тим, що 21.01.2026 у справі за позовом ТОВ «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ухвалено судове рішення, яким не вирішено питання про розподіл судових витрат на надання позивачу професійної правничої допомоги адвокатом у розмірі 5 000,00 грн.

Вказував, що з 08.09.2025 змінено найменування юридичної особи, а саме: ТОВ «Іннова Фінанс» на ТОВ «Іннова-Нова».

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 05.02.2026 у задоволенні заяви ТОВ «Іннова-Нова» про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Відмовляючи позивачу у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем докази містять загальні відомості і не є конкретизованими щодо судової справи або особи боржника, а отже можуть бути подані на підтвердження надання послуг з правової допомоги у будь-якій справі. При цьому картка руху документу свідчить виключно про дату отримання рішення суду в справі.

Суд вважав, що стороною позивача не було надано суду належних і достовірних доказів, що підтверджували б понесені нею витрати на правову допомогу в справі № 692/1802/25 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Також суд першої інстанції вказав, що заява представника позивача Андрущенка М. В. про ухвалення додаткового рішення не є належним чином обґрунтованою, не підкріплена належними і достовірними доказами, а тому не може бути задоволена судом.

Не погоджуючись з ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 05.02.2026, представник ТОВ «Іннова-Нова» - адвокат Андрущенко М. В. оскаржив її в апеляційному порядку, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що упозовній заяві про стягнення заборгованості за кредитним договором, поданій 28.11.2025, представником позивача було повідомлено Драбівський районний суд Черкаської області про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складає суму судового збору у розмірі 2 422,40 грн, та витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 5 000,00 грн.

Крім того, у вищезазначеній позовній заяви зазначено, що документальне підтвердження понесених судових витрат в частині надання ТОВ «Іннова-Нова» професійної правничої допомоги буде скеровано до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення в строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, що не перевищує 5 днів з моменту винесення судом рішення в справі.

Зазначає, що відповідно до п. 2.6. Договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025, послуги, що надаються за Договором підлягають їх подальшій післяоплаті за результатами звітного періоду.

Пунктом 3.4. вищезазначеного Договору передбачено, що з моменту складання та направлення АНП замовник зобов`язується у строк, що не перевищує 5 робочих днів ознайомитись із даними АНП, погодити його з виконавцем та, за відсутності зауважень та/або скарг щодо послуг, зазначених в АНП, результату їх надання та/або інших нюансів, підписати та передати виконавцю 1 (один) екземпляр відповідного АНП.

Вважає, що представником позивача у строки та в порядку передбаченому нормами ЦПК України було направлено до Драбівського районного суду Черкаської області заяву про ухвалення додаткового рішення.

Вказує, що до суду першої інстанції долучено документальне підтвердження понесених судових витрат в частині надання позивачу професійної правничої допомоги, а саме: заявку про надання послуг; Акт надання послуг; платіжну інструкція про сплату професійної правничої допомоги.

Звертає увагу, що жодним нормативно-правовим актом не визначено вичерпний (чи не вичерпний) перелік реквізитів, які мають бути зазначені у вищевказаних документах.

Представник скаржника посилається на постанову Касаційного адміністративного суду ВС від 07.12.2022 (справа № 340/9011/21), якою визначено, що ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення є неправильною формою процесуального акту, якщо питання про судові витрати не вирішене в основному рішенні. Суд має ухвалити саме додаткове рішення, а не відмову.

Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Іннова-Нова» - адвокат Андрущенко М. В. просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом 20 ч. 1 ст. 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема щодо відмови ухвалити додаткове рішення.

Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року в справі № 756/4441/17 (провадження № 61-17081св18)).

В абзацах 1, 3 п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК України 2004 року, і не може змінити по суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє у задоволенні заяви.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України перебачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги.

Водночас, згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Визначення терміну договір про надання правничої допомоги міститься у ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 21.01.2026 у справі № 692/1802/25 позовні вимоги ТОВ «Іннова-Нова» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» заборгованість за Кредитним договором № 8555990625 від 16.06.2025 у розмірі 34 060,00 грн та судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

25.01.2026 через підсистему «Електронний суд» представник ТОВ «Іннова-Нова» - адвокат Андрущенко М. В. подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути із ОСОБА_1 судові витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 5 000,00 грн.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представник скаржника до заяви долучив: Договір № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025; заявку № 2978112780 про надання послуг від 27.06.2025; платіжну інструкцію № 25 від 23.01.2026; Акт № 2978112780 приймання-передачі наданих послуг до Договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 від 23.01.2026; ордер серії АН № 1685978 від 08.05.2025 на надання ТОВ «Іннова Фінанс» правничої допомоги на підставі Договору про надання правничої допомоги № 06-05/2025 від 06.05.2025 у Драбівському районному суді Черкаської області; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН № 6216 від 07.07.2022, видане Анрущенко М. В. на підставі рішення Ради адвокатів Донецької області від 13.06.2022 № 6.

