Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №756/3150/25 — Оболонський районний суд міста Києва

13.04.2026 Справа № 756/3150/25

Справа № 756/3150/25

Провадження №2/756/345/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Тихої О.О., за участю секретаря судового засідання Пегети І.Е., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - ОСОБА_2 , Фастівська міська рада, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 . Мати заповіт не залишила, спадкоємцями за законом є вона та чоловік померлої (батько позивачки) ОСОБА_2 , який спадщину після смерті дружини не прийняв, у заяві, поданій нотаріусу, не заперечував проти того, щоб саме їй було видане свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 .

Нею пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті матері у зв`язку з тим, що на всій території України, у тому числі у місті Києві, на той час існували карантинні обмеження, встановлені з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також зв`язку і збройною агресією рф проти України, яка розпочалася у лютому 2022 року.

Так, одразу після смерті матері вона захворіла на COVID-19, після чого відновлювалася майже три місяці. Потім важко захворів батько, який після одужання поїхав жити у село у Київську область, забравши з собою документи, у тому числі ті, що були необхідні для подання нотаріусу разом з заявою для прийняття спадщини, через карантинні обмеження та активні бойові дії, що велися у м. Києві та Київській області, з ним тривалий час не було зв`язку та можливості отримати необхідні документи. Крім того, коли місто Київ було зоною бойових дій до серпня 2022 року більшість нотаріусів або не працювали, або працювали за попередньою домовленістю і додзвонитися до них було неможливо, були постійні обстріли міста, громадський транспорт не працював. З жовтня 2022 року почалися масовані ракетні обстріли енергосистеми України, відключення світла. У жовні 2024 року їй зробили операцію, після якої вона проходила реабілітацію 6 місяців. Лише у лютому 2025 року вони з батьком звернулися з заявами до Першої київської державної нотаріальної контори і постановою нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач вважає вказані обставини, через які нею пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини, поважними, тобто такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами на вчинення вказаної дії, а тому просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Ухвалою судді від 12.03.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 26.03.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

16.04.2025 до суду від Київської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив ухвалити рішення на підставі наявних матеріалів справи, вважала, що позивачем не надано достатніх доказів на під твердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини.

22.04.2025 від третьої особи ОСОБА_2 до суду надійшли пояснення щодо позову, у яких останній просив задовольнити позов, підтвердивши обставини, зазначені позивачем в обгрунтування позовних вимог.

Ухвалою суду від 05.06.2025, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 21.11.2025 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучену Фастівську міську раду.

Позивач у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити з викладених у позові підстав.

Представник відповідача та третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, у відзиві та поясненнях просили розглядати справу за їх відсутності.

Представник третьої особи - Фастівської міської ради, у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.10.2021.

21.02.2025 позивач ОСОБА_1 звернулася до Першої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 .

Цього ж дня, ІНФОРМАЦІЯ_4 до Першої київської державної нотаріальної контори звернувся також чоловік померлої та батько позивача ОСОБА_2 з заявою, у якій зазначив, що спадщину після смерті дружини ОСОБА_3 він не прийняв, з позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини не звертався, не заперечує проти видачі свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася після смерті дружини, дочці померлої ОСОБА_1 .

Постановою державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Губко Ю.В. від 21.02.2025 № 947/02-31 у спадковій справі № 198/2025 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропуском шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Отже, подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (правові висновки у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 24 червня 2020 року у справі № 759/10380/16-ц, від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21, від 20 липня 2022 року у справі № 489/5656/20, які відповідають абзацу шостому пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо, що відповідає позиції, викладеній у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 та від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини. За таких умов відсутні підстави стверджувати, що це є обставина, яка створює об`єктивні, непереборні або істотні труднощі у поданні заяви про прийняття спадщини. Об`єктивні, непереборні або істотні труднощі можуть виникати у спадкоємця, який знає про факт смерті спадкодавця, у зв`язку з чим знає (має знати) про наявність у нього певного строку для прийняття його спадщини, але зіштовхується з певними обставинами, які йому заважають це зробити. У цьому випадку суд оцінює характер цих обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем у позові серед причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері зазначено хворобу та активні бойові дії на території міста Києва та Київської області.

Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та який діє на день ухвалення рішення у даній справі.

Безпосередньо у місті Києві бойові дії тривали у період з 24.02.2022 по 30.04.2022 що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376.

Загальновідомими фактами є те, що у цей період мешканці міста Києва та Київської області були позбавлені можливості в повній мірі реалізовувати свої права, передбачені законом, у тому числі на спадкування, оскільки мали місце бої на вулицях міста, яке також регулярно зазнавало обстрілів ракетами та артилерією, влада запровадила комендантську годину, розпочалася масова евакуація цивільного населення, міська інфраструктура функціонувала частково; більшість державних органів припинили прийом громадян або працювали в екстреному режимі; значна частина працівників була евакуйована або переведена на дистанційну роботу; державні реєстри (нерухомості, бізнесу, актів цивільного стану) тимчасово відключили з міркувань безпеки; більшість нотаріальних контор у м.Києві не працювали, а вчинення нотаріальних дій було значно ускладнено через відсутність доступу до реєстрів, загрозу життю, обмеження пересування, тощо.

Як убачається з матеріалів справ, саме на останні два місяці з шестимісячного строку на прийняття позивачем спадщини після смерті матері припадають вказані вище обставини, які безумовно, на переконання суду, стали об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для позивача як спадкоємця подати заяву про прийняття спадщини у визначений законом строк, які позивач не могла передбачити наперед.

Також суд враховує, що одразу після смерті матері позивач ОСОБА_1 захворіла на COVID-19 та перебувала на лікарняному у період з 19.10.2021 по 29.10.2021, що підтверджується висновком лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 від 10.11.2021; даними з Електронного реєстру листків непрацездатності.

Суд також враховує факт відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також те, що позивач є донькою померлої та спадкоємцем першої черги, співвласником квартири, частка якої також входить до складу спадщини, у якій позивач також зареєстрована та проживає.

Враховуючи вказані обставини, оцінивши надані докази в їх сукупності, враховуючи, що позивач з об`єктивних причин пропустила строк, визначений законом для прийняття спадщини, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачем поважними та задовольнити позовні вимоги, встановивши додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини строком три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Інші доводи позивача не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - ОСОБА_2 , Фастівська міська рада, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Третя особа - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа - Фастівська міська рада, код ЄДРПОУ 34446857, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, площа Соборна, 1.

Суддя О.О. Тиха