Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №761/49140/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/49140/25

Провадження № 2/761/6236/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Матвєєвій Ю.О.

при секретарі: Каніковського Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа Сьома Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності та стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 р. позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання за ОСОБА_1 право на недоотриману пенсію ОСОБА_2 та зобов`язати ГУ ПФУ України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію у загальному розмірі 125853,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганськ померла її матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , З метою оформлення своїх спадкових прав позивач звернулася до державного нотаріуса Сьомої київської державної нотаріальної контори Конончук Т.В. із заявою про прийняття спадщини після матері. З метою встановлення спадкового майна нотаріусом направлено запити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримано довідки про розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 яка становить 125853,62 грн.

23.09.2025р. позивачем подано заяву до ГУ ПФУ України в м. Києві заяву про виплату недоотриманої пенсії за померлої ОСОБА_2 , однак, їй було відмовлено, у зв`язку з чим вона звернулася з даним позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.11.2025р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.12.2025р. витребувано ГУ ПФУ України в м. Києві письмову інформацію з пенсійної справи ОСОБА_2

08.01.2026 року до суду надійшла спадкова справа № 631/2024.

15.01.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.02.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, але подали до суду заяву про слухання справи за їхньої відсутності.

Відповідач, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явився, у наданому відзиві від 15.01.2026 року просив справу розглядати справу без їхньої участі.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною донькою ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києві від 12.11.2024р. було встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановлено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Новопокровка, Донецької області, громадянки України в місті Луганськ, Луганської області, Україна.

Після отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , виданого на підставі рішення суду, Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 19 листопада 2024 року, позивач звернулась до Сьомої київської державної нотаріальної контори з заявою щодо отримання спадщини після смерті своєї матері.

02.10.2025 року державним нотаріусом Конончук Т.В. винесено постанову № 2631/02-31 про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку наявністю заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Нестеровим С.В. 13.08.2003р. за № 1537.

Згідно адвокатського запиту до Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було прохання направити дублікат заповіту та надати інформацію до якого державного нотаріального архіву були направлені всі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріусу Нестерова С.В.

Відповідно до відповіді Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №31619/38629-22-25/15.1 від 30.09.2025р. - «документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса ОСОБА_3 до Луганського обласного державного нотаріального архіву не передавались та не були вивезені з його робочого місця…..».

Крім того, в рамках вказаної спадкової справи, нотаріусом було витребувано інформацію з Пенсійного фонду України ГУ ПФУ України в м. Києві, інформацію п.1: до недоотриманої пенсії ОСОБА_2 .

Відповідно до відповіді від 17.12.2024р. №2600-0401-8/240374 ГУПФУ в м. Києві надало відповідь «... На ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , існує не виплачена пенсія в сумі 125 853,62 грн., яка належить до сплати...».

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомогу зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2022 року у справі № 220/30/21 (провадження № 61-10575св21) зазначено, що "законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (доплат до пенсії). Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц (провадження № 14-95цс19).

Отже, позивач успадкував належні спадкоємцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України в тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про надання інформації щодо нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_2 за життя пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат. Прийнявши спадщину в установленому законом порядку, спадкоємець набув право на все майно, яке належало спадкодавцеві на час смерті, в тому числі і на нараховану, але не отриману ним пенсію, а тому відповідно до статті 1227 ЦК України вона має право на її отримання"

Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що: цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач дійсно є донькою ОСОБА_2 а відтак, за правилами ст. 1261 ЦК України, належить до першої черги спадкоємців за законом.

За правилами ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини він належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно зі ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

За положеннями ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми встановлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Таким чином, суд вважає, що право позивача на отримання недоотриманої пенсії після смерті відповідачем порушено і підлягає судовому захисту, у позивача відсутня інша можливість захистити порушене право.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що позивач, як спадкоємець за законом, має право на спадкове майно, тобто пенсію своєї матері відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а дії відповідача щодо невиплати пенсії порушують право позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які були посилання як на підставу вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та, враховуючи, що позивач є інвалідом другої групи та звільнена від сплати судового збору, покладає судові витрати на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа Сьома Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності та стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право на недоотриману пенсію ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в розмірі 125853,62 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму недоотриманої пенсії в загальному розмірі 125853,62 грн.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

09 квітня 2026 року