Представництво інтересів ТОВ «Іннова-Нова» у цій справі здійснював адвокат Андрущенко М. В. згідно Договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025, за яким виконавець зобов`язується надавати на користь замовника послуги правничого та консультаційного характерів, а замовник приймати та в порядку, визначеному цим Договором сплачувати такі послуги.

Пунктом 1.2. Розділу 1 Договору № 06-05/2025 передбачено перелік послуг за Договором.

В п. 2.1. Договору встановлено, що послуги за Договором надаються на підставі усної чи письмової заявки з боку Замовника.

Згідно заявки № 2978112780 від 27.06.2025 замовник ТОВ «Іннова Фінанс» доручає, а виконавець адвокат Андрущенко М. В. приймає на себе зобов`язання надати наступні послуги за Договором: складання правової документації процесуального характеру: позовної заяви та клопотання про витребування доказів; за необхідності: заяв, відповіді на відзив, клопотань, заперечень, тощо; супровід процесу розгляду справ в суді з питань, пов`язаних із правами та інтересами замовника, в будь-якому форматі судочинства, в тому числі, але не виключно із використанням ресурсу «Електронний суд». Ціна послуг - 5 000,00 грн. За результатами наданих послуг сторони підписують АНП в порядку та умовах, визначених цим договором.

Сторони погодили, що оплата послуг згідно заявки здійснюється у строк, що не перевищує 5 робочих днів з дати отримання рішення суду (а.с. 77).

Відповідно до Акту № 2978112780 від 23.01.2026 приймання-передачі наданих послуг сторони погодили, що виконавцем було надано за заявкою № 2978112780 від 27.06.2025 до Договору, а замовником отримано належним чином наступний перелік послуг: складання правової документації процесуального характеру: позовної заяви та клопотання про витребування доказів та супровід процесу розгляду справ в суді з питань, пов`язаних із правами та інтересами замовника, в будь-якому форматі судочинства, в тому числі, але не виключно із використанням ресурсу «Електронний суд». Ціна послуги - 5 000,00 грн (а.с. 87).

Згідно платіжної інструкції № 25 від 23.01.2026 ТОВ «Іннова-Нова» перерахувало Андрущенку М. В. кошти у розмірі 5 000,00 грн, призначення платежу: згідно заявки № 2978112780 від 27.06.2025 про надання послуг відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 06-05/2025, @8555990625 (а.с. 85).

Згідно рішення № 05-09/2025 єдиного учасника ТОВ «Іннова Фінанс» від 05.09.2025 вирішено, зокрема, змінити назву Товариства з «Іннова Фінанс» на «Іннова-Нова» та викласти повне найменування в наступній редакції: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (зворотній бік а.с. 80).

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Андрущенком М. В., як представником позивача складено, підписано та надіслано через підсистему «Електронний суд» позовну заяву у даній справі до якої, зокрема було долучено ордер та Договір про надання правничої допомоги № 06-05/2025.

На думку колегії суддів, надані адвокатом Андрущенком М. В. документи відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України є належними доказами понесення ТОВ «Іннова-Нова» витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

Останнім днем визначеного процесуальним законом п`ятиденного строку для подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення в цій справі є 26 січня 2026 року. Заяву про ухвалення додаткового рішення сформовано в системі «Електронний суд» 25.01.2026.

Отже, визначений процесуальним законом строк на подання доказів щодо понесення витрат на правничу допомогу представником не пропущено.

При визначенні суми конкретного відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц,постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява N 19336/04, п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26 лютого 2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30 березня 2004 року).

Отже, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не заявляла такого клопотання.

Враховуючи вище зазначене, апеляційний суд погоджується з доводами скаржника про наявність законних підстав для задоволення вимог щодо стягнення з відповідачки судових витрат на надання професійної правничої допомоги.

Проте апеляційний суд не погоджується з вимогами представника скаржника про направлення справи для продовження розгляду в суд першої інстанції, оскільки оскаржуваною ухвалою вже вирішено по суті вимоги заяви про відшкодування судових витрат, що не перешкоджає розгляду такого процесуального питання судом апеляційної інстанції, як необхідна передумова для направлення справи на продовження судового розгляду до суду нижчої інстанції, визначена ст. 379 ЦПК України.

Проаналізувавши надані адвокатом Андрущенком М. В. докази про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді першої інстанції, враховуючи предмет спору, його складність, а також задоволення позову, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 05.02.2026 слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким вимоги заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь позивача 3 000,00 грн судових витрат на правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» - адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича- задовольнити частково.

Ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 05 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» - адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» судові витрати на надання професійної правничої допомоги при розгляді справи судом першої інстанції у розмірі 3 000,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

О. М. Новіков