Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №756/2392/26 — Оболонський районний суд міста Києва

14.04.2026 Справа № 756/2392/26

Унікальний номер 756/2392/26

Провадження номер 2/756/4394/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Сєда С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовним вимог

У лютому 2026 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 73393224 від 04 лютого 2025 року в розмірі 15570,00 грн., та за кредитним договором № 1380491 від 05 березня 2025 року в розмірі 12690,00 грн, а також сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог вказували, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 04 лютого 2025 року укладено договір про надання коштів в кредит № 73393224 відповідно до умов якого відповідач отримала кошти у сумі 8500,00 грн строком на 30 днів, дата повернення позики 05 березня 2025 року.

Крім того, 05 березня між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 1380491, за умовами якого позичальник отримала кошти у сумі 3000,00 грн строком на 345 днів, дата повернення кредиту 13 лютого 2026 року.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ«ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу 27/03/25, за умовами якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі згідно реєстру боржників і до ОСОБА_1 .

Також, 25 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ«ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу 25062025, за умовами якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі згідно реєстру боржників і до ОСОБА_1 .

В порушення умов укладеного договору позики відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Посилаючись на право правонаступника вимагати стягнення заборгованості, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за двома кредитними договорами.

Рух справи

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 лютого 2026 року головуючим суддею у справі визначено суддю Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду на 14 квітня 2026 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в прохальній частині поданої позовної заяви представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судові засідання 14 квітня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Копія позовної заяви та ухвала суду про відкриття спрощеного позовного провадження надсилалась відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача АДРЕСА_1 . Конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній». Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслала, про причину неявки суд не повідомила, відзив та інші заяви з процесуальних питань від неї до суду не надходили.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає частковомузадоволеннювиходячи з наступного.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 04 лютого 2025 року укладено договір про надання коштів в кредит № 73393224 відповідно до умов якого відповідач отримала кошти у сумі 8500,00 грн строком на 30 днів, дата повернення позики 05 березня 2025 року, згідно з п.2.2.2,2.2.2,2.2.3 договору.

Пунктами 2.2.3 та 2.2.4 визначено процентну ставку 1,0% відсотків (фіксована) за кожен день користування кредитом; процентна ставка за понадстрокове користування позикою 4,0%. Комісія за надання кредиту 15% від суми кредиту становить 525,00 грн.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу 27/03/25, за умовами якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі згідно реєстру боржників і до ОСОБА_1 .

Також 25 липня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та «ФК «ЄАПБ» укладено додаткову угоду №6.

З витягу до реєстру боржників №10 від 25 липня 2025 року за №110 міститься відомості про боржника ОСОБА_1 за договором № 73393224 від 04 лютого 2025 року розмір заборгованості, який відступлено 15570,00 грн, з яких заборгованість за основним боргом - 7000,00 грн, заборгованість за відсотками - 3285,00 грн., відсотки за понадстрокове користування кредитом - 4760,00 грн, комісія -525,00 грн.

05 березня між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 1380491, за умовами якого позичальник отримала кошти у сумі 3000,00 грн, строком на 345 днів, дата повернення кредиту 13 лютого 2026 року (п.1.2,1.3,1.4).

Пунктами 1.5.1,1.5.2 комісія за надання кредиту 750,00 грн, яка нараховується за ставкою 25,0%; комісія за обслуговування кредиту 14%.

25 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ«ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу 25062025, за умовами якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі згідно реєстру боржників і до ОСОБА_1 .

З реєстру боржників від 25 червня 2025 року за № 39 міститься відомості про боржника ОСОБА_1 за договором №1380491 від 05 березня 2025 року розмір заборгованості, який відступлено 12690,00 грн, який складається : 3000,00 грн - заборгованість за основним боргом, 750,00 грн - заборгованість за комісією, 2940, 00 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 6000,00 грн - штраф (пеня).

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 08 січня 2026 року якою підтверджено платіж 04 лютого 2025 року отримувач ОСОБА_1 в сумі 3500,00 грн, та 26 лютого 2025 ро ку платіж на суму 6500,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 .

З платіжного доручення від 05 березня 2025 року за №41348878 встановлено, що ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» зарахувало 3000,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 .

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України)

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок заборгованості.

Проте, суд не може погодитися в повному обсязі з визначеним позивачем розміром заборгованості за відсотками за понадстрокове користування з розрахунку 4,0% в день, з огляду на наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що договір № 73393224 укладений 04 лютого 2025 року, тобто після прийняття 23 листопада 2023 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому до даних договорів слід застосувати положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яким передбачено максимальний розмір відсотків за користування кредитними коштами 1% на день.

Тому умови договору, яким передбачено проценти за понадстрокове користування кредитом в розмірі 4,0% на день, суперечать вимогам діючого законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що умови укладеного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами, за понадстрокове користування кредитом в розмірі 4% в день, які передбачені пунктом 2.2.4 договору, суперечать діючому законодавству, тому згідно ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд розраховує заборгованість за відсотками за понадстрокове користування кредитними коштами з встановленої ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1 %.

Відсотки за понадстрокове користування кредитними коштами позичальнику нараховані за період з 05 квітня 2025 року по 21 квітня 2025 року, за 17 днів, з розрахунку ставки 1% за визначений період заборгованість буде становити 980,00 грн. (7000:100х1х14 днів).

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що заборгованості відповідача за кредитним договором № 73393224 від 04 лютого 2025 року, становить 11505,00 грн, з яких 7000,00 грн - заборгованість за основною сумою, 3000, 00 грн - заборгованість за відсотками, 980,00 грн - заборгованість по процентам понадстрокове користування кредитом, 525,00 грн - комісія за надання кредиту.

Також, суд не може визнати обґрунтованим вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки (пені, штрафу) за кредитним договором №1380491 від 05 березня 2025 року в розмірі 6000,00 грн.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 758/5318/23 провадження № 61-15103св24, який відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Враховуючи зазначене вище, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» у частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки ( штрафу та пені) задоволенню не підлягають.

У зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги ТОВ ФК«ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, за договором № 73393224 від 04 лютого 2025 року, становить 11505,00 грн, з яких 7000,00 грн - заборгованість за основною сумою, 3000, 00 грн - заборгованість за відсотками, 980,00 грн - заборгованість по процентам понадстрокове користування кредитом, 525,00 грн - комісія за надання кредиту; заборгованість за кредитним договором №1380491 від 05 березня 2025 року в розмірі 6690,00 грн, яка складається: 3000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 3690,00 грн- заборгованість за комісією.

В задоволенні решти вимог відмовити слід відмовити.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані з витребуванням доказів та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до платіжної інструкції № 149946 від 16 січня 2026 року позивачем при зверненні з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн. (а.с. 1).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 2142,70 грн., пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно розрахунку (18195х3328:28260)

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651 ч.2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором 73393224 від 04 лютого 2025 року, в розмірі 11505,00 грн, за кредитним договором №1380491 від 05 березня 2025 року в розмірі 6690,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2142,70 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

1. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ - 35625014, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30);

2. Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст судового рішення складено 14 квітня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